Огірки і помідори — «винуватці» березневої дефляції

Зниження в березні індексу споживчих цін на 0,3% до лютого, звичайно, не може не вселяти оптимізму. У пресі вже з’явилися докладні коментарі керівництва Міністерства економіки й аналітиків НБУ, в яких висвітлюються макроекономічні, монетарні і навіть внутрішньополітичні аспекти березневої дефляції.

На тлі цих глобальних пояснень не менший інтерес, напевно, становить з’ясування анатомії цих змін — того, за рахунок яких продуктів вони відбулися і який «внесок» кожного з них у березневу дефляцію в Україні.

Можна нагадати, що загальний індекс споживчих цін включає набір із 270 найбільш значущих товарів і послуг, за якими щомісяця відслідковуються цінові зміни щодо попереднього місяця. Ці індивідуальні індекси зводяться воєдино, причому кожен із них множать на питому вагу грошових витрат на цей товар (послуги) у їх загальному (витрат) розмірі. База цих ваг, їх розподіл визначаються за результатами обстежень грошових витрат домогосподарств 2004 року.

У березні цінові зміни щодо більшості товарів і послуг були менш різкими, ніж у січні і лютому. Лише за трьома продовольчими товарами ціни за місяць змінилися більш як на 10%. У січні і лютому таких товарів було по шість, і всі вони належали до харчових продуктів. У березні порівняно з лютим відчутно збільшилася лише ціна на гречану крупу — на 13,0% (а за три місяці — на 23,1%). Такого значного подорожчання вітчизняної гречки можна було очікувати, тому що ціни на неї не могли залишатися приблизно однаковими на тлі різкого зростання за останні місяці цін на картоплю. Тішить, що поки майже не підвищилися ціни (зростання на 1,5% за три місяці) на переважно імпортний рис, який завозиться до нас із Єгипту, Іспанії і навіть В’єтнаму.

Істотні цінові зміни торкнулися в березні ще двох продуктів — огірків і помідорів. На них ціни, на відміну від гречки, знизилися. Щодо огірків вони впали на 25,9%, щодо помідорів — на 12,1%. Можна зробити елементарні арифметичні розрахунки, які в принципі до снаги середньому школяру, і перемножити зниження цін щодо огірків-помідорів на їхні питомі ваги в загальному ІСЦ. І відразу дізнаємося їхній внесок у загальне зниження березневих цін на 0,3%.

Огірки при вазі 0,451% сформували 0,117% зниження (25,9*0,451), а помідори при вазі 0,658% — 0,080% (12,1*0,658), а в сумі вони дали майже 0,2% (0,197%), або дві третини загального цінового зниження.

Ще один продукт, на який у березні досить відчутно (на 6,5%) знизилися ціни, — це яйця. Їх питома вага у витратах досить висока — 1,862%, і вони дали 0,121% зниження в загальну скарбничку ІСЦ. Таким чином, ці три сільськогосподарські продукти зумовили загальне зниження нашого ІСЦ у березні на 0,3%. Стосовно інших продуктів харчування цінові зміни в березні були дуже незначними, і деяке збільшення цін на одні врівноважувалося зниженням цін на інші.

Так, у березні спостерігалося зниження цін на м’ясо і птицю (на 1,9%), рибу і морепродукти (на 0,8), олію (також на 0,8%). Проте дещо підвищилися ціни на цукор (0,7%) після зростання цін у лютому на 25,5%, на кондитерські вироби (на 1,1%), як неминучий наслідок різкого зростання цін на цукор у попередні місяці, фрукти (на 3,4%), харчування поза домом (1,7%). Загалом у березні ціни на продовольчі товари знизилися порівняно з лютим на 0,5%, на непродовольчі товари — не змінилися, а на послуги — збільшилися на 0,1%.

Але при детальнішому аналізі березневих дефляційних процесів ми знову і знову повертаємося до розуміння значного зниження цін на огірки і помідори. Загалом цінові зміни щодо цих двох продуктів якихось сумнівів не викликають. Вони підтверджуються паралельним спостереженням за цінами на 300 ринках у 70 містах України. Однак...

Для цих двох продуктів характерні найбільш значущі внутрішньорічні щомісячні зміни цін і споживання (точніше, придбання). Найвищі ціни на них щороку припадають на лютий, а звідси — і найменше споживання в цьому місяці. Орієнтуючись на ситуацію на 300 міських ринках країни, ми можемо стверджувати, що торік ціни на огірки по Україні в лютому були в 6,8 разу вищі, ніж у липні (відповідно 14,10 і 2,10 грн./кг), а на помідори — майже в дев’ять разів вищі, ніж у вересні (відповідно 14,76 і 1,66 грн./кг). А реалізація (за вагою) у лютому по огірках була в 10 разів менша, ніж у липні, а по помідорах — майже в 30 разів менша, ніж у вересні. Тоді як розрахунки загального ІСЦ базуються на середньорічних вагах покупок, які, на жаль, не враховують внутрішньорічних кількісних і цінових коливань.

Виходить, що в загальному ІСЦ у лютому реальне придбання огірків, а отже, і їхня вага виявляється завищеною у 6,3 разу, у березні — у 3,6 разу, а помідорів — відповідно в 9,4 і 7,7 разу. І якби наш індекс враховував ці далеко не другорядні обставини, то ці два продукти дали б березневе зниження цін не в 0,197, а тільки в 0,027%, або в 7,3 разу менше. І загальне зниження ІСЦ лише через урахування сезонних коливань по двох продуктах було б ближчим до нуля, а не до 0,2%.

Зрозуміло, що такі сезонні коливання (хоча й дещо меншою мірою) характерні ще приблизно для десятка плодоовочевих продуктів, аналогічно впливаючи на загальний ІСЦ.

Звичайно, не можна скидати з рахунків, що досвід розрахунків ІСЦ в Україні досить нетривалий. І ми поки що не розраховуємо його з урахуванням сезонних коливань. Хоча такий підхід до визначення національних ІСЦ практикується у всіх країнах ОЕСР і ряді інших держав.

Підкреслимо, що для України цей напрям удосконалення статистики особливо необхідний. Адже витрати на продовольчі товари у нас становлять в ІСЦ майже 64% — порівняно з 15% у США і приблизно 25—30% у країнах Євросоюзу. І на продукти з внутрішньорічними сезонними ціновими і кількісними коливаннями в Україні припадає приблизно 15% ваг ІСЦ, і їхні внутрішньорічні коливання набагато більш значущі, ніж у західних країнах. Тобто для нас цей аспект набагато важливіший.

Додамо, що врахуванню сезонних коливань у ІСЦ присвячено 22-й розділ керівництва МОП, МВФ, ОЕСР, Євростату, ООН і Світового Банку «Consumer Price Index Manual. Theory and Practice». І, безумовно, було б доцільно передбачити включення всієї проблематики удосконалення наших цінових індексів у ту частину роботи з методологічного поліпшення статистики, яка реалізується за рахунок наданого Україні Світовим банком кредиту.

Якщо ми протягом найближчих одного-двох місяців не переглянемо і не поліпшимо методику розрахунків індексів з плодоовочевої продукції і насамперед картоплі, у наших зведених індексах з травня припускатимуться суттєві неточності.

На завершення залишається додати, що ми прикинули, а як же вплине вже озвучене підвищення цін на електроенергію і газ на 25% і залізничні пасажирські тарифи (для початку на 40—50%) з урахуванням їхніх питомих ваг у загальному ІСЦ (відповідно 1,635, 1,852 і 0,250%). Отже, сумарний вплив цих трьох складових приведе до збільшення ІСЦ майже на 1% (0,972—0,997 %).