Ну от, поїли, можна і здрімнути. Чи дійсно бюджет-2018 є бюджетом розвитку

Уряд уже встиг охрестити бюджет-2018 безпрецедентним, оскільки сукупно центральний і місцеві бюджети вперше в історії України перевищують трильйон гривень. Насправді це сумнівна перемога, адже перевищити трильйон гривень вдалося лише завдяки інфляції та девальвації. І якщо оцінювати цей показник у доларах, отримаємо посередній результат - дохідна частина держбюджету на 2018 р. становить 29,933 млрд дол. Тобто країна ледь вийшла на рівень доходів 2007-го (майже 31 млрд дол.). Але до рекордних 47 млрд у 2012-му ще дуже далеко.

Запланований рівень інфляції на наступний рік - 7% при середньому курсі долара 29,3 грн. Це заздалегідь не конгруентні один одному показники. Адже сировинна структура економіки України залежна від імпорту, і зростання курсу мінімум на 14% (порівняно з реальним курсом 2017 р.) значно посилюватиме інфляцію. З іншого боку, не зрозуміла логіка уряду при розрахунку майбутнього курсу, адже за планами очікується збільшення експорту з 50,7 млрд дол. до 54,4 млрд, що відповідно збільшить кількість валюти в країні. Якщо до цього додати ще черговий транш МВФ та інші запозичення, заплановані на наступний рік, то стають незрозумілими очікування уряду щодо такого суттєвого знецінення національної валюти.

Утім, не варто поспіхом звинувачувати чиновників у некомпетентності. Справа в тому, що у проекті дохідної частини бюджету закладено низку венчурних статей, що ставить під сумнів реалістичність цих планів. Наприклад, від приватизації наступного року уряд планує отримати 22,5 млрд грн, що майже в 30 разів перевищує реальний сукупний дохід від приватизації за останні чотири роки (935,14 млн грн).

Розуміючи, що дохідна частина бюджету може бути невиконана, а витратну частину ніхто зменшувати не збирається, в чому переконаємося нижче, уряд залишає собі простір для маневру. Керована девальвація гривні разом із збільшенням монетарної бази може стати компенсатором недовиконання дохідної частини бюджету.

Відповідно до проекту бюджету зростання ВВП наступного року має становити 3%, а загальна дохідна частина бюджету збільшиться на 13,8%. Проте це зростання, на жаль, буде реалізоване не завдяки розвитку економіки чи поліпшенню інвестиційного клімату.

Основна стаття доходу, яка зросте на 34,6%, - це ПДВ на ввезені в Україну товари, і становитиме вона 297,8 млрд грн, тобто третину всієї дохідної частини бюджету. Це відбудеться не завдяки поліпшенню роботи митниці чи детінізації економіки, а перш за все завдяки збільшенню обсягу імпорту до 61,8 млрд дол.

Ще одна стаття, що забезпечує підвищення доходів, - податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження від нього зростуть на 17,6% порівняно з 2017 р., що становитиме 90,776 млрд грн. Проте, на жаль, це знов-таки відбудеться не завдяки створенню нових робочих місць або збільшенню зарплат у реальному секторі економіки. Перш за все, таке зростання відбуватиметься завдяки підвищенню у 2018-му мінімальної зарплати на 16,3%, до 3723 грн.

Наступними статтями, що збільшать доходи бюджету, є підвищення акцизів. У публічних виступах представники уряду кажуть, що підняття акцизів не буде, сором'язливо використовуючи термін "індексація". Хоча в бюджеті чітко прописано підвищення акцизів на 11,2% для товарів, вироблених в Україні, та на 10,3% для товарів, що ввозяться в країну.

При цьому рівень зростання ВВП країни яскраво демонструє обсяг ПДВ з товарів і послуг, вироблених в Україні. Наступного року він підвищиться аж на 5,3% (це менше, ніж запланований рівень інфляції в 7%), а податок на дохід підприємств - на 7,8%, тобто на рівні інфляції. Отже, реального збільшення виробництва товарів і послуг у країні наступного року не очікується, або воно буде незначним.

Крім того, 2018-го впадуть доходи від користування надрами. Найбільше зменшиться дохід від ренти за користування надрами для видобутку природного газу - мінус 12,7%, або
4,2 млрд грн. Це падіння чітко корелює із збільшенням кількості спецдозволів на користування надрами, на яких держава отримає аж 600 млн грн (тобто в сім разів менше, ніж без спецдозволів).

Якщо підсумувати, то серйозного підвищення доходів від виробництва товарів і послуг не очікується, а зростання бюджету в основному забезпечуватиме суттєве збільшення імпорту та зростання ПДФО завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати.

Видаткова частина держбюджету-2018 збільшується на 12,7%, або на 107 млрд грн. Разом із запланованим дефіцитом у 71,086 млрд грн ця частина бюджету демонструє відносну стабільність. Звичайно, якщо не заглиблюватися в деталі.

Перше, що впадає в око, це суттєве підвищення видатків на держапарат. Так, фінансування апарату ВР збільшиться на 36,7% і становитиме майже 1,7 млрд грн, Державної судової адміністрації України - на 56,2% (13,5 млрд), Верховного суду України - на 51,3% (1,6 млрд). Проте лідером зростання видатків є господарсько-фінансовий департамент секретаріату Кабміну: загальнодержавні витрати на нього збільшаться на 394% і становитимуть 1,5 млрд грн.

До того ж витрати на фінансування обласних державних адміністрацій зростуть на 43,5% (9,53 млрд грн), або на 130% порівняно з 2016 р. (4,17 млрд).

Таке значне збільшення фінансування держапарату виглядає особливо цинічним на тлі підвищення прожиткового мінімуму до 1700 грн, яке закладено в бюджет на 2018 р. Пікантності ситуації додає той факт, що ця сума вдвічі менша, ніж реальний прожитковий мінімум - 3388 грн (з урахуванням суми обов'язкових платежів), який підрахували у Мінсоцполітики.

Витрати на ГПУ наступного року - 6,769 млрд грн (зростають в останні кілька років, хоча повноваження прокуратури згідно з реформою мають зменшуватися). На тлі цього до генпрокурора є два запитання: куди поділися 1,5 млрд дол., конфіскованих у Януковича, та чи правильно ми розуміємо, що корупція в країні вже подолана?

Адже у наступному році заплановані суми від спецконфіскації активів у корупціонерів дорівнюють нулю.

Варто зазначити, що заплановані видатки на МВС та підпорядковані служби не набагато менші у 2018-му, аніж витрати на Збройні сили України під час неоголошеної війни з боку РФ, і становлять 63,919 млрд грн (зростання на 20,3% порівняно з минулим роком). Основне - це збільшення видатків на Національну поліцію, яке наступного року заплановано на 27%, до 24,3 млрд грн. Тож постає низка актуальних запитань: чи зменшився (і на скільки) рівень злочинності в країні, чи належно поліція виконує свої функції та коли ми нарешті завершимо реформу МВС, фасадом якої виступає створення патрульної поліції?

Нарешті більш-менш серйозне фінансування отримує українська армія. На Міноборони закладені рекордні 83 млрд грн, з яких, на жаль, лише 16 млрд підуть на розвиток озброєння та військової техніки ЗСУ. Вочевидь цього недостатньо для воюючої країни.

На Мінсоцполітики на наступний рік закладено 151,7 млрд грн, з яких 141 мдрд піде на покриття дефіциту Пенсійного фонду. Цей дефіцит зберігатиметься включно до 2020 р. відповідно до бюджетної резолюції. Тож так звана пенсійна реформа не тільки не вирішує головного завдання - збільшення розміру пенсій, а навпаки, погіршує ситуацію. Адже ресурс від зростання ЄСВ (завдяки збільшенню мінімальної зарплати) в найближчі два роки буде повністю вичерпано, а дефіцит ПФУ так і не буде зменшено ні на гривню. Отже, питання, за рахунок чого забезпечувати пенсії майбутнім пенсіонерам, залишається відкритим.

Протягом останніх років з початком опалювального сезону урядовці дедалі частіше говорять про великі втрати теплових мереж, низький рівень енергозбереження будівель і гостру потребу у запровадженні відповідних державних програм. І от у бюджеті-2018 на Фонд енергоефективності уряд запланував, як і 2017-го, 400 млн грн. Водночас підсумки роботи фонду цього року показали, що необхідна сума приблизно уп'ятеро більша і становить близько 2 млрд грн.

Чиновники часто нарікають, що талановита молодь виїжджає за кордон, і що необхідно створювати відповідну систему мотивацій, аби вона залишалася в країні. І як результат, ми бачимо на наступний рік зменшення державної компенсації відсоткової ставки за кредитами для купівлі житла для молоді на 24%. Взагалі на держдопомогу з будівництва і придбання житла для всієї молоді країни уряд запланував 72 млн грн. Цих грошей господарсько-фінансовому секретаріату Кабміну вистачило б лише на дев'ять днів.

Бюджет МінАПК зросте на 31,9%, до 12,5 млрд грн. Враховуючи, що експортери сільгосппродукції останніми роками впевнено утримують перші місця, відтіснивши металургів і хіміків, і забезпечують надходження валюти в країну, держава давно мала би підтримувати сільгоспвиробників. Тому збільшення бюджету МінАПК видається розумним кроком, утім, лише на перший погляд.

Основне зростання видатків - це суттєве збільшення фінансування керівництва та чиновників відповідних служб: Держагентства рибного господарства - на 17,6%, Держагентства лісових ресурсів - на 39,2, Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів - на 37,6, Держслужби геодезії та кадастру - на 44,6%.

При цьому на 38% скорочується фінансова підтримка сільгоспвиробників. На всіх агровиробників країни закладено 2,9 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки на одне Держуправління справами, яке обслуговує адміністрацію президента та утримує кілька дач для високопосадовців країни
(2,3 млрд грн).

Якщо все ж таки шукати позитиви, то треба зазначити появу в бюджеті статті, спрямованої на підтримку та розвиток фермерських господарств. Наступного року уряд виділяє на це 1 млрд грн. Це безумовно позитивний крок. Проте поки що невідомо, кого держава вважатиме фермером, адже ці параметри не виписано законодавчо, і треба слідкувати, аби ці гроші за українською традицією не пішли на фінансування латифундистів.

На обслуговування держборгу заплановано 130 млрд грн, а державний і гарантований борг становитиме 84,6% від ВВП.

На субсидії населенню 2018-го запланована на 10% менша сума, ніж цього року, - 55 млрд грн замість 61 млрд. Логіка уряду полягає в тому, що при підвищенні мінімальної заробітної плати менше людей у країні матимуть підстави отримувати субсидії. Наскільки ці розрахунки правильні, покаже час. Одне відомо точно: система відшкодування субсидій на сьогодні є великою чорною дірою бюджету, адже відсутність єдиного державного реєстру пільговиків дає великий простір для махінацій і маніпуляцій на державному рівні.

На реалізацію концепції "Нова українська школа", яка відповідно до нового Закону "Про освіту" має забезпечити якісну сучасну та доступну загальну середню освіту, у бюджеті закладено лише 1,37 млрд грн. Зрозуміло, що цих коштів недостатньо для повноцінного запуску реформи по всій країні.

Видатки на МОЗ збільшуються. Так, з наступного року в Україні з'явиться Національна служба здоров'я, в рамках якої на первинну допомогу населенню виділено 13,2 млрд грн. При цьому на 8% зменшується медична субвенція з державного бюджету в регіони на підтримку місцевої медицини.

Варто зазначити, що цей бюджет продовжує тенденцію 2017 р. по рецентралізації країни. Не збільшивши бази оподаткування, цього року влада переклала на місцеві бюджети витрати на оплату комунальних послуг у закладах освіти та охорони здоров'я, заробітну плату адміністративно-технічному персоналу, фактичне фінансування держзамовлення професійно-технічної освіти (у бюджеті-2018 передбачено лише 119,6 млн грн на підготовку кадрів за професіями загальнодержавного значення). У бюджеті присутня субвенція регіонам для утримання закладів освіти та охорони здоров'я. Проте вона буде розподілятися через адміністративну вертикаль Кабмін-ОДА-райадміністрації, змушуючи місцеву владу бути вкрай лояльною до центральної.

Якщо підсумувати, то можна впевнено стверджувати: бюджет-2018 не кращий і не гірший, ніж у попередні роки. Це бюджет проїдання. Влада впевнено витрачає гроші на держапарат та силові відомства, традиційно забуваючи про соціальний напрям, інвестиційний клімат і розвиток економіки. Такий підхід потребує змін.

Як приклад зміни парадигми управління фінансами країни можна згадати записану ще у Коаліційній угоді 2014 р. норму про заміну податку на прибуток (18%) податком на виведений капітал (15%). Податок на виведений капітал є справедливим, бо передбачає такий принцип оподаткування: поки бізнес не почав приносити прибуток, який виплачується власникам у формі дивідендів, він не оподатковується (податок на прибуток сплачується у перший же звітний період, навіть якщо немає фінансового результату). Коли надходить прибуток, і власник забирає його шляхом виплати дивідендів, він платить лише один податок - у 15%, не сплачує ПДФО і податку на репатріацію. Така модель мала б стимулювати інвесторів вкладати в Україну і отримувати тут прибутки. До речі, Нацрада з питань реформ ще у жовтні минулого року оформила запуск податку на виведений капітал із 2018 р. Проте Мінфін презентував відповідний законопроект лише влітку 2017-го, тож малоймовірними є його розгляд і введення в дію із 2018-го.

Слід пам'ятати, що стабілізація економічної ситуації та наявність грошей у бюджеті - це не завдяки роботі урядовців. Просто уряду Гройсмана більше пощастило з кон'юнктурою на зовнішніх ринках, ніж уряду Яценюка. Але так буде не завжди. Отже, у держбюджеті на наступний рік немає головного - ідеї трансформації економічної моделі України. І якщо вона не з'явиться найближчим часом, величезні зовнішні та внутрішні борги, діра у Пенсійному фонді, низька конкурентоспроможність і величезна залежність від зовнішніх ринків врешті-решт призведуть до фінансового колапсу країни.