Протестний рух проти безробіття

В Україні посилюється протестний рух підприємців, які, на вимогу уряду, призупинили свою діяльність на час карантину через коронавірус. Люди втомилися від безробіття, тоді як великий бізнес продовжує працювати. Крім того, вони вимагають матеріальної підтримки від держави, яка позбавила їх заробітку. Останніми днями анонсували нові акції підприємці Сум, Чернігова, Кривого Рогу та інших міст. А на початку травня планується Всеукраїнська акція "Карантин вбиває" у Києві, з участю всіх регіональних бізнес-об'єднань.

Радіо Свобода

Зворотний шлях

Останнім часом точиться багато дискусій стосовно карантинних заходів та їх впливу на економіку країни. Кабінет міністрів минулого тижня опублікував план виходу з карантину, який складається з п'яти етапів:

Кабінет міністрів України

У плані враховано чималу частину пропозицій аналітичних центрів і бізнес-асоціацій, проте залишається низка проблемних питань, які потребують вирішення.

Що про етапи виходу з карантину думає бізнес

Підприємці, схоже, втомилися доводити Кабмінові безглуздість окремих карантинних обмежень. На відміну від аналітичних центрів, які продовжують писати свої пропозиції в листах Кабміну й намагаються переконати владу на онлайн-конференціях та у ЗМІ, - представники бізнесу вже пішли на акції прямої дії.

Так, підприємці Одеси й Запоріжжя минулого тижня провели автопробіги з участю сотень авто і передали свої вимоги керівництву обласних адміністрацій. Вони обурені подвійними стандартами - коли великий бізнес, великі мережі працюють, а малий бізнес змушений закритись і звільняти працівників.

Голова Запорізької спілки підприємців Лідія Кривенко зазначає, що люди хочуть працювати, дотримуючись заходів безпеки. А ще - вимагають матеріальної підтримки від держави, яка несправедливо позбавила їх заробітку й завдала збитків. "Кинули своїх напризволяще. Тисячі підприємців залишилися без засобів до існування. Немає ніякої допомоги ні від держави, ні від міста, ні від області, - оце страшно".

"Чому влада не розуміє: якщо ми не будемо працювати, платити податки, то з яких грошей виплачуватиметься зарплата тій-таки поліції, яка нас закриває", - наголошує президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш.

Своєю чергою, кілька днів тому на акцію протесту вийшли підприємці Херсонщини. Понад 300 аграріїв із сіл області перекрили трасу, - вони протестують проти необґрунтованого закриття ринків. Мітингувальники не розуміють, чому великі супермаркети можуть працювати, а малий бізнес знищується без жодних обґрунтувань.

Підприємці всієї країни, які потерпають від необґрунтованих заборон, висловлюють свій протест у той чи інший спосіб. Якщо влада не почує конструктивних пропозицій аналітичних центрів та бізнес-об'єднань і терміново не відкоригує певних критеріїв в опублікованих етапах, не змінить модель карантину з тотальної, шкідливої на ефективну ризик-орієнтовану, - кількість і масштаби акцій у всіх містах зростатимуть, підприємці переходитимуть до рішучіших дій.

Час на умовляння вичерпано. Представники бізнесу впродовж півтора місяця неодноразово виходили до представників влади з пропозиціями безпечного переходу від тотального до ризик-орієнтованого карантину, що дозволило б зберегти робочі місця і малий бізнес. Найбільша коаліція бізнес-об'єднань - Українська рада бізнесу, до складу якої входять 85 бізнес-асоціацій, у своїх зверненнях неодноразово зазначала, що тотальний карантин призводить до підвищення цін на широкі групи товарів, зростання безробіття, навантаження на соціальні фонди, недофінансування медицини та соціальних видатків, погіршення криміногенної ситуації тощо. Паралельно бізнес пропонував ефективнішу й не згубну для економіки модель карантину.

Думка аналітичних центрів

Неможливо забезпечити роботу бізнесу, якщо не працюватиме транспорт. Адже чимало працівників мешкають у віддалених від місця роботи частинах міст або й, взагалі, в передмісті. Тож транспорт, за умови виконання заходів безпеки, має працювати вже на першому або другому етапах плану уряду зі зняття карантинних обмежень. Питання роботи продуктових і непродуктових ринків теж має бути врегульоване. Їх повноцінна робота, за умови виконання заходів безпеки, має початися на першому етапі - на початку травня. Крім того, з третього етапу пропонується прибрати співвідношення нових випадків захворювання та кількості тих, хто одужав, що видається сумнівним критерієм, замінивши на інші вимірювані показники.

Ще одне надважливе питання - політика "залякування", яка все ще триває через ЗМІ з боку певних представників влади. Інформація від МОЗ надходить одностороння, що призводить до викривлення сприйняття громадянами України поточної ситуації. Вважаємо за доцільне перейти до більш зваженої стратегії, зокрема: 1) інформувати про ключові правила поведінки, які знижують імовірність зараження; 2) надавати населенню інформацію про справжній рівень смертності від вірусу в країнах світу, який уже визначили провідні світові вчені, зокрема Оксфорду, Стенфорду тощо; 3) надавати оперативну інформацію про завантаженість медичної системи України (у відсотках); оприлюднювати у ЗМІ статистику про інфікування та смертність від нового вірусу поряд зі статистикою захворювань і загибелі людей від інших хвороб в Україні. Для прикладу, за січень 2020 року від раку в Україні померло 7040 осіб, від серцевих хвороб - 36 341, від туберкульозу - 309, від СНІДу - 295 тощо.

Перехід до зваженої комунікаційної політики необхідний для того, аби люди мали можливість отримати достатню інформацію про новий вірус, про необхідні заходи безпеки і могли робити свідомий вибір стосовно своєї праці, відпочинку, лікування…

Щодо оргзаходів: окрім широкого тестування та відстеження контактів, що вже успішно реалізується Кабміном, багато важить налагодження повноцінного епіднагляду в Україні. Для поліпшення оперативних рішень з епіднагляду вважаємо за доцільне передати мережу лабораторій від МОЗ до Центру громадського здоров'я МОЗ України. Крім того, варто покращити доступ і охоплення населення послугами, які допоможуть ефективно впливати на захворюваність на новий вірус, внісши відповідні додаткові послуги в гарантований пакет первинної медико-санітарної допомоги, та передбачити їх додаткове фінансування. Це значно посприяло б профілактиці, виявленню та супроводу лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Сподіваємося, Кабінет міністрів відстежує настрої людей, багато яких залишилися без роботи, без можливості придбати необхідні ліки, здорову їжу тощо, і найближчими днями буде прийнято необхідні зміни до Постанови №211, які дозволять абсолютній більшості підприємців та працівників повернутися до роботи, за умов виконання заходів безпеки, звісно.

Всі статті автора читайте тут.