Реформування податкової системи України: pro & contra-2

DT.UA продовжує публікувати думки експертів щодо запропонованої Державною податковою службою та Міністерством фінансів концепції реформування податкової системи України

Дискусії, що розгорнулись у суспільстві після презентації в Мінфіні концепції реформування податкової системи України, свідчать про єдине: зміни потрібні.

По-перше, проблеми, пов’язані з ПДВ, уже не можуть залишати байдужими нікого - від бухгалтера до урядовця найвищого рівня. До всіх раніше поданих матеріалів стосовно існування цього податку в Україні хочу додати одне - країни Євросоюзу стурбовані цим податком у себе не менше від нас. Лише одна цитата.

«Через складні податкові відносини між країнами Євросоюзу, часті випадки шахрайства з ПДВ до бюджету ЄС щорічно не надходить 100 млрд. євро, тому уніфікація податкових правил і полегшення тягаря для бізнесу є неминучим кроком для зміцнення конкурентоспроможності альянсу. Системі ПДВ 40 років, але вона більше не відповідає технологічній економіці» - єврокомісар з оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби із шахрайством Алгірдас Шемета, березень 2011 року.

Експерти усіх країн єдині - ПДВ має бути прийнятним для бізнесу. Бачення реформи ПДВ у кожного, звичайно, своє. Нині нам пропонується оригінальне рішення: спільне існування фактично двох ПДВ - звичайного, але із значно зниженими ставками, та спеціального, як податку з обороту.

По-друге, проблема навантаження на фонд оплати праці та, як наслідок, тінізація заробітної плати й економіки в цілому також потребує негайного вирішення. Ця проблема є українською, й вирішувати її потрібно з українським розумінням.

Не можна казати, що за розв’язання цих та інших існуючих у податковій системі проблем взялися раптово і лише зараз. Ні. Під час роботи над проектом Податкового кодексу України в 2010 році про це вже йшлося: і пропозиції вносили, і розрахунки робили, але, на відміну від сьогодення, навіть не мріяли про недотримання в кожній літері відповідної директиви ЄС. Тому теми податку з обороту та податку з продажів були заборонені. Але часи змінилися. Подивімося на все в реаліях сьогодення.

Про ідею

На перший погляд, суперечливе поєднання двох видів ПДВ - з податковим кредитом і спеціального, без податкового кредиту (аналог податку з обороту) - виправдане на етапі переходу від ПДВ до інших видів податків.

Зниження ставки ПДВ із податковим кредитом мінімізує негативний вплив податку на додану вартість на економіку. ПДВ без податкового кредиту (податок з обороту) забезпечить стабільний, але невисокий дохід, ухилитися від нього буде неможливо при продажу товарів, що були оприбутковані, та з використанням банківських розрахунків. Цей податок сприятиме ліквідації невиправданої кількості посередників (перепродавців) між виробником і споживачем. До того ж ця ідея не суперечить євродирективам про ПДВ.

На мій погляд, конструктивними можна вважати такі позиції. Одночасно із запровадженням окремого виду ПДВ значно знижується навантаження на фонд оплати праці. Істотно зменшується ставка ПДВ. Відходимо також від першої події при визначенні дати виникнення зобов’язань за цим податком.

Маємо також і проблемні моменти. Насамперед це різке зростання мінімальної заробітної плати з обов’язковим дотриманням тарифної сітки. Наслідки цієї пропозиції для економіки, особливо з урахуванням проблем бюджетної сфери, ще до кінця не обраховані та належним чином не оцінені.

Далі. Скасування пільг для групи соціальних товарів, ліків і підручників викликає негативні відгуки. Пропозиції фахівців щодо зменшення негативного впливу є різними - це і програмно-цільова державна підтримка, і запровадження регульованих цін із встановленням граничного рівня рентабельності у разі збереження пільги.

Ще - проблема із покладанням на банки функцій податкового агента при сплаті податку з обороту, оскільки це має наслідком подвійне оподаткування окремих операцій. Ми вже запропонували датою виникнення податкових зобов’язань вважати дату завершення обороту з реалізації товару (відвантаження плюс оплата). Така норма вже використовувалася в статті 8 декрету про ПДВ від 1992 року. Декрет втратив чинність у 1997 році, але до того часу оподатковувався оборот реалізованих товарів (робіт, послуг), а датою здійснення обороту вважався день надходження коштів в оплату за реалізовані товари.

Інше питання, яке турбує фахівців, - це запровадження спеціального ПДВ на експорт, що напряму суперечить євродирективам.

Не виключено із складу платників податку з обороту спрощенців - платників ПДВ. Якщо особі, що зареєстрована платником єдиного податку за ставкою 3% та платником податку на додану вартість, запровадити сплату ще й окремого 2-відсоткового податку, то порівняно із спрощенцем, котрий не є платником ПДВ, податкове навантаження на такого платника значно зросте (на 2%), при тому що у спрощенця - неплатника ПДВ воно залишиться без змін, тобто на рівні 5%.

Про що свідчать розрахунки фахівців

Комплексно положення цієї реформи майже забезпечують рівновагу між імпортом та внутрішнім ринком. Кумулятивний ефект податку з обороту, наприклад у машинобудуванні, має наслідком появу в ціні матеріальної складової виробу приблизно 5-6 додаткових відсотків за умови купівлі на внутрішньому ринку та майже тих самих 5,5 або 5 додаткових відсотків при закупках по імпорту, але вже за рахунок 2,5(2)% податку з обороту та 3% на купівлю валюти.

У концепції є два взаємокомпенсуючі вектори витрат. Якщо на заробітну плату припадає у вартості товару (без ПДВ) 20%, то існуюче навантаження на фонд оплати праці збільшує витрати на 7,4%. За умови зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 15% нарахування на заробітну плату додадуть у вартість товару лише 3% (при зарплаті у 20% від вартості), тобто матимемо зниження на 4,4%. Зниження у такому розмірі ЄСВ компенсує кумулятивний ефект податку з обороту.

Запровадження податку з обороту та скорочення видатків бюджету зі сплати ЄСВ на заробітну плату бюджетної сфери повинно перекрити втрати від зниження ставки ЄСВ. Плюс детінізація заробітної плати має забезпечити додаткові надходження за ЄСВ.

Однак збільшення мінімальної зарплати до 2000 грн. з обов’язковим дотриманням тарифної сітки призводить до значного зростання витрат підприємств, порушення досягнутої рівноваги між двома векторами змін, зростання цін або різкого зменшення рентабельності підприємств і скорочення надходжень податку на прибуток.

Пропозиції

Ми пропонуємо продовжити консультації фахівців у рамках робочої групи щодо розділу концепції податкової реформи, яка стосується заробітної плати, вивчити додатково можливості держави в бюджетній сфері, а також наслідки для малорентабельних галузей. І тут першу скрипку має грати Міністерство фінансів України.

Скасування пільг з податку на прибуток, ПДВ і соціальної податкової пільги, а також скорочення видатків на бюджетне відшкодування ПДВ і запровадження збору на купівлю валюти має компенсувати падіння надходжень до бюджету від зниження ставки ПДВ. Плюс детінізація ПДВ дасть можливість отримати додаткові доходи бюджету.

Природно, втрата пільг з податку на прибуток для рентабельних галузей виробництва скоротить очікуване зростання інвестицій у ці сегменти економіки. Для низькорентабельних галузей пільги існували тільки на папері, тож їх скасування в цьому разі наслідків не матиме.

У випадку різкого зниження ставки ПДВ, скасування пільг щодо ПДВ (враховуючи те, що сьогодні пільговики не мають права на відшкодування вхідного ПДВ і включають його у вартість товару) не призведе до значних цінових змін.

Ті операції, які не були об’єктом оподаткування ПДВ, такими і залишаються. Податком з обороту реалізацію таких товарів і послуг також не планується обкладати (це всі банківські послуги, операції страхування, реорганізація юридичних осіб, операції з емісії, продажу, погашення за грошові кошти цінних паперів і т. ін., ст. 196 ПКУ).

Наші експерти ще не готові оцінити вплив скасування пільг у сільському господарстві. Спробували запропонувати окремим господарствам взяти участь у проведенні прогнозних розрахунків, але під час жнив та ще за такої спеки їм не до планів на податкове майбутнє.

Обґрунтування доцільності запровадження різних ставок ПДВ у 7 та 12% у концепції відсутнє. На перший погляд здається, що встановлення єдиної ставки (середньої між 7 та 12%) вирішить усі завдання, які поставлені у концепції, але виключить цілу низку негативних наслідків при адмініструванні різних ставок ПДВ.

Робота над осмисленням запропонованих змін триває. Працює створена міністром фінансів України робоча група, до складу якої входять, окрім чиновників, представники бізнесу та експерти. Вивченню і аналізу підлягає все. Але як аргумент враховується лише база конкретних підприємств або галузей.

Слідом за концепцією членам робочої групи було надіслано для опрацювання проект закону щодо запланованих змін. Братимуться до уваги тільки обґрунтовані заперечення. Наша організація надала свої перші зауваження та пропозиції вже до законопроекту. Сподіваємося, що їх почують, тож негативні моменти буде виключено або їх негативний вплив на бізнес і державний бюджет буде мінімізовано.