Поштовий диліжанс-2. "Вінницькі" в Одеському порту б'ють "рекорди"

Навколо команди "вінницьких", яка от уже восьмий місяць господарює в Одеському порту, не стихають пристрасті.

Попри видимий спокій, невдоволення сторонньою командою нікуди не поділося. Причому в тліючий внутрішній конфлікт вугілля підкидають самі "поштовики". Не встиг улягтися шум навколо невдало проведеного мітингу в порту, після якого спливла правда, що шокувала портовиків, як приспіли провальні результати їхньої роботи за перший квартал, котрі стали новим приводом для критики на їхню адресу. Адже в кілька разів упали доходи підприємства та прибуток. І це на тлі високих зарплат, які встановило собі нове керівництво.

При цьому трудовий колектив ДП "Одеський морський торговельний порт" (ДП "ОМТП") заявляє, що їхнє підприємство навмисно ведуть до банкрутства, а портове бізнес-співтовариство запевняє, що таким є прогнозований результат правління непрофесійної команди. І якщо нічого не заміниться в кадровій політиці підприємства, то збитки ДП "ОМТП" буде забезпечено.

Представники бізнесу, яких від самого початку дивували підходи й методи роботи прибулої в Одесу команди, неодноразово зверталися в Міністерство інфраструктури й Комітет із призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств із нагадуванням виконати нарешті закон і провести конкурс на посаду директора ДП "ОМТП". Та, на жаль, їхніх голосів не почули.

Боротьба за буксирування

Нагадаємо, що колишній керівник "Укрпошти" Ігор Ткачук разом зі своєю командою став біля керма ДП "Одеський морський торговельний порт" у вересні минулого року.

Тобто як тимчасово виконуючий обов'язки керівника він очолив держпідприємство, яке не займається перевалкою вантажів, а володіє територією порту та здає в оренду приватним стивідорним компаніям держмайно, і в такий спосіб впливає на багато процесів у порту, зокрема на цінову політику. Через що, власне, від самого початку й виникли тертя між стивідорними компаніями та новоспеченим керівництвом, яке було здивоване, що очолюване ними державне підприємство не веде перевантажувальних робіт, і будувало плани, як повернути їх у державні руки, а отже, і в їхні теж.

Про ситуацію в порту з приходом команди "вінницьких" DT.UA докладно писало в публікації "Поштовий диліжанс" (див. №7 від 24 лютого 2017 р.). Зазначимо, основний дохід ДП "ОМТП" приносить робота буксирного флоту - понад 80%. Це приблизно 15 млн дол. на рік. У будь-якому разі, так було раніше. Тепер же в кілька разів менше, але про це нижче. Тому будь-яке зазіхання на ринок буксирних послуг із боку інших компаній колектив держпідприємства сприймає болісно і в багнети. Звідси весь галас навколо буксирного флоту в Одеському порту.

Нагадаємо, він почався ще торік, коли стало відомо про наміри Міністерства інфраструктури продати буксирний флот Одеського порту компанії DP World. І продовжився у зв'язку із заходом в акваторію порту приватної буксирної компанії "Екофлот", яка забрала в ДП "ОМТП" добрячу частину робіт. За словами самих портовиків, до 60% і навіть більше, що не могло не позначитися на фінансових показниках. У результаті доходи ДП "ОМТП" за підсумками першого кварталу цього року порівняно з аналогічним періодом 2016-го зменшилися вдвічі, а чистий прибуток - в 4,3 разу.

Річ у тім, що, на відміну від інших портів, приміром, Миколаївського й Південного, в Одеському послуги з буксирування надавав тільки державний портовий флот. У результаті ДП "ОМТП" одержувало солідні доходи. Але буксирування не входить до переліку регульованих послуг, надаваних винятково державою. Ба більше, конкуренція на цьому ринку - нормальна світова практика. І портова реформа, так досі й не завершена, передбачає таку конкуренцію. На цих позиціях стоїть і нинішнє керівництво Мінінфраструктури, яке й планувало залучити до купівлі буксирного флоту Одеського порту компанію DP World.

Інша справа, що для продажу держмайна потрібен тендер, тоді буде видно ринкову ціну. А буксирний флот міністерство мало намір, зважаючи на все, віддати без жодного конкурсу, причому за спірну ціну. Планувалося за
12 буксирів одержати 50 млн дол., але частинами. Спочатку інвестор мав заплатити 25 млн дол., решту суми - по 2,5 млн дол. на рік протягом десяти років.

Та поки голосно обговорювали цю угоду, в акваторію порту тихо й мирно зайшла інша приватна компанія - ТОВ "Екофлот". Судячи з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, її створено у 2014 р. зі статутним капіталом 1 тис. грн. Усе б нічого, та тільки ні про яку конкуренцію в цій ситуації не йдеться.

У тандемі з конкурентом

Захід у порт нікому не відомої компанії "Екофлот" перетворився на звичайний для нашої країни спосіб заробляти гроші на державних ресурсах. За інформацією портовиків, у неї два чи три буксири й немає бригад швартовиків, без яких судна до причалу не поставиш. Для порівняння, портофлот Одеського порту (підрозділ ДП "ОМТП") має 12 буксирів, свої швартові бригади й працює на цьому ринку з моменту створення порту. Але чомусь левова частка замовлень відійшла компанії без роду без племені.

Як розповідали портовики, щоб виконувати замовлення, що надходять від суден, "Екофлот" спочатку привозив бригаду швартовиків із Південного. А потім почав використовувати бригади Одеського порту, а потім і його буксири. Фактично ця приватна компанія почала виконувати замовлення для суден, використовуючи флот держпідприємства. Кажуть, на сьогодні таких випадків було понад двісті. Фактично за приватника роботу виконує держпідприємство. У результаті такої схеми портофлот почав одержувати за свою звичну роботу в кілька разів менше. А мільйони, які він одержував раніше, почали осідати в кишенях комерсантів, що в остаточному підсумку й позначилося на провальних результатах роботи держпідприємства.

У минулій публікації "Поштовий диліжанс" DT.UA наводило цифри. Але, схоже, це були лише квіточки, враховуючи нинішній обсяг робіт, які перейшли приватній компанії, і всю "бухгалтерію", що існує між "Екофлотом" і ДП "ОМТП".

Річ у тім, що між цією приватною компанією та ДП "ОМТП", як з'ясувалося зовсім нещодавно, підписано договір про співробітництво. Документ датовано 23 січня 2017 р. У будь-якому разі, копію цього договору, яка була розміщена на одному з інтернет-сайтів і справила в порту ефект вибуху бомби, команда "вінницьких" так і не спростувала.

У порту взагалі припускають, що між портом і цією приватною компанією, можливо, укладено не один такий договір. А суть опублікованого договору в тому, що компанія "Екофлот" для буксирно-кантувальних і швартових робіт залучатиме буксири ДП "ОМТП". Тобто умови для роботи цієї приватної компанії забезпечило саме ДП "ОМТП" під керівництвом І.Ткачука, який обурювався приходом у порт приватника й навіть вимагав із ним розібратися.

Що цікаво, договір підписав його перший заступник Віктор Слободянюк. Він фігурує в цьому документі як виконувач обов'язків директора ДП "ОМТП". Але весь цинізм полягає в тому, що Ігор Ткачук до появи в ЗМІ копії цього договору обвинуватив у всіх гріхах, причому привселюдно, одеську філію Адміністрації морських портів України, яка, за його словами, і дає роботу "Екофлоту". Це пролунало на мітингу в порту, організованому профспілками проти рейдерства. Під рейдерами малися на увазі ті, хто претендує на ринок буксирних послуг у порту. Тим часом парадокс ситуації ще й у тому, що філію АМПУ в Одеському порту з середини січня 2017 р. очолює представник "вінницької" команди Олександр Зубик, який прибув у порт разом з І.Ткачуком і до переходу в АМПУ був його першим заступником.

Провальний мітинг

Адміністрація морських портів України, її головний офіс, наступного дня після мітингу зробила заяву з приводу інформації, що пролунала там. Але перш ніж оприлюднити погляд АМПУ, спочатку для повноти картини наведемо виступ І.Ткачука на цьому мітингу. Він був ключовим. До того ж після того, як договір між ДП "ОМТП" і ТОВ "Екофлот" став надбанням громадськості, слова Ткачука перетворилися на афоризми.

"Відсоток наших робіт, який вони в нас забрали, зростає, - говорив Ткачук. - І в мене виникає запитання, а звідки взялися ці приватні буксири? Як виявилося, їх орендують у державних підприємств, в адміністрації морського порту, тобто в іншого держпідприємства…

Хто їх пустив у порт? Хто надає їм замовлення? А далеко ходити не треба. Кому належить диспетчерська? Диспетчерська належить АМПУ, яка й віддає їм замовлення".

"Дивно виходить, - дивувався Ткачук, - працюємо в структурі одного міністерства, одного великого підприємства - Одеський морський торговельний порт, але чомусь одна державна компанія іде проти другої. Але найголовніше, іде проти колективу…

Нині ми зібралися, щоб сказати: позиція колективу й керівництва держпідприємства одна. Ми не хочемо, щоб забирали наш бізнес. Ми не хочемо, щоб забирали наші доходи. Ми не хочемо залишитися без роботи…"

При цьому І.Ткачук зажадав від влади й силовиків розібратися з компанією "Екофлот" і з тими, хто дозволив їй відібрати роботу й доходи в держпідприємства. Він заявив, що всім колективом вони звернуться в усі інстанції, зокрема в Генпрокуратуру й НАБУ, з вимогою перевірити цю компанію та дати відповідь, на якій підставі вона працює в порту, хто дозволив, хто віддав в оренду їй буксири тощо. А ще на мітингу І.Ткачук пообіцяв колективу, що буде підготовлено окремі звернення на ім'я президента країни й міністра із зазначенням конкретних дат, часу, кораблів. Малося на увазі, звичайно ж, суден, адже кораблі в основному військові й вітрильні. І там же, на мітингу, прийняли за його підписом і підписом голови профспілки Одеського порту Володимира Зайкова спільне звернення до президента України, народних депутатів, інших керівників міністерств і відомств і ЗМІ з вимогою захистити права трудящих Одеського порту.

Основне посилання те ж саме: "Неправомірна, віроломна спроба забрати штатну роботу в трудового колективу й штучно довести держпідприємство до банкрутства". В зверненні також говориться: "…комерційна структура "Екофлот" цинічним і нахабним чином віджала понад 60% послуг буксирного флоту Одеського порту. І ця порочна тенденція продовжує посилюватися, загрожуючи забрати роботу в портофлоту, через що держава вже зазнала скажених збитків".

Зазначимо, що учасники мітингу вимагали від влади не лише перевірити законність приходу компанії "Екофлот" у порт, а й проаналізувати зниження бюджетних надходжень. Дуже своєчасна вимога, але про це нижче.

Наскільки відомо, на заклики, що пролунали на мітингу, відреагувала лише Адміністрація морських портів України. У відомстві заявили, що буксирування не входить до переліку регульованих послуг, які надаються винятково держпідприємствами. На цьому ринку можуть працювати й приватні компанії, і це нормальна практика. "Тільки чесна конкуренція й відкриті ринкові правила визначають оптимальну для судновласників і агентів пропозицію. В акваторіях інших портів є жорстка конкуренція, що призводить до здешевлення таких послуг", - говориться в заяві.

При цьому АМПУ роз'яснила, що не диспетчерська (в Одеському порту вона у віданні адміністрації) призначає для того чи іншого судна буксири. Послуги надаються безпосередньо за заявкою капітанів суден, на підставі укладених договорів про надання таких послуг, звичайно, через уповноважених морських агентів. І що ключові критерії в цьому разі - потрібна кількість і потужність задіяних буксирів.

Самі себе відшмагали

Отже, із заяви АМПУ випливають два посилання. Перше: ДП "ОМТП" доведеться звикати працювати в умовах конкуренції. Друге: у ДП "ОМТП" має бути достатньо потужних буксирів, щоб витримати конкуренцію. А що вийшло?

Портофлот опинився на підхваті в приватної компанії. Хоча, як говорили на мітингу капітани буксирів: "В Одеському порту немає таких робіт, з якими ми не можемо впоратися". Виходить, керівництво ДП "ОМТП" саме, надаючи буксири й бригади швартовиків, забезпечило конкурентні переваги компанії "Екофлот", у якої немає потрібної кількості флоту для виконання 60% заявок з буксирування суден в акваторії Одеського порту. Але ж запросто могло, маючи безліч важелів впливу порівняно з нікому невідомим приватником, залишити за собою левову частку робіт.

Звідси виникає запитання: а чому І.Ткачук і його команда вирішили не конкурувати з "Екофлотом", а допомагати "неугодній" фірмі відбирати в них замовлення, з якими вони могли успішно впоратися самі? Тим більше на невигідних для портовиків умовах, що не могло не позначитися на результатах роботи підприємства. Відповідь напрошується сама собою. Те, що невигідне для підприємства, зовсім не означає, що невигідне для його керівництва.

Тому, як пояснювали портовики, ДП "ОМТП" у тандемі зі своїм конкурентом "Екофлотом" при постановці суден до причалів взяло на себе швартування, тобто найменш дохідну частину робіт. На них припадає від 1 до 10%, а частіше до 5% доходів від роботи буксирів.

Повторимося, в "Екофлоту" немає своєї бригади швартовиків, а без них неможливо поставити судно до причалу. Але ДП "ОМТП" вирішило їм у цьому підсобити, надавши своїх працівників, попри вимоги забрати конкурентів із порту й крики про рейдерів. Хоча своєю відмовою могло б створити приватникові серйозні проблеми. Але команда Ткачука, навпаки, крім швартових бригад, почала надавати йому і свої буксири.

Та й це ще не все. Як пояснювали портовики, ДП "ОМТП" для надання послуг буксирування використовує два тарифи. Один - при роботі із судновласниками. Це коли держпідприємство прямо працює з клієнтом і одержує ставку за буксирування. Він вигідніший і становить у середньому близько 0,4 дол. із тонни дедвейту судна. Приміром, для судна дедвейтом 30–50 тис. тонн це близько 15–25 тис. дол. Треба сказати, завдяки цьому тарифу, тобто роботі без посередників, портофлот і заробляв раніше приблизно 15 млн дол. доходу на рік. Саме цією цифрою і козиряв І.Ткачук, мотивуючи свою позицію проти продажу буксирного флоту компанії DP World. Але, на жаль, тепер такі доходи держпідприємство вже навряд чи одержить. Бо із заходом у порт "Екофлоту" ДП "ОМТП" стрімко скоротило обсяги своїх робіт за цим тарифом.

Інший тариф, що складається з погодинної плати за роботу буксирів, у кілька разів менший. І колись, як пояснювали портовики, ним користувалися рідко, тільки при виконанні спецзамовлень. Але саме його нині застосовує керівництво ДП "ОМТП" при виконанні буксирувальних робіт за замовленнями "Екофлоту". Тариф становить від 100 до 500 дол. на годину. Час постановки судна до причалу - близько години. Питається, навіщо керівництво ДП "ОМТП" надає буксири своєму конкурентові, та ще й за заниженою ціною, якщо держпідприємство може самостійно виконувати ці роботи, беручи за них ринкову ціну? До того ж з усіма агентськими компаніями ДП "ОМТП" має прямі договори. Навіщо йому посередник у вигляді "Екофлоту"? Тим більше, що за цією схемою втрати держпідприємства обчислюються сотнями тисяч доларів щомісяця…

Далі. Судячи з наявної інформації (і про це вже повідомлялося в ЗМІ), "Екофлот" теж надає ДП "ОМТП" якісь послуги й бере за них чималі гроші. І суми там значно перевищують ті, що одержує держпідприємство від "Екофлоту". Цієї інформації керівництво ДП "ОМТП" теж не спростувало.

І.Ткачук правий, слід таки перевірити роботу компанії "Екофлот". А заодно і її спільну "бухгалтерію" з ДП "ОМТП", яке він очолює.

Недалеко й до банкрутства

Міністерство інфраструктури поки що привселюдно ніяк не відреагувало на зниження доходів ДП "ОМТП" , що перебуває в сфері його управління. Зате в самому порту вже проаналізували підсумки першого кварталу й дали свою оцінку. Фінансові результати роботи ДП "ОМТП" за перший квартал 2017 р. перевершили навіть песимістичні прогнози тих, хто пророкував команді І.Ткачука завал у роботі.

Отже, загальний дохід підприємства становив 77,1 млн грн, що на 40% менше порівняно з аналогічним періодом 2016-го. І це при тому, що загальний обсяг вантажопотоку в Одеському порту зріс на 4% і становив 6,408 млн т, що за логікою мало призвести й до збільшення доходів ДП "ОМТП". Прибуток зменшився з 101,4 млн грн до 23,5 млн, тобто в 4,3 разу. Податок на прибуток скоротився з 23 млн грн до 7,8 млн.

При цьому темпи падіння прибутку (порівняно з першим кварталом 2016 р.) набагато вищі за темпи падіння доходів. Чому? Збільшилися витрати. Приміром, адміністративні витрати (не пов'язані з основною господарською діяльністю підприємства) - більш як удвічі, з 5,7 млн грн до 11,9 млн. Витрати на оплату праці зросли з 35,9 млн грн до 57,7 млн, або на 60%.

Зазначимо, що з приходом "вінницької" команди чисельність працівників ДП "ОМТП" помітно збільшилася. За інформацією портовиків, майже на сто чоловік, що не могло не позначитися на витратах. При цьому фонд заробітної плати рядових працівників ДП "ОМТП" підвищився в середньому на 33%, а фонд оплати праці адміністративно-управлінського персоналу - аж у 2,4 разу. Так, місячна зарплата директора ДП "ОМТП", наскільки відомо, зросла майже втричі - з 130 тис. грн до 310 тис. Але сам Ткачук не наважився привселюдно озвучити розмір свого окладу разом із надбавками. Однак уже опубліковано дані його е-декларації за 2016 р., з якої видно, що на основному місці своєї роботи в ДП "ОМТП" (тобто за 3,5 місяця 2016-го) він одержав 1137826 грн.

До слова, щоб підняти собі зарплату, керівництво, як вважають у порту, було змушено підвищити оплату праці всьому колективу. Згідно із законодавством, максимально допустимий розмір посадового окладу керівника має бути кратним мінімальному посадовому окладу, що діє на такому підприємстві. Інакше кажучи, розмір посадового окладу директора ДП "ОМТП" не може більш як у 30 разів перевищувати мінімальний посадовий оклад.

Загалом рентабельність ДП "ОМТП" за перший квартал 2017 р. упала більш як утричі, і якщо так триватиме й далі, то ДП "ОМТП" із прибуткового підприємства скоро перетвориться на збиткове.

"Переді мною поставили завдання забезпечити зростання доходів підприємства", - неодноразово повторював І.Ткачук. "Забезпечив". Але річ, за великим рахунком, не тільки у фінансових показниках. Мова про перспективи функціонування порту в ринкових умовах. А тут команда "вінницьких", як уже докладно писало DT.UA у попередній публікації, пасе задніх. Тому результат на сьогодні такий.

Угоду з продажу буксирногофлоту компанії DP World, схоже, зірвано. У будь-якому разі міністр інфраструктури Володимир Омелян тепер говорить лише про прихід цієї компанії в порт "Південний". Тобто держпідприємство втратило можливість одержати хоч і разовий, але, як тепер стало зрозуміло, вагомий для нього дохід. А головне, втратило колишні свої доходи, які дозволяли керівництву ДП "ОМТП" стверджувати, що воно з такими грішми не потребує інвесторів, кредиторів, а саме здатне оновлювати свій флот. Саме цей аргумент використовував І.Ткачук, виступаючи проти угоди з DP World. Навіщо, мовляв, віддавати бізнес, що приносить високі доходи, за рахунок яких самим можна купувати нові буксири.

Далі. Замість світового портового оператора ринок буксирних послуг опинився в руках у невідомої компанії "Екофлот". І якщо діло так піде й далі, то старіючий буксирний флот порту перетвориться згодом на купу брухту. А нині в порту з 15 буксирів працюють лише 12. І в масі своїй вони давно відпрацювали свій термін і потребують не ремонту, на який витрачаються великі кошти, а заміни.

Міністерство інфраструктури саме й мотивувало залучення інвестицій у розвиток буксирного флоту Одеського порту з боку великої міжнародної компанії потребою появи сучасних, потужних, економічних буксирів, що дало б змогу поліпшити якість надаваних послуг. І знизити вартість обслуговування суден, яка явно не конкурентна. А враховуючи те, що український ринок буксирних послуг не стоїть на місці, а розширюється за рахунок приватних компаній, то рано чи пізно конкуренція в порту призвела б до зниження, а то й до втрати доходів держпідприємства, а отже, і можливості відновлювати флот, що, власне, вже і спостерігається.

Чи не час у дорогу назад?

Виступаючи на згаданому мітингу, лідер профспілки Одеського порту Володимир Зайков заявив, що колектив порту лихоманить понад шість місяців. Правда, він мав на увазі лише портофлот. Але трясе й порт загалом, враховуючи відносини, які від самого початку склалися в команди Ткачука зі стивідорними компаніями в порту. І хоча "вінницька" команда більше не провокує своїми діями конфліктів, але ставлення до неї з боку бізнесу таке ж: як до команди непрофесіоналів, як до команди "листонош". І це підтверджує звернення Асоціації стивідорних компаній Одеського порту, а також ради Одеського порту в Мінінфраструктури й Комітет із призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств із проханням якнайшвидше почати процедуру проведення конкурсу на посаду директора ДП "ОМТП".

Бізнес мотивує свої вимоги тим, що І.Ткачук нині обіймає посаду директора ДП "ОМТП" незаконно. За законодавством, термін повноважень тимчасово виконуючого обов'язки керівника особливо важливого для економіки підприємства не може перевищувати трьох місяців. А вже пішов восьмий, як Ткачук у статусі т.в.о. керує держпідприємством. Іншими словами, враховуючи затверджену Кабміном процедуру, Мінінфраструктури і вказаний комітет, створений при Мінекономіки, мали оголосити й провести цей конкурс ще понад півроку тому.

При цьому в порту переконані, що якщо конкурс оголосять, то ніхто з членів "вінницької"
команди пройти його не зможе. Оскільки до складу комітету, відповідального за проведення конкурсу, входять авторитетні особи, такі, як Джордж Логуш (колишній президент Київської школи економіки й голова правління Kraft Foods International), Шевкі Аджунер (директор представництва ЄБРР в Україні), Руфат Алімарданов (голова представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні), Ваше Жером (постійний представник МВФ в Україні), Сату Кахконен (регіональний директор Світового банку в Україні), Альгірдас Шемета (бізнес-омбудсмен в Україні) й інші.

Загалом, у порту, як і раніше, очікують на зміну команди.