Навіщо Національний банк підсилює вимоги до капіталу банків

28 грудня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Примха чи далекоглядність НБУ?

Капітал — банківська подушка безпеки.

Базова діяльність банку — перерозподіл фінансових потоків в економіці. Простіше кажучи, банк залучає кошти населення та бізнесу, вкладає їх у кредити або інші активи та отримує прибуток. Така діяльність має низку ризиків: позичальники можуть не повернути кредитів, вартість активів може впасти через зміну ринкових умов, різноманітні збої у роботі систем і процесів або шахрайство можуть спричинити фізичну втрату банком своїх активів. Реалізація будь-якого з цих ризиків призводить до збитків банку, тож знижує вартість його активів. Як наслідок, активів може бути недостатньо для виконання зобов’язань перед вкладниками. Однак зібрані з клієнтів кошти банк зобов’язаний повернути за будь-яких умов, навіть якщо ризики реалізувалися. Капітал банку має бути таким, щоб перевищити збитки та забезпечити виконання всіх зобов’язань навіть у разі втрати частини активів унаслідок реалізації ключових ризиків.

Нацбанк України постійно контролює достатність капіталу банків. Ця достатність визначається як співвідношення розміру капіталу та активів банку, зважених на ризик. Адже зі зростанням обсягів операцій, себто активів, переважно збільшується і розмір ризиків. Розрахункова величина достатності — норматив достатності капіталу — порівнюється із мінімальними вимогами.

Чого ж бракує у поточних вимогах до капіталу? Давайте розбиратися

Згідно з рекомендаціями Базельського комітету з питань банківського нагляду вимоги до капіталу банків складаються з двох компонентів: мінімальних вимог (Опора I) та індивідуальних підвищених вимог до капіталу (Опора II). Опора I включає оцінку трьох основних ризиків: кредитного, операційного та ринкового. Саме ці ризики відображають вищезгадані потенційні втрати від неповернення позик, зміни ринкових умов або збоїв у роботі фінустанов.

Проте нині українські банки утримують капітал лише на покриття кредитного та одного із компонентів ринкового ризику — валютного. Операційний ризик узагалі не врахований у мінімальних вимогах до капіталу. Хоча його роль останнім часом посилюється.

Операційний ризик відображає ймовірність втрат унаслідок збоїв у роботі банків, зокрема їхніх інформаційних систем, умисних шахрайських дій, будь-яких зовнішніх факторів. Пандемія COVID-19 є яскравим прикладом події, що створила суттєві операційні ризики. Так, впровадження карантинних обмежень спричинило значне збільшення обсягів онлайн-операцій. Збільшення обсягів онлайн-платежів, спрощення процесу ідентифікації, віддалений режим роботи підігрівають інтерес зловмисників, тож зростає частота різноманітних кібератак на банки та їхніх клієнтів. Недарма глава ФРС США нещодавно назвав кіберризики найважливішими після загроз нової хвилі пандемії. В Україні ж досі не було вимог до утримання капіталу під операційний ризик. Утім, такі вимоги з’являться вже з 1 січня 2022-го та поступово протягом року зростуть до обсягу, що відповідає провідним практикам.

Ринковий ризик нині не повністю враховується в мінімальних вимогах. Окрім втрат від зміни курсу валют, банки повинні також враховувати можливі втрати від несприятливих змін процентних ставок, цін на акції та товари тощо. Наприклад, різке зростання дохідності за державними облігаціями України у березні 2020 року вплинуло на вартість фінансових інструментів, які банки тримають на балансах. Капітал під покриття ринкових ризиків банкам потрібно буде утримувати від початку 2023 року.

Вище було перелічено складові мінімальних вимог, проте діяльність банків є досить складною, відповідно, ризиків, на які вони наражаються, значно більше, ніж три згадані вище. Саме для урахування специфічних ризиків діяльності банків виникли індивідуальні підвищені вимоги до достатності капіталу банків. Цьогорічні зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» дали змогу НБУ впровадити на практиці цей ключовий елемент нагляду. Відтепер Національний банк, здійснюючи нагляд за банками, може оцінити розмір і суттєвість ризиків, що не покриті мінімальними вимогами, та вимагати від банку капіталу на їхнє покриття. Безумовно, цей процес є вкрай відповідальним і складним. Тому перш ніж встановлювати відповідні вимоги, НБУ розробить детальні підходи до оцінки ризиків та поділиться ними з банками. Адже вимоги мають бути прозорими та зрозумілими.

Додатковою інформацією для оцінки регулятором ризиків банків слугуватиме самооцінка фінансовими установами розміру необхідного капіталу та його достатності. Така самооцінка має назву ICAAP — процес оцінки достатності внутрішнього капіталу банків. Починаючи з 2024 року банки спершу в тестовому режимі розраховуватимуть свою потребу в капіталі для покриття всіх суттєвих видів ризику за різними сценаріями — так званий необхідний внутрішній капітал.

Буфери капіталу — запас «на чорний день»

Отже, щоб забезпечити власну стійкість і спроможність реалізувати заплановану стратегію, банки повинні постійно підтримувати капітал не нижче необхідного рівня, визначеного з урахуванням усіх ризиків.

Та навіть таких прискіпливих і детальних оцінок достатності капіталу подекуди замало. Наслідки попередніх криз засвідчили, що банкам варто тримати капітал «про запас» понад ці вимоги на випадок украй несприятливих подій і, відповідно, величезних збитків. Цей запас формується у вигляді буферів. Чотири буфери — консервації капіталу, системної важливості (для системно важливих банків), контрциклічний буфер і буфер системного ризику — разом утворюють комбінований буфер.

Розміри буферів установлює регулятор. Перші два буфери є обов’язковими і мають утримуватися банками за нормальних умов. Лише у випадку кризових подій регулятори можуть дозволити використовувати капітал, акумульований у цих буферах. Це, власне, сталося 2020 року у розпал коронакризи у багатьох країнах, зокрема і в Україні. Однак після завершення кризи банки повинні знову наростити запаси капіталу. Оскільки кризовий період уже минув, економіка поступово відновлюється, НБУ найближчим часом повернеться до питання формування банками буферів консервації капіталу та системної важливості. Що стосується контрциклічного буфера та буфера системного ризику, то для їхнього запровадження мають бути належні підстави, а саме — надмірне кредитування, виникнення тих чи інших загроз для фінансової стабільності. У разі появи свідчень про зростання цих ризиків НБУ завчасно повідомлятиме про рівень і графік встановлення відповідних буферів.

Шлях здолає той, хто йде

Не варто забувати, що НБУ цікавить не лише достатність капіталу, але і його якість. До капіталу банку, що враховується регулятором, належать лише інструменти, що можуть безперешкодно поглинути збитки від ризиків.

Вищезгадані зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» передбачають удосконалення вимог до структури капіталу. У 2024 році він поділятиметься залежно від якості на три рівні на противагу поточним двом. Ця новела завершить приведення вимог до капіталу українських банків у відповідність до європейських стандартів.

НБУ розуміє, що попереду у банків досить багато роботи із впровадженням нових вимог (див. рис. 1). Проте ці кроки є необхідними для забезпечення стійкості банківського сектору, безпеки вкладників і фінансової стабільності. Крім того, нині банки фактично вже мають значні запаси капіталу, щоб виконати нові вимоги, та рекордні прибутки, які вони можуть спрямувати у капітал. А поступовість впровадження вимог і постійна конструктивна комунікація НБУ з ринком зроблять перехід до нових стандартів комфортним і необтяжливим.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК