Українська економіка: поствиборні вердикти

Посилення президентських повноважень після скасування політреформи-2004, безумовно, знизило вплив парламенту на економічні процеси в державі (хоча б із кадрової точки зору), але аж ніяк не нівелювало його. Гіпотетичне формування у Верховній Раді антипрезидентської більшості за підсумками народного волевиявлення могло б якщо не повністю змінити економічну модель, яку реалізовують менеджери резидента Банкової, то хоча б істотно скоригувати її.

Ще перед голосуванням 28 жовтня DT.UA запропонувало провідним аналітикам з інвестиційних компаній, банків, незалежних дослідних інститутів спрогнозувати, як трансформується економіка й економічна політика держави за наслідками виборів. Оцінки фахівців, природно, суттєво відрізнялися. Та якщо звести їх до спільного знаменника, виходить, що частину змін було запрограмовано незалежно від остаточних результатів недавніх виборів.

Рецесія під новорічну ялинку?

У короткостроковій перспективі (до кінця року) новий парламент навряд чи зможе переламати не надто позитивні макроекономічні тренди, які окреслилися останнім часом.

Поточного тижня першим сигналом того, що Україна дедалі більше «заглиблюється» в зону турбулентності, стали заклики Миколи Азарова до партій консолідуватися для боротьби з кризою. «Потрібно завершувати безплідну дискусію та працювати над розвитком модернізації держави, на її оновлення», - зазначив глава уряду. Після цих заяв Держстат з невеликою паузою повідомив, що вперше з 2009 року у третьому кварталі український ВВП скоротився стосовно відповідного періоду 2011-го на 1,3% (у першому кварталі було +2%, у другому - +3%). А НБУ оцінив зростання економіки за дев’ять місяців на «дещо нижче» ніж 1,5% (за шість місяців - 2,5%; за сім місяців - 2%; за вісім місяців - 1,5%).

Формально Україна увійде в рецесію, якщо ВВП скоротиться і в четвертому кварталі. Фахівці цього не виключають. Інтригою ж лишається те, чи вийде економіка за підсумками року хоча б у «нуль».

За прогнозами першого заступника глави президентської адміністрації Ірини Акімової, у 2012-му економіка зросте на 2% (досі чинний урядовий прогноз - 3,9%). Більшість опитаних DT.UA експертів також очікує, що ВВП буде в «плюсі», але меншому. За оцінками економіста ІК «Тройка Діалог Україна» Ірини Піонтковської, він зросте на 1-1,5%, начальника відділу аналізу та досліджень «Райффайзен Банку Аваль» Дмитра Сологуба - на 1%. Керівник аналітичного відділу «Арт-Капітал» Ігор Путілін прогнозує зростання на 0,5%, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь - на 0,2%. Тоді як керуючий інвестиційними та пенсійними фондами «КІНТО» Микола Мягкий не виключає, що ВВП скоротиться на 0,2%, керівник аналітичного департаменту ІГ «ТАСК» Андрій Шевчишин - на 0,6%, управляючий партнер Capital Times Ерік Найман очікує нульового показника. Ці прогнози фахівці вважають найімовірнішим сценарієм.

На пропозицію змоделювати динаміку ВВП у разі негативного розвитку відгукнулися не всі. Серед озвучених варіантів найбільш песимістичний - мінус 1,2% (А.Шевчишин - «у разі глибокої девальвації»). Щодо оптимістичних, то максимальна оцінка - 1,9% (директор з інвестицій Concorde Capital Андрій Герус).

Подальша динаміка економіки України традиційно залежить від міжнародних чинників. А тут спостерігаються різноспрямовані тренди. З одного боку, безробіття в єврозоні сягнуло рекордних 11,6%. З іншого - як наголошували в НБУ, у тому числі завдяки зовнішнім чинникам у вересні падіння обсягів металургійного виробництва сповільнилося до 9,4 з 12,5% - у серпні. Аналітики ж Sberbank Investment Research очікують, що до кінця року зовнішня кон’юнктура для України не погіршуватиметься (їхній прогноз щодо ВВП - +1,5%).

Чи є можливість переламати тренд за рахунок внутрішніх чинників? «Паличкою-стукалочкою» тут могла б стати активізація кредитування. Вливання коштів, скажімо, в будівництво (у вересні спад збільшився з 8 до 9,1%) створило б ще й мультиплікаторний ефект для низки суміжних галузей. А кредитне розігрівання споживчого попиту на автомобілі українського виробництва (складання?) допомогло б підтримати на плаву машинобудування (у вересні спад посилився з 7,4 до 20,1% через запровадження в Росії утилізаційного збору, що й потягнуло вниз усе промвиробництво до 7%).

Що заважає банкам піти цим шляхом? Перешкод традиційно багато. Але на поточний момент чи не найактуальнішою називають нестачу й дорожнечу гривні, через що середньозважена ставка за кредитами овернайт на міжбанку сягнула майже 50% (в окремих випадках вартість ресурсів становила 80-100% річних). За словами фінансистів, це зумовлено як монетарною політикою регулятора, спрямованою на підтримку курсової стабільності, так і девальваційними очікуваннями бізнесу та населення, які знімають кошти зі своїх гривневих рахунків (здебільшого перевкладаючи на валютні), недовірою між учасникам ринку, політичною нестабільністю і т.ін. «Кроки регулятора зі спрощення доступу банків до рефінансування могли б стабілізувати ситуацію», - вважає скарбник, член правління «Дочірнього банку «Сбербанка России» Дмитро Золотько.

Про курсову гімнастику

Більшість фінансистів також вказують на те, що оздоровити економіку в цілому та зміцнити банківський сектор міг би перехід НБУ до більш гнучкого курсоутворення. Завдяки «плаваючому» режиму, в регулятора розширилися б можливості для проведення ефективнішої монетарної політики, одним із наслідків якої було б і здешевлення кредитів.

Як наголошує аналітик «Ерсте Банку» Мар’ян Заблоцький, у світі лише 34 країни дотримуються політики фіксованого курсу до долара США. «Частина з них є експортерами нафти (Катар, ОАЕ, Венесуела, Туркменистан), а частина фактично користуються доларом у розрахунках, оскільки їхні економіки надто слабкі для існування власної валюти (Зімбабве, Еритрея). Україна єдиною серед країн колишнього СРСР, крім Туркменистану, все ще витримує жорстку прив’язку до американської валюти», - уточнює фахівець.

Експерти констатують, що після виборів у курсу є шанс стати гнучкішим. І річ тут не лише в тому, що це одна з ключових вимог МВФ. Політично реалізувати вже назрілу ініціативу після 28 жовтня буде простіше. Хоча фахівці як один переконані в тому, що «вільного плавання» на валютному ринку в найближчій перспективі не буде, адже і занадто висока волатильність курсу була б дуже шкідливою (якщо не руйнівною) для економіки. Нагадаємо, що у вересні й директор департаменту аналізу та прогнозування грошово-кредитної політики НБУ Сергій Кораблін публічно запевняв, що поступовий перехід до плаваючого курсу «не означає, що ми (НБУ) встанемо і підемо із залу». Як вважає І.Путілін, регулятор стежитиме за тим, щоб діапазон курсових коливань не перевищував плюс-мінус 5%.

Які ризики несе більш гнучка політика для економіки? Очевидно, що базовий з них - «одностороння» гнучкість, тобто руху курсу гривні вниз. Як зазначає скарбник банку «Фінанси та кредит» Олександр Олександров, це може підвищити попит на валюту та вартість гривневого ресурсу на ринку, плюс як наслідок - обмежити кредитування реального сектора. Крім того, переведення вкладів фізосіб у валюту додатково збільшило б коротку позицію банків (перевищення валютних пасивів над валютними активами. - Ред.). А це вже додаткові фінансові ризики для банків.

Нагадаємо, що, як неодноразово зауважували банкіри, нинішні регламенти розрахунку валютної позиції спонукають банки формувати резерви під валютні кредити у гривні. Через це ослаблення гривні навіть на кілька копійок може завдати учаснику ринку мільйонних збитків.

Водночас у цьому контексті Д.Сологуб звертає увагу на те, що за останні півроку банки в кілька разів зменшили розмір короткої валютної позиції завдяки придбанню індексованих облігацій (навесні НБУ дозволив враховувати їх у резервах), списанню проблемних кредитів у валюті тощо. На думку експерта, якщо НБУ поступово змінюватиме курс гривні, це «також створить для банків запас часу для того, щоб остаточно вирішити цю проблему (короткої позиції. - Ред.)». «Найпозитивнішим ефектом переходу до більш гнучкого курсоутворення стане поліпшення ситуації з ліквідністю, поступова дедоларизація, в рамках якої буде поступово збільшуватися частка кредитів і депозитів у національній валюті», - зазначив начальник відділу аналізу та досліджень «Райффайзен Банку Аваль».

Як спрогнозував на умовах анонімності один з авторитетних вітчизняних банкірів, сприяти зниженню ставок на ресурсному ринку на 4-6% уже в короткостроковій перспективі могла б офіційна інформація регулятора про 10-відсотковий «коридор» коливання курсу (на 5% у бік як зменшення, так і збільшення).

«Більш значне зниження курсу призведе до паніки і неконтрольованої девальвації. Але починати «плавання» необхідно відразу з 10%. Хоча цей шлях і непопулярний, але його треба пройти. Без цього всі сидітимуть у валюті і чекатимуть девальвації. А без кредитування економіки банківська система не виживе. На «чайниках і мікрохвильовки» ми далеко не заїдемо. Споживчі кредити - це питання одного-двох років. А далі? Що раніше НБУ і Мінфін до цього прийдуть, то здоровішою буде економіка через два-три роки», - зазначив співрозмовник DT.UA.

Серед опитаних DT.UA експертів найпесимістичніший курсовий прогноз за підсумками року - це 8,8-9 грн./дол. Найімовірнішим же сценарієм називається діапазон 8,3-8,5 грн./дол.

Дефіцит бюджету для влади не страшний?

На думку І.Піонтковської, у разі формування пропрезидентської більшості (найбільш ймовірного нині) бюджетна політика держави буде й надалі доволі стриманою та спрямованою, хоча б номінально, на скорочення дефіциту держскарбниці, що означатиме зростання соцстандартів на рівні не вище інфляції.

Зрозуміло, що подальше охолодження економіки лише посилюватиме ризики невиконання держбюджету, котрий, як зазначалося вище, розраховувався при прогнозі зростання ВВП на 3,9% та інфляції 7,9%. За даними Мінфіну, за три квартали бюджетний дефіцит становив 24,38 млрд. грн. (граничний показник на 2012 рік встановлений на рівні 31,13 млрд. грн.). Минулого тижня В.Янукович зазначав, що Україна має «плановий дефіцит бюджету 2,5%».

Більшість опитаних DT.UA фахівців схиляються до того, що дефіцит за підсумками року становитиме 3-3,5%. Як уточнює М.Мягкий, недовиконання дохідної частини сягатиме 20-30 млрд. грн. Чи означає це, що владі (в т.ч. парламенту - старому чи новому) доведеться йти на секвестр? На думку директора департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку Артема Рудика, для того, щоб порушувалося це питання, в економіці має статися серйозна негативна подія. «Сьогодні не бачу передумов для цього», - уточнює експерт.

Фахівець вважає, що показник виконання дохідної частини бюджету за підсумками року буде близьким до 100%. Надолужити ж певне відставання за потреби можна буде з допомогою політичних рішень. Які не порадують передусім бізнес. За словами А.Рудика, виходячи з практики минулих років, підтримати бюджет можуть, скажімо, авансові платежі, переплати по податку на прибуток та/або (навіть більшою мірою) зменшення відшкодування ПДВ. «Наразі план з відшкодування ПДВ виконується, а тому уряд має певний люфт», - зазначає він.

Економіст також нагадує, що під кінець року приплив надходжень до держскарбниці традиційно пришвидшується.

Крім того, посприяти цьому процесу може очікуване зростання митних платежів та ймовірне прискорення інфляції в листопаді-грудні (за підсумками вересня - 0,1%). На думку А.Шевчишина, за підсумками року інфляція може становити 3,5%, І.Путілін, І.Піонтковська та О.Жолудь вважають, що 3%, Д.Сологуб прогнозує 2,5%.

Зазираючи в 2013-й

Як наголошує старший радник «Альфа-Банку» Роман Шпек, схвалений урядом на 2013 рік показник зростання ВВП у 4,5% є оптимістичним. «Але тут важливо зрозуміти - 4,5% до якої бази? Якщо до 1,5 трлн., які є в прогнозі на цей рік, то реакція інвесторів і реакція банкірів однозначна - це неможливо. Якщо до неофіційного експертного уточненого прогнозу на цей рік, що ВВП буде на рівні 1,43 трлн., то показник номінального ВВП-2013 на підставі зростання на 4,5% теж оптимістичний, але вже не видається нереальним», - уточнює фахівець.

Опитані DT.UA фахівці схиляються до того, що в 2013 році ВВП зросте на 2-3,5%. Причому, як уточнює А.Шевчишин, відновлення в першому півріччі буде слабким, а зростання в другому буде зумовлене передусім низькою базою порівняння. Д.Сологуб додає, що ситуація в світовій економіці при цьому буде не надто сприятливою для України. Оцінюючи ж зміни в економічній активності населення, О.Жолудь прогнозує уповільнення споживання через низькі темпи росту доходів за будь-яких верховно-радівських розкладів.

Щодо інфляції прогнозна «вилка» чимала - від 5 до 9%. Однак, як видно, при цьому експерти одностайні в думці, що в 2013-му зростання споживчих цін пришвидшиться, у тому числі через підняття тарифів на послуги ЖКГ. Останнє, хоч би що там говорили високоповажні урядовці, економісти розглядають як майже неминучий крок. Адже доведення тарифів до більш економічно обґрунтованого рівня - це не лише вимога МВФ, а й необхідний задля збалансування держфінансів і ситуації в НАК «Нафтогаз України» захід. Що ж до вашингтонських кредиторів останньої надії, то відновлення можливості фінансування з їхнього боку означало б формування тієї самої подушки безпеки, якої зараз так бракує вітчизняним держфінансам. При цьому А.Шевчишин і О.Жолудь ще до виборів були переконані - програму співпраці з фондом буде відновлено незалежно від їх остаточних результатів. Куди МВФ (чи українська влада) подінеться?..