Нікопольський трикутник

У четвер у Дніпропетровській області одночасно мали відбутися двоє зборів акціонерів одного підприємства — Нікопольського заводу феросплавів: одні — в самому Нікополі, інші — в сусідньому Орджонікідзе. Враховуючи, що за місяць завод випускає продукції на 100 млн. дол. (за світовими цінами, бо за цінами його трейдерів виходить удвічі менше), об’єкт вельми привабливий.

Збори організовували різні групи акціонерів — «Інтерпайп» і група «Приват», за двома різними реєстрами. При цьому, відповідно до одного з них, контрольний пакет акцій належав групі «Інтерпайп», відповідно до другого — ФДМ.

Це, природно, припускало зіткнення інтересів. Тим паче що вже на великодні свята всій країні оголосили про плановане захоплення комбінату, створення робочих дружин тощо. Барикад начебто не будували, але колючий дріт підновили. На збори акціонерів у Нікополі прилетів особисто Віктор Пінчук і одним із перших українських олігархів виступив на мітингу трудящих...

Загалом, усе було захоплюючим. Проте запитань виникло більше, ніж відповідей.

У принципі, зграйками народних депутатів, котрі особисто розвозять адресатам взаємовиключні судові рішення, уже нікого не здивуєш. Обидві сторони цілком звично проігнорували ті, які їх не влаштовували, зате сумлінно виконали рішення «своїх» судів.

У результаті, за версією «Інтерпайпу», його збори благополучно відбулися. Альтернативні збори перевели в «безстроковий режим» — тобто на них почали реєстрацію, але не закінчили. Хоча юридично це далеко не безперечно.

ФДМ, попри прихід до керівництва полум’яного борця з олігархами Валентини Семенюк, протягом дня сумлінно коливався разом із «лінією партії».

На реєстрації в Орджонікідзе спочатку був присутній представник Фонду держмайна, який навіть мав підписане Семенюк доручення на голосування від імені держави. Проте реєструватися він не став. Більше того, Фонд навіть підвів під це базу, заявивши, що «окремі фінансові кола наполягають на втручанні ФДМ у цю ситуацію». Однак «будь-які спроби тиску на Фонд із боку певних фінансових кіл із метою ухвалення вигідних їм рішень стосовно ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» будуть безрезультатні».

Ця заява, поза сумнівом, порадувала «Інтерпайп». Хоча ближче до вечора Валентина Петрівна інформувала, що жодні з призначених на 5 травня зборів акціонерів НЗФ не відбулися: «На одних (тих, які проводив «Інтерпайп» у Нікополі) до участі в зборах не допустили представників виконавчої влади й Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, а на Орджонікідзевському гірничо-збагачувальному комбінаті не було підтверджено наявність контрольного пакета у власності держави через судову заборону».

При цьому голова ФДМ зазначила: за інформацією ДКЦПФР, існують два реєстратори, котрі ведуть реєстр акціонерів НЗФ, і доведеться з ними розбиратися. Вона нагадала, що сама як фізична особа звернулася до Печерського суду, який 15 лютого заборонив і першій, і другій стороні будь-які дії з акціями НЗФ і ухвалив витребувати документи в реєстраторів, аби встановити, кому та скільки акцій належить. Суд очікується 10 травня, і Валентина Петрівна, мабуть, передасть функцію позивача Генеральній прокуратурі.

Називаючи речі своїми іменами, скажемо: все вирішиться не в судах. Пінчук уже мав контакти зі РНБОУ, а в четвер зустрічався і з Тимошенко. Прем’єр пообіцяла найближчим часом сформувати свою позицію. Втім, вона явно буде не єдиною. Будуть й інші. І ще незрозуміло, яка виявиться головнішою.