Розвод у Малинівці

Податковий бліцкриг у вигляді змін до Податкового кодексу, який спробували провести представники фіскально-фінансового блоку уряду, наразився на жорстку опозицію всередині не тільки Кабміну, а й парламентських однопартійців, які заблокували його ухвалення минулого вівторка. Розгляд поданих у підсумку до Верховної Ради законопроектів (№11284-11285), уже й так пристойно «секвестрованих і заяложених», було відкладено на два тижні. І це попри ту обставину, що законопроект після його ревізії та утруски було не тільки підписано прем’єр-міністром М.Азаровим і схвалено президентом В.Януковичем. Не виключено, що на час винесення до парламентського залу (воно заплановане на 16 жовтня) з документа остаточно зникнуть останні із залишених у ньому норм, спрямованих на ліквідацію оптимізаційних схем і податкових «ям». Особливо ті з них, які всерйоз зачіпають інтереси ключових партійних спонсорів.

Утім, попри проявлений саботаж, революційна ситуація зберігається.

Про що мова?

Законопроект, який передбачає цілу серію серйозних законодавчих змін, було з голосу представлено уряду міністром фінансів Юрієм Колобовим ще минулої середи, 26 вересня.

Серед його ключових нововведень: досить широка ліквідація податкових пільг, створення центру експертиз підакцизних товарів із одночасним підвищенням і запровадженням авансових платежів за акцизами на сигарети, а також посиленням відповідальності за фальсифікат чи товар із підробленими марками. Також передбачалося посилити оподаткування за операціями з офшорами і країнами з низькими податковими ставками (якщо ставка податку на прибуток хоча б на 5% нижча, ніж в Україні, передбачалося включити в звітність експортерів, які поставили туди продукцію, дохід від угоди в розмірі 120% його обсягу).

Документ ініціював запровадження тривідсоткового акцизу на позабіржові операції з цінними паперами та їхніми похідними. Окрім цього, передбачалося наділити податківців правом позасудового арешту майна, котре перебуває у податковій заставі, а також самостійного списання податкової заборгованості, запровадити розрахунково-касові апарати для інтернет-магазинів і єдиноподатників (окрім першої і другої груп). Втім, у проекті містилися й послаблення - спрощення реєстрації платників ПДВ в електронному вигляді, зниження ставок єдиного податку для п’ятої та шостої груп платників.

Законопроект одразу ж викликав жорстке неприйняття урядовців. Найбільш категоричним його супротивником виступив перший віце-прем’єр Валентин Хорошковський. Підтримали ініціативу тільки глави Державної податкової служби Олександр Клименко та Державної митної служби Ігор Калєтнік, які відповідають за наповнення бюджету, а також голова Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський.

Не зарубати пропозиції сходу дозволила тільки позиція прем’єр-міністра Миколи Азарова, який, на подив багатьох, підтримав законопроект у принципі, але із застереженням про необхідність його доопрацювання. З цією метою Мінфіну було доручено внести необхідні зміни і потім передати на розгляд Ради підприємців при КМУ, щоб, як висловився прем’єр, під стінами Кабміну не утворився новий податковий «Майдан».

Цього понеділка доопрацьовану версію розглядав «малий» Кабмін у закритому режимі. Презентував її, на превеликий подив багатьох, особисто голова НБУ Сергій Арбузов, який раніше жодного разу в такій ролі не виступав, що було розцінено, як важка артилерія на підтримку Ю.Колобова. Певно, з метою підтримки на засіданні був присутній і міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, який останнім часом бував на урядових засіданнях дуже нечастим гостем.

Презентуючи новий документ, пан Арбузов повідомив, що в ньому враховано багато зауважень, у тому числі і щодо банківської системи, а також запропонував: «Треба ділитися», що було сприйнято багатьма особливо негативно. Почасти й тому, що сфера держзакупівель, через яку потім перерозподіляють зібрані до бюджету надходження, вважається максимально підконтрольною Сім’ї та персонально Олександру Януковичу.

Розгляд та ухвалення законопроекту у вівторок, 2 жовтня, на що розраховували його ініціатори, заручившись підтримкою не лише прем’єра, а й президента, було зірвано з вини представників парламентської фракції Партії регіонів...

Передісторія

Щоб відстежити важливість процесів, які відбувалися в країні минулого і нинішнього тижня, доведеться зробити екскурс у досить недавню історію.

Перші ознаки формування революційної ситуації в фіскально-фінансовому блоці, за якої верхам, за словами класика, дедалі складніше правити по-старому, почали проявлятися ще навесні.

Оголошені в березні президентом соціальні ініціативи потребували пошуку додаткових ресурсів. Незабаром після приходу в Мінфін нового міністра - Юрія Колобова відбулося необхідне коригування в бік збільшення бюджетних доходів і видатків. А от явно завищені макропрогнози, що складали базу держкошторису, ревізії піддано не було. Дійсність не виправдала надій урядових оптимістів. За підсумками восьми місяців, згідно з останніми озвученими прем’єр-міністром Азаровим цифрами, зростання ВВП становить всього 1,5% (добре, що взагалі зростання), тоді як бюджетні параметри розраховані, виходячи з прогнозу 3,9% зростання економіки.

Ситуацію могла б «виправити» (як це неодноразово траплялось у минулому) вища інфляція. Однак цього року динаміка споживчих цін не те що не випереджає закладеного у бюджеті прогнозу (7,9%), а й навіть, навпаки, фіксує чи не найнижчі історично значення (за даними Держстату, її річні темпи за підсумками серпня були нульовими).

Не виправдовує поки що надій на відновлення і світова кон’юнктура на основні статті українського експорту. Втім, загострення боргової кризи в Європі ще навесні давало чітко зрозуміти - особливо покладатися на поліпшення не варто, лишень не стало б значно гірше. Мабуть, як мінімум у фіскально-фінансовому блоці уряду це розуміли.

Тому ще навесні теза «податки платять усі» почала набувати дедалі конкретнішого змісту. У маси почали просочуватися повідомлення про те, що вимога поповнити недоплату за податковими рахунками слідом за К.Жеваго пред’являється вже й ближчим до чинної влади бізнесменам. Серед них опинився не тільки Д.Святаш і низка інших впливових і не дуже регіоналів, а й навіть Дмитро Фірташ, про конфлікт якого з головим податківцем писали ЗМІ. Більше того, ходили чутки, що в числі тих, хто отримав претензії, були й деякі компанії Ріната Ахметова.

Ще одним із ужитих заходів стала запропонована Мінфіном ініціатива запровадити ренту (причому зовсім не символічну) на експлуатацію надр (зокрема, в залізорудному виробництві). Щоб розрулити цю ситуацію, пану Ахметову довелося не тільки домагатися особистої аудієнції у глави держави, а й підключати колег по цеху. В результаті їм спільно вдалося-таки переконати Віктора Януковича і Сергія Арбузова, що впроваджувати такі заходи, як мінімум поки що, - не на часі. Сторони також домовилися, що для уникнення в майбутньому схем мінімізації податків буде розроблено нову реформу системи оподаткування, яка уможливить нормальну життєдіяльність бізнесу і без використання оптимізаційних схем. Одним із головних напрямів було передбачено радикальне зменшення навантаження на фонд оплати праці за рахунок зниження ставки єдиного соціального внеску.

Так-сяк цей намір почали втілювати в життя. Зокрема, в липні увазі громадськості було запропоновано концепцію реформування податкової системи, яку чимало експертів назвали радикальною і революційною.

Складна дійсність

Тим часом спад у вітчизняній промисловості, який розпочався з червня, поступово посилюється. Обсяги її виробництва в серпні цього року зафіксували падіння на 4,7% порівняно з аналогічним торішнім місяцем (накопичувальний підсумок восьми місяців - мінус 0,4% порівняно з таким же періодом 2011-го). За даними DT.UA, сьогодні валютні надходження в країну від металургів знизилися на 1 млрд. дол. щомісяця - це стало результатом майже дворазового падіння цін на їхню продукцію на світовому ринку.

Що, очевидно, призводить і до зниження податкових надходжень до бюджету (хоча глава ДПСУ О.Клименко і заявив днями, що план наповнення бюджету його служба виконує на 100,2%). Як повідомив Мінфін наприкінці вересня, дефіцит держбюджету за підсумками восьми місяців становить 16,655 млрд. грн., перевищуючи аналогічний торішній показник у 2,9 разу.

Тріщить по швах Пенсійний фонд - у спробах впоратися з його зростаючим дефіцитом установі доводиться в областях піднімати з архівів судові розгляди чи не десятирічної давності.

За інформацією джерел DT.UA, саме в серпні остаточно прийшло усвідомлення, що з державним кошторисом треба щось робити. Перша пропозиція відповідальних за його наповнення - Мінфіну, податкової та держмитниці - полягала в ревізії плану доходів до більш адекватного чинним реаліям рівня. Однак такої ідеї категорично не сприйняв прем’єр - адже перегляд зобов’язань щодо підвищення соціальних стандартів означав би додатковий важкий удар по електоральних позиціях партії влади.

Тож довелося оперативно зайнятися пошуком додаткових джерел фінансування. Для цього довелося взятися за сфери, які роками залишалися недоторканними для державної фіскальної машини.

У принципі, як неодноразово писало DT.UA, потужні приховані ресурси у вітчизняної економіки є. Окрім уже згаданих вище рент на експлуатацію надр і видобуток корисних копалин, величезні ресурси ховаються в тіньовому секторі, масштаби якого складно оцінити достовірно.

Навіть за офіційними оцінками Мінекономрозвитку і торгівлі, рівень тіньового обороту торік становив близько 34% ВВП. Незалежні оцінювачі наводять куди більш значущі цифри. Так, автори опублікованої наприкінці минулого року Національним інститутом стратегічних досліджень доповіді «Тіньова економіка в Україні: масштаби та напрями подолання» посилаються на розрахунки австрійського економіста Ф.Шнайдера. Згідно з якими рівень тіньової економіки в Україні становить 52,8% від офіційного ВВП.

Дані ж самого НІСД свідчать, що ринки деяких нелегальних товарів значно перевищують бюджет України. Наприклад, місткість ринку нелегальної торгівлі природними ресурсами становить близько 20 млрд. дол.

Експерти зазначають, що під час кризи бізнес масово і швидко виводив капітали у тінь, і відтоді процеси детінізації є досить інертними.

За даними опублікованого наприкінці минулого року дослідження Світового фінансового співтовариства (Global Financial Integrity - організація, яка базується у Вашингтоні та яка оголосила своєю місією боротьбу з тіньовим відпливом капіталу), за десятиріччя - з 1998-го по 2008-й включно - з України нелегальним шляхом втекло 95,8 млрд. дол.

Оцінки GFI, до речі, дуже близькі до розрахунків експертів Національного інституту стратегічних досліджень, згідно з якими тіньовий відплив капіталу з України в 2000-2008 роках становив 82 млрд. дол.

Згідно з результатами опублікованого цього літа дослідження, проведеного на замовлення неурядової організації Tax Justice Network (створена 2003 року за ініціативою парламенту Великобританії для боротьби з ухилянням від сплати податків), Україна входить у першу двадцятку країн, резиденти якої накопичили найбільші офшорні капітали. Їхня оціночна сума становить 167 млрд. дол.

Ця цифра більш як утричі перевищує весь обсяг зафіксованих Держстатом за підсумками першої половини поточного року прямих іноземних інвестицій в Україну (52,4 млрд. дол.).

І хоча саме офшорні зони займають лідируюче становище в загальному обсязі ПІІ в нашу країну (понад 40%), обсяг повернутих і працюючих на Україну капіталів навряд чи набагато перевищить одну восьму частину там прихованого.

До речі, сума офшорних вкладень українських багатіїв перевищує розмір торішнього українського ВВП, який становив 1316 млрд. грн. (або, в перерахунку за офіційним курсом НБУ, близько 165 млрд. дол.).

Капітали «пливуть» з України через усілякі оптимізаційні схеми (давальницькі, страхові, ціннопаперові тощо), в результаті використання яких прибуток або «маржа» осідають у так званих пільгових податкових юрисдикціях, пройшовши через довгі і не дуже посередницькі ланцюжки.

За даними податківців, через третіх осіб (посередників) поставляється понад половина (52,4%) експортованих з України товарів. Зокрема, в металургійній галузі питома вага операцій з використанням третіх осіб перевищує 75% від загальних обсягів поставок чорних металів.

Однак найбільшою мірою, як заявив у своєму останньому інтерв’ю «Коммерсанту-Україна» голова ДПСУ О.Клименко, «посередництвом» уражений ринок зернових культур, де 98% експортних операцій (на суму 30 млрд. грн.) здійснюються за участі третіх осіб. При цьому в категорії посередників представлені не тільки професійні трейдери, а й пов’язані між собою структури, створені для перенесення точки прибутку на території з пільговою податковою юрисдикцією.

Найбільш популярною з числа подібних територій серед вітчизняних скоробагатьків, як відомо, є Кіпр. При цьому всі спроби скасувати горезвісну угоду про уникнення подвійного оподаткування неминуче зазнавали невдачі. В останні рази - під приводом неможливості віднесення Кіпру до переліку офшорних зон через статус члена ЄС у цієї острівної держави.

Як було обіцяно вже давненько, проблеми офшорної оптимізації покликане розв’язати ухвалення закону про трансфертне ціноутворення. Як розповідав свого часу в інтерв’ю DT.UA соціальний віце-прем’єр Сергій Тігіпко, механізм закону досить простий: «Там індивідуально оцінюється кожна операція, кожна угода. Робить це податкова служба через спеціальний підрозділ, який моніторить ці угоди і добре знає, скільки реально коштують метал, руда та інша продукція. У тому числі враховуються біржові ціни, світові ціни, ринкові. Якщо та чи інша операція недооцінена, то податкова служба приходить і починає розслідування за конкретною угодою». Втім, попри простоту і давню обіцянку віце-прем’єра такий законопроект розробити, в готовому вигляді до парламенту він поки що так і не дійшов.

Замість віце-прем’єра за розробку такого законопроекту взялися ДПСУ і Мінфін (останній навіть вивішував нещодавно проект відповідного документа у себе на веб-сайті). Податківці ж заявляли, що завдяки ініційованим спільно з Нацбанком заходам зможуть обмежити відплив капіталів в офшори на суму до 10 млрд. дол. щороку. Втім, розробку цього законопроекту ще не завершено (його не було в пакеті поданих минулого тижня до Кабміну і потім до парламенту), хоча фіскали обіцяють завершити цю роботу найближчим часом.

Однією зі сфер, нововведення щодо яких вдалося поки що донести до парламенту і навколо яких останнім часом вирували неабиякі емоції фінансистів, є операції з цінними паперами. Згідно з озвученими податківцями даними, дев’ять із десяти угод на цьому ринку мають тіньовий характер, активно використовуючись як схемний інструмент (при обороті ринку понад 1 трлн. грн. на рік сплата податків становить трохи більше 150 млн. грн.). І це стало основною мотивацією запровадження так званого тривідсоткового акцизу на позабіржові операції з цінними паперами (для біржових угод його передбачається встановити на рівні 0,1%). Схоже, що це чи не єдина серйозна сфера, щодо якої розробникам нововведень поки вдалося провести свої ініціативи. Та чи залишиться ця норма в ухваленому в підсумку законі, якщо його буде взагалі ухвалено, - велике запитання.

Тим часом, мабуть, уперше так очевидно проявився серйозний конфлікт у рамках владної команди. Нове покоління держменеджерів, представлених командою Арбузова, прийшло в держструктури із комерційного сектора. І серед їхніх особливостей - як досвід роботи в реальному бізнесі, так і глибоке знання всіляких оптимізаційних схем. Тому зусилля з їхнього перекриття справді могли б виявитися успішними, як колись мали успіх дії Юлії Тимошенко, котра на посту віце-прем’єра почала розгрібати завали в паливно-енергетичному комплексі, досконало знаючи всі застосовувані там схеми.

Тож корупцію в податково-фінансовій сфері дійсно можна було б і перемогти, а не тільки очолити. Та тільки надто сильною є внутрішня опозиція запропонованим нововведенням, що їх номінальні союзники у владі сприймають не тільки як зазіхання на традиційні сфери власних інтересів, а й як новий етап абсолютизації влади В.Януковича. Очевидно, що цей конфлікт не врегулювати тільки батогом - потрібні і пряники. От лише звідки їх сьогодні візьмеш у напівнепритомній економіці?