Як нам почати відбудовувати Україну? Все начебто не так уже й складно — іноземні інвестори згодні нам допомогти на умовах благодійності. Але ж для багатьох не стане несподіванкою, що в нашій країні вони обов’язково зіштовхнуться з корупцією. І це наше першочергове завдання — якнайшвидше позбутися цієї проблеми. У нас немає часу чекати, поки Україна виграє міжнародні суди щодо компенсації збитків, завданих агресором. Люди та їхні діти живуть, працюють і відпочивають уже зараз.
А що я з цього матиму?
Слово «корупція» вже набило оскомину в Україні. При цьому багатьом здається, що проблема, швидше, в олігархах, які створюють і підтримують корупцію, фінансуючи депутатів чи чиновників за просування вигідних їм законів. Усе це так, але дуже часто зовсім не олігархи заважають бізнесу створюватись і розвиватись.
Приклад із повсякденного життя. Мої знайомі в дачному кооперативі вирішили об’єднатись і пробурити глибоку свердловину, що потребувало отримання рішення від місцевої ради. Звичайно, були підготовлені необхідні документи і подані до відповідних органів.
Та одного чудового дня на приватну територію кооперативу заходить людина і безцеремонно ставить умову, що його будинок буде безплатно підключений до свердловини. Тобто члени кооперативу мають профінансувати створення свердловини, а ця людина користуватиметься всім безплатно. Бо вона… місцевий депутат, і в разі незгоди з озвученою пропозицією заблокує рішення місцевої ради.
Оце і є корупція, коли посадова особа вимагає отримати «щось», бо має певну владу або повноваження.
Інший приклад (до того ж типовий) — забудовник отримав вимогу від голови місцевого водоканалу передати (подарувати) йому квартиру в обмін на підключення будинку до мереж водопостачання та водовідведення (каналізації).
Загальновідомо, що будівельна галузь дуже корумпована, перш за все на стадії отримання погоджувальної документації. Але не всі знають, що будь-яке підключення до мереж електро-, газо- чи водопостачання є не менш, а навіть більш корумпованим.
Прикладів — безліч.
Існує в нас ця проблема в той момент, коли іноземні держави або місцева влада зарубіжних міст хочуть допомогти Україні відбудуватися. Вони кажуть: ми можемо побудувати ціле місто з житловими та комерційними будинками й інфраструктурою, але не хочемо мати справу з місцевими чиновниками. Бо їм відомий саме цей рівень корупції, коли за всі дозволи та погодження доводиться давати хабарі. Бо будівництво без хабарів чиновникам і місцевим депутатам нецікаве. Майже кожен із них питає: а що я з цього матиму? І якщо нічого, то вставлятимуть палиці у колеса і не надаватимуть необхідних погоджень.
Благодійність хабарів не передбачає
Єдиний вихід позбутися хабарів — це скасувати певні функції або передати їх тим, хто діє за іншим сценарієм. Наприклад, надати право інвесторам користуватися місцевими погоджувальними установами за кордоном. Тобто якщо інвестори з якогось європейського міста мають намір побудувати містечко в Україні, все, що вони роблять, — це погоджують відведення земельної ділянки з державним органом.
А сам проєкт інвестори могли б погоджувати з органами міста реєстрації свого бізнесу. Вони ж (інвестори) фінансуватимуть будівництво та підключатимуть усі мережі. Приймати готові новобудови в експлуатацію також повинні відповідні органи зарубіжного міста інвесторів.
Тому єдине, що слід створити на рівні вищого керівництва України, — це орган, який моніторитиме ці процеси, братиме їх до відома та вирішуватиме питання відведення земельної ділянки.
Ніяких місцевих громад в Україні для цього не потрібно, бо їх не буде в місці будівництва нового міста. А після завершення будівельних робіт новозбудоване місто вже матиме свої власні органи та свою громаду із самоврядуванням, яке навряд чи буде корумпованим, а діятиме як влада європейського міста, змінюючи парадигму функціонування державних органів.
Можна тільки помріяти, що такі містечка матимуть широкі вулиці, комфортні будинки та енергозберігаючі технології, паркові зони, сучасні школи та лікарні. А можливо, навіть безплатні басейни та спортивні майданчики для місцевих жителів, як у деяких розвинених країнах.
Охочі інвестувати у відбудову Україні сьогодні є. Вони різні. Приміром, хтось хоче відбудувати в Ірпені школу та/або дитячий садочок. А дехто віддає перевагу лікарняним закладам або інфраструктурним об’єктам.
І тут без варіантів — нам слід обов’язково позбавити їх зустрічі з вітчизняною корупцією. Бо як тільки в благодійних відбудовників почнуть щось вимагати, вони підуть і вже не повернуться.
Кадастрова допомога
Передусім слід створити кадастри пошкоджених будівель і не просто як перелік, а з нанесенням нерухомості на картографічну інформацію в геоінформаційних системах (ZN.UA вже розповідало про справжні кадастри нерухомості). До цих пошкоджень необхідно додати проєкти з відбудови з приблизною її вартістю.
Трохи конкретики. Нещодавно до будівельного коду було внесено нові вимоги до новобудов, які мають зводитися тільки з підземними сховищами. Звичайно, такі вимоги мають бути обов’язковими і для іноземних благодійників. Ці вимоги повинен доводити до відома іноземців той самий спеціальний державний орган, що займається питанням виділення земельної ділянки для цілого міста. Він же допомагатиме із відновленням школи або дитсадку, приміром у Ірпені чи Бучі, а головне — розроблятиме плани відновлення вщент зруйнованих міст і оприлюднюватиме ці плани на кадастровій карті відновлення України. Він же влаштовуватиме роуд-шоу з пошуку інвесторів для відбудови та працюватиме з ними.
Також слід усвідомлювати, що іноземні забудовники, найімовірніше, залучатимуть до робіт своїх будівельників, тобто тих, кому довіряють. І в цій ситуації слід подумати над питанням оподаткування забудов, які створюються не як комерція, а як благодійність. Це питання за неналежного вирішення також може відштовхнути інвестора.
Якого розміру квартири надавати нашим громадянам і в якому стані, також мають вирішувати благодійники, а не місцеві органи, а інформацію про постраждалих вони можуть брати із кадастру відбудови.
Звичайно, при благодійній відбудові України виникатиме багато інших питань. Та головне, що треба зробити, — це надати інвесторам прозору інформацію щодо руйнувань і проєктів відновлення та створити такі умови, за яких інвестувати їм буде комфортно.
Тоді вони із радістю витрачатимуть на нас свої гроші. Це створить зовсім інший імідж нашої країни і навіть деяку конкуренцію серед інвесторів. Для них стане престижним отримати свою частку в загальних інвестиціях з відбудови героїчної України.
Коли треба все це починати?
Та хоч сьогодні!
Більше статтей Людмили Сімонової читайте за посиланням.