Хто і якими економічними інструментами обмежує російську агресію

2014 року санкції Заходу видавалися насмішкою над Україною і здоровим глуздом. У Кремлі таку кволу реакцію Заходу сприйняли як запрошення до нової війни. Адже непокаране зло ніколи не зникає. Воно продовжує множитися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Скільки санкцій ввели проти Росії за час війни в Україні: Кулеба провів підрахунок

У 2022 році метою Кремля стало захоплення всієї України. На щастя, санкції, що посипалися тепер на Росію, стали для неї шоком. На початок квітня йдеться про понад 7 тис. видів обмежень від десятків країн, що перевершує «досягнення» КНДР, Ірану, Сирії та Венесуели. Однак ми спробуємо систематизувати їх. Для більшої наочності основні види санкцій буде відображено і розшифровано на ілюстраціях нижче (Рис. 1–4).

Серйозні санкції на Росію після початку повномасштабного вторгнення в Україну наклали всі 27 країн ЄС, Швейцарія, Норвегія, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія й Ісландія, США, Велика Британія, Канада, Австралія, Японія, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Нова Зеландія, Багамські острови, а також сама Україна. Аби не потрапити під вторинні санкції частково і вимушено, але обмежень дотримуються навіть Китай та Індія. У їхньому таборі — Казахстан, Грузія, Молдова, Азербайджан та Ізраїль. Туреччина задля власної вигоди намагається лавірувати між інтересами України і Росії, але переоцінити її допомогу важко. З 2014 року вона послідовно виступає на нашому боці в питаннях окупації Криму та ОРДЛО. Надзвичайно багато важить постачання ЗСУ ударних безпілотних комплексів Bayraktar TB2, які стали нічним жахіттям для російських окупантів. Дружнім кроком є також перекриття Босфору та Дарданелл російським військовим кораблям, що обмежило РФ можливість обстрілювати Україну «Калібрами».

Багамські острови — один із найбільших офшорів у світі — підтримали санкції США та ЄС, а їхній Центробанк уже виявив російських активів на 3 млрд дол.

На Тайвані, який впровадив жорсткі експортні обмеження, розміщуються не тільки провідні світові постачальники комп’ютерної техніки і комплектуючих, а й світовий лідер з виробництва напівпровідників — TSMC. Ця фірма виготовляє як продукцію для технологічних гігантів AMD, Apple, Qualcomm, MediaTek тощо, так і «російські» процесори «Байкал» і «Ельбрус». Наразі виробництво останніх зупинено, що призведе до традиційного для росіян провалу імпортозаміщення. Сінгапур останніми роками вважався однією з «тихих гаваней» для брудних грошей. Проте він долучився до небагатьох азійських країн, котрі ще на початку березня впровадили відчутні обмежувальні заходи проти росіян, зокрема на операції з криптовалютами.

Австралія, Японія та Південна Корея ухвалили власні болючі санкції проти РФ. Крім того, Австралія заборонила експорт у Росію глинозему та алюмінієвої руди, що вдарить по т.з. оборонній галузі агресора, а також першою запровадила додаткове 35-відсоткове мито на всі товари з Росії й Білорусі.

Члени ЄС, Швейцарія, Канада, Велика Британія і США розробляють санкції в тісній співпраці. Більшість цих країн також надають Україні важливу гуманітарну, фінансову та/або військову допомогу. Наразі впроваджено санкції проти сотень підприємств фінансової, «оборонної» та енергетичної галузей, близько 1,6 тис. персональних санкцій, котрі передбачають заборону на в’їзд і заморожування рахунків та активів. Триває робота над розширенням списку обмежень, оскільки Росія не зупиняє агресію.

Внеском Канади в санкційний тиск на Росію є збільшення на 300 тис. барелів щоденного відвантаження нафти на світові ринки, що послабить тенденцію до підвищення цін і дозволить знизити залежність від РФ.

Швейцарія через ситуацію в Україні відступила від свого традиційного нейтралітету і приєднується до всіх обмежень ЄС. За оцінками, у Швейцарії зберігається близько 213 млрд дол. російського походження. На сьогодні вже заарештовано майна та рахунків на суму понад 8 млрд дол., і робота триває.

Британія активно підтримувала Україну ще до початку останньої фази війни, пропонувала й запроваджувала жорсткі санкції проти РФ. Російську «еліту» було фактично видворено з її улюбленого Лондона. Британія стала першою країною, котра повністю закрила свої порти для російських суден. Надзвичайно багато важить і постачання Україні сучасної зброї у великих кількостях.

Із Німеччиною ситуація інша. Разом із Францією вона багато років була основним адвокатом Росії в Європі. Ми довго пам’ятатимемо мантри канцлерів про те, що не треба плутати бізнес із політикою. Німеччина роками свідомо заганяла себе в залежність від Москви, відмовляючись від ядерної енергетики і будуючи непотрібні «потоки». І лише 24 лютого до неї нарешті дійшло, навіщо в Калінінграді стоять «Іскандери» та чому росіяни пишуть на своїх німецьких авто «На Берлін» і «Можем повторіть». Навіть зараз Німеччина залишається основним опонентом прискореного вступу України до ЄС, але її риторика і справи змінюються. Здивувавши багатьох, вона миттєво закрила «Північний потік-2». Потім порушила свої багатолітні правила й почала надавати Україні озброєння.

Нарешті, США. Найсильніший і найбагатший наш партнер, який не завжди вчасно, але все ж таки надає величезну підтримку. Крім того, США скасували торговельні привілеї для Росії, впровадили ембарго на російські діаманти, морепродукти та горілку, а також роз’яснили, що, виявляється, санкції, впроваджені ще 15 квітня 2021 року, передбачають заборону операцій із державним золотом РФ. Після виявлення жахливих злочинів на півночі Київської області США запровадили повні блокуючі санкції проти двох найбільших росбанків — державного «Сбербанку» та приватного «Альфа-Банку», а також повну заборону на інвестування в Росію всім своїм громадянам і підприємствам. Є інформація, що блокування інвестицій планує запровадити і ЄС. Крім того, , США є одним із основних постачальників зброї та найбільшим фінансовим донором України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як санкції проти Росії змінять світ

Україна теж не пасла задніх, у березні ухваливши закон про націоналізацію активів, які належать державі-агресору та підконтрольним їй підприємствам, а 1 квітня його дію розширили на кошти й активи всіх осіб і підприємств, котрі підтримують війну. 9 квітня формування санкційного пакета було завершено впровадженням повного торговельного ембарго проти Росії. Але саме націоналізація, а точніше — вилучення, за рішенням судів, майна на території України, яке належить усім названим особам, є реалістичним способом отримати часткову компенсацію від агресора ще до закінчення війни. Докладніше її перспективи наведено на ілюстрації (Рис.5).

Здається, що весь цивілізований світ тисне на РФ. Та чи достатньо цього? Ні, бо основної мети всі перелічені обмеження досі не досягли. Поки що ми можемо говорити лише про істотний економічний вплив санкцій, про який докладніше поговоримо в наступному тексті — «Вплив санкцій на економіку Росії, її громадян і здатність продовжувати війну». Але вже очевидно, що для політичного впливу всіх прийнятих рішень, на жаль, замало.

Більше статей Миколи Гаврися читайте за посиланням.