«ВІАГРА» ДЛЯ «ЛиНОСу»

У тому, що конкурсна комісія з продажу 67,41% акцій ВАТ «ЛиНОС» визнає остаточним переможцем конкурсу підприємство з іноземними інвестиціями «ТНК-Україна», не сумнівався практично ніхто. Надто довго суспільна думка формувалася таким чином, що будь-який інший результат був би сприйнятий так само сенсаційно, як відкриття найбільшого в Європі родовища нафти прямісінько під місцевим Білим домом. Але сенсації не сталося, і керівництво «ТНК-Україна», виклавши за пакет акцій ВАТ 50 млн. грн., одержало повне моральне право розповісти громадськості про те, як житиме «ЛиНОС» найближчим часом. Що й було зроблено на прес-конференції після того, як місцевий губернатор ознайомився з презентаційними документами програми дій ВАТ «Тюменська нафтова компанія» на придбаному нафтопереробному заводі.

Своє бачення взаємовідносин з новим власником луганський губернатор Олександр Єфремов сформулював дуже коротко: з усіх питань досягнуто порозуміння, й жодні проблеми не повинні виникнути, оскільки всі учасники діалогу говорять однією мовою. Основна мета облдержадміністрації полягає в тому, щоб підприємство працювало, працівники регулярно одержували заробітну плату, бюджет своєчасно поповнювався за рахунок податків. Крім того, луганська влада розраховує на участь «ТНК» в осінній «битві» за врожай; участь у реконструкції та роботі місцевого аеропорту; на співробітництво в галузі спорту та культури.

Ці оптимістичні заяви у спічі-відповіді підтвердив заступник голови правління «ТНК» Герман Хан, підкресливши, що для російської компанії актуальним є виконання інвестиційних умов. Це дозволить погасити заборгованість по зарплаті трудовому колективу, розрахуватися з більшістю кредиторів і завантажити завод сировиною. У перспективі — остаточні розрахунки з усіма кредиторами, а також модернізація підприємства і розв’язання соціальних проблем.

Про аеропорт не було сказано ні слова, що, в принципі, й зрозуміло: дуже потрібне росіянам чуже «горе», з якого в бік їхньої батьківщини не літає жоден аероплан. Більш логічною видавалася участь у реконструкції повітряних воріт області «улюбленого» губернаторового підприємства — «Луганського енергетичного альянсу», чий представник скромно сидів на прес-конференції серед представників мас-медіа. Оскільки рейс на Київ, яким літає місцевий політичний істеблішмент, іще сяк-так здійснюється. А представники «ТНК» все одно переважно діставатимуться столиці України, обминаючи Луганський аеропорт. Але місцеві газові «королі» вирішили, що нині їм до душі інша стихія — водна, і переключили свою увагу на ванни. А вони, навіть коли називаються гордо — джакузі, поки що не літають...

Набагато більше уваги п. Хан приділив взаємовідносинам із кредиторами. Та їх частина, сказав він, погашення боргу якій передбачено умовами інвестиційного конкурсу, обслуговуватиметься в першу чергу. Щодо всіх інших, то буде зроблено ревізію боргових зобов’язань, і ті з них, які в рамках судового розгляду будуть визнані такими, що підлягають оплаті підприємством, відповідно погашатимуться. З боку «ТНК» кредиторам обіцяли максимальну прозорість, їм буде запропоновано різноманітні легальні схеми погашення заборгованості. Приміром, тим із них, котрі захочуть працювати з «ЛиНОСом» за давальницькою схемою, запропонують покрити частину заборгованості за рахунок вартості переробки нафтової сировини, що, на думку заступника голови правління «ТНК», може бути вигідно обом сторонам. За його розрахунками, весь процес погашення кредиторської заборгованості може тривати до п’яти років.

ВАТ «Тюменська нафтова компанія» — одна з п’яти провідних російських вертикально-інтегрованих нафтових компаній: друге місце за запасами — 2,4 млрд. тонн і п’яте за видобутком — 22,6 млн. тонн (дані минулого року).

Виробничі потужності: чотири підприємства розвідки і видобутку («Самотлорнафтогаз», Нижньовартовське нафтовидобувне підприємство, «Тюменьнафтогаз», «ТНК-Нягань»), чотири нафтопереробних підприємства (Рязанський НПЗ, Нижньовартовське НПО, Красноленінський НПЗ, «ЛиНОС»). Роздрібна мережа налічує близько 700 АЗС.

Завантаження переробних потужностей постійно зростає: 1999 року переробка нафти на Рязанському НПЗ становила 12 млн. тонн. Причому бензини, вироблені на цьому підприємстві, за оцінкою Держстандарту РФ, увійшли до списку 100 кращих товарів Росії.

Фінансовими консультантами «ТНК» є такі відомі міжнародні банки, як Chase Manhattan, JP Morgan і CSFB. Аудит фінансової звітності «ТНК» та оцінку запасів нафти та газу здійснюють, відповідно, компанії PricewaterhouseCooрers і Miller&Lents.

Знаючи, що одним з акціонерів «ТНК» є компанія «Новий холдинг», до складу якої входить «Альфа-банк», присутні поцікавилися, де тепер обслуговуватиметься «ЛиНОС».

Пан Хан відповів, що компанія дотримується певних принципів: гроші тримають у тих банках, де це найбільш доцільно. Ніякої жорсткої прив’язки, у тому числі і до «Альфа-банку», немає. Не виключено, що в цей момент у колишнього керівника «Укркомунбанку», а нині губернатора Олександра Єфремова на душі якось потеплішало...

Не обминуло увагою керівництво «ТНК» і питання збуту. Для їх успішного вирішення скористаються вже напрацьованим досвідом створення джоберівської системи. Нові власники «ЛиНОСу» планують, що внутрішній український ринок на 25% наповнюватиметься саме продукцією їхнього підприємства.

Стосовно участі «ТНК» у дальшій приватизації, Герман Хан дав зрозуміти, що обговорювати ці питання поки що зарано. І взагалі, йдеться про комерційну таємницю. Не виключаючи цієї версії, мабуть, варто сказати й про те, що до цього процесу може бути домішаний і особистісний чинник. Так, потенційно привабливе для росіян ВАТ «Луганськнафтопродукт» очолює колишній голова правління ВАТ «ЛиНОС» В’ячеслав Лобач, чиї дії в період керівництва НПЗ мали неоднозначну оцінку з боку потенційних на той час покупців підприємства.

Природно, обговорюючи всілякі перспективи, і луганська влада, і нові власники «ЛиНОСу» не могли не торкнутися однієї з найбільш больових точок, якою, власне, й був зумовлений продаж українського підприємства росіянам. Йдеться про завантаженість ВАТ «ЛиНОС» сировиною. Загальновідомо, що обсяг переробки на заводі в 1999-му скоротився порівняно з 1997 роком у шість разів і підприємство з чисельністю близько 5000 чоловік простоювало 326 днів. Але вже цього року ВАТ «ТНК» планує поставити на завод 1,8 млн. тонн нафти, а 2001- го — забезпечити завантаження на рівні не менш як 4 млн. тонн і нарощувати його в перспективі до 5—6 млн. тонн нафти на рік. На поданому графіку все мало такий вигляд, ніби прогресуючий імпотент ковтнув пачку віагри, і процес пішов. Та-а-акими темпами, що всі навколо остовпіли...

Певну тривогу присутніх з приводу стану обладнання розвіяв генеральний директор, голова правління ВАТ «ЛиНОС» Юрій Бойко: оскільки все воно підтримувалося в робочому стані, то тепер, на думку Юрія Анатолійовича, особливих проблем бути не повинно. Завод до роботи готовий. До речі, генеральний залишається працювати на цій посаді й далі. Що на цей момент влаштовує всі сторони. Загалом, на прес-конференції всі демонстрували перед журналістами любов і порозуміння. Пригадується, кілька років тому такі самі почуття витали на презентації «Веррони плюс», коли вона купила ВАТ «Луганськобленерго»...