АРХІТЕКТУРА КРИМУ З XIII ПО ХХ СТОЛІТТЯ

«Чому нас так хвилюють пам’ятники архітектури, зустрічі з якими приносять нам немало прекрасних хвилин та збуджують наш розум? Якими об’єктивними та суб’єктивними оцінками керується суспільство у визначенні цінності цих пам’яток? Який генетичний код закладено в людину, щоб вона зберігала традиції та пам’ять про минуле?» — це питання, якими керувався сімферопольський архітектор Юхим Крикун при написанні книги «Пам’ятники кримськотатарської архітектури», що недавно вийшла у видавництві «Таврида».

Як пише автор, історія цієї книги досить важка і видання зайняло майже десять років. Перший і єдиний її рукопис майже не загинув після того, як в Сімферополі було підступно вбито її першого редактора Святослава Сосновського, який саме напередодні взявся за роботу з ним. У його великому архіві вдалося відшукати лише частину єдиного екземпляра. А після відновлення текст книги витримав чимало випробувань, перш ніж дійшов до читача. Зараз ми маємо на руках уже друге українськомовне видання книги, до речі, значно збагачене — в ньому, на відміну від першого, 55 ілюстрацій, багато передмов і відгуків фахівців мистецтвознавців та архітекторів, резюме російською, англійською та німецькою мовами.

«Відкриття в архітектурі трапляються негусто, як і в будь-якій сфері, вдала знахідка запозичується при спорудженні інших будов і, підтверджуючи раціоналізм у використанні та естетичну довершеність в художній культурі. Вона тиражується, народжуючи новий архітектурний стиль, будівельні та художні традиції. Згадаємо хоча б, який шлейф запозичень та наслідувань тягнеться до сьогодні за конструктивними вузлами та декоративним оздобленням Бахчисарайського палацу. Можливо, не кращі зразки волею історичної долі дійшли до нашого покоління, але вже їх важкий шлях, що наклав відбиток на весь стан архітектури, як зморшки на старечому обличчі, викликає у нас повагу та любов до старшин, а в «манкуртів», не обтяжених культурою, — роздратування, намагання знищити, усунути з дороги чуже та незрозуміле… Камінним літописом багатовікової історії Криму є більш як півтори тисячі пам’ятників архітектури, зафіксованих в реєстрах різних рівнів, а енергетичний концентрат археологічних шарів, спресований в 10—15-метрову товщу кримської землі, є унікальним джерелом космічного масштабу. Спостерігаючи сучасне будівництво в Криму в процесі облаштування репатріантів, видно, як хочеться людині вирватись з цупких обіймів сірих та безликих рішень, але часто це лише чисто зовнішнє, декоративне наслідування, і рідко коли воно досягає цінного самобутнього рівня. Знання традицій, уміння їх тактовного використання, що завжди було ознакою глибокої культури та оберігало від помилок, не вистачає сьогодні масовому забудовнику Криму. Саме на відновлення утрачених мусульманських традицій в архітектурі Криму спрямована деякою мірою і ця книга…», — пише в передмові до книги Юхима Крикуна кандидат архітектури Т. Д. Меметова.

Постать автора авторитетна в Криму. Юхим Крикун працює на півострові весь післявоєнний час, він член Спілки архітекторів з 1964 року, автор відомих в Сімферополі архітектурних споруд. За його проектами збудовано житлові масиви, відомі в місті будови на вулиці Київській, його перу належать книги «Архітектура Південнобережжя», «Архітектурні пам’ятники Криму», «А що за горизонтом?» — про майбутнє кримської архітектури, він готував також тексти в путівниках, виступав в газетах та журналах. Йому присвоєно звання «заслужений архітектор Автономної Республіки Крим».

«Храми, палаци, мавзолеї, фортеці, громадські будови, стіни яких здаються прибульцями з інших світів, що канули в Лету,— безцінні. Але зберігаються вони не в сейфах, як дорогоцінні коштовності, не в галереях, як дорогі витвори малярства, навіть не в лоні матері-землі, як археологічні пам’ятки, а просто неба — на лихих вітровіях, під кислотними дощами, на тріскучих морозах і під сонячною спекою. Цим предковічним слугам часу добряче допомагали та й донині допомагаємо ми, люди, що знищуємо беззахисні старожитності вогнем, або ж кувалдою (був час, коли робилося це методично та масово!) ломами, відбійними молотками, бульдозером або ж і вибухівкою...», — пише Юхим Крикун.

Книга «Пам’ятники кримськотатарської архітектури» має дві цінності: по-перше, автор зібрав унікальні відомості майже про всі архітектурні споруди кримських татар, які ще збереглися на півострові, і яких уже немає. В такому випадку він виконав безцінну працю відновлювача — в книзі багато історичних відтворень за архівними та історичними даними. Це стосується багатьох споруд. Найвидатнішою серед загиблих можна було б назвати фортецю Ор-Капу на Перекопі, від якої залишився фактично один перекопський рів між Чорним та Азовським морями. Цінні також роботи по реставрації первісної будови фортець Єні-Кале, Арабат, будов Ханського палацу в Бахчисараї, реконструкція первісного вигляду Неаполя Скіфського тощо. По-друге, книга цінна своїми багатими ілюстраціями, значна кількість яких відображає вже втрачені елементи архітектурних споруд, які й можна подивитись тепер хіба що «на картинці»...

«Віддавши таким чином належне кесарям-руйнівникам, добре було б помолитись старанно про благо в обох світах добрих геніїв старожитностей — музейних працівників, археологів, істориків, мистецтвознавців, архітекторів, реставраторів, будівельників, спонсорів — всіх, хто причетний до дослідження, охорони, відродження та реставрації пам’ятників. Витворимо наші молитви та підготуємо душі до сприйняття прекрасного, а лише по тому час розпочинати подорож по архітектурних пам’ятках, цього разу кримськотатарських, що відносяться до XIII—XIX віків, насамперед заглянувши до глибин минулих тисячоліть...», — пише Юхим Крикун.

Книга також цінна тим, що дозволяє не тільки зберегти відомості про важливі архітектурні споруди Криму, але містить важливі фахові висновки та дослідження автора про стилі, методи, форми роботи прадавніх архітекторів. Вона описує практично всю кримськотатарську архітектуру в комплексі — від Перекопу і Старого Криму, Бахчисараю — до Гевлева (Євпаторії), Ак-Мечеті (Сімферополя). Тому вона також рекомендована як посібник по вивченню, реставрації, популяризації та охороні архітектурних пам’ятників корінного народу Криму.