ПРИВАТИЗАЦІЯ-02: НОВІ ПЛАНИ — НОВІ ЛІДЕРИ

Першого квітня буде не лише День дурня й підбиття підсумків виборів. Це ще перший день другого кварталу, який означає, що чверть року позаду, а отже, наші відомства підіб’ють попередні підсумки. І для всіх вони будуть різними: Мінекономіки, як і обіцяло, нарешті порадує аналізом роботи вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, Мінпаливенерго радісно відрапортує про пройдену зиму, Нацбанк — про надстабільну гривню.

Трохи гірше нашим рідним приватизаторам. Сказати начебто і є що, та тільки говорити не хочеться — занадто багато буде ненормативної лексики.

За рахунок чого закриватиметься план надходжень нинішнього року від приватизації — велика таємниця. Скоріш за все, так само, як і попередній, його буде виконано на третину. Але й це ще не гарантовано.

А ось квартальне завдання ФДМ якщо й не витягне повністю, то завдяки перехідним залишкам із минулого року сильно до нього наблизиться. Тим більше, що занадто вже напруженим план не назвеш — приблизно двісті мільйонів гривень. Але ж на рік планується куди більше. Ну, п’ять не п’ять, але хоча б три мільярди з ФДМ напевно вимагатимуть.

З цим проблеми — велика країна, а все більш-менш пристойне взагалі уже продано. Як казав герой популярного фільму, тигр складається з ошийка, задньої частини й огузка. За аналогією, українське підприємство складається із «заліза» й фінансового потоку. І якщо сякий-такий непотріб за державою ще значиться, то фінансовий потік — майже повсюдно — давно та щільно облюбовано зацікавленими особами. І будь-яка зміна його напряму (а приватизація іноді створює таку загрозу), м’яко кажучи, не вітається. Прикладів того — сила-силенна. І чим далі, тим більше. Тому продаються наші велетні індустрії з кожним роком дедалі важче й важче.

«Робочою конячкою» приватизації-02 мають стати телекомунікації. Про майже легендарний «Укртелеком», точніше, про реальність його продажу цього року, говорилося вже стільки, що повторюватися не хочеться. З останніх новин можна зазначити заявлене бажання продати одним шматком майже 43-відсотковий пакет акцій цього ВАТ. Фактично це означає фізкульт-привіт українському фондовому ринку. Його надії, що продаж «Укртелекому» допоможе якось піднятися, так надіями й залишаться. У кращому випадку запрацює дві-три особливо наближені компанії. Утім, це віддаленіша проблема, і безпосередньо ФДМ вона не стосується.

Нині фонд хотів би розібратися з блокуючим пакетом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» (УМЗ). На думку в.о. голови ФДМ Михайла Чечетова, продаж 25% акцій є найреальнішим значним приватизаційним продажем найближчим часом. Від нього розраховують одержати не менш як 500 млн. грн. Якщо пригадати, що за контрольний пакет планували отримати до 250—300 млн. дол., то це не багато, але також щось. Утім, до продажу УМЗ Фонд держмайна має все-таки опосередковане відношення: відповідатиме за продаж пакета Держкомзв’язку. Він також відіграє вирішальну роль у підготовці конкурсу з «Укртелекому». Ось вам і новий лідер у приватизаційних процесах.

А колишньому лідеру, ФДМ, доведеться займатися вельми веселим — продавати енергетику плюс щось по дрібницях. Недавно Кабмін затвердив кілька списків підприємств, держпакети яких належить реалізувати нинішнього року. Основний упор було зроблено, звісно ж, на обленерго — від їхнього продажу розраховували одержати майже 2 млрд. грн. Відразу з’ясувалося, що з планованих 12 більш-менш реально продати дев’ять, а в трьох спочатку треба розібратися з активами й судовими процесами. Ну а стан інших наочно характеризується двома цифрами. Стартова ціна продажу — приблизно 260 млн. доларів. При цьому потенційний покупець отримує «в навантаження» мільярд доларів боргів, перспективи реструктуризації яких більш ніж сумнівні. До того ж існує й суто тимчасовий чинник. Торік конкурси в енергетиці тривали приблизно півроку. Отож, якщо ФДМ хоче одержати гроші за енергетику ще до 31 грудня, то їх треба оголошувати майже відразу після виборів.

Окрім великих підприємств, слід звернути увагу на виставлену половину сєверодонецького ВО «Азот». Це, звісно, не 100%, як пропонував ФДМ, але також зрушення. Правда, оптимістичним перспективам певною мірою шкодить той факт, що навколо підприємства юрмляться кредитори, раз у раз намагаючись порушити справу про банкрутство. Ті самі працівники ФДМ зможуть знову поспілкуватися зі своїм давнім знайомим, учасником торгів (а потім і судів) з приватизації «Рівнеазоту», ужгородського «Турбогазу» та ін. — незабутнім ЗАТ «Укренергозбут».

З інших «ліквідів» фонд може спробувати продати акції остаточно розкрадених ВАТ «Донбаскабель» і «Азовкабель». Або, приміром, знайти покупця на високоцінний пакет ВАТ «Росава» — де крім паркана й одного-двох допоміжних цехів усе давно вже злите в СП. Загалом перспективи в сенсі продажів ще ті. Про всяк випадок фонд традиційно передав до Кабміну й резервний перелік із 52 підприємств. Ось лише, як показує досвід минулих років, подібні списки дублерів допомагають слабко.

Можна, правда, допродувати й те, що залишилося. Адже, згідно з кабмінівським розпорядженням, продаж пакетів акцій у розмірі понад 25% статутного фонду, як правило, проводиться чи на біржі, чи на конкурсах, а в розмірі понад 50% — обов’язково на конкурсі. Контрольні пакети — це в основному енергетика, а з продажем блокуючих ФДМ доведеться повозитися.

Приміром, майже відразу після виборів треба продавати багатостраждальний 25-відсотковий пакет харківського «Балцему». Ото порадіє обладміністрація! Можна спробувати продати й 25% «Азовсталі». Ось тільки в реального власника заводу й так уже 64% акцій. Чи захоче він викласти ще дві-три сотні мільйонів за не вельми потрібний йому пакет?

Хоча що ми все про сумне? Є в цьому році і приємності. Приміром, надходження від приватизації, як давно наполягав МВФ, не включено в дохідну частину бюджету. Вони підуть на погашення старих боргів. Ця зміна сильно полегшила життя Фонду: тепер його постійно не звинувачуватимуть, що він завалив бюджет. Той самий перший квартал пройшли тихо, не висовуючись і не надто часто бігаючи на килим. Крім того цілком можливо, що після виборів поміняється й керівництво.

Варіант, що Олександр Бондар піде в парламент, більш як реальний. Хто буде його спадкоємцем, до кінця не зрозуміло. Скоріш за все, за аналогією з 1998-м, ним виявиться перший заступник голови, тобто в даному випадку Михайло Чечетов. Але можуть направити й «варяга». Причому такий варіант навряд чи порадує високопоставлених працівників центрального апарату ФДМ. По-перше, у нового керівника може виникнути спокуса валити все на погану роботу попередників і балуватися оргвисновками. По-друге, не виключено, що доведеться не просто демонструвати діяльність, а й працювати: видавати на-гора й реалізовувати нові ідеї, відновлювати явно втрачені ФДМ позиції.

Чи стане від цього краще самій приватизації? За великим рахунком, це вже давно нікому не цікаво...