Харцизьк: зелені листи на трубному полі

Жаргонне слівце «гринмейл» давно стало повноправним економічним терміном. Словник ринкової економіки трактує його в такий спосіб: «Гринмейл (greenmail) — корпоративний шантаж шляхом скуповування значного числа акцій певної компанії з пропозицією продати їх за підвищеними цінами за умови, що інші компанії підписують угоду про невтручання».

Схема класичного корпоративного шантажу припускає, що структура, яка атакує, купує на фондовому ринку невеликий пакет акцій процвітаючої компанії. Потім настає черга скарг у контролюючі та правоохоронні органи, а також судових позовів з будь-якого приводу. Кінцевою метою є або отримання відступних за відмову від претензій, або продаж свого пакета акцій за завищеною ціною.

Зарубіжний досвід

У США гринмейл як тактику поглинання було законодавчо заборонено ще 1987 року, передусім — шляхом встановлення 80% податкової ставки, яка поглинає весь прибуток, що його в такий спосіб можна одержати. Крім того, компанія-шантажист негайно потрапляє до чорного списку структур, вести бізнес із якими небезпечно.

На пострадянському просторі, особливо в Росії, гринмейл є дуже популярним способом ведення справ. Як пише російський журнал «Консультант» (№ 5 за 2005 рік), у наших сусідів класичний гринмейлер — це інвестиційні компанії, що здійснюють свій бізнес у рамках проектів із недружнього поглинання. Такі компанії користуються послугами не лише високопрофесійних юристів та економістів, а й фахівців, що працюють на стику права, психології, економіки.

До речі, деякі експерти вважають: в умовах справжньої ринкової економіки гринмейлери виконують функцію «санітарів лісу», бо є реальною загрозою для акціонерних товариств, які порушують права своїх акціонерів. Проте більшість фахівців цієї думки не поділяють. Як пише «Бізнес-журнал» (Росія), такі захоплення підривають економіку: в поле зору гринмейлерів потрапляють переважно сучасні компанії, що динамічно розвиваються. Внаслідок «атаки гринмейлерів» підприємства лихоманить, виробничі й фінансові показники повзуть униз, під загрозою опиняються тисячі робочих місць.

Зелена пошта по-українському?

В Україні практично не було гучних випадків використання технологій гринмейлу в чистому вигляді. Точніше, донедавна гринмейл по-українському передбачав участь дрібних міноритарних акціонерів, зазвичай — фізичних осіб, у корпоративних конфліктах як «солдатів». У цьому разі позови, подані власником кількох акцій, ніби ненароком збігалися з інтересами окремих фінансово-промислових груп...

Проте й Україна, як видно, дійшла до нового рівня цивілізованості: гринмейл у його класичному вигляді з’явився й на вітчизняних бізнес-просторах.

11 серпня Господарський суд Києва прийняв ухвалу, що забороняє ДКЦПФР реєструвати додатковий випуск акцій Харцизького трубного заводу (ХТЗ) за позовом компанії Renaissance Securities (Cyprus) Ltd.

Рішення про збільшення статутного капіталу ХТЗ у 4,64 разу (із 27,4 до 127,4 млн. гривень) акціонери підприємства ухвалили на позачергових зборах 21 березня 2005 року. Компанія випустила 2 млрд. акцій номіналом 5 коп., які було розміщено серед акціонерів підприємства. Рішення про завершення розміщення додаткової емісії акціонери затвердили 15 липня на позачергових зборах, після чого документи було подано на реєстрацію до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України.

Залучені кошти (20 млн. дол.) ХТЗ планував спрямувати на будівництво нової лінії з виробництва одношовних труб діаметром 711—1420 мм. Проте тепер через судовий розгляд, ініційований міноритарним акціонером заводу, підкреслює директор зі стратегії та інвестицій ВАТ «ХТЗ» Олександр Кравцов, реалізацію інвестиційної програми поставлено під загрозу.

Ярослав Симонов, юрист українського офісу «Ренесанс Капіталу», запевняє: причиною подачі позову стало грубе порушення прав міноритарних акціонерів під час проведення додаткової емісії акцій ХТЗ. Відповідно до українського законодавства, розміщення додаткових акцій відбувається в два етапи. На першому папери викуповують акціонери підприємства пропорційно часткам, що належать їм у капіталі підприємства, а на другому — всі нерозміщені на першому етапі акції виставляються на продаж, і їх отримує той, хто першим подає заявку.

За словами Симонова, «Ренесанс Капітал» першим подав заявку на акції. «Проте емітент відмовив у її задоволенні, пославшись на те, що мажоритарний акціонер ХТЗ — ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» — нібито подав свою заявку на придбання акцій раніше від нас. У результаті СКМ викупив всі акції ХТЗ на другому етапі підписки», — повідомив юрист.

Тим часом, за словами Олександра Кравцова, «на першому етапі підписки на акції додаткового випуску заявку компанії Renaissance Securities (Cyprus) Ltd було задоволено в повному обсязі». На другому етапі підписки заявку цієї компанії не було задоволено, оскільки вона надійшла пізніше, ніж заявка акціонера («Систем Кепітал Менеджмент»), який забажав викупити решту акцій додаткового випуску, зазначає представник ХТЗ.

Попри абсолютно протилежні заяви обох сторін, експерти не виключають, що обидва акціонери харцизького заводу в перспективі зуміють дійти згоди. Якщо судове провадження затягнеться й судові розгляди тривалий час не виявлять переможця, рано чи пізно сторони домовляться, переконаний, наприклад, керівник департаменту розвитку бізнесу «Он-лайн капітал» Михайло Ройко.

«У цьому випадку ми маємо справу швидше не з конфліктом мажоритарних і міноритарних акціонерів, а зі спробою компанії Renaissance Securities (Cyprus) Ltd додатково заробити на нас», — слушно припускає представник ХТЗ. Утім, на думку російського видання RBCdaily, російське інвестиційне співтовариство всього лише «вирішило прищепити норми корпоративної культури своїм українським колегам».