Зменшення ставки ЄСВ поки не вплинуло на виведення зарплат українців з "тіні"

Інтерпретація зростання номінальної заробітної плати як наслідок зниження ставки ЄСВ на підставі перших фіскальних підсумків 2016 р. є дуже сміливим припущенням, особливо в умовах значної інфляції за підсумками 2015-го.

Про це йдеться в статті Дмитра Серебрянського і Артема Вдовиченко до ZN.UA.

За даними Держстату, в 2015 р. щодо 2014-го індекс споживчих цін склав 148,7%, а в першому кварталі 2016 року щодо аналогічного періоду попереднього року - 130,8%, йдеться в статті.

Автори статті наводять таблицю з даними, що відображають динаміку заробітних плат, сплати ЄСВ і ПДФЛ в цілому в економіці та в розрізі державного та приватного секторів.

"Зниження ставки ЄСВ, враховуючи найімовірніші сценарії, мало би привести або до нейтрального варіанта - перерозподіл коштів, що були вивільнені у зв'язку із значним зменшенням ставки ЄСВ, у збільшення фонду заробітної плати (збільшення стартових окладів), або до оптимістичного сценарію - реальна детінізація заробітних плат через їх зростання на більші відносні величини, ніж зниження ЄСВ. Цифри щодо зміни фактично сплаченого єдиного внеску та суми нарахованої заробітної плати і грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок, свідчать на користь першого варіанта (-25,2%; +25,2%). Тобто на реальну детінізацію це не схоже", - йдеться в статті.

Крім того, як відзначають Серебрянський і Вдовиченко, в державному секторі номінальний фонд оплати праці (ФОП) виріс майже на 40%, внаслідок чого сплата ЄСВ впала лише на 15%. У приватному секторі картина діаметрально протилежна - зростання ФОП на 18%, падіння ЄСВ на 28%.

"Усе це наводить на думку, що збільшення загального ФОП, що часто трактується як детінізація, відбулося в основному за рахунок державного сектора. Парадокс полягає лише в тому, що в державному секторі немає тіньових зарплат, вони можливі лише в приватному секторі", - йдеться в статті.

Згідно з табл. 2 суми збільшення ФОП у приватному секторі і зниження сплати ЄСВ майже збігаються. Але в державному секторі збільшення ФОП виявилося майже вдвічі більшим, ніж це обумовлено економією на ЄСВ.

Як заявляють автори статті, причиною є не детінізація зарплат, якої не може бути в державному секторі в принципі, а збільшення грошового забезпечення армії (майже на 69%).

"Тобто з причин, не залежних від зниження ставки ЄСВ, ФОП в державному секторі виріс на суму більшу, ніж економія ЄСВ. Саме ця сума і зумовила перевищення збільшення ФОП по економіці в цілому над сумою зниження ЄСВ", - йдеться в статті.

Нагадаємо, як писала у своїй статті економічний оглядач ZN.UA Юлія Самаєва, думки в уряді про результативності зниження ЄСВ розділилися. Але вже можна точно констатувати, що зниження внеску зменшило загальні витрати на оплату праці до 18% і створило передумови для підвищення зарплат працівникам.

Детальніше про наслідки зниження ставки ЄСВ читайте в статті Дмитра Серебрянського і Артема Вдовиченка "ЄСВ і детінізація: фальстарт чи початок структурних змін?" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".