Невільне падіння

"Реальних передумов для девальвації гривні немає. У регулятора є всі можливості для (її) підтримки", - переконував 20 січня співрозмовників на одному з круглих столів заступник голови НБУ Олексій Ткаченко. Як у воду дивився. Якщо за двадцять перших днів січня українська гривня подешевшала на 17 копійок, то за наступних 11 днів вона ослабла вже на 25 копійок.

Девальвація (або корекція курсу, як кому зручніше це називати), яку Україні пророкували останні кілька років, мабуть, нарешті почалася. Наскільки глибокою вона може бути й чому зусилля НБУ поки що не змогли її зупинити?

Таємничий покупець

На початку січня ніщо не передвіщало серйозних катаклізмів на валютному ринку. Росія пообіцяла надати Україні 15 млрд дол. підтримки й 3 млрд уже виділила в грудні. Обіцяних грошей Києву цілком вистачило б, щоб перекрити свої потреби у валюті до кінця 2014 р., у тому числі і щоб підтримати стабільність гривні.

Однак у січні несподівано для всіх курс усе-таки почав зростати, а Нацбанк досить довго навіть не намагався його стримувати.

Спочатку валюту скуповували здебільшого банки, в яких виявилося багато гривневої ліквідності. На початку січня залишки банків на коррахунках досягали 33 млрд грн при нормі в середньому 25 млрд. Тиску на курс додав різкий обвал валют інших країн, що розвиваються. Російський рубль із початку року просів уже на 7%, турецька ліра - на 5,5% і т.ін. Помітивши підозрілі рухи курсу, до процесу скуповування валюти долучилося й населення. Криваві події на вул. Грушевського, що розпочалися 19 січня, різко посилили нервозність на ринку ще більше - за тиждень після перших людських жертв гривня просіла на 15 копійок. Але Нацбанк, як і раніше, стояв осторонь.

Для невтручання НБУ могли бути свої причини - від бажання заощадити резерви, допомогти економіці, провівши контрольовану девальвацію національної валюти, до негласних домовленостей із Кремлем, що її кредиту на підтримку курсу офіційний Київ не витрачатиме.

Та в результаті до понеділка, 27 січня, гривня опустилася до 8,62 грн/дол. А коли Нацбанк усе ж таки вирішив втрутитися в процес, виявилося, що контролювати цей процес йому вже складно.

Щоб стабілізувати курс, за останній тиждень НБУ вже чотири рази виходив на ринок з інтервенціями. Тільки з понеділка по середу, за даними DT.UA, він "закачав" у ринок близько 1 млрд дол. Це більше, ніж за весь нестабільний грудень-2013. Але в четвер курс був навіть вищим, ніж у понеділок - до початку проведення інтервенцій. Купити валюту на міжбанківському ринку можна було тільки за ціною 8,65 грн/дол. По суті, мільярд доларів від Нацбанку просто "розчинився" у системі, не залишивши жодного сліду.

Як так?

Узагалі-то шанс заспокоїти ринок у регулятора був. Після першої великої інтервенції в понеділок гривня підсилилася - до 8,5 грн/дол. Але вже середа приголомшила ринок одразу низкою огидних новин.

По-перше, після відставки уряду Миколи Азарова Росія знову включила режим "шантаж". І, боячись формування недружнього Кабінету міністрів, дала зрозуміти, що не виділить Києву обіцяного на січень нового траншу кредиту в 2 млрд дол., поки не одержить нового, лояльного до себе уряду в Україні. А для більшої переконливості знову зупинила проходження українських товарів на російській митниці.

Однак саме російський кредит розглядався як чинник, що мав утримати ситуацію з держфінансами України на плаву протягом 2014 р.

По-друге, виявилося, що Київ знову не платить за газовими боргами. Росіяни стверджують, що Україна й досі не сплатила боргу в розмірі 2,7 млрд дол. за торішні поставки, які мала сплатити до 25 січня. Українці кажуть: борг погашено, але лише частково, - іншу частину хотіли погасити за рахунок нового траншу в 2 млрд дол.

Правда, Кабмін готовий профінансувати НАК "Нафтогаз України" для погашення боргу, випустивши нову порцію ОВДП на 14,8 млрд грн і поповнивши ними його статутний капітал. Але ці гроші НАК одержить у гривні, платити ж Росії має у доларах - і купити їх треба буде на міжбанківському ринку.

Отже, до попиту банків і населення на валюту найближчим часом додадуться й потреби НАКу. При тому, що резерви Нацбанку й так у "червоній зоні" - 20,4 млрд дол. на кінець грудня, а можливостей їх серйозно поповнити, крім російських грошей, поки що не спостерігається.

По-третє, у середу НБУ провів інтервенцію, яка зовсім пішла не на користь гривні, а швидше, на шкоду. Вийшовши на міжбанківський ринок того дня, він задовольнив лише 2% попиту банків на валюту (у понеділок це було 50% заявок). Це підтвердило побоювання ринку, що в Нацбанку немає або бажання, або ресурсів для підтримки курсу гривні. І хоча наступного дня обсяг інтервенції був уже більший (близько 20% заявок), ажіотаж на валюту встиг одержати друге дихання. До вечора четверга гривня знову знецінилася до 8,65 грн/дол.

Нарешті, є ще одна причина, про яку в Україні поки що мовчать.

Як стверджують деякі наші співрозмовники на валютному ринку, навряд чи такий попит на валюту могли забезпечити лише населення й банки. У банків є свої нормативи за вкладеннями в інвалюту; та й, на відміну від осені 2008 р., черг населення в обмінні пункти нині не видно.

За однією з версій, основний покупець валюти зараз - українські олігархи та великий іноземний бізнес. Офіційно закуповуючи валюту для виконання майбутніх контрактів, вони насправді поспішають вивести свою ліквідність за кордон. Зокрема, за інформацією DT.UA, команду виводити валюту з України начебто одержали й російські корпорації, які працюють в ній.

"Сім'ї вивозьте. Швидше", - напучував у середу своїх підопічних, після зустрічі регіоналів із президентом Віктором Януковичем, лідер однієї з депутатських груп у фракції ПР. Тоді Янукович придушив партійний бунт, що намічався, "запобігши" небезпечному для себе голосуванню щодо конституційної реформи. Не виключено, що ту ж пораду бізнесменам-регіоналам озвучили й щодо їхніх фінансових ресурсів.

Два сценарії

Якого курсу очікувати Україні далі - нині говорити складно. У четвер форвардні контракти на валюту з оплатою в березні (NDF) коштували 8,88 у парі гривня/долар, а з погашенням через шість місяців - 9,25. Прогноз інвестиційного банку JP Morgan - 9,3 грн/дол. до кінця 2014 р.

Аби не сіяти паніки, багато банкірів та економістів сьогодні не беруться озвучувати прогнози щодо гривні. Але ті, хто дає їх, говорять про два варіанти розвитку нинішньої ситуації.

Перший: якщо Росія все ж таки швидко дає кредит, а Нацбанку вдається впоратися з валютним ажіотажем. Тоді НБУ, ймовірно, зможе утримати гривню в коридорі 8,40–8,50 грн/дол., прогнозують в ІК Concorde Capital. Якщо ні - вона може подешевшати до 8,8 грн/дол.

Однак, ймовірно, третьою умовою для спокою на ринку буде те, що стануть робити зі своїми капіталами великі українські підприємства і чи знайде Нацбанк дієві механізми боротьби з їх відпливом. Для боротьби з валютним ажіотажем серед населення є чимало засобів - від затиснення ліквідності в банківській системі (що Нацбанк напевно намагатиметься робити) до адміністративних обмежень (аж до заборони на дострокове зняття депозитів або ще чогось подібного). Але наближені до влади бізнесмени завжди знайдуть лазівку, щоб обійти кожну з цих заборон, зводячи зусилля регулятора нанівець, якщо там не навчаться говорити "ні" всім без винятку.

Коментар експерта

Роман ШПЕК, голова ради Незалежної асоціації банків України, старший радник "Альфа-Банку":

Нинішні коливання на валютному ринку - хороша можливість для України підвищити гнучкість валютного курсу. Згадаємо осінь 2012 р. Тоді про курс 8,30 грн/дол. казали як про неконтрольовану ситуацію на валютному ринку. Однак нині 8,30 уже вважається цілком нормальним курсом, який уособлює стабільність гривні.

Нинішні стрибки курсу мають кон'юнктурний характер. На жаль, розбалансовані державні фінанси суттєво впливають на грошову систему України. Величезні вливання гривні наприкінці грудня в рамках величезного боргового фінансування бюджетного дефіциту сформували рекордну надлишкову гривневу ліквідність банків, що стала "пальним для пожежі" на валютному ринку. Водночас політичні події залишають чимало приводів для нервозності, яка розпалює цю "пожежу".

Гадаю, Національний банк України добре засвоїв урок 2008 р. і не буде одночасно заливати ринок гривнею та іноземною валютою, "спалюючи" міжнародні резерви. За період 21–30 січня вільна гривнева ліквідність банківської системи скоротилася на 15 млрд грн. Якщо цей результат закріпити й не давати приводів для масової паніки, курс національної валюти незабаром може помітно зміцнитися.

Нині час для грамотних вербальних інтервенцій Національного банку України. Утім, сильної паніки все одно не спостерігається: за підсумками 25 днів січня ми бачимо на ринку зростання депозитів фізичних осіб, причому все зростання формують вклади населення в гривні. Багато вкладників уже давно зрозуміли, що відсоткові ставки за гривневими вкладами перекривають валютний ризик.