Право на захист (але без шкоди для економіки)

12 липня, 2013, 19:00 Роздрукувати
Bипуск № 26, 12 липня-19 липня 2013р.
Відправити
Відправити

Складні закони багатосторонньої торгівлі не дають змоги підтримувати лише вигідні торговельні зв'язки, захищаючись від товарних потоків, що "тиснуть" на вітчизняну галузь. Реакція зацікавлених членів СОТ, як правило, змушує шукати баланс інтересів.

Право на захист  (але без шкоди для економіки)

У сучасному, відкритому для глобальної торгівлі світі навіть країни з ліберальною моделлю розвитку економіки застосовують протекціоністські заходи, захищаючи своїх виробників. Засоби підтримки варіюються від застосування мит на імпортні товари до регулювання валютно-курсової політики.

Нестабільна ситуація у світовій економіці підживлює протекціоністські настрої у світі, і через це загроза протекціонізму для глобальної торгівлі зараз є найбільшою з моменту початку останньої фінансово-економічної кризи.

За останніми даними Світової організації торгівлі (СОТ), у 2013 р. обсяги світової торгівлі зростуть лише на 3,3%, хоча раніше прогноз організації становив 4,5%. У 2012-му цей
показник становив 2%, що стало найгіршим результатом з 1981 р. (коли було започатковано такі спостереження), виключаючи 2009 р., коли обсяги світової торгівлі скоротилися.

2013-й може бути гіршим, ніж очікувалося, особливо через ризики, викликані кризою єврозони, оскільки її країни-члени продовжують спроби обмежити торгівлю у намаганні підтримати економічне зростання.

Генеральний директор СОТ П.Ламі попередив, що "загроза протекціонізму зараз може бути вищою, ніж будь-коли з початку кризи, оскільки інші заходи відновлення зростання було випробувано і визнано неефективними".

У грошовому, а не в натуральному вираженні в 2012 р. обсяги світової торгівлі зросли лише на 0,2%, до 18,2 трлн дол. США. Значною мірою це сталося через різке зниження цін на низку сировинних товарів, включаючи вугілля (21%) і залізну руду (23%). У СОТ відзначають, що криза в Європі продовжить негативно впливати на глобальний імпорт, адже ЄС є одним з найбільших торговельних ринків для країн Азії та Америки.

Отже, і динаміка зовнішньої торгівлі України за останні роки визначається передусім світовими тенденціями.

Вступаючи до СОТ, Україна системно вирішила питання захисту внутрішнього ринку. Ключові закони нашої держави щодо застосування антидемпінгових, компенсаційних і захисних заходів було ухвалено у 1998 р. Вони значною мірою відповідали правилам СОТ, хоча окремі їх положення ще потребували внесення змін для забезпечення повної відповідності. Ми навіть зобов'язалися не використовувати експортні субсидії у сільському господарстві.

Наголошую, що система правил СОТ дозволяє застосовувати заходи стимулювання виробництва та захисту вітчизняних виробників, що спрямовані на виправлення ситуації, яка, на думку члена СОТ, загрожує його національним і торговельно-економічним інтересам.

Так, останні рішення України щодо захисту окремих галузей промисловості мають тимчасовий характер і застосовуються на строк, який дає змогу національному товаровиробнику забезпечити виробництво і відновити прибутковість. Запроваджені заходи щодо захисту вуглевидобувної промисловості, зокрема, відповідають положенням статті ХІХ ГАТТ-1994, якою передбачено можливість застосування заходів обмеження імпорту з метою уникнення серйозної шкоди вітчизняним виробникам, яка може бути спричинена масовим імпортом.

Окремі члени СОТ (Туреччина та РФ), які вважають, що зазнали несприятливих наслідків від запровадження захисного мита на легкові автомобілі, скористалися можливістю звернутися до комітету СОТ з питань захисних заходів з метою запровадження обмежувальних заходів відносно окремих видів товарів українського походження.

Стосовно цих кроків з боку Туреччини та РФ хочу зазначити, що за умов подолання наслідків світової кризи та необхідності збереження власних виробничих потужностей успішність застосування членом СОТ заходів захисту окремих галузей відповідно до правил організації залежить не стільки від торговельної дипломатії, скільки від економічного аналізу наслідків застосування такого захисту. Складні закони багатосторонньої торгівлі не дають змоги підтримувати лише вигідні торговельні зв'язки, захищаючись від товарних потоків, що "тиснуть" на вітчизняну галузь. Реакція зацікавлених членів СОТ, як правило, змушує шукати баланс інтересів.

У випадку запровадження захисного мита на легкові автомобілі зустрічі з окремими зацікавленими сторонами - Японією, Кореєю, ЄС, США, Туреччиною, іншими членами СОТ, які зверталися до української сторони з проханням провести багатосторонні консультації у Женеві, підтвердили, що вони обов'язково скористаються правом на запровадження заходів відшкодування.

Маючи, на жаль, недиверсифіковану структуру експорту до всіх згаданих вище країн, з високим ступенем вірогідності можна спрогнозувати списки товарів, що складають групу ризику обмеження доступу до їхніх ринків. Як правило, це сільськогосподарські та продовольчі товари, а також продукція галузей, що отримують державну підтримку.

Самі по собі контрзаходи цілком відповідають системі правил СОТ і широко застосовуються членами організації. Водночас для України як ініціатора застосування захисного інструменту важливим є постійний моніторинг балансу втрат експорту та показників автомобільної галузі, який є індикатором економічної ефективності такого інструменту.

Підкреслю, захист вітчизняних галузей має бути економічно обґрунтованим, що означає не тільки відповідність правилам СОТ. Прогноз наслідків можливих контрзаходів, спрямованих проти інших галузей національної економіки, наприклад, металургійної, хімічної, агропромислової, повинен бути невіддільною частиною такого обґрунтування.

У зв'язку з цим не на користь України зіграв збіг у часі набуття чинності рішенням про запровадження захисного мита на автомобілі та подання нашої широкоформатної заявки про перегляд тарифних зобов'язань у рамках СОТ, у тому числі за тими ж авто та ще 370 товарними позиціями. Очевидно, що відсутність координації у відносинах із СОТ далася взнаки.

Безумовно, варто використовувати можливості СОТ для забезпечення національних інтересів у зовнішній торгівлі та сприяння зростанню економіки. Проте така діяльність потребує існування злагодженого механізму формування загальнодержавної позиції щодо режиму доступу товарів і послуг до внутрішнього і зовнішніх ринків. За умов значної частки експорту у формуванні ВВП України це питання надзвичайної важливості.

Певною відповіддю на ці виклики стала низка рішень президента України, спрямованих на підсилення координації дій органів виконавчої влади у сфері взаємодії з СОТ, насамперед через відновлення інституту Комісії по співробітництву з СОТ, але на найвищому рівні, тобто шляхом надання їй статусу державної.

Хочу наголосити, що комісія як консультативно-дорадчий орган при президентові України не може і не буде підміняти діяльність центральних органів виконавчої влади. Головним для неї є підготовка та внесення на розгляд глави держави пропозицій з питань забезпечення єдиного зовнішньополітичного курсу України у відносинах із СОТ та її членами.

У контексті обговорення заявки нашої держави стосовно перегляду тарифних зобов'язань у рамках СОТ варто наголосити, що Україна як член цієї організації має повне право використовувати положення її засадничих документів для модифікації ставок по тарифах.

Наша держава повинна адекватно реагувати на зовнішньоекономічні шоки, вдаючись до додаткової гнучкості при здійсненні торговельної політики через використання легітимних інструментів СОТ. Одним із таких інструментів є положення статті XXVIII ГАТТ-1994, яким ми і скористалися.

Водночас, як справедливо вважають експерти, зустрічні вимоги до української сторони, за умови збереження обсягу товарних позицій, що пропонуються до перегляду, можуть створити істотні проблеми для доступу товарів вітчизняного традиційного експорту на іноземні ринки.

Тому, виходячи із своїх повноважень, Державна комісія з питань співробітництва із СОТ має виробити відповідні рекомендації з огляду на інтереси наших експортерів і зобов'язання України за фундаментальними принципами Світової організації торгівлі.

Хотів би відзначити також, що взаємопов'язаність зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних відносин часто використовується державами як засіб тиску з метою прийняття вигідних для них рішень або відмови від уже прийнятих.

Ні для кого не секрет, що захист прав інтелектуальної власності в Україні нині є надзвичайно актуальним питанням, яке має системний характер і вирішення якого потребує досить багато часу та фінансових ресурсів. З огляду на це ми вживаємо комплексних заходів із поліпшення законодавства у відповідний сфері, у тому числі в рамках виконання спільного з американською стороною плану дій із удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності. Як один з останніх позитивних прикладів роботи в цій сфері можна згадати рішення уряду щодо порядку використання цього року бюджетних коштів (у сумі 100 млн грн) на реалізацію заходів із легалізації комп'ютерних програм, що використовуються в органах виконавчої влади України.

Як відомо, на початку травня 2013 р. Офісом торговельного представника США Україні було надано статус "Пріоритетної іноземної країни" у рамках щорічної, так званої Спеціальної доповіді 301, що містить інформацію стосовно країн, які, на думку американської сторони, не забезпечують достатнього рівня захисту прав інтелектуальної власності.

Така ситуація вже траплялася з Україною у 2001–2005 рр., коли наслідком надання нашій державі згаданого "пріоритетного" статусу стало застосування американською стороною жорстких економічних санкцій, які суттєво обмежили доступ провідних товарів українського експорту, зокрема металургійної та хімічної продукції, виробів легкої промисловості на ринок США. За оцінками експертів, втрати експорту України за зазначений період становили від 170 до 500 млн дол. США, і це без урахування підвищення вартості страхування кредитних ризиків і зниження привабливості нашої країни для іноземних інвесторів.

Усе ж таки, беручи до уваги рішучі кроки із захисту прав інтелектуальної власності, що вживаються українською стороною цього року, маємо надію на розуміння нашими партнерами всіх аспектів цього складного процесу і об'єктивне ставлення до надання доступу українських товарів на ринок США. Ці питання постійно перебувають на порядку денному і наших контактів на майданчику Світової організації торгівлі.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що при вступі України до СОТ нами, звичайно, розглядався можливий негативний вплив на вітчизняну економіку. Поряд із низкою переваг на першому етапі системної зміни зовнішньоторговельних (і внутрішньоекономічних) відносин існують певні ризики, а саме - загострення конкуренції на внутрішньому ринку, необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції тощо.

Впевнений, ми повинні використовувати такі заходи економічної політики, які, зокрема, впливали б на прискорення інновацій у секторах конкурентних переваг української економіки, створення умов для формування потужних українських компаній, здатних до конкуренції на світовому ринку. Без структурної адаптації галузей до викликів світової економіки, без формування з цією метою інноваційної стратегії використання переваг міжнародної торгової системи повною мірою є неможливим.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК