Жидачівський целюлозно-паперовий: хороші новини для газетярів

Розташований на Львівщині Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат заявив про завершення реконструкції та поновлення випуску газетного паперу. У вересні запустили основну папероробну машину №5 і до кінця року виведуть її на планову потужність.

З огляду на те, що комбінат — єдиний виробник газетного паперу в Україні, для газетярів це хороша новина. Є надія, що припиниться нарешті зростання цін на папір: представники підприємства вже заявили, що знову готові активно боротися за ринок. За словами голови наглядової ради комбінату Олександра Козика, «до кінця року Жидачівський ЦПК планує зайняти звичну для нас частку вітчизняного ринку газетного паперу — до 30%. Ми запустили газетне виробництво, яке дозволить згладити пік дефіциту газетного паперу, що виник унаслідок зниження обсягів його виробництва та перерозподілу напрямку поставок в основних країнах-експортерах в Україну — Росії, Білорусі й Польщі».

За даними Держкомстату, за вісім місяців поточного року при внутрішньому виробництві 527 тис. тонн картонно-паперової продукції імпорт сягнув 626 тис. тонн, перевищивши національне виробництво. Тепер ситуація зміниться.

«Успіхи» імпортерів із завоювання нашого ринку відгукнулись істотним зростанням цін на ринку, що змусило Антимонопольний комітет почати розслідування з цього приводу. Офіційні запити з вимогою надати економічне обгрунтування зростання вартості реалізації газетного паперу було направлено найбільшим трейдерам.

За заявою АМКУ, «якщо тут справді має місце цінова змова виробників і постачальників газетного паперу, то її буде припинено, а порушників — покарано».

Цікаво, що, на думку виконавчого директора асоціації «Укрпапiр» Едуарда Литвака, ще недавно газетний папір Жидачева витісняли з ринку саме за рахунок цінової блокади. Україна потрапила у своєрідну зону демпінгових війн — за її ринок ведуть боротьбу Росія та Польща. При цьому український виробник витіснявся з ринку. Існували «сірі» схеми, які давали змогу завозити папір як із Росії, так і з Польщі з мінімізацією сплати мит та імпортного ПДВ.

Та «укласти» комбінат і вивести його з гри не вдалося — після вимушеного простою він запустився знову.

За цей час було проведено модернізацю як самої папероробної машини, так і устаткування деревномасного заводу. Відпрацьовано технологічну схему розмелювання відходів деревної маси з подальшим їх відбілюванням, що дає змогу істотно поліпшити механічні показники газетного паперу, а також його білизну. Загалом впровадження зазначеної технології виводить готовий продукт у сегмент High Bright, а це вже серйозна заявка на конкурентну перевагу українського виробника.

Крім того, з упровадженням технології розмелювання та відбілювання відходів вирішуються й екологічні питання, тому що зменшується кількість відходів, а найголовніше, використовується найбільш «чистий» і передовий із погляду екології метод відбілювання — пероксидний, який не завдає шкоди навколишньому середовищу. Це той рідкісний випадок, коли економічні й екологічні проблеми виробництва розв’язуються паралельно.

Усе це зміцнює як позиції комбінату на внутрішньому ринку, так і його експортні перспективи. Близько 10% цієї продукції вже поставляється на ринки ЄС (у Болгарію та Румунію), а також у Молдову. Жидачівський ЦПК планує розпочати поставки газетного паперу в Єгипет. Ведеться робота за кенійським контрактом.

Експерти відзначили також інформацію про можливу виробничу кооперацію з чеською фабрикою «Плзеньска папірна». Після зміни ключових акціонерів ЖЦПК це логічно. Раніше підприємство пов’язували з групою «Приват», але, за даними ЗМІ, у листопаді минулого року 99,2% акцій Жидачівського ЦПК і 98,6% акцій Ізмаїльського ЦПК (Одеська область) було придбано російським холдингом «Ілім Палп Ентерпрайз» (Санкт-Петербург). Серед його активів і значиться чеська фабрика.

Також анонсувалося надходження нових фінансових ресурсів від власника — на відновлення виробництва і реалізацію низки проектів.

Попередні власники Жидачівського комбінату неодноразово проводили переговори про залучення стратегічного партнера, який має профільні активи в целюлозно-паперовій галузі. Кілька років тому інтерес до його купівлі виявляв найбільший європейський виробник картону — нідерландська компанія Kappa Packaging. Були контакти і з фінськими компаніями, які збиралися залучати кошти під егідою Міжнародної фінансової корпорації.

Схоже, в результаті покупця знайшли в іншому місці. Благо, що «Ілім Палп» відомий непоганими зв’язками з російським «Внешторгбанком», який останнім часом активно працює по придбанню українських активів. Групі таке співробітництво точно не зашкодить.

На початку 2000-х на ЖЦПК було здійснено унікальну за масштабами СНД реконструкцію. У Швейцарії було придбано цілу паперову фабрику, потім демонтовано, перевезено під Львів і через десять місяців запущено на новому місці.

Якщо раніше комбінат гнав так званий бурий потік (гофротару, гофрокартон тощо), то після появи нового обладнання закріпився і на значно престижнішому «білому» сегменті газетного паперу та кольорової поліграфії.

Та й узагалі устаткування такого класу на території СНД небагато...

Утім, новим власникам доведеться вирішувати ті ж самі проблеми. Ключова з них — сировина. Російські й білоруські виробники виробляють газетний папір із целюлози і деревного волокна, польські — в основному з макулатури. Але при цьому слід врахувати, що лісові ресурси України й нашого північного сусіда непорівнянні!

У нас із лісом усе значно складніше, ніж у Росії. Комбінату потрібні поставки лісу хвойних порід — ялини й ялиці. Саме з них виготовляється напівфабрикат, що є основним компонентом високоякісного газетного паперу. При цьому розширення поставок деревини з тієї ж таки Росії проблематичне за будь-якого власника: Москва, на відміну від наших чиновників, дуже несхвально дивиться на вивезення непереробленого круглого лісу, особливо в СНД. У російській Держдумі питання про заборону такого експорту порушується набагато частіше, ніж у Верховній Раді.

Власником лісових ресурсів в Україні є держава, до якої, власне, і звертається комбінат. Зараз йому потрібно щомісяця приблизно 10 тис. кубометрів деревини для «білого» потоку і до 6 тис. кубометрів — для «бурого». Це при тому, що тільки на експорт щомісяця відправляється до мільйона кубометрів. Тож, за ідеєю, проблем із ресурсами бути не повинно. Але вони є...

По допомогу Жидачів звертався в усі впливові інстанції. Апелювали і до Державного комітету лісового господарства України, і до Міністерства промислової політики. Виходили і на управління лісового господарства Львівщини, Чернівецької, Івано-Франківської областей і Закарпаття. Вели переговори напряму з ліспромгоспами. Адже державі значно вигідніше експортувати саме готову паперову продукцію, а не «кругляк». Цього року у Львівській облдержадміністрації та Держкомпідприємництва проводилися наради з цього питання, на яких намічалися шляхи розв’язання проблеми.

Ми всі давно вже розучилися вірити в допомогу держави, але в цьому випадку справа, схоже, зрушила з мертвої точки. У жовтні по «білому» потоку комбінат одержить до 4,5 тис. кубометрів лісу від державних лісових господарств. Цього, звичайно, недостатньо, але порівняно з вересневими поставками в обсязі 0,5 тис. кубометрів — це прорив!

Нині на комбінаті сподіваються, що це не одинична акція, а результат роботи чиновників, які вміють мислити по-державницькому. Що й надалі проблеми з лісом не залишаться поза їхньою увагою. Підхід у цьому разі має бути саме державним. Комбінат, по суті, є найбільш глибоким переробником деревини. Комусь вигідно експортувати саме сире дерево? Але прибутки і робочі місця при цьому створюються за межами України.

За дев’ять місяців поточного року виробники паперу України вперше з початку кризи показали приріст випуску товарної продукції. Поки що небагато, всього на 1,5%, і ці паростки треба підтримувати. Крім того, ритмічна робота Жидачівського ЦПК — чинник, що впливає на економіку міста, району та області, тобто на життя багатьох десятків тисяч людей. Саме про них, а не про вигоди імпортерів паперу за «схемами» або експорт за схожими схемами лісу варто подумати.

А про працівників іноземних виробників паперу подбають і без нас.