Роздвоєння фонду

Коли держава безуспішно боролася з подвійними реєстрами, сам факт їх існування наприкінці XX століття видавався жахливим. І вірилося, що колись це мине.

Нині в країні XXI століття і майже місяць — два Фонди державного майна України. Керівництво кожного з них вважає себе правильним і неповторним. І в кожного на Печерських пагорбах є група підтримки.

Журналісти вже майже звикли писати «ФДМ за версією Кабінету міністрів» і «ФДМ, очолюваний Семенюк-Самсоненко». Обидва вони випускають свої офіційні бюлетені, які спростовують одне одного.

Знову ж два комплекти державних печаток утворилося. Загалом, робота кипить.

Ворог не пройде — його охорона не пустить...

Як правило, відчутному роздвоєнню предметів передує досить великий ступінь алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Потім той, хто наклюкався, уже не може визначити, предмет один чи їх кілька.

Судячи з того, що країна чітко бачить, що фондів два, і тільки ледачий не потоптався по цій темі, у неї, країни, із самовідчуттям усе гаразд.

Судячи з того, що чиновники зайвого держоргану в упор не бачать, як це дискредитує імідж країни, їм краще «більше не наливати».

Приватизаційне відомство — це все-таки обличчя держави в сфері власності, і, як і раніше, хочеться вірити, що воно трохи краще за нинішній вигляд приватизаторів.

Утім, з урахуванням того, що одну високу протиборчу сторону нещодавно не пустили за трибуну, а інша готова зустрічатися з губернаторами на конспіративних квартирах — може, їм просто дати виспатися і розсольчику попити?

Утім, нині ФДМ «за версією Семенюк-Самсоненко» звільняє співробітників, яких помітили в Кабінеті міністрів. Круто, правда? Екстрим, підпілля!

Боротьба за владу, звичайно, штука захоплююча. Однак не до такої ж міри...

Зрозуміло, що жодна зі сторін не хоче втрачати обличчя і збирається боротися до переможного кінця. Та чи уявляють вони, яким цей кінець буде?

Один із найкращих приватизаторів країни Олександр Бондар (голова Фонду державного майна в 1998—2003 рр.) уже назвав те, що коїться, вакханалією і свавіллям. Коротко і влучно.

Хто винен, можна обговорювати довго, особливо коли обидві сторони закусили вудила до хрускоту. За ідеєю коаліційної угоди (пам’ятаєте, був такий напівзабутий країною папірець?), посада голови Фонду держмайна є квотою БЮТ. Проте хто про це нині згадує? Хто пам’ятає, що вже завершується перше півріччя, а надходження від приватизації — нуль цілих дуля десятих від планових.

Про ефективність управління держвласністю згадувати навіть не смішно. А от говорити — та скільки завгодно. Обидві голови будуть підтакувати (і плюватися убік одне одного).

Минулого тижня були зірвані торги з продажу блокуючого пакета ВАТ «Полтаваобленерго». За технологією — нічого нового: рішення чергового судді мухозасядинського суду — і вперед. Це навіть на серйозну новину не потягнуло. Так, тема для замітки, не більше.

Зрив річного плану з надходжень до бюджету теж сенсацією не стане. Звикли...

Цікаво, чи є в країні наступний кандидат на роздвоєння? Два ген­прокурори вже було, два керівники ФДМ уже є. Хто там на черзі?..