Ведення бізнесу в Україні: формальні напівполіпшення

Відповідно до результатів нової доповіді групи Світового банку Україна за минулий рік, попри економічну кризу та політичні потрясіння, поліпшила умови ведення бізнесу й перемістилася в рейтингу Doing Business-2015 з 112-го на 96-те місце. Подія дивна хоча б тому, що українські бізнесмени жодних поліпшень не відчули, навпаки, становище багатьох із них за цей час погіршилося. Не збільшилася й кількість інвесторів, які хочуть працювати в Україні. То чи варто радіти поліпшенням, які ілюструють не так реальні зміни, як рівень популізму влади?

У доповіді "Ведення бізнесу 2015: за межами ефективності" (Doing Business 2015: Going Beyond Efficiency) зазначається, що торік було досягнуто прогресу у сферах реєстрації прав власності та оподаткування - за цими двома показниками (індикаторами) Україна поліпшила своє місце більш як на 25 позицій. Наприклад, у 2013–2014 рр. Україна полегшила підприємцям сплату податків завдяки впровадженню електронної системи подання та сплати податків до фонду заробітної плати. У рамках цієї ініціативи кількість податкових платежів було зменшено з 28 до п'яти, а час, витрачений на їхню сплату, скоротився з 390 до 350 годин.

"Крім того, відчувався подальший вплив реформи, здійсненої раніше в сфері реєстрації власності. Зокрема, було скасовано вимогу одержувати державний сертифікат власності на придбану земельну ділянку", - розповіла в коментарі для DT.UA Валентина Салтейн, фахівець Світового банку з питань розвитку приватного бізнесу. Крім того, Державний центр земельного кадастру поліпшив якість
своїх даних шляхом комп'ютеризації та оцифрування своїх майнових і земельних документів, тим самим скоротивши час, необхідний для видачі виписок. Ці зміни дали змогу Україні піднятися на 29 місць у рамках індикатора за ступенем легкості реєстрації власності.

Покращився в Україні й обчислюваний спеціально показник віддаленості від передового рубежу, тобто від лідера рейтингу - Сінгапуру, що становить 61,5% проти торішніх 59,2 (що вищий бал за цим показником, то сприятливіше підприємницьке середовище).

Водночас говорити про якісь серйозні перемоги не доводиться, адже наші найближчі сусіди набагато нас випереджають: Польща посіла в рейтингу 32-ге місце, Болгарія - 38-ме, Румунія - 48-ме, Білорусь - 57-ме, РФ - 62-ге, Молдова - 63-тє. "Україна має порівняно низький рейтинг, зокрема, за трьома з десяти категорій, які вимірюються Doing Business, наприклад, процедура підключення до електромереж у підприємців (185-те місце), ведення транскордонної торгівлі (154-те) і вирішення неплатоспроможності (142-ге). Було б важливо для підвищення загального місця країни в рейтингу поліпшити показники цих трьох категорій", - пояснила скромні успіхи України експерт Світового банку.

За словами Валентини Салтейн, новий спосіб розрахунку рейтингу приділяє увагу не лише ефективності регулювання, а і його якості. Понад те, економіки, які працюють однаково добре за всіма показниками, вимірюваними в доповіді, як правило, мають кращу позицію в загальному рейтингу порівняно з тими економіками, які мають хороші показники за одними індикаторами та погані за іншими. На жаль, Україна, досягши успіхів за одними критеріями, за іншими серйозно відстає. Так, підключення підприємства до електричної мережі в Києві триває в середньому
277 днів. Це один із найгірших показників у світі, бо тільки в п'яти країнах часові витрати на цю процедуру більші. Аналогічно витрати коштів і часу на здійснення імпорту та експорту в нашій країні одні з найвищих у регіоні. Наприклад, в Україні експорт стандартного контейнера за кордон обійдеться підприємцю в 1880 дол., тоді як в Албанії ця операція коштує лише 745 дол.

Парадоксальним залишається той факт, що поліпшення, зазначеного експертами Світового банку, жодним чином не відчули самі підприємці. При складанні рейтингу враховуються регуляторні поліпшення, які в Україні далеко не завжди означають реальні зміни. Так, експерти точно не враховували складності взаємодії підприємців із податківцями, кількості планових, а особливо позапланових перевірок і масштабів корупції. На думку віце-президента Українського союзу підприємців і промисловців Юлії Дроговоз, поліпшення позицій України не позначиться і на її інвестиційній привабливості. "Інвестори насамперед враховуватимуть реальну ситуацію, а не місце в топ-100. Ті підприємства, які вже зайшли в Україну, бачать наочно, що реальність у нас інша. А ті, хто планував заходити в Україну, чекають не позицій у рейтингах, а реальних реформ. Їхня відсутність, зокрема реформи судової системи, є для них у цьому разі визначальною. Нині інвестори прямо кажуть, що не готові працювати в Україні, поки та не зможе гарантувати їм захист власності та капіталів. Реформування судової системи стане для них більш дієвим сигналом, ніж рейтинг Doing Business", - зазначила експерт.

Також важливо розуміти, що дослідження базується на даних, зібраних по травень ц.р., отже, іде в залік попередньому уряду, який цілеспрямовано проводив законодавчі зміни, що сприяють просуванню України в інвестиційних чартах, залишаючи без уваги фактичне поліпшення ведення бізнесу. "Попередній уряд свідомо орієнтувався на цілий ряд показників, спроможних поліпшити наше місце в рейтингах. Було розроблено цілу складну систему, що й призвело до зростання наших результатів", - розповіла Юлія Дроговоз.

Дедалі більше зріє впевненість, що нинішня влада також воліє піти шляхом номінально-показушного поліпшення показників, а не реальної дерегуляції. Про що свідчать "гучні", але не дуже результативні реформи, озвучені урядом останнім часом, зокрема, зміни в податковому законодавстві, державних фінансах, адміністративному контролі. Черговою подібною ініціативою став проект закону, розроблений МЕРТ, який передбачає скасування дозвільних документів для цілого ряду видів діяльності. У тому числі скасування ліцензування туристичних фірм, будівельних організацій (крім спорудження об'єктів 4–5-ї категорій складності), компаній, які займаються видобутком дорогоцінних металів, коштовного каміння, первинною обробкою відходів і брухту дорогоцінних металів. Хочуть скасувати й дозвільну документацію підприємствам, які працюють із агрохімікатами та пестицидами. Але...

По-перше, запровадження таких заходів було передбачено опублікованою ще в лютому програмою діяльності "уряду камікадзе", але їхнє реальне втілення в життя (і то лише на стадії законопроекту) розпочалося тільки безпосередньо перед парламентськими виборами. По-друге, будь-яке скасування ліцензування в неконкурентному, надмірно забюрократизованому та зарегульованому за всіма іншими параметрами середовищі створює благодатний ґрунт для виникнення фіктивних чи нечистих на руку фірм. І тут апеляції МЕРТ із приводу того, що така практика є нормальною для Європи й США, виглядають глузуванням. На жаль, українські реалії далекі від західних еталонів, а заточена не на реальний контроль, а на хабарництво діяльність вітчизняних правоохоронців і решти контролерів не витримує жодної критики. Більш того, саме по собі скасування ліцензування через навіть не половинчастість подібної реформи не зможе істотно полегшити життя підприємців.

Скептично до ініціативи МЕРТ ставляться й експерти Світового банку, зазначаючи, що ефект від цих змін не обов'язково буде позитивним. "Ми, звичайно, не можемо прогнозувати, яких результатів досягнуть ті чи інші економіки за індикаторами, що вимірюються Doing Business: адже багато факторів можуть вплинути на місце в рейтингу. Але зверніть увагу, що ми не обов'язково пропонуємо країнам усувати чи заміняти деякі дозволи. Ми наголошуємо на тому, що потрібно проводити спрощення різних процесів, що в остаточному підсумку допоможе підприємцям дотримуватися існуючих правил", - зазначила пані Салтейн. Вона наголосила, що іноді для підвищення ступеня легкості ведення бізнесу зміни в законодавстві не потрібні. Досить просто правильно та повною мірою застосовувати на практиці вже існуючі норми.

Результати роботи нинішньої влади ми зможемо побачити лише через рік, і не виключено, що вони будуть відірвані від реальної дійсності так само, як і результати цього року. Але будь-яке поліпшення "на папері" без реальних результатів ситуації не поліпшить. Доти, доки місце в рейтингах не перестане бути самоціллю, їхня реальна значущість як для українських бізнесменів, так і для інвесторів зводиться до нуля, роблячи загалом репрезентативне дослідження інструментом урядового популізму.