Не знести, а відремонтувати: чому Україна може повчитися у Німеччини в реконструкції «хрущовок»  

Коли в Україні точаться дискусії щодо знесення застарілих «хрущовок» і побудови на їх місці висоток, в Німеччині вже давно вирішили це питання не лише без знесення радянських будівель (у східній частині країни), а й навіть без тимчасового відселення з них мешканців, розповідає директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко у статті «"Хрущовки" у проєкті майбутнього відновлення. Все-таки зноситимемо?»

Невеликі будівельні компанії швидко прибирали зайві перегородки, перетворювали балкони на лоджії, а лоджії - на кімнати, за кілька годин замінювали всі стояки, утеплювали та прикрашали фасади, навіть інколи зносили останні поверхи, щоб не встановлювати ліфти. «Якщо ви пошукаєте фото в інтернеті, то ніколи не скажете, що на них - колишні «хонекерівські» (тодішній німецький Микита Хрущов) “хрущовки”», - каже Сергієнко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Новий закон про реконструкцію «хрущовок» розробили через повний провал попереднього – директор «Інституту міста» 

«Ця реновація відбувалася за рахунок державного бюджету і за повної згоди тамтешніх мешканців. Звісно, найбільша економіка ЄС може таке собі дозволити, але й у нас є сподівання, що після Перемоги над Росією Європа й Німеччина в тому числі не забудуть тих, хто врятував їх від війни», - коментує директор «Інституту міста».

Новий український законопроєкт щодо реконструкції «хрущовок» також передбачає реновації без відселення мешканців.

«Держава має всі можливості попрацювати в цьому цивілізованому напрямі на користь людей. В іншому випадку міста України замість затишних та обжитих «хрущовських мікрорайонів» мають усі шанси отримати те, що сучасні урбаністи, за аналогією з геноцидом, називають «урбоцид»… прикладам якого вже несть числа», - наголошує автор, маючи на увазі можливість знесення «хрущовок» і побудови на їхньому місці 25-поверхівок.