Удар по судноремонту, або Проти кого санкції?

Судноремонтні заводи України можуть залишитися без вигідних замовлень і недорахуватися валютної виручки, що позначиться на зарплатах і відрахуваннях до скарбниці. І все через наказ 3 і торгівлі від 2 березня 2017 р. про застосування санкцій до ПрАТ "Морський регістр судноплавства в Україні", під технічним наглядом якого іноземні судновласники розміщують на українських підприємствах замовлення на ремонт своїх суден. Такого невтішного висновку дійшли керівники підприємств галузі.

Санкції запроваджені на вимогу військової прокуратури Південного регіону й набудуть чинності 11 квітня. Поява наказу, який несе реальні ризики зриву графіків ремонту суден, стала цілковитою несподіванкою для ринку судноремонту. Санкції можуть негативно вплинути і на українських металургів, продукцію яких сертифікує регістр, - це обов'язкова вимога іноземних покупців.

Судноремонтні заводи вже звернулися до чиновників із проханням не рубати й без того неміцний сук, на якому сидить ця галузь. І сподіваються, що здоровий глузд візьме гору.

У чому ж провинився морський регістр?

Військова прокуратура у своєму поданні на адресу Міністерства економічного розвитку та торгівлі посилається на факти, встановлені під час досудового слідства, але на які саме, невідомо. У відповідь на запит адвоката Вести Тищенко прокуратура надала копію подання, але інформацію про факти вилучено. Вартові закону зазначають, що йдеться "про достовірно підтверджені численні факти систематичних і тривалих поставок на тимчасово окуповану територію України в Криму і вивезення з неї вантажів через закриті органами влади України морські порти, зокрема через порт Севастополь, в обхід установлених заборон…".

Однак який стосунок до поставок вантажу має регістр судноплавства? Це все одно що звинувачувати МРЕВ у факті незаконного перетину кордону автомобілем, на який цей відділ видав документи. До того ж, як стверджує керівництво ПрАТ "Морський регістр судноплавства в Україні" (ПрАТ "РС в Україні"), їх підприємство з моменту анексії Криму не видало жодного документа суднам, які заходили в кримські порти, про що чиновників проінформувало керівництво цього підприємства.

Однак військова прокуратура посилається й на можливу причетність регістру до відкриття порту Севастополь. "Експлуатація порту Севастополь як морегосподарського комплексу для заходу в нього суден під прапором інших, крім РФ, держав і здійснення відповідних операцій була б неможлива без його незаконного відкриття окупаційною владою РФ шляхом відпрацювання і видачі розпорядження уряду РФ від 29.09.2014 р. №1912-р. Таке протиправне відкриття та подальша незаконна експлуатація порту Севастополь здійснюються відповідно до незаконно проведеної технічної сертифікації зазначеного об'єкта, який має в окупаційній юрисдикції статус "Державного унітарного підприємства "Севастопольський морський порт". Потім прокуратура зазначає, що "єдиною організацією, яка здійснює сертифікацію морських портів під юрисдикцією Російської Федерації згідно із законодавством РФ, є Федеральна автономна установа "Російський морський регістр судноплавства" (ФАУ "РМРС").

Зауважимо, санкції застосовано одночасно і до цього російського підприємства. І як видно з подання прокуратури, вона свої вимоги саме і обґрунтовує фактами порушення українського законодавства російським підприємством.

Проте, як зауважує керівництво ПрАТ "РС в Україні", прокуратура вирішила заодно покарати і українську компанію фактично за дії засновника, який видавав документи на портові об'єкти в закритих кримських портах.

Однак ПрАТ "РС в Україні", як сказано в клопотанні цього підприємства на адресу Мінекономрозвитку і торгівлі щодо скасування санкцій, "є окремою юридичною особою, що зареєстрована в Україні й веде свою діяльність з 1991 р. відповідно до українського закону. Згідно зі статутом ПрАТ "РС в Україні" і Цивільним кодексом України, товариство не несе відповідальності за дії засновника й не може відповідати за його зобов'язаннями, тим більше на території, непідконтрольній Україні. Однак найголовніше, що російський регістр в Україні не має жодного стосунку до діяльності російського регістру в Криму, за винятком хіба що спільного засновника - ФАУ "РМРС".

Як пояснює директор ПрАТ "РС в Україні" Олександр Паніот, нікого з їх фахівців не направляли в службове відрядження в закриті порти Криму. Тому до сертифікації порту Севастополь або якогось іншого кримського порту їх підприємство не причетне. Більш того, воно взагалі не надає послуг із сертифікації портових споруд через відсутність нормативної бази й персоналу. Тим більше, що в Севастополі створений і працює підрозділ ФАУ "РМРС" - ЗАТ "Морський регістр судноплавства".

Та й, треба сказати, сама прокуратура у своєму поданні про застосування санкцій не наводить подібних фактів. Вона лише з допомогою своєї логіки й аргументації намагається довести, що ПрАТ "РС в Україні" цілком підпорядковане росіянам. А тому, як сказано у поданні, "може завдати шкоди інтересам національної економічної безпеки України" шляхом "надання оплачуваних послуг технічного нагляду незаконно створеним в іноземній юрисдикції суб'єктам". А саме - порту Севастополь як російському держпідприємству. На цій підставі до ПрАТ "РС в Україні" має бути застосована санкція у вигляді призупинення зовнішньоекономічної діяльності. Що й було зроблено Мінекономрозвитку.

Тим часом, як видно з відповідей, направлених ПрАТ "РС в Україні" на адресу міністерства і прокуратури, санкції можуть застосовуватися за конкретне порушення законодавства конкретним суб'єктом. А не за порушення інших осіб або за дії, які можуть бути зроблені в майбутньому. Проте наказ, підписаний заступником міністра Михайлом Титарчуком, вийшов із формулюванням: застосувати санкції за вчинення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Тобто за здійснення дій, в яких прокуратура обвинувачує ФАУ "РМРС". Другий наказ №286 від тієї ж дати якраз і стосується санкцій щодо ФАУ "РМРС", чия зовнішньоекономічна діяльність на території України з 11 квітня мала бути припинена.

Вибір регістру - це прерогатива судновласника, або Як самих себе висікти?

Як пояснили в ПрАТ "РС в Україні", діяльність класифікаційних товариств завжди була спрямована на забезпечення безпеки мореплавання. Наявність у судна регістру або класу, тобто документів класифікаційного товариства, свідчить про належний техстан судна. Це обов'язкова умова при реєстрації суден у судновому реєстрі тієї або іншої країни, визначенні страхової ставки, одержанні фрахту та інших комерційних операціях, пов'язаних з морськими перевезеннями вантажів і пасажирів. Зміна класифікаційного товариства може мати місце у разі багаторічної експлуатації судна, але поміняти регістр - це не поміняти АЗС або супермаркет! Зміна класу пов'язана з додатковими фінансовими витратами з боку судновласника, необхідністю виведення судна з експлуатації для надання можливості новому класифікаційному товариству виконати повний технічний огляд судна. У більшості випадків зміна класу потребує узгодження й навіть одержання дозволу морської адміністрації прапора судна. І не завжди сприятливо позначається на страхових і фрахтових ставках, особливо якщо нове класифікаційне товариство має нижчий рейтинг, ніж попереднє. Тому судновласники вдаються до цього заходу лише за гострої потреби.

Більш того, для зниження їхніх фінансових витрат класифікаційні товариства створюють зарубіжні представництва для надання широкого спектра послуг у будь-якій точці світу. І судновласник фактично вибирає судноремонтні заводи в тих країнах, де є постійне представництво класифікаційного товариства, що веде технічний нагляд за його судном. Тому блокування роботи російського регістру - поганий сигнал для всіх. І насамперед для самої України та її економіки.

Судноремонтні заводи України у своїх листах на адресу Мінекономрозвитку й Мінінфраструктури зазначають, що вони протягом багатьох років співпрацюють з судновласниками, чиї судна працюють під технічним наглядом ПрАТ "РС в Україні". За останні п'ять років на заводах Херсона й Миколаєва було реалізовано десятки контрактів на ремонт і будівництво суден. Серед них - танкер, розроблений українськими проектантами і побудований для групи мальтійських компаній SVL. На сьогодні заводи на підставі заявок судновласників уже уклали з ПрАТ "РС в Україні" ряд довгострокових договорів на ремонт понад 50 суден.

Як зауважують судноремонтники, будь-які роботи на судні в обов'язковому порядку виконуються під постійним наглядом класифікаційного товариства. Тобто його представник присутній на заводі та повністю контролює процес ремонтних робіт, перевіряючи якість матеріалів і відповідність технологічних процесів вимогам свого класифікаційного товариства і, де слід застосовувати, міжнародним стандартам. Без цього судно не зможе одержати суднові документи - технічні сертифікати, що дають право на вихід у море.

При цьому заводчани ще й ще раз наголошували, що не можуть впливати на вибір конкретного класифікаційного товариства, тому що це виключно прерогатива судновласника. Тому запровадження навіть тимчасових санкцій до російського регістру, під чиїм наглядом ведуться ремонтні роботи, фактично блокує надання послуг іноземним судновласникам, тому що вони не зможуть одержати документів на судно від класифікаційного товариства, діяльність якого зупинена на території України.

Іншими словами, плани на ремонт іноземних суден на українських заводах можуть бути переглянуті. А це, повторимося, скорочення розмірів валютної виручки з усіма відповідними наслідками як щодо зарплат, так і щодо відрахувань до бюджету.

Хтось нагорі підраховував втрати?

Фахівці, обізнані із ситуацією на ринку, зазначають, що судноремонтні підприємства Туреччини, Румунії, Болгарії із задоволенням приймуть на ремонт судна з російським регістром, тому що розташовані в цих країнах зарубіжні представництва російського класифікаційного товариства можуть надати увесь спектр послуг технічного нагляду. При цьому валютна виручка піде на зміцнення не українських, а іноземних підприємств, і прямо в повному обсязі - у дохід РФ.

Тим часом, за підсумками 2016 р., приміром, Іллічівський судноремонтний завод, де працюють 837 чоловік, перерахував до бюджетів усіх рівнів 49,5 млн грн. "Смарт-Мерітайм Груп", до якої входять Херсонський і Чорноморський суднобудівні заводи і в якій працюють понад 1000 штатних працівників і близько 400 осіб у підрядних організаціях, перерахувала до скарбниці 74,7 млн грн. Судноремонтне підприємство "Дунайсудносервіс" (560 працівників) внесло понад 5,7 млн грн, "Дунайсудноремонт" (302 працівники) - 8,2 млн.

Саме ПрАТ "РС в Україні" за підсумками минулого року перерахувало до держбюджету більш як 40 млн грн. За три останні роки - понад 105 млн грн. На підприємстві працюють більш як 100 чоловік. Фонд оплати праці становить 3,5 млн грн. Тільки за лютий 2017-го до місцевої скарбниці надійшло податків на доходи фізичних осіб в обсязі 633 тис. грн.

А скільки до неї надійде, якщо санкції не буде знято? Скільки втратить у цілому суднобудівна й судноремонтна галузь України? Хтось у міністерстві рахував?

Зате порахували на місцях і дійшли невтішного висновку: блокування діяльності українського підприємства російського класифікаційного товариства ПрАТ "РС в Україні" може завдати шкоди економічним інтересам держави. Ударна ж робота військової прокуратури може зробити зовсім не ударною працю сотень працівників українських підприємств у такий непростий для України час. А головне, може переспрямовувати валютні потоки повз українську скарбницю, у засіки держави-агресора.