Черговий, 47-й, авіасалон, що відкрився цього тижня під Парижем, як і годиться, став ареною битв світових аерокосмічних гігантів: насамперед американського Boeing і європейського EADS. Хоча й менші компанії, в тому числі українські, змогли справити певне враження. Однак кореспондента The International Herald Tribune найбільше зацікавив проект техаського мільярдера Басса, котрий поставив перед собою мету отримати надзвуковий літак бізнес-класу. Навіщо? Щоб, «поснідавши в Нью-Йорку, злітати до Лондона, за чотири години встигнути вирішити там усі питання і повернутися до обіду в Манхеттен» — пояснює техаський бізнесмен. Адже сьогодні, користуючись «повільним» Falcon, американець іноді не встигає вчасно повернутися додому.
Приватні літаки бізнес-класу в останнє десятиріччя стали сегментом аерокосмічного ринку, який зростає швидше за інші. Мінімальна вартість такого приватного літального апарата оцінюється у 80 мільйонів доларів, і американський підприємець упевнений, що на відсутність попиту нарікати не доведеться. Насамперед за рахунок тих скоробагатьків, які живуть за принципом: «він може, а мені що, слабо?».
Та й узагалі, якщо раніше великі виробники аерокосмічної техніки боролися між собою за держзамовлення, то нині дедалі частіше поглядають у бік приватного сектора. Так, наприклад, компанія Airbus офіційно підтвердила факт замовлення приватною особою свого суперлайнера А380 вартістю 300 мільйонів доларів і місткістю 525 осіб. Ім’я покупця тримають у секреті, відомо лише, що він не з Америки і не з Європи, а літак придбав «для себе і свого найближчого оточення».
Ричард Абулафія, аерокосмічний аналітик американської компанії Teal Group, вважає, що головними чинниками, які визначають попит на конкретний літальний апарат, є нині рекордні показники місткості або швидкості. А ціна справляє мінімальний вплив. Адже той прошарок суспільства, який керується класичним принципом «якщо ви запитуєте, скільки це коштує, отже, ви собі цього дозволити не можете», зростає ще швидшими темпами, ніж попит на літальні апарати позамежної вартості. Часи «скромних»
8-місних Falcon 7X вартістю
41 мільйон доларів невпинно відходять у минуле, хоча ще на нинішньому салоні в Ле Бурже фірма отримала 160 замовлень на цю продукцію. Така покупка радше в дусі 83-річного французького мільярдера Сержа Дассо, котрий не може обійтися без крісел, оббитих натуральною шкірою, і дерев’яної обшивки з благородного лавра.
Загалом на думку аналітиків, що цього року буде продано 999 приватних літаків бізнес-класу — не більше й не менше. Показово, що попит на аналогічну продукцію почав стрімко зростати ще в 90-х роках, але потім різко зменшився після терактів 2001 року, і 2003-го було вироблено лише 504 приватні літаки бізнес-класу. До цього показника не входять пасажирські літаки, які були куплені приватними особами й пристосовані під персональні потреби.
Протягом наступного десятиліття у світі буде вироблено не менш як 12 тисяч приватних літаків бізнес-класу загальною вартістю 173 мільярди доларів. Щоправда, 2009 року світовий ринок у цьому сегменті очікує певна стабілізація — через циклічність світової економіки.
Тон тут задаватимуть саме американські споживачі, які купують кожен третій такий літак.
Втім, замовлення на 10 таких літаків уже надійшло і з Росії — треба ж нафтовим олігархам на чомусь добиратися на ігри своїх футбольних команд, розкиданих по всьому світі! Досить високу активність у цьому сенсі виявляють Бразилія та Індія. Китай істотно відстає — і все через військові обмеження.
З іншого боку, експерти попереджають, що цей бум на приватні літаки бізнес-класу з підвищеною місткістю і підвищеною швидкістю може закінчитися так само раптово, як і почався, з двох причин — через стрімке зростання цін на пальне і через природоохоронні ініціативи. Саме тому Р.Басс, один із чільних ентузіастів нового напряму, робить ставку не тільки на швидкість, а й на економічність та екологічність нових апаратів.