Харчова промисловість: апетит хороший, але є над чим працювати

Українська економіка зазнала численних травм. Щоб зрозуміти, які сфери потребують термінового лікування, а які, навпаки, підтримки, бо наразі їхній ресурс живить увесь організм, ми аналізуємо стан справ у основних виробничих галузях. І починаємо ми з харчової промисловості, яка демонструє найбільшу стійкість до викликів війни.

Галузь лідирує у відновленні рівня виробництва та експорту до довоєнного рівня, але проявляє обережний оптимізм щодо майбутнього. Такими є основні результати п’ятого нового щомісячного опитування підприємств, що його здійснив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у вересні 2022 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Як українська промисловість долає воєнні виклики

Незважаючи на війну, харчова промисловість залишається однією з найоптимістичніших галузей і в українській переробці. З одного боку, харчовики теж зазнали великих втрат, адже поламано ланцюги постачання та заблоковано морські шляхи експорту, в окремих регіонах пошкоджено виробничі потужності. З іншого — харчова галузь демонструє відносну стійкість на тлі інших видів діяльності. Галузі, які забезпечують базові потреби населення, мають повсякденний попит як у країні, так і поза її межами.

Згідно з результатами опитування ІЕД, саме виробники продуктів харчування найчастіше працюють на сто та більше відсотків потужності порівняно з довоєнним періодом, зокрема, 18% підприємств станом на вересень. Харчова галузь найкраще зберігає свій потужний потенціал і годує не лише громадян, а й економіку країни під час війни.

Обережні очікування при позитивній поточній ситуації

Від початку війни представники харчової промисловості переважно демонстрували більш оптимістичні оцінки ділового середовища та фінансово-економічної ситуації на підприємствах порівняно з іншими галузями. Якщо в травні та червні харчова галузь була в загальному песимістичному тренді щодо загальноекономічної ситуації, то із липня швидшими темпами відновлювала оптимізм. У результаті у вересні харчовики поставили найкращу оцінку ділового середовища — -0,04 (за середнього -0,23 для всієї промисловості) (див. рис. 1). Лише 10% опитаних у галузі погано оцінюють ділове середовище, тоді як у середньому по промисловості — 30%. При цьому галузь зберігає обережний оптимізм щодо майбутніх змін.

Водночас представники галузі набагато краще оцінювали поточну фінансово-економічну ситуацію на своїх підприємствах. Якщо у травні відповідний індекс становив -0,39 у цілому для всієї промисловості, то для харчової галузі відповідний показник був лише -0,14 (див. рис. 2). Від початку літа майже всі промислові галузі демонстрували стабільне зростання оцінок поточної ситуації. Однак лише харчова галузь змогла досягнути додатної оцінки — +0,08 у вересні (на рівні країни в середньому від’ємна -0,11). Станом на вересень лише 9% харчових підприємств погано оцінювали своє фінансово-економічне становище, тоді як 16 — позитивно, а 75% — задовільно. Попри це, представники галузі досі мають обережні очікування щодо майбутніх змін, подібно до ситуації з діловим середовищем.

Галузь зберігає виробництво, незважаючи на всі перешкоди

Виробничі показники добре ілюструють відносний позитив у галузі. Якщо в цілому українська промисловість серйозно просіла в перші місяці війни, то харчовикам вдавалося зберігати обсяги виробництва. Із липня бачимо лише позитивну динаміку відновлення виробництва в харчовій галузі. В результаті у вересні вже 38% опитаних підприємств галузі повідомили, що збільшували обсяги виробництва, і лише 12% — зменшували. Індекс зміни виробництва досягнув рекордних +0,26 (при +0,05 для всіх переробних підприємств загалом) (див. рис. 3).

Станом на вересень сумарно 62% підприємств харчової промисловості працювали на майже повній (75–99%) або повній і вище потужності порівняно з довоєнним періодом (див. рис. 4). Це найвищий показник разом із легкою промисловістю. При цьому лише менш як 5% опитаних узагалі не працювали або працювали на менш як 25% потужності. Таким чином, роль харчової промисловості сьогодні ще більше посилює вагу агропромислового комплексу для української економіки на тлі падіння металургії, машинобудування, виробництва будівельних матеріалів та інших галузей.

Інші виробничі показники також відображають загальне лідерство харчової промисловості. Підприємства галузі частіше повідомляють про збільшення кількості нових замовлень (26% опитаних), ніж про скорочення (10%). Лише в харчовій і легкій промисловості позитивні темпи зміни кількості працівників, зокрема 7% харчових підприємств збільшували свої команди. При цьому майже не змінюється рівень заборгованостей на підприємствах галузі (кредиторської, дебіторської та податкової).

Галузь зберігає своє лідерство в експорті

Харчова галузь також добре реалізує свій експортний потенціал. Станом на вересень кожне друге підприємство галузі (53%) повідомляє, що не припиняло експортувати взагалі. Водночас лише 15% експортерів харчової промисловості не змогли відновити експортну діяльність (16% на рівні країни).

Необхідно зауважити, що на початку війни в харчовій промисловості також спостерігалося падіння обсягів експорту. У травні Індекс змін експорту становив лише -0,64 (по промисловості в цілому -0,71), оскільки більшість підприємств різко скорочували продажі за кордон (див. рис. 5). Але в харчовій галузі негативний тренд швидше виправлявся.

У вересні в харчовій промисловості (разом із легкою) зафіксоване переважання додатних оцінок — відповідний індекс досягнув +0,05 (лише -0,21 по промисловості). Частка підприємств, які збільшували обсяги експорту (24%), уперше за всі хвилі опитування перевищила частку тих, що зменшували (19%). Так само різко посилився оптимізм щодо зростання експорту в найближчі місяці.

Попри позитивні зміни, харчовики відчувають серйозні логістичні труднощі при експорті. В галузі частіше скаржаться на черги на західних кордонах (68% опитаних) і морську блокаду (62%). При цьому саме харчова промисловість найменше відчуває падіння попиту на їхню продукцію на зовнішніх ринках — лише 15% опитаних (для всіх опитаних у середньому 26%). Це відображає певну безальтернативність української продукції на міжнародних ринках, ще й в умовах глобального зростання цін. У результаті 17% харчових підприємств за останні три місяці експортували в 11 і більше країн (11% серед усіх опитаних).

Торговельна статистика, яка є доступною, незважаючи на обмеження воєнного часу, лише підтверджує зростання ролі як харчової переробки, так і всього агропромислового комплексу. За січень—липень 2022 року експорт аграрних товарів (і сировини, і готової продукції) досягнув майже 45% від загального обсягу експорту. Звичайно, досі в структурі експорту переважає аграрна сировина. При цьому статистика ще навіть не включає перших місяців роботи зернового коридору. Однак стійкість харчової галузі актуалізує питання розвитку її потенціалу для глибшої переробки аграрної сировини та виходу з нею на зовнішні ринки.

Більше статей Євгена Ангела читайте за посиланням.