Як посилити позиції України в ситуації з «Північним потоком-2»

Буквально через кілька днів президенти США та Росії вирішуватимуть долю українського магістрального газопроводу. У найгіршому разі нас чекає абсолютно суха труба вже з 2025 року, якщо «Північний потік-2» буде добудовано та запущено в дію. А це означає не лише втрату Україною мільярдів від транзиту російського палива в Європу, бо нас грубо викидають з газотранспортного ринку. Це означає ще й потенційні збитки для європейських трейдерів, у яких зменшиться варіативність для поставок газу. Вони його отримуватимуть лише там і на тих умовах, які вкаже «Газпром». І навіть якщо спочатку росіяни запропонують знижку, аби перебити «українську» оскомину, то надалі на всіх чекає бізнес і нічого особистого. Однак коли українську «альтернативну» трубу вже буде знищено, пізно буде шукати конкурентні способи боротьби з «газовою дубиною» Кремля.

Щоб не доводити до таких крайнощів у грі, яку великі країни воліють вести без нас, «Ліга антитрасту» пропонує сценарій для підвищення переговорної позиції України. Йдеться про включення Антимонопольного комітету, який відіграв чималу роль і у боротьбі із «Газпромом» після Майдану. Тоді ми виграли. Можемо виграти і зараз.

У червні 2015 року компанія Nord Stream 2 AG, яку заснував «Газпром», підписала з компаніями Engie, OMV AG, Shell, Uniper і Wintershall Dea угоди про фінансування проєкту «Північний потік-2». У результаті зазначених узгоджених дій фактично було створено міжнародний консорціум із будівництва та експлуатації газопроводу.

Тобто міжнародні енергетичні групи — сторони угод із будівництва газопроводу «Північний потік-2», серед акціонерів яких є уряди Росії, Франції, Австрії, Фінляндії, об’єднали свої зусилля для будівництва газопроводу «Північний потік-2» в обхід території України. Одним із наслідків реалізації проєкту може бути усунення української компанії з європейського ринку транзиту природного газу газопроводами з Росії до Європи, а також обмеження доступу на ринок трейдерів, які реалізують природний газ споживачам в Україні.

Отже, йдеться про узгоджені дії іноземних суб’єктів, які можуть призвести до антиконкурентних наслідків на території України. При цьому Антимонопольний комітет України свого дозволу на ці узгоджені дії не давав.

«Навіщо дозвіл АМКУ?» — запитаєте ви. Адже йдеться про угоди між нерезидентами, що укладені на території іноземної держави, про будівництво газопроводу не в Україні. Заперечимо, пославшись на принцип екстратериторіальності. Він передбачає право держави втручатися в процеси, які відбуваються за її межами, але антиконкурентні наслідки від яких матимуть місце саме на території цієї держави. Саме тому ви часто бачите, що АМКУ дає дозволи на злиття американських або китайських компаній, які начебто до України не мають жодного стосунку.

«Ліга антитрасту» просить Антимонопольний комітет України проаналізувати проєкт «Північний потік-2» якраз на предмет наявності в діях його учасників ознак порушення антимонопольного законодавства України, а саме — антиконкурентних узгоджених дій. І метою є не накладення штрафних санкцій, а зобов’язання або рекомендації, які спільно з нашими західними колегами може дати учасникам проєкту Комітет. Для прикладу, визначити гарантований обсяг газу, що прокачуватиметься українським газопроводом після добудови «Північного потоку-2».

Тоді, з одного боку, антиконкурентний ефект буде усунуто, й Україна залишиться учасником ринку транзиту. А з іншого — у разі порушення Росією зобов’язань щодо гарантованого обсягу транзиту ми зможемо добиватися їхнього виконання в міжнародних інституціях.

Звісно, це не панацея. Проте українське конкурентне відомство має всі правові підстави, щоб стати безпосереднім учасником цих процесів і створити додатковий майданчик для перемовин і компромісів. Прихильники добудови «Північного потоку-2», серед іншого, посилаються на те, що це спочатку бізнес і лише потім — політика. Тож, за такою логікою, де ще говорити про бізнес, як не в стінах антимонопольних органів. Адже саме в цей момент консорціум міжнародних компаній може Україну в позаконкурентний спосіб із цього бізнесу вичавити.

Більше статей Юрія Ніколова та Олени Поканєвич читайте за посиланнями.