Податкам пред'явили рахунок

Повернувшись у прем'єрський офіс 31 липня, Арсеній Яценюк, вочевидь, вирішив спробувати спростувати обвинувачення в тому, що за більш як п'ять місяців перебування "камікадзе" у кабінетах на вул. Грушевського не було ініційовано хоч скількись серйозних реформ. За останній тиждень уряд озвучив уже з півдюжини ініціатив, здатних серйозно змінити правила гри в податковій сфері, роботі контролюючих органів і відносинах із місцевими бюджетами. І якщо більша частина з них поки що залишається на рівні ідей, одна глобальна зміна вже стала законом: з 1 січня 2015 р. в Україні повністю змінюється схема адміністрування ПДВ. У чому суть цих змін і чим це чревате для українських компаній?

Розсипи ідей

Крім марнославства, головний двигун будь-яких новацій в Україні - гроші, або, у цьому разі, їхня катастрофічна відсутність у Кабміну. Липень став новим провальним місяцем з погляду наповнення держбюджету країни. З початку року його недобір, згідно з даними Держказначейства, становив уже 16,3 млрд грн, або 6,6% від плану. І це навіть із урахуванням березневого секвестру.

У липні ситуація продовжила погіршуватися: недобір за місяць по загальному та спеціальному фондах бюджету -
2,6 млрд грн, або 7,2% від його планових показників. І якщо в першому півріччі перекривати ці діри вдавалося за рахунок перерахувань до держскарбниці з боку НБУ (22 млрд грн із січня по червень), то нині таку лазівку закрито - МВФ не велить.

Ключова проблема, звичайно ж, - невиконання плану зі збирання податків. Наприклад, за даними DT.UA, за січень-липень недобір по ПДВ становив 4,2 млрд грн (8,2%) від плану і по акцизних зборах - 1,4 млрд (9,5%). Додайте до цього обсяги невідшкодованого ПДВ і переплат за податком на прибуток, уже зроблених бізнесом, і ситуація для фіскальної служби виглядає просто патовою. Обсяг переплат уже досягнув 25 млрд грн, збільшившись на 6,1 млрд із початку року.

Частково причина поганої ситуації в держфінансах - у воєнних діях на Сході та анексії Криму. Але також - через відверто слабкі успіхи з детінізації економіки.

У намаганні виправити ситуацію уряд запропонував на днях цілий пакет податкових змін, здатних серйозно перекроїти податкове поле країни. На додачу до тимчасових заходів - підвищення рентних платежів для найбільш рентабельних бізнесів в Україні (металургії, нафто- і газовидобутку), у середу, 6 серпня, прем'єр презентував пропозиції зі зниження кількості податків з 22 до 9 і зміни підходу до оподаткування аграріїв і нарахування ЄСВ і ПДФО.

Фінальної версії пропозицій з ЄСВ і ПДФО поки що немає, але загальна концепція така: фіксований розмір ЄСВ (37 або 41%) буде застосовуватися лише до розміру мінімальної зарплати, а все, що більше, обкладатиметься вже зниженою ставкою -
19 або 15% відповідно. Це має створити стимул для роботодавців перестати платити зарплату в конверті, постійно перебуваючи на гачку в податкових органів, і вивести величезний фонд тіньової зарплати "на світло".

Щоправда, як і раніше, залишається відкритим питання, як Кабмін буде компенсувати свої втрати, адже, за його оцінками, ця поступка для бізнесу принесе втрати бюджету Пенсійного фонду в розмірі 45–48 млрд грн. Міністр економічного розвитку та торгівлі Павло Шеремета в коментарі DT.UA сказав, що компенсатором буде розширення прогресивної шкали ПДФО: замість нинішніх 15 та 17% вона становитиме, за різними варіантами, від
10 до 25%. Але вона допоможе "підняти" у бюджет додатково максимум 14,7 млрд грн, розраховують у Кабміні, а не "втрачені" на ЄСВ більш як 40 млрд.

Крім того, Кабмін схвалив запропонований Мінфіном проект закону зі зміни системи наповнення місцевих бюджетів, а також зі створення фінансової поліції.

Та найголовніше, у Кабміні задекларували намір нарешті розпочати серйозно боротися зі схемами мінімізації податків і фіктивного відшкодування ПДВ.

Суцільна фікція

Щороку бюджет втрачає близько 20 млрд грн тільки на фіктивному відшкодуванні ПДВ, заявив прем'єр-міністр, представляючи перший пакет податкових ініціатив уряду в парламенті 31 липня.

За наявними в розпорядженні DT.UA даними податкової служби, станом на квітень у схемах мінімізації оподаткування в Україні працювало 5,9 тис. підприємств. 1,7 тис. з них були "податковими ямами", 2,5 тис. - компаніями-транзитерами та майже про 2 тис. компаній було відомо, що вони - клієнти таких "ям" (хоча напевно кількість останніх значно більша).

Або ось інші приклади лише з "офіційної" статистики. На 1 березня ц.р. в Україні 243 платники ПДВ сформували податковий кредит "самі собі", "забувши" включити його до суми своїх податкових зобов'язань. Ще 7,7 тис. підприємств сформували свій податковий кредит за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (на загальну суму несплаченого податку 1,7 млрд грн).

Спроби боротьби з "податковими ямами" і фіктивним ПДВ декларувало й попереднє керівництво податкової служби, у тому числі висуваючи такі сміливі пропозиції, як паралельне впровадження податку з обороту або повна заміна ПДВ цим податком.

Нинішнє вирішило не перекроювати системи сплати ПДВ уздовж і поперек, а поліпшити систему його адміністрування. І для цього - запровадити спеціальні ПДВ-рахунки.

У чому суть?

Сьогодні компанія-платник ПДВ, поставляючи продукцію своєму покупцю, виписує податкову накладну. У результаті одна компанія одержує податковий кредит, інша - податкове зобов'язання. Але за "правильного підходу" організувати процес можна так, що в когось податковий кредит з'являється, хоча товар-послуга навіть не був вироблений, а податкове зобов'язання - не потрапляє до бюджету. Для цього активно використовуються так звані податкові ями. Компанії-ями та суміжні "транзитери" з допомогою фіктивних операцій формують (за певну плату) податковий кредит тим компаніям, у яких є податкове зобов'язання. Тобто забезпечують своїм клієнтам можливість зменшити це зобов'язання, по суті, за фіктивними підставами. Клієнти одержують у розмові з податківцями "виправдання", чому замість призначеного податку, скажімо, в 100 грн до бюджету сплачено лише 10. Зекономлені суми "ями" частково (за винятком плати за свої послуги) повертали клієнтам у вигляді неврахованої готівки.

Це дозволяє бізнесу або ухилятися від сплати податків, або й зовсім розраховувати на необґрунтоване відшкодування ПДВ. "Нинішній механізм адміністрування ПДВ надає право зменшувати податкові зобов'язання самому платнику не за фактом сплати ПДВ до бюджету, а за фактом сплати ПДВ (своєму) постачальнику, що й створює можливості для шахрайства та зловживань в оподаткуванні", - йдеться в концепції створення ПДВ-рахунків, представленій Державною фіскальною службою.

За даними податківців, які є в розпорядженні DT.UA, на грудень 2013 р. оборот "податкових ям" в Україні становив 3,4 млрд грн, компаній-транзитерів - 101,5 млрд, тих, хто користується послугами перших і других, - ще 108,1 млрд.

Згідно з протисненими через парламент змінами до Податкового кодексу, новий механізм, який передбачає ліквідацію вищеописаних явищ, такий. Компанії зможуть надавати податкову накладну (тобто документ про сплачений ПДВ) своєму покупцю на суму не більшу, ніж її власний податковий кредит (підтверджений отриманими/зареєстрованими накладними та ПДВ від імпортних операцій), плюс сума ПДВ, перерахована цією компанією на її спеціальний розрахунковий рахунок. І якщо на рахунку компанії перебуває, скажімо, 100 грн, і в неї немає підтвердженого накладними податкового кредиту, то надати накладну на 200 грн, тобто надати завищений податковий кредит третій особі, компанія вже не зможе - система не дозволить їй цього. Єдиний варіант - якщо компанія добровільно покладе на цей рахунок "відсутні" 100 грн (ну, чи одержить додаткові накладні від своїх постачальників).

Таким чином, якщо ПДВ-рахунки запрацюють так, як планує уряд, сума податку принаймні надійде до бюджету, незалежно від того, як буде оформлено відносини між компанією та її контрагентом. "Якщо схеми мінімізації оподаткування працюють у рамках законодавства, і з ними боротися складніше, то в питанні боротьби з фіктивним ПДВ спеціальні рахунки будуть ефективними", - вважає голова "Спілки податкових консультантів України" Леонід Рубаненко.

Списувати та знімати гроші самостійно зі свого ПДВ-рахунку бізнес не зможе - право робити це буде лише в держави. Залишки коштів на ПДВ-рахунку наприкінці місяця держава може автоматично зарахувати в рахунок погашення зобов'язань платника за ПДВ. Інформація про рахунки не буде банківською таємницею, і фіскальна служба зможе знайомитися з нею в рамках
своєї роботи.

До речі, крім самих ПДВ-рахунків, законодавчі новації закривають й іншу корупційну схему з використанням цього податку. З 1 січня 2015 р. буде заборонено відшкодовувати ПДВ по внутрішніх операціях, що, на думку експертів, також було однією зі схем фіктивного ПДВ (виняток - деякі операції з інвестування в необоротні активи). До речі, така сама норма працювала в Україні до 1997 р., і особливих дорікань у бізнесу вона не викликала.

Надводні камені

Як, мабуть, у будь-якої законодавчої новації, у системи ПДВ-рахунків, вірогідно, будуть свої очевидні мінуси для бізнесу. Головний із них - ускладнення адміністрування та відволікання обігових коштів компаній.

"Теоретично мінус ПДВ-рахунків у тому, що бізнес буде заморожувати на них якусь частину своїх коштів як гарантування своїх податкових зобов'язань перед бюджетом", - каже Євген Ратманський, старший менеджер податково-юридичного департаменту аудиторської компанії "Делойт".

Ця проблема, наприклад, існує в Азербайджані - ще одній країні, де вже впроваджено систему ПДВ-рахунків. Там після її впровадження частка надходжень ПДВ у бюджеті зросла вдвічі, йдеться в одній із презентацій Кабміну, підготовлених на цю тему. Але податківці повертають бізнесу гроші зі спецрахунків лише після того, як провели податкову перевірку, а це потребує значних витрат часу.

"Забудьте про Азербайджан. Система ПДВ-рахунків, розроблена в Україні, зовсім інша й набагато більш розумна, ніж там", - каже співрозмовник DT.UA, близький до керівництва фіскальної служби. По-перше, якщо компанія працювала прозоро, не мінімізувала податків, то для неї, по суті, немає різниці, платити своєму контрагенту чи платити до бюджету, говорить він.

По-друге, для багатьох компаній, які місяць, а то й рік чекають зараз відшкодування ПДВ, заморожування коштів на тижні чи навіть місяць нині виглядає набагато меншим злом, ніж постійна невідомість, відшкодують їм ПДВ у принципі чи ні. "Ми будемо раді будь-якій системі, яка дасть можливість усунути корупційний ризик і зробить зрозумілою та передбачуваною систему відшкодування ПДВ в Україні. Тим паче, якщо ця система дасть змогу одержувати відшкодування ПДВ автоматично, без будь-яких передоплат", - каже Володимир Ткаченко, глава представництва "АрселорМіттал Кривий Ріг" у Києві. Ця компанія у минулі роки неодноразово зіштовхувалася з ситуацією, коли обсяг невідшкодованого їй ПДВ обчислювався мільярдами гривень, і домогтися відшкодування вона не могла роками.

Набагато гострішою, ніж проблема обігових коштів, для компаній може стати проблема адміністрування в рамках ПДВ-рахунків. "Чотири місяці для переходу до таких масштабних змін - досить короткий термін, - каже Євген Ратманський. - Тому перші півроку-рік недоліків у її роботі, ймовірно, не уникнути". Наприклад, у законі поки що ніяк не прописано те, як у систему ПДВ-рахунку "впишуться" різні специфічні операції з ПДВ (розподіл вхідного ПДВ, одностороннє "самонарахування" тощо).

Однак теоретично, якщо схема працюватиме нормально, плюси мають усе-таки переважити. "Система ПДВ-рахунків повинна допомогти вирішити складнощі з так званими нікчемними договорами, усунути масові перевірки, прискорити процес адміністрування ПДВ та, як наслідок, прискорити сам процес відшкодування ПДВ", - вважає Є.Ратманський.

"Будь-яка система ПДВ-рахунків є громіздкою для бізнесу. Тому в цьому разі йдеться не про зручність цієї системи для бізнесу, а про досягнення нею поставлених цілей. Метою же є спрощення адміністрування податку, - каже віце-президент Американської торговельної палати Тарас Качка. - Ми поділяємо позицію ДФС про те, що впровадження цієї системи, по суті, веде до повністю автоматичного відшкодування податку". Якщо механізм, закріплений законом, буде доопрацьований у тому ключі, як це уявляє ДФС, то з великою часткою ймовірності цей механізм здатний розв'язати нинішні проблеми з відшкодуванням ПДВ".

До речі, на прохання бізнесу Кабмін відмовився від однієї зі своїх ініціатив у рамках системи ПДВ-рахунків. В альтернативній версії пропозицій, яку також розглядав Кабмін, не продавець, а покупець мав перераховувати ПДВ зі свого поточного рахунку на ПДВ-рахунок продавця, причому робити це на дату так званої першої події, тобто факту оплати товару чи послуг. Але бізнес скаржився, що на практиці дотримуватися цього правила буде важко. Наприклад, купуючи електроенергію або послуги зв'язку, компанія користується ними щодня, але платить лише за результатами місяця. А багато контрактів укладаються з умовою відстрочки платежу, що також створить проблеми при сплаті ПДВ на спеціальний рахунок.

Ще один цікавий момент впроваджуваної системи. За словами голови ДФС Ігоря Білоуса, адмініструвати ПДВ-рахунок має не Держказначейство, а новий, спеціально створений для цього ПДВ-банк при НБУ.

Створення нових, кишенькових, банків при українських держустановах завжди насторожує. І.Білоус каже, що ПДВ-банк не буде банком у класичному розумінні цього слова: він займатиметься тільки адмініструванням рахунків і буде, швидше, віртуальною інституцією, хоча, звичайно, зі своїм персоналом, обладнанням тощо.

Чому було не віддати ці функції в руки Держказначейству? На його рахунку - постійний дефіцит, йдеться в одній з концепцій Кабміну. Тобто гроші бізнесу можуть використовуватися не за призначенням. Нині ця проблема існує з грошима місцевих бюджетів - через те, що вони лежать у Держказначействі, їх часто використовують для фінансування потреб не місцевих, а центрального бюджету. Активно практикували таке торік.

Ігор Білоус стверджує, що ПДВ-банк комісійні за свої послуги не братиме.

Утім, великою проблемою в роботі банку може стати не корупція, а складнощі технічного характеру. Не факт, що вже до січня в Кабміні встигнуть не лише прийняти всі нормативні акти для створення цієї структури, а й забезпечити їй хороше програмне забезпечення, "натренувати" персонал і вирішити багато інших важливих адміністративних питань. "Саме через масштаби запропонованих змін і їхню важливістю для компаній складність адміністрування й виходить на перший план", - вважає Є.Ратманський. За інформацією DT.UA, опрацювати пілотний проект по роботі з ПДВ-рахунками в ДФС планують восени.