«Схемна» дюжина. На чому держава втрачала найбільші кошти у 2021-му

Українці креативні в усьому, навіть у корупції. 2021-й був урожайним на схеми, і не тільки тому, що відпрацьований на «Великому будівництві» розпил державних коштів було поширено на інші сфери. Часом корупційна винахідливість наших співвітчизників виходила за будь-які межі здорового глузду та Кримінального кодексу: підробні сертифікати про вакцинацію, студенти-медики, які відправляли на екзамени замість себе інших людей, чи ритуальні служби, які у прямому сенсі крадуть небіжчиків одна в одної. Ці історії до огиди вразили редакцію, але хіт-парад схем ми складали, все ж таки відштовхуючись від обсягів матеріальних втрат, яких вони завдають державі, відкушуючи то тут, то там величезні шматки наших податків.

1. «Велике будівництво» для президента та «слуг народу»

На асфальтування за рік було виділено близько 140 млрд грн, тобто 11% усіх видатків державного бюджету. Ця частка навіть більша за ті суми, які за часів Януковича виділялися на утримання державних шахт.

Маржинальність цього бізнесу на завищенні ціни асфальту становить від 20%. Такий відсоток досягається завдяки завищенню очікуваної вартості робіт та обмеженню конкуренції на тендерах. Відтак, потоки Укравтодору дозволяють Володимиру Зеленському відмовитися від олігархічних грошей і здійснювати власну політику за рахунок своєї політичної сили.

За консервативними підрахунками, утримання 200–250 народних депутатів і топ-чиновників на рівні від 20 до 50 тис. дол. на місяць може коштувати від 1 млрд грн на рік. Це становить менш як 1% від державних видатків на дороги.

Велике будівництво / Facebook

Окрім цього, президент має особистий профіт від «Великого будівництва». ЗМІ та білборди уздовж доріг насичені рекламою того, що всі ремонти автошляхів виконуються за програмою президента «Велике будівництво», що очевидно має впливати на його рейтинг. Відтак, 25 тисяч виборців підтримали петицію щодо того, аби на білбордах була фраза, що ці ремонти виконуються «за кошти платників податків». Але президент відповів, що цього не робитиме. Натомість він доручив уряду створити сайт про це будівництво і вже його рекламувати на білбордах.

2. Великий тіньовий розпил на Великій кільцевій

Нового року асфальтне кеш флоу має вирости ще більше. «Слуги народу» вивели із системи Prozorro закупівлю послуг щодо будівництва Великої кільцевої дороги довкола Києва. На приватному майданчику «Плейтендер» уже організовано торги на першу ділянку цієї дороги очікуваною вартістю 5,4 млрд грн між ковельською та житомирською трасами. Стартова ціна становить понад 11 млн дол. за кілометр, що перевищує максимальні ціни на будівництво доріг у США, Канаді, Німеччині та Китаї (дані «Центру транспортних стратегій»). Загалом ціна будівництва всієї Великої кільцевої оцінюється у 85 млрд грн. Однак затверджений урядом Порядок закупівлі не передбачає жодних обмежень із підвищення ціни вже після укладення договорів за результатами торгів.

3. Кишенькова альтернатива державному Prozorro

Разом із тим ця закупівля — не просто спроба розпиляти купу грошей поза Prozorro. Укравтодор уже так картелізував галузь, що його тендери і в самому Prozorro не є зразком конкурентності та ефективності. За словами засновниці «Ліги антитрасту» Агії Загребельської, це спроба створити кишенькову альтернативу Prozorro на будь-який зручний для Банкової випадок.

В уряді закупівлю для Великої кільцевої назвали експериментальною, й «за результатами експерименту Укравтодор і Міністерство інфраструктури ініціюватимуть удосконалення наявного інструментарію системи Prozorro».

Як виглядатиме зміна Prozorro, ще вилами по воді писано. А ось те, що через майданчик «Плейтендер» проведуть десятки мільярдів гривень, — це факт. Який у подальшому можна легко масштабувати на будь-які інші цікаві теми та протендерити їх на вже обкатаному майданчику. А його співвласниками є колишній зять Леоніда Черновецького В’ячеслав Супруненко та Антон Припіченко, що має досвід керування майданчиком «Смарттендер», на якому за часів президентства Петра Порошенка поза межами Prozorro тендерився «Укроборонпром».

4. Масштабування «Великого будівництва» на «Укрзалізницю»

Перехід Олександра Кубракова на Міністерство інфраструктури прогнозовано призвів до переходу 6-мільярдного контракту на ремонт аеропорту «Дніпро» до фаворита Укравтодору. А в самій залізниці відразу включили турборежим і почали найбільший в історії України тендер на придбання пасажирських електричок на 32 млрд грн.

Напередодні старту тендеру залізничники уклали меморандум із швейцарським виробником «Штадлер» і сформували ціну закупівлі на рівні 15 млн дол. за одиницю. Це вдвічі дорожче, ніж «Штадлер» цієї осені продав електрички самій Швейцарії (по 7,5 млн дол.). З огляду на такий розмір контракту і гігантську очікувану маржу до справи вирішив долучитися німецький «Сіменс». Концерн почав завалювати «Укрзалізницю» питаннями та вимогами, і через це закупівлю перенесли на січень.

5. Масштабування «Великого будівництва» на аеропорти

Відразу після призначення О.Кубракова міністром інфраструктури розпочалась атака на великий контракт із будівництва нового аеродрому в Дніпрі. За часів Владислава Криклія відкриті торги за участю майже десяти фірм виграла компанія «Альтіс» за 4 млрд грн, що було на 31% нижче від очікуваної вартості. Однак за нового очільника Мінінфраструктури контракт із нею розірвали та провели торги наново, у яких уже брали участь тільки два фаворити Укравтодору. Тож контракт вартістю 5,6 млрд грн зі знижкою лише 2% забрав «Онур», турецькі власники якого знайомі із Володимиром Зеленським ще з тих часів, коли він у складі «Кварталу-95» гастролював у турецькому готелі «Онуру». При цьому ціни у новому контракті виявилися значно вищими від ринкових, і це дає змогу оцінити маржу нового підрядника на рівні 1,5 млрд грн.

6. Гральний рай без податків

Давид Арахамія та Борис Баум організували таку схему легалізації казино, за якої держава взагалі відмовилася до 2024 року контролювати обіг коштів у цій галузі з допомогою спеціальної системи онлайн-моніторингу ставок і виграшів. І це прогнозовано призвело до провалу у зборі податків. У бюджет на 2021 рік закладали отримання від «ігорки» 7,8 млрд грн, але за січень—листопад одержали лише 1,3 млрд грн. Після цього нардепи зрозуміли, що грошей від казино держава не отримає, тож у бюджеті на 2022 рік запланували ще менший дохід від грального бізнесу — лише 1,2 млрд грн. Таким чином, зараз у гральних закладах за цілковитої відсутності інформування податківців можна «вигравати» та легалізовувати будь-які суми.

7. Корява приватизація від ФДМУ

Влада зірвала приватизацію всіх(!) держпідприємств і залишила їх під керівництвом малозрозумілих менеджерів від Фонду держмайна, що постійно генерують збитки для держави. Наприклад, слідством було встановлено, що посадові особи «Харківобленерго» у змові з приватними підприємцями влаштували таку оборудку, де за приладами споживання електроенергії фіксувалося тільки 30% від фактично спожитої електроенергії. Лише за цією схемою з обленерго вимивалося 30 млн грн на місяць.

Також ФДМУ провів продаж заводу «Більшовик» у Києві в такий спосіб, що його за 1,4 млрд грн виграла компанія, пов’язана з Василем Хмельницьким. За повідомленнями ЗМІ, інші претенденти були готові заплатити вдвічі більше, але вони вирішили не потикатися на торги, щоб не отримати квитка на війну із заздалегідь зрозумілим переможцем. За результатами скандалу, що вибухнув, голова ФДМУ Дмитро Сенниченко ще у листопаді написав заяву про звільнення, але її й досі навіть не розглянули у Верховній Раді. Натомість його першого заступника Дениса Кудіна перевели до Мінекономрозвитку, а заступницею так і не звільненого Сенниченка стала його особиста помічниця Ольга Батова.

wikimedia/Kiyanka

8. Повернення ЄДАПС на паспорти та імпорт електроенергії з Білорусі

Група ЄДАПС за часів Кучми—Ющенка монополізувала виготовлення низки державних документів. Дійшло до того, що єдапсівці навіть запатентували вигляд паспорта для українців. За часів Януковича їх вичавили зі схем, і от 2021 року вони повернулися.

Державний поліграфкомбінат «Україна» очолила Тетяна Бондаренко, яка, за даними ЗМІ, є подружкою топ-менеджерки ЄДАПС Ірини Обиденко, що володіє часткою у фірмі «Поллі-сервіс». Зазначена фірма й постачає різни «запчастини» до документів, наприклад, електронні чипи з антенами для паспортів. І після цього призначення фірма «Поллі-сервіс» отримала від комбінату «Україна» без жодних тендерів підряди на 400 млн грн.

Ще один співвласник «Поллі-сервісу» араб Таріям Матар Мохамед засвітився у схемі поставки електроенергії з Білорусі. Йому належить фірма Vector Energy Innovation FZCO, яка з листопада виступала посередником між «Біленерго» та Україною. Зараз на цю фірму записано компанію «Трейденергоресурс», яка із середини грудня постачає до України близько 900 МВт·год. на добу, що фактично дорівнює потужності атомного енергоблоку.

9. Олігархічні надприбутки

Ігор Коломойський отримав дешеву електроенергію від «Енергоатому», аби майнити біткоїни на Запорізькому заводі феросплавів. Рінат Ахметов увесь рік одержував надприбутки завдяки саботажу «ресурсного» законопроєкту №5600 упродовж року, аж поки не впала ціна на руду. Дмитро Фірташ отримав від «Нафтогазу» контракт на поставку газу населенню за «соціальною» ціною, однак не мав обмежень щодо його постачання на власні хімкомбінати саме за низькою ціною.

10. Корупційні дискреції АМКУ

Найбільшим розчаруванням став Антимонопольний комітет України. Згідно із законом це один із найсильніших органів влади. І коли його очолила подруга Зеленських, здавалося, що орган отримав мандат на справжню демонополізацію та деолігархізацію.

Проте вийшов пшик. АМКУ у судах відбивається від звернень споживачів, що потерпіли від зловживань енергомонополії Ахметова, та щодо перевитрат бюджетних коштів дорожнім картелем. А замість великої боротьби Ольга Піщанська продукує справи проти ФОПів за тендерні змови по шкільному харчуванню. Та вислуховує іноземних послів, які розповідають про «касу» на дозволах щодо концентрацій, якими відає заступниця голови комітету Анжеліка Коноплянко.

11. ДІАМант для будівельної мафії

Команда Володимира Зеленського придумала елегантний спосіб боротьби із зловживаннями забудовників. Півтора року тому законом припинили перевірки будівництва, за які відповідала історично корумпована ДАБІ. Потім рік створювали новий орган — Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ), який відповідав би лише за перевірки будівництв і не відволікався б на дозвільні функції. І от контролюючий орган ДІАМ за три місяці провів лише 18(!) перевірок у відповідь на сотні звернень, повідомив експерт Георгій Могильний. Тобто зі зловживаннями борються просто повним заплющуванням очей на зловживання.

12. Мовчазний антикор

Жоден правоохоронний орган на вищезазначені теми не реагував. І якщо з підконтрольними Банковій Службою безпеки України, Нацполіцією та Державним бюро розслідувань усе і так зрозуміло, то у Національного антикорупційного бюро України є певна виправдувальна обставина. У них немає адекватного голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, якого не можуть обрати вже півтора року через саботаж із боку конкурсної комісії, частина якої залежить від настрою заступника голови офісу президента Олега Татарова та його боса Андрія Єрмака.

А замість голови САП є генпрокурорка Ірина Венедіктова, яка на справу щодо «Роттердам+» призначила прокурора Демківа. А він закрив справу про корупційну змову топ-менеджерів ДТЕК і НКРЕКП часів Порошенка. І зараз разом з адвокатами Ахметова в суді доводить своє бажання не доводити справи до кінця.

Більше статей Юрія Ніколова читайте за посиланнями.