Інфляція: за один крок від річного показника

«ДТ» продовжує щоквартальне відстеження зміни індексу споживчих цін (ІСЦ) в Україні. Відповідно до даних Держкомстату від 6 жовтня, після двох попередніх місяців зниження — у липні та серпні, у вересні цей індекс знову зріс. І хоча треба визнати, що порівняно з попереднім роком показники інфляції в нас у 1,8 разу нижчі, до виходу на закладену урядом на рік цифру збільшення ІСЦ у 9,5% залишається зовсім нічого — лише 0,4%. На що цілком достатньо одного місяця.

Отже, вересень показав: укластися в заплановані річні параметри не вдасться. Більшість експертів вважають, що інфляція становитиме в нас близько 13%.

Цінова динаміка вересня

За повідомленнями Держкомстату, у вересні ІСЦ зріс проти серпня на 0,8%. Основним чинником збільшення став черговий «подарунок» батькам перед новим навчальним роком, пов’язаний із відчутним зростанням плати за навчання дітей. У середніх навчальних закладах у вересні вона підвищилася на 13,2%, а у вищих ще більше — на 16,9. І хоча питома вага витрат за цими двома позиціями у загальному індексі невелика — 1,320%, чи майже в 40 разів менше, ніж за продуктами харчування, на них припало більш як чверть загального цінового приросту.

Друга група «винуватців» — бензин (подорожчав на 4,8%) і легкові автомобілі (на 3,4%). З грудня минулого року ціни на бензин зросли в 1,6 разу за відносно стабільних цін на нафту на світових ринках. Це зростання не залишає байдужими уряд і Антимонопольний комітет та викликає, м’яко кажучи, занепокоєння 6 млн. власників легкових автомобілів.

Однак вплив цих двох позицій ІСЦ на загальне вересневе зростання цін невеликий — разом приблизно 0,1%. Річ у тім, що через низку причин реальна частка витрат населення на купівлю автомобілів і бензину значно вища, ніж враховано в ІСЦ. Так, у загальному індексі на придбання автомобілів припадає лише 1,376% ваги споживчого кошика, на бензин трохи більше — 1,379%. Ці розміри практично порівнянні з вагою витрат на сало (1,373%) чи картоплю (1,337%).

Ну, і ще у вересні на 1,5% піднялися ціни по групі алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Та не все так погано. У вересні лише на 0,3% підвищилися ціни на продукти харчування. Це не найгірший приріст. Причому переважно з огляду на звичайні сезонні коливання цін у літні та перший осінній місяці подешевіли фрукти — на 1,6% і овочі — на 4,1. І в результаті прямо-таки героїчних зусиль уряду та антимонопольників удалося домогтися зниження цін на цукор аж на 0,5%. Зауважимо, що в останні кілька років у нас відбувалося «залпове» підвищення цін на соняшникову олію та цукор у півтора — два з половиною рази. А потім ми пишалися тим, що ціни на них із величезними складнощами знижувалися на 2—5%.

Підсумки за три квартали

Крім змін індексу за минулий місяць, слід прокоментувати його зміни до грудня 2008 року, тобто за три минулі квартали. Загалом ІСЦ зріс на 9,1%. (Торік на цей час ми вже мали приріст у 16,1%.) Причому за перші дев’ять місяців цього року індекс цін на продовольчі товари виявився нижчим, ніж загальний ІСЦ. Такого не було вже кілька років. Так, торік продовольчий компонент за аналогічний період зріс на 21,6%.

Найістотніший приріст у загальному ІСЦ припадає на кілька далеко не другорядних позицій. З продовольчої групи на 57,4% подорожчав цукор. На 13,2% — рибопродукти, очевидно, в основному за імпортованими виробами, у зв’язку зі зміною курсу гривні. Через солідне збільшення акцизів на 34,0% подорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби. З непродовольчої частини ІСЦ на 31,0% стали дорожчими ліки, на 59,0 — бензин, 17,0 — легкові автомобілі, 15,9 — послуги залізниць, рівно наполовину — послуги пошти, 15,2 — книжки (включаючи підручники), газети, зошити та на 20,0% — особисті послуги (це перукарні, сауни, косметика).

Аби не фокусуватися лише на негативних тенденціях, відзначимо і зниження цін. Воно характерне тільки для продовольчих товарів і зумовлене сезонними ціновими коливаннями. На 20,8% зменшилися ціни на яйця (найвищі ціни на них рік у рік у грудні), на 15,5 — на овочі, зокрема, на 22,5% — на картоплю, на 4,5% — на молоко і, нарешті, на 0,8% подешевшали сири.

Напрошується невеличке порівняння ІСЦ із зарубіжними країнами. Тамтешнім дуже низьким темпам цін нам доводиться лише заздрити. За даними жовтневого випуску International Financial Statistics, у серпні стосовно грудня 2008-го ІСЦ по всіх країнах єврозони зріс усього на 0,3%. У тому числі у ФРН — на 0,5%, Франції — 0,7, а в Італії знизився на 0,3%. У Великобританії ціни піднялися на 1,7%, Польщі — на 3,4, Угорщині — на 5,5%. У Словаччині вони знизилися на 0,3%. У США їхній приріст становив 2,7%. Лише російський ІСЦ за грудень—липень наближається до нашого — 8,1%.

Чи була дефляція в липні

Липневий ІСЦ начебто порадував нас невеличким, але все-таки приємним зниженням на 0,1%, а серпневий додав до нього ще 0,2%. За рахунок чого, яких компонентів загального індексу?

У липні на 0,2% подешевшало продовольство. З урахуванням його ваги в індексі (53,253%) воно могло зумовити загальне зниження на 0,1%. Та з інших 11 індексних груп по десяти (їхня загальна вага 35,942%) групові індекси за місяць підвищилися загалом на 2,5%. А от стосовно житлово-комунальних послуг липневий індекс дав зниження на 3,3%.

Де, в яких регіонах нашої України в липні знизилися тарифи на послуги ЖКГ? З 27 регіонів вони підвищилися в 19, залишалися незмінними в шести та знизилися в двох: у Рівненській області на 0,2% і дуже вражаюче — у Києві. Нібито відразу на 28,7% стосовно раніше підвищених тарифів, тобто на 40,3% відносно їхнього рівня до підвищення (28,7:71,3). Це віртуальне зниження в липневому ІСЦ було зумовлене скасуванням Кабміном дуже різкого та болючого для киян підвищення тарифів у попередньому місяці. Саме воно — і тільки воно — дало по всій Україні зниження індексу як за послугами ЖКГ, так і загального ІСЦ.

Треба додати, що в цій групі й по Києву залишилися незмінними тарифи на газ, електроенергію. А щодо водопостачання, водовідведення, квартирної плати, гарячої води та опалення вони підвищилися більше, ніж загалом по цій групі. І якби зниження справді відбулося, то кияни були б щиро вдячні уряду. Та коли навіть Полихаєва з Чорноморського «Геркулесу» не можна було взяти на тодішнє розпорядження міської влади про виселення, то столичного мера і столичну владу тим паче. Жителі Києва, як і раніше, одержували квитанції з підвищеними тарифами.

На Київ до підвищення тарифів припадало 10,5% загальних платежів за послуги ЖКГ в Україні. А після підвищення їхня частка зросла в півтора разу — до 16,1% у липні. Якщо виходити з того, що столична влада «мала на увазі» постанову Кабміну, і за цим компонентом індекс залишався б на рівні попереднього місяця, то в липні ми мали б не дефляцію в 0,1%, а приріст на 0,3%.

Певне, наш Держкомстат опинився в складній, явно позаштатній ситуації. Він, найшвидше, зробив правильно, врахувавши в розрахунках урядове рішення. Тим паче що до моменту розрахунку ІСЦ за липень врахувати, «імплементувати» реакцію столичної влади було ще неможливо. Квитанцій зі збереженими підвищеними тарифами киянам ще не надсилали...

Мабуть, з цього питання можуть бути різні точки зору. І це швидше інформація для роздумів, а не для остаточних висновків.