Корупційний калькулятор

10 березня, 2021, 17:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Скільки країна щороку втрачає на схемах

Щорічно державний бюджет України втрачає принаймні 450 мільярдів гривень через корупційні схеми. Цифра вражає сама по собі, але якщо до неї додати ще 500 мільярдів гривень потенційних інвестицій, яких наша країна не отримує через ті ж таки схеми, то матимемо ще один державний бюджет (див. рис.). Тобто ми могли б спокійно подвоїти наші видатки на оборону, охорону здоров’я, освіту та соціальне забезпечення, якби наша боротьба з корупцією була ефективною. Навіть за відсутності грошей інвесторів сума у 450 мільярдів гривень корупційних втрат, на яку вийшли експерти під час обговорення масштабів корупції в Україні, гідна того, щоб антикорупційному порядку денному в державі приділяли максимум уваги. Якби нам вдалося побороти хоча б частину схем, ВВП України протягом наступних п'яти років зріс би на 200% і ми були б сусідами не Кувейту, а Ізраїлю в світових рейтингах. Ми не втрачали б 15% економічного зростання щороку, не постачали б нашу робочу силу усім західним сусідам і набагато простіше вирішували б масу політичних проблем, адже в багатій країні хочеться і жити, і працювати.

Для того щоб поставити правильний діагноз і визначити наскільки поширені корупційні метастази в українському організмі, ми зібрали людей, які безпосередньо займаються виявленням і фіксацією корупційних схем, попросивши їх оцінити масштаби втрат в тій чи іншій сфері. Оптимістичним це обговорення не назвеш: навіть в тих сферах, де ситуація поліпшується, часто просто красти вже нічого. Але є сфери, в яких корупція давно стала їх невіддільною частиною, наприклад, оподаткування.

У топі податкових схем: «сірий» імпорт і контрабанда, продаж контрафакту, тіньовий ринок оренди сільгоспземель, зарплати в «конвертах», заниження оборотів з використанням фізичних осіб-підприємців, ПДВ-«скрутки» і конвертаційні центри.

Найбільша схема — це так званий сірий імпорт, контрабанда, через яку держбюджет України щороку втрачає близько 100 мільярдів гривень. Про це заявив економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи ISET Олег Гетман. «Реформа митниці невдала. Її потрібно починати з нуля. Необхідна реформа, яка включатиме технічне переобладнання, підвищення зарплат, і тоді схеми можна зменшити в три рази», — наголосив він.

За словами експерта, на другому місці щодо корупційних схем — зарплати в «конвертах». Через них країна втрачає близько 60 мільярдів гривень на рік. О.Гетман відзначив, що негативний вплив офшорних схем на економіку трохи зменшився, але, попри це, залишається значним. Крім того, на тіньовому ринку сільськогосподарської землі Україна втрачає до 30 мільярдів гривень на рік.

«Щодо «скруток», то їхня частка за п’ять років зменшилася, оскільки податкова кинула всі свої сили на це, але все одно мова йде про близько 30 мільярдів гривень бюджетних втрат. На тлі масштабності інших податкових схем втрати бюджету через схеми з використанням ФОПів у 20 мільярдів гривень бліднуть. І насправді «полювання» на ФОПів державі може обійтися дорожче, ніж самі втрати від схем із їхнім використанням», — зауважив пан Гетман.

Продовжуючи тему «податкових» схем, журналістка «Слідство.Info» Анна Бабінець заявила, що, за оцінками журналістів-розслідувачів, через офшорні схеми український бюджет щороку недоотримує близько 2 мільярдів доларів, що порівнянне із річним бюджетом столиці. Ще пів мільярда доларів недоодержують через дивіденди, що співставне з річними бюджетами таких міст, як Дніпро чи Харків. За її словами, основна проблема полягає у тому, що офшорні юрисдикції використовуються всіма очільниками держави, від колишніх до нинішнього президента України, і це не сприймається як грубе порушення. Тож, на думку А.Бабінець, поки керівники держави, які самі використовують офшори, не почнуть змінюватися, ситуація з офшорами в Україні залишиться на тому ж рівні, що й раніше.

На переконання засновниці «Ліги антитрасту» Агії Загребельської, на схемах олігархів і картельних змовах Україна так само втрачає мільярди гривень, але ці схеми настільки вкоренилися у саму економічну модель України, що часом навіть їхній розмір важко оцінити, будь-яку схему у будь-якій сфері треба буквально розбирати на складові. «Наприклад, в Україні ціна цементу в два-три рази вища, ніж у країнах ЄС. Україна втрачає при цьому щонайменше 10 мільярдів гривень на рік тільки на «цементному» картелі. Якщо говорити про олігархів, то лише від схеми Ахметова «Роттердам+» держава втратила 40 мільярдів гривень. Щодо Коломойського, то державний «Енергоатом» від участі підприємств олігарха на одному аукціоні мав збитки у 25 мільйонів гривень, а це лише один аукціон», — зазначила вона. За її словами, якщо викрити всі схеми олігархів і картелів, то все одно залишаться втрати, яких ми просто не побачимо.

За оцінкою редактора сайту «Наші гроші» Юрія Ніколова, картельні змови призводять до збільшення вартості закупівель за державні кошти на 40%, відповідно, стільки ж на кожній закупівлі могла б зекономити держава, якби тендери проходили без участі картелів. «Через тендери пройшло близько 540 мільярдів гривень. Найбільше грошей пройшло через «Укравтодор» — 20% усіх тендерів. З урахуванням існування картелів ми маємо від 20 до 40% втрат від обсягу закупівель. Тобто лише «Укравтодор» зробив «арівідерчі» українській економіці на 20 мільярдів гривень», — зазначив Ю.Ніколов. І хоча, на його переконання, ситуація у державних закупівлях в останні роки стала кращою, залишаються сфери, зокрема дорожнє будівництво та медичні закупівлі, де ладу не наведено й досі.

«Є ж і порушення, які робляться в межах законодавства. Взагалі в Україні порушувати антимонопольне законодавство супервигідно. Бо тебе майже не покарають. Навіть якщо і покарають, то ці штрафи будуть меншими, ніж заробив олігарх. Не працюють два основні принципи: порушник завжди програє, сваритися з регулятором має бути боляче. В Україні не боляче», — додала Агія Загребельська. На її думку, апетити олігархів лише зростатимуть через існуючу безкарність.

Натомість у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) упевнені, що на корупції втрачають усі, у тому числі фінансово-промислові групи. А реалізація Антикорупційної стратегії в Україні дасть економічний ефект у розмірі 200 мільярдів гривень. Про це під час заходу заявив голова НАЗК Олександр Новіков.

«Чи дійсно громадянин зацікавлений у корупції? Ми в НАЗК абсолютно впевнені, що зниження рівня корупції веде до підвищення добробуту кожного. З цієї точки зору, і кожному громадянину, і навіть великим промисловим корпораціям вигідне зниження корупції… Ті ж активи, якими володіють промислові групи в Україні, у сусідній Польщі коштують значно дорожче. Тобто на корупції втрачають усі, у тому числі фінансово-промислові групи», — сказав О.Новіков.

За його словами, згідно з Антикорупційною стратегією в державі мають реалізуватися такі принципи:

  • оптимізація функцій держави органами місцевого самоврядування;
  • цифровізація всіх процесів, зокрема побудова Державного центру з обробки даних;
  • побудова зручних альтернатив існуючій корупційній практиці;
  • формування нульової толерантності до корупції, культури доброчесності;
  • невідворотність відповідальності за корупцію.

Говорячи про останній пункт, О.Новіков зазначив, що Кримінальний кодекс і Кримінальний процесуальний кодекс України містять сьогодні суворі санкції за корупцію, однак «вони настільки за останні роки були зґвалтовані, що процес притягнення до відповідальності перетворився просто на паперову хурделицю, яка не дає результатів».

Продовжив тему притягнення до відповідальності як запоруки успіху будь-яких антикорупційних заходів голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він наголосив, що так близько до невідворотності покарання за корупційні злочини, як сьогодні, Україна не просувалася ніколи, і головне зараз не втратити у цьому поступі. «Ніколи ще корупційна схема Коломойського не була за два кроки до суду. Ще ніколи не була ключова корупційна схема Ахметова за крок до суду... Ми вже дуже близько. Працюючі інституції — це наш актив як суспільства, — зазначив В.Шабунін. — У чому наш пасив? Татаров, наприклад. Наш пасив — Венедіктова, яка не є героєм у справі Приватбанку. Бо вона підписала підозри в епізоді про 137 мільйонів гривень збитків і блокує підозри в епізоді, де збитки майже 10 мільярдів. А президент її руками допомагає Коломойському відмазатися від цього епізоду. І це проблема».

За його словами, Татаров і Венедіктова несумісні з обраним для України західним вектором. «Я сподіваюся, що це розуміння швидко до нього (до Володимира Зеленського. — Ред.) прийде. Якщо голова твого офісу захищає Татарова, то, мабуть, проблема не лише в Татарові. У західних союзників України немає нерозуміння, в кому проблема. І в Зеленського, і в Єрмака ще є час навести одне одному фокус, але цей час стрімко добігає кінця», — зазначив В.Шабунін.

Він переконаний, що сьогодні в Україні є інфраструктура з покарання корупційних злочинів, яка працює. І єдине, що стоїть між цією інфраструктурою та результатами її роботи, — бажання першої особи зупиняти ці інституції, принаймні у справах щодо ключових персон.

Виконавча директорка Офісу простих рішень та результатів Марія Барабаш під час обговорення зупинилася на, так би мовити, непрямих втратах держави від корупції, а саме — на потенційних втратах інвестицій в українську економіку.

«Ми втрачаємо близько 37 мільярдів доларів інвестицій. Тобто втрачаємо майже один бюджет країни. І це щорічно. А ще більше ми втрачаємо від втрачених інвестицій. Бо через схеми та інше ми ще втрачаємо мінімум 20 мільярдів доларів іноземних інвестицій і 20 мільярдів доларів локальних інвестицій», — сказала вона.

Учасники обговорення, організованого спільно з міжнародною організацією Internews і за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), погодилися, що боротьба з корупцією та побудова міцної антикорупційної системи мають бути пріоритетами для України. Бо інакше за таких величезних втрат її економіка ніколи не зможе досягнути сталого зростання, а пошуки інвесторів не приведуть до бажаного результату. Але всі ми розуміємо, що корупція настільки глибоко інтегрована в українське суспільство, що одними «весняними посадками» ситуацію не змінити, потрібен цілий комплекс заходів, включно з прикладами зразково білого і при цьому успішного бізнесу, політиків без офшору в рукаві, чиновників з адекватними їх доходам деклараціями, і звичайно - державного апарату, який витрачає бюджет так, щоб люди не задавалися питанням: а чи варто все це наших податків?

Більше статей Юлії Самаєвої читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК