Загальне декларування: гра з нульовою сумою

17 червня, 2016, 00:00 Роздрукувати Bипуск № 22, 17 червня-23 червня 2016р.
Відправити
Відправити

Вітчизняна система оподаткування побудована в такий спосіб, що всю відповідальність за сплату прямих податків покладено на роботодавців, а непрямі податки (ПДВ і акцизи) зафіксовано вже в кінцевій ціні для споживача. Це породжує низку проблем у відносинах громадян і держави. Населення, не знаючи, скільки грошей воно сплачує до державного бюджету, менш вимогливе до влади, яка цими грішми розпоряджається, і ласе на обіцянки популістів, що обіцяють одночасно високі зарплати й низькі податки.

Українці не знають, скільки податків вони платять.

Вітчизняна система оподаткування побудована в такий спосіб, що всю відповідальність за сплату прямих податків покладено на роботодавців, а непрямі податки (ПДВ і акцизи) зафіксовано вже в кінцевій ціні для споживача. Це породжує низку проблем у відносинах громадян і держави. Населення, не знаючи, скільки грошей воно сплачує до державного бюджету, менш вимогливе до влади, яка цими грішми розпоряджається, і ласе на обіцянки популістів, що обіцяють одночасно високі зарплати й низькі податки. Підвищення фіскальної культури в суспільстві могло б вирішити чимало накопичених проблем, посилити відповідальність платників податків, громадський контроль за держфінансами, розуміння бюджетних процесів, стати щепленням від популізму. Розмови про масове податкове декларування в Україні тривають не перший рік. Теоретично цей захід дійсно міг би підвищити рівень свідомості українців як платників податків. Практично ж його запровадження наразиться одразу на кілька проблем, вирішення яких поки що немає.

13 червня був днем економічної свободи в Україні - датою, до якої середній українець заробляє достатньо грошей, щоб виплатити державі свою частину податкового навантаження. По суті, весь час до 13 червня українці працювали на державу й лише після - почали працювати на себе. Проведене до цієї дати дослідження IFAK демонструє гнітюче низький рівень податкової грамотності населення - тільки 10% опитаних українців знають, скільки вони платять податків. Сукупне податкове навантаження на зарплату українця становить 41,5%: ПДФО - 18%, військовий збір - 1,5, ЄСВ - 22% (після того, як 2013-го адміністрування, контроль нарахування й сплата ЄСВ були передані податковій службі, держава перестала дотримуватися основних принципів соціального страхування, збір за фактом став податком). Половина опитаних упевнені, що платять державі менш як 30% від зароблених коштів. При цьому близько 70% респондентів вважають несправедливим розмір діючих податків, за оцінками більшості, податкове навантаження в Україні має бути в межах 6–10%. Майже чверть (24%) опитаних віком 50–65 років, тобто пенсійного й передпенсійного віку, взагалі виступають за скасування оподаткування. Загалом результати опитування свідчать про те, що українці в масі своїй не розуміють, скільки вони платять до бюджету, як він формується, за рахунок яких коштів фінансується Пенсійний фонд, на що йдуть податки.

"В Україні існує близько 180 видів соціальних виплат, приблизно 40% населення отримують кошти з держбюджету, але про походження цих коштів вони навіть не здогадуються.

Підвищення фіскальної грамотності не тільки посилить відповідальність українців як платників податків, а й дасть змогу розраховувати на підтримку суспільства у вирішенні болісних питань з витратою коштів бюджету, - вважає голова Українського товариства економічних свобод Мар'ян Заблоцький. - Адже так не може бути, щоб одна половина українців утримувала другу половину зі 180 різних причин і не підозрювала про це".

Опитування, окрім іншого, розвіяло міф про прогресивність молодого покоління, продемонструвавши, що надій на те, що ми поступово перейдемо до високої фіскальної культури, небагато. Серед людей старшого віку значно більше тих, хто виступає за мінімальну участь держави в економіці. А от молоді українці віком 18–30 років не просто "плавають" у питаннях оподаткування й не хочуть платити податки, вони ж виступають за активну участь держави в економіці.

"Якщо оцінювати дослідження в цілому, то його можна охарактеризувати однією крилатою фразою - "не читав, але засуджую". Третина українців узагалі не змогли назвати податкове навантаження, однак більшість вважають його несправедливим, - розповів генеральний директор українського офісу IFAK Institut Сергій Говоруха. - Що цікаво, IFAK працює в Україні з 2007 р., за цей час ми провели безліч досліджень на різні теми. Як правило, ми бачимо відмінності у ставленні наших громадян до більшості питань: за місцем проживання, статтю, достатком тощо. Однак у питаннях оподаткування українці демонструють практично цілковиту єдність".

Про те, що підвищувати грамотність населення потрібно, говорять давно. Два роки тому на рівні ДФС всерйоз обговорювалася ідея масового декларування доходів, яке змусило б усіх і кожного тверезо оцінити свій внесок у державу. План був простий: почати з нульового декларування й поступово перейти до декларування масового. Але від ідеї тоді відмовилися, нульове декларування провалилося в парламенті, а декларування масове навіть до парламенту не дійшло. Експерти в той час справедливо зазначали, що суспільство не готове, що частина населення без сторонньої допомоги заповнити декларації не зможе, та й перевіряти таку кількість папірців у ДФС нікому. Добровільне декларування успішним проектом теж не назвеш. Так, за звітами фіскальної служби, кількість тих, хто подав декларації 2016-го, зросла, але тільки на 40 тис. - до 554 тис. громадян. Для країни з 24 млн працездатного населення це смішні цифри.

В ідеалі декларування мало б відбуватися онлайн, що одночасно підвищило б і зручність для платників, і контроль для фіскальних органів. Тестовим майданчиком мали б стати чиновники - ця категорія українців подає декларації щорічно, успішне перенесення їх в онлайн і відпрацьовування механізмів контролю дозволили б у майбутньому на цій самій базі створити майданчик для загального декларування.

Система електронної подачі декларацій держслужбовців урочисто починає роботу
15 серпня ц.р. під чуйним керівництвом Національного агентства з питань протидії корупції. Однак є привід сумніватися в тому, що ця система стане трампліном для масового декларування, та й технологічним проривом її не назвеш.

"Декларації держслужбовців по-хорошому мали б подаватися через Електронний кабінет платника податків, який, у свою чергу, уже зараз повинен "бачити" дані їхніх зарплатних доходів, майнових рухомих і нерухомих реєстрів, банківських вкладів і декларації минулих років. Масово-роз'яснювальну й операційно-технічну допомогу держслужбовцям могли б спочатку надати їхні відділи кадрів. Суб'єкт декларування просто читав би з монітора автоматично сформований документ, за необхідності його коригував, підписував своїм електронним цифровим підписом і відправляв у ДФС. А сайт НАПК став би дзеркалом даних серверів фіскальної служби. Усе перелічене вище було б першим якісним кроком до загального одноразового декларування, яке пропонується запустити з початку жовтня 2016-го", - розповіла DT.UA податковий консультант Юлія Касперович.

Однак створена система е-декларування для чиновників - це просто оцифрована версія декларацій держслужбовців, які ті подають щороку з 1994-го. Нововведень у цій системі практично немає, і її створення виправдовується лише тим, що ми номінально наблизилися до європейських стандартів декларування, не більше. Однак багатьма цей крок сприймається як реальний трамплін до масового декларування доходів.

У розпорядженні DT.UA є законопроект парламентського податкового комітету "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо одноразового декларування активів фізичних осіб". У разі прийняття він дозволить українцям у період з 1 жовтня по 31 грудня 2016 р. задекларувати кошти в готівковій і безготівковій формі, рухоме й нерухоме майно, цінні папери, об'єкти незавершеного будівництва, корпоративні права та інші блага. При цьому суб'єкт декларування не зобов'язаний вказувати джерела походження цих цінностей і вартість задекларованих активів. А сама декларація звільняє його від кримінальної й адміністративної відповідальності за ряд фінансових порушень за умови, що фізособа оплатить ПДФО з доходу або його частини, який і був джерелом придбання цих активів. Причому дохід суб'єкт декларування визначає самостійно. По суті це законопроект про легалізацію доходів сумнівного походження, давно очікуваний деякими українцями, але аж ніяк не більшістю. Для тих, хто одноразової декларації не подасть, задекларованими вважаються вже зареєстровані фізособою активи й кошти в розмірі 1 млн грн.

Далі фіскальний орган порівнює поточні доходи із задекларованими раніше й у разі перевищення (понад десять МЗП) проводить перевірку, за результатами якої донараховує зобов'язання щодо ПДФО і накладає штраф. Витратами фізособи вважається оплата робіт або придбання активів, вартість яких перевищує граничну суму розрахунків готівкою, встановлену НБУ, тобто 150 тис. грн. Звісно, більшості українців ця норма не торкнеться.

Є й альтернативний підхід - законопроект №4713 про податкову амністію й оподаткування непідтвердженого доходу авторства Миколи Фролова від БПП. Він також передбачає звільнення від відповідальності за умови розкриття сум отриманих станом на 1 січня 2016-го доходів, які перевищують 200 тис. грн, сплату за зниженими ставками ПДФО, а також легалізацію непідтверджених доходів, щоправда, якщо вони не були отримані злочинним шляхом. Враховуючи, що методологія й порядок обчислення непідтвердженого доходу, тобто перевищення витрат над доходами, є нечіткими, незрозуміло, як ДФС визначатиме такий "непідтверджений дохід". Водночас контролюючий орган може одноосібно визначати податкове зобов'язання (зі ставкою 30%) для платника податків. Враховуючи методи роботи фіскальної служби, ризик використання цієї норми вибірково та з метою одержання хабарів зашкалює. І якщо раніше фіскали були головним болем підприємців, то згодом вони можуть стати проблемою кожного українця.

У результаті система електронного декларування для чиновників не стане трампліном для переходу до масового декларування через технічну недосконалість. А саме масове декларування, по-перше, не буде масовим, відповідно, ніяк не вплине на рівень фіскальної грамотності громадян, а по-друге, ризикує захлинутися у звітах і перевірках фіскальної служби, створюючи додаткові корупційні ризики для суб'єктів декларування. У виграші від подібних реформ лише ті окремі українці, хто давно очікує фінансової амністії та зможе узаконити отримані нелегальним шляхом кошти.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК