Надія на гроші: як отримати компенсацію за зруйноване житло

На початок червня в Україні було знищено або пошкоджено понад 45 мільйонів квадратних метрів житлової нерухомості, й ця цифра зростає ледь не щохвилини. Ще на початку березня президент Володимир Зеленський пообіцяв допомогу від держави всім громадянам, чиє майно постраждало внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Сьогодні уряд продовжує розробляти і вдосконалювати єдиний механізм фіксації та оцінки вартості збитків, а Верховна Рада вже прийняла за основу профільний законопроєкт, який, серед іншого, регулюватиме порядок здійснення виплат. Тож коли українці почнуть отримувати перші компенсації, на які суми вони можуть розраховувати та що кожному постраждалому необхідно зробити вже сьогодні?

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ракетний удар по Одеській області: понад 60 будинків не придатні для проживання

За які об’єкти можна отримати компенсацію

Згідно з прийнятим Верховною Радою у першому читанні рамковим законопроєктом (№7198), держава зобов’язується компенсувати українцям збитки як за готове, так і за недобудоване майно (за умови, якщо на будівництво об’єкта видано всі необхідні дозволи, а опорні конструкції та стіни вже зведено). Йдеться про оселі, дачні та садові споруди, спільне майно багатоквартирних будинків. На відшкодування можуть розраховувати:

• власники житлових приміщень;
• інвестори;
• члени житлово-будівельних кооперативів і спадкоємці перелічених осіб.

Компенсацію можуть отримати і юридичні особи, які володіють, управляють або інвестували у будівництво пошкодженої чи знищеної нерухомості.

Серед способів компенсації держава пропонує:

• перерахування грошей на рахунок заявника зі спеціальним режимом використання коштів;
• фінансування будівництва нового об’єкта нерухомості чи будівельних робіт із відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.

КМДА

Як зафіксувати збитки

Якщо ваші квадратні метри постраждали внаслідок бойових дій, необхідно якнайшвидше зафіксувати цей факт і повідомити про нього органи влади. Сформувати та подати відповідну заяву можна трьома способами: з допомогою нотаріуса, у центрі надання адміністративних послуг або дистанційно — з використанням системи «Дія». Донедавна такі повідомлення складалися у довільній формі, але 14 червня уряд затвердив єдиний стандарт довідки, а кожен заявник почав отримувати цифровий документ, який підтверджує факт настання збитків. Далі необхідно чекати повідомлення про старт процедури оцінки розміру завданої шкоди, а потім — початку виплат.

Аудит збитків по кожному окремому випадку здійснюватиме комісія, яку повинні сформувати органи місцевого самоврядування. До її складу входитимуть фахівці, які пройшли відповідну атестацію (наприклад, інженери або будівельники). Комісія складатиме акт обстеження нерухомого об’єкта з висновком, який внесуть до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Основними показниками під час визначення заподіяної шкоди будуть, серед інших, вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення, та фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду та об’єктів житлово-комунального господарства.

Єдину методику визначення розрахункової оцінки вартості збитків упродовж найближчих шести місяців повинне затвердити Міністерство розвитку громад і територій за погодженням із Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Згідно з нею, приміром, ціна пошкоджених дверей чи вікон визначатиметься, виходячи з уніфікованого показника, встановленого урядовцями, а не з їхньої фактичної вартості.

Які труднощі можуть виникнути

Згідно зі згаданим законопроєктом, претендувати на компенсацію зможуть тільки громадяни України. Як адвокат, я бачу це однією з найбільш дискусійних норм документа, адже, за Конституцією, особи без громадянства та іноземці, що перебувають на території держави на законних підставах, користуються тими самим правами та свободами, що й українські резиденти (за винятками, передбаченими у законодавстві та міжнародних договорах). Також депутати пропонують встановити граничний розмір компенсації, який не має перевищувати вартості 150 кв. м за один об’єкт нерухомого майна. Виплати народні обранці пропонують здійснювати у порядку черговості надходження заяв, утім, пріоритет матимуть багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю першої та другої груп, учасники бойових дій, сім'ї загиблих (померлих) ветеранів війни. Рішення про надання компенсації прийматимуть профільні комісії, які мають бути створені виконавчими органами місцевих рад. Очевидно, що перед голосуванням у другому читанні законотворці внесуть поправки до документа, тож наразі давати йому однозначні оцінки зарано.

Марієнко Андрій / УНІАН

Головна проблема у питанні виплати компенсацій за пошкоджене внаслідок агресії Російської Федерації майно громадян банальна: де взяти гроші? Від відповіді на нього залежать і терміни початку перших виплат, про які поки що не йдеться. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, сьогодні загальні збитки вже оцінюються у понад 40 млрд дол. І це приблизна сума. Остаточну можна буде встановити тільки після завершення бойових дій. Голова уряду каже, що держава розраховує спрямувати на ці потреби арештовані на Заході російські кошти, які у майбутньому, ймовірно, буде передано на відбудову України.

Йдеться про близько 300 млрд дол. золото-валютних резервів російського центробанку, які вже заарештовано західними урядами. Утім, на сьогодні не існує єдиного юридичного механізму, який дозволяв би швидко передати ці активи Україні, про що відверто заявили, наприклад, у Німеччині. На розробку та узгодження такого механізму можуть піти роки, але постраждалим українцям допомога потрібна вже зараз. Український уряд не має права просто чекати. Необхідно самостійно розробляти та пропонувати західним партнерам свої шляхи розв’язання цієї проблеми. Гроші на виплату компенсацій можна знайти й усередині країни. Президент уже підписав закон щодо санкцій, пов’язаний з активами окремих осіб, які підтримують агресію проти України. За різними оцінками, вартість таких активів може перевищувати 10 млрд дол. Принаймні частково ці гроші можуть спрямувати звичайним людям, чиє майно постраждало внаслідок війни. Та не санкціями єдиними.

Залучення грантів — ще один спосіб допомогти українцям. Європейська комісія зафіксувала готовність надавати Україні позики, які не потрібно повертати, у проєкті відбудови України Rebuild Ukraine. Гранти видаються винятково під конкретні цілі, тому уряд і місцева влада повинні працювати над розробкою комплексних програм з відбудови пошкодженого чи знищеного приватного майна. Окрім того, готовність сприяти відновленню українських міст уже висловили представники кількох європейських держав. Україна повинна підкріпити це прагнення створенням усіх необхідних для такої роботи умов та якісно поглиблювати співпрацю з партнерами у цьому напрямі.

Нинішня війна, яка позбавила багатьох українців домівок, відкриває нові можливості перед владою західних регіонів держави. Сьогодні на території західних областей вимушено опинилися мільйони людей, частині з яких нікуди повертатися. Перед переселенцями стоїть непростий вибір: лишатися на новому місці чи шукати кращої долі закордоном. Цей колосальний людський потенціал не можна втрачати. Необхідно залучати кредитні інструменти (які, до слова, вже надають українські банки) під будівництво якісного, довгострокового житла, пріоритетне право на викуп якого матимуть внутрішні біженці. Можливо, саме коштом майбутніх компенсацій за втрачене майно. І хоч це суттєве навантаження на місцеві бюджети, але на довгій дистанції таке рішення принесе очевидні вигоди для економічного потенціалу Західної України.

Українцям, які розраховують отримати від держави компенсацію за знищене чи пошкоджене росіянами майно, нині можна порадити дві речі: вчасно зафіксувати збитки та вірити у перемогу.

Більше статей Андрія Ярмольського читайте за посиланням.