Валютний бліцкриг Нацбанку

"Рішення Нацбанку - революційні". "Це - абсолютно своєчасні заходи". "Банківська система тепер буде набагато стабільнішою". Хочеться вірити, що голови правлінь найбільших українських банків були щирими, коли в такий спосіб відреагували на несподіваний пакет нововведень на валютному ринку, які Національний банк України запровадив у ніч з четверга на п'ятницю, 7 лютого. При цьому регулятор підвищив офіційний курс долара до 8,7 грн, відмовившись від його чотирирічної жорсткої фіксації на одному рівні, а для боротьби зі спекуляціями на валютному ринку запровадив ряд обмежень.

Треба сказати, що подібний "бліцкриг" кредитно-грошового регулятора був справді необхідним. У середу, 5 лютого, курс гривні на міжбанківському ринку обвалився до рекордного мінімуму - купити долар можна було за 9,3–9,4 грн. Протягом останнього тижня українська валюта втрачала по 15–20 копійок за день.

До падіння на валютному ринку додалося наростання напруги з депозитами банків. Злякавшись девальвації та чуток про те, що Нацбанк знову обмежить можливості дострокового зняття депозитів, українці активно почали виводити їх із банків. За інформацією DT.UA, за п'ять останніх днів січня, з 27-го по 31-ше, відплив депозитів фізосіб загалом по банківській системі становив майже 7,2 млрд грн. Що не так уже й багато у відносному вираженні (1,6%), але з початку нинішнього тижня відплив, мабуть, посилився.

Прагнучи заспокоїти панічні настрої та стабілізувати ситуацію, протягом усього тижня Нацбанк намагався проводити інтервенції. Безуспішно. "При тих інтервенціях, які ми провели, ми мали повернути курс на рівень початку січня, - розповіла у п'ятницю, 7 лютого, на прес-конференції директор генерального департаменту грошово-кредитної політики Олена Щербакова. - Однак початок лютого показав, що вихід Національного банку (з інтервенціями) ринком уже не сприймається".

Приміром, у вівторок, 4 лютого, інтервенція НБУ не заспокоїла, а навпаки, лише наелектризувала ринок. Пообіцявши продавати долар у вівторок по 8,6 грн, він погодився задовольнити лише 2,5% попиту на валюту з боку банків - очевидно, заощаджував резерви. Це лише розганяло хвилі паніки серед банкірів: слабкі інтервенції вони сприймали як ознаку безсилля НБУ перед падінням курсу національної валюти. Наступного дня долар на міжбанку коштував уже 9,3–9,4 грн.

Падати далі НБУ не дозволив і після тривалої політики відносно слабкого втручання в ситуацію нарешті перейшов до активних дій.

Спочатку в середу у Нацбанку зібрали голів правлінь українських банків - для розмови "по душах". "Це був односторонній монолог: банкіри розповідали НБУ і Мінфіну про те, у чому вони вбачають причини такої різкої девальвації на ринку", - говорить на правах анонімності один з учасників цього засідання. Наступного дня, у четвер, зібрали вже скарбників банків. Тепер говорив Нацбанк. Пояснив співрозмовникам, чим загрожує сильне падіння гривні нижче
9 грн за долар - панікою серед населення, і дав зрозуміти, що вживатиме заходів, що триматиме цей "рубіж".

Щоб підтвердити слова діями, уже в середу Нацбанк провів досить масштабну інтервенцію. До четверга залишки коштів на коррахунках банків скоротилися на 3 млрд грн - це дає можливість припустити, що Нацбанк продав валюти приблизно на 350 млн дол.

Крім того, НБУ почав обмежувати банківську ліквідність. Незважаючи на зниження коштів на кореспондентських рахунках банків у четвер до досить некомфортного для них рівня у 20,8 млрд грн, регулятор не став вливати гривню в систему. Банки поставили в умови, коли у них просто немає гривні для купівлі долара. Як підсумок, вартість місячних позикових ресурсів для банків у четвер становила вже 14,25% річних. Кілька фінустанов, щоб забезпечити себе гривневою ліквідністю, навіть почали продавати долар на міжбанківському ринку.

Та головні нововведення з'явилися пізно увечері в четвер і стали великою несподіванкою не лише для журналістів і населення, а й для самих банкірів.

НБУ різко знизив офіційний обмінний курс гривні, враз переставивши його зі звичних 7,993 до 8,708 грн/дол.

Також було прийнято дві постанови - про обмеження можливостей для спекуляцій на валютному ринку і про підтримку ліквідності банків у разі різкого відпливу банківських депозитів. І фінальним акордом у п'ятницю НБУ оголосив, що відтепер не триматиме фіксованого курсу гривні, а дозволить йому рухатися слідом за курсом міжбанківського ринку (в останній тиждень розбіжність між ними досягала 130–140 копійок).

"Спекулянти стали двигунами ринкових змін в економіці України", - не без гумору прокоментував сьогоднішні новації Національного банку головний радник "Альфа-Банку" Роман Шпек.

Напевно, давно він і його колеги не виходили з Національного банку в такому піднесеному настрої (принаймні зовні). Регулятор нарешті провів офіційну девальвацію гривні, відмовившись від існування подвійного курсу. "Це потрібно було зробити раніше, місяців два-три тому. Мені здається, для економіки це (девальвація офіційного курсу) дуже важливо", - прокоментував новації голова правління Приватбанку Олександр Дубілет.

До того ж, за словами банкірів, учорашні рішення НБУ дозволяють банкам сподіватися на розв'язання відразу кількох їхніх насущних проблем.

По-перше, розраховувати, що у разі різкого відпливу депозитів фізосіб у них не виникне проблем із ліквідністю. Постановою №48 НБУ зобов'язався надавати своїм підопічним рефінансування строком до 360 днів за "швидкою" процедурою. Отже, відтепер будь-який банк, що зіштовхнувся з різким відпливом депозитів, нібито зможе швидко вирішити проблеми з нестачею гривні для виплати депозитів. Дотепер банкам доводилося спеціально перестраховуватися, накопичуючи гривневу ліквідність на той випадок, якщо населення "рвоне" до них за депозитами.

Щоправда, є два обмеження: давати такі кредити Нацбанк буде на суму не більшу за відплив депозитів з банку та не більше 25% усього обсягу його депозитів фізосіб. До того ж коштувати вони будуть дорого - три дисконтні ставки НБУ, тобто 19,5%. Але такі обмеження - правильні, переконує перший заступник голови правління UniCredit Bank Сергій Маноха. Якщо такий довгий ресурс Нацбанку буде дешевим, це може спровокувати банки на махінації.

Особливо це має порадувати, до речі, саме голову правління Приватбанку О.Дубілета, а також керівництво державного Ощадбанку. В останні п'ять днів січня - у міру наростання паніки на валютному ринку - саме клієнти-фізособи цих двох фінустанов вивели з них по 1,2 млрд грн депозитів (хоча загалом із початку 2014 р. "Приват", на відміну від "Ощаду", показав приріст депозитної бази на 0,9 млрд грн - див. табл.).

По-друге, Нацбанк запропонував відразу кілька адміністративних заходів боротьби зі спекуляціями на валютному ринку, котрі, як розраховують учасники ринку, мають бути ефективними.

Наприклад, НБУ тимчасово заборонив купівлю на міжбанку валюти за кількома видами операцій, які можуть використовуватися для її виведення за кордон. В останні тижні це виведення називали однією з основних причин девальвації гривні. Зокрема, тепер не можна буде купити долари для дострокового погашення кредитів перед нерезидентами або інвестування за кордон. Виняток - купівля валюти для потреб фізосіб в обсязі не більш як 50 тис. грн на місяць.

Зараз операції між банками проходять буквально за дві хвилини, що дає їм можливість за день проганяти гривню в системі по 5–10 разів. Щоб боротися зі спекуляціями, тепер банки зможуть виконувати платіжні доручення клієнтів - як юридичних, так і фізичних осіб - лише в рамках залишків коштів на рахунках клієнта до початку операційного дня.

Крім того, НБУ впровадив так званий інструмент "Т+5". Тепер одержати валюту юрособа-клієнт банку зможе лише через п'ять днів, тобто на шостий день після внесення оплати за неї в гривні. "Це - нормальна практика для багатьох розвинених країн", - стверджує голова правління "Надра Банку" Дмитро Зінков, додаючи, що це значно сповільнює оборот коштів в економіці та має відсікти спекулянтів.

Щоправда, і тут не обійшлося без своїх "але". Основна претензія до НБУ - у тому, що всі ці новації він запровадив без будь-якого обговорення з системою або хоча б завчасного попередження банків. У результаті їхні клієнти втратили можливості провести переговори зі своїми іноземними партнерами про зміну умов зовнішньоекономічних контрактів. Раптове впровадження нових правил створить проблеми з операційною роботою банків на першому етапі - їхні інформаційні системи не готові працювати за умовами, впровадженими "сьогодні на вчора". Нарешті, несподіване впровадження правила "Т+5" обернеться збитками для клієнтів банків: їм потрібно буде платити за додаткові шість днів банківських кредитів, каже заступник голови правління одного з найбільших банків, який побажав залишитися неназваним.

Однак не всі його колеги переживають через ці проблеми. Реальний сектор ці обмеження практично не зачеплять, каже пан Дубілет, на випадок чого банки зможуть надавати клієнтам короткі валютні позики, овердрафти й т.ін. Зате такі норми повинні серйозно остудити спекулянтів. Ну й, нарешті, жодна з цих дій нібито не зачіпає інтересів вкладників банків.

"Більш реальна політика щодо валютного курсу має заспокоїти ринок", - сподівається О.Дубілет. Ефект від нововведень справді виявився помітним одразу: до обіду п'ятниці курс на міжбанківському ринку знизився вже до 8,55 грн за долар. Щоправда, наскільки довго Нацбанк зможе утримувати цей ефект, як і раніше, залежить не стільки від нього, скільки від надходжень валюти в Україну, насамперед від перспектив одержання нового траншу російської позики на 2 млрд дол., каже керівник аналітичного відділу ІК Concord Capital Олександр Паращій.

Зі свого боку, Олена Щербакова запевняє, що Нацбанк готовий "рухати" курс слідом за міжбанком не лише у бік посилення, а й ослаблення гривні, якщо на те будуть об'єктивні причини.

Чи залишиться Нацбанк вірний своїй обіцянці "йти слідом за ринком", покаже час. Але хочеться сподіватися, що країна не застигне на новому "ринковому" курсі на рівні "8,7" (чи якомусь іншому) ще на кілька років, щоб потім знову натерпітися страху перед новою девальвацією.