Інфляція: річні результати і дозована інформація

Коли майже вся країна відпочивала у перші новорічні дні, співробітники Держкомстату в Києві і регіонах напружено трудилися, підсумовуючи грудневі і річні зміни цін. І вже 6 січня на сайті відомства було подано цілий букет із 30 цінових індексів, а також спеціальний експрес-бюлетень по цінах як новорічну акцію.

Загалом, якщо порівнювати з 2008-м, приріст ІСЦ у 2009 році виявився майже вдвічі нижчим — точніше, нижче рівно на 10,0 відсоткового пункту. І керівництво Міністерства економіки з гордістю заявило, що показники інфляції (у сенсі, індексу споживчих цін) є найкращим досягненням економіки країни за останні роки, тому що зростання становило «всього 12,3%». Це начебто справді так. Тому що МВФ обіцяв нам інфляцію в 16%, а Світовий банк — у 14%. Щоправда, на тлі прогнозів цих двох «знеславлених» організацій якось було зовсім забуто прогноз рідного Міністерства економіки та уряду, які обіцяли вкластися з приростом ІСЦ у 9,5%. Але, мабуть, засмучуватися не варто, коли вже вийшло «так на так».

Грудневий ІСЦ дав дуже невеличкий, нехарактерний для попередніх років приріст у 0,9%. З найбільш значущих слід виокремити звичайне сезонне підвищення цін на молоко на 9,8%, тваринне масло — на 8,6, овочі — на 6,1, у тому числі на картоплю — на 7,6%. За цими групами продуктів харчування підвищення цін триватиме і в наступні зимові та весняні місяці. А симетричного зниження цін у грудні не спостерігалося. Можна зазначити лише подешевшання на 6,8% бензину і на 2,9% — фруктів, швидше за все, за рахунок лимонів, ціни на які зросли вдвічі кілька місяців тому, як і на часник, у боротьбі з місцевим та імпортним грипом.

Важливішими є річні зміни цін. Загалом за минулий рік ІСЦ зріс на 12,3%, тоді як за 2008-й — на 22,3%. За кількома досить значущими продуктами і послугами динаміка цін виявилася більш значною. Ціни на цукор зросли на 83,9%, тваринне масло — на 35,4, молоко — на 16,6, безалкогольні напої (напевно, через зарахування до них за міжнародними стандартами кави, чаю і какао) — на 24,7, рибопродукти — 14,1, рослинну олію — 11,7%. На 9,9% подорожчав хліб. Щодо інших харчових продуктів ціни зросли до 10%. А от на яйця вони знизилися на 6,3%, овочі — на 5,5, у тому числі на картоплю — на 6,5%. Значно, за рахунок збільшення акцизних ставок, подорожчали алкогольні напої і тютюнові вироби — на 38,4%.

З інших непродовольчих товарів і послуг особливо сильно, попри титанічні зусилля Антимонопольного комітету, зросли ціни на ліки — ще на 36,3%. З січня минулого року рівно наполовину подорожчали послуги пошти. І ще на 46,0% підскочили за рік ціни на бензин. А з групи комунальних послуг на 40,0% зросли тарифи на каналізацію (мабуть, їх точніше називати водовідведенням, як позначено у наших рахунках) і на 27,9% — на водопостачання. За іншими позиціями, представленими у річному індексі, приріст цін був менш значним. Щоправда, за нашими масштабами: по одягу і взуттю — на 7,6%, транспорту — 19,2, відпочинку і культурі — 11,8, освіті — 15,1%.

До даних про ІСЦ загалом по Україні слід було б іще додати інформацію, яка з’явилася на сайті Держкомстату 11 січня, про регіональні індекси. За рік ціни найбільше зросли в Криму — на 14,8 і Одеській області — на 14,4%. А найнижчим приріст був у Київській області — 9,5 і Кіровоградській — 9,7%. За груповими індексами важко зрозуміти, чому, наприклад, послуги освіти у Чернівецькій області за рік зросли в ціні на 23,3, а в Херсонській — лише на 2,3%. Або ж у Севастополі індекс по алкогольних і тютюнових виробах зріс на 52,4, а в Чернівецькій області — тільки на 28,5%. Ну, а жителів столиці можна заспокоїти тим, що за рік, попри вкрай заплутану ситуацію з комунальними тарифами, вони подорожчали начебто терпимо — всього на 25,6%. Хоча цей показник виявився найвищим по Україні (загалом по країні — 8,2%, а, крім Києва, найбільший приріст у Криму — 12,6%). Оскільки рахунки на оплату цих послуг рекомендується зберігати три роки, кияни можуть порівняти грудневі платіжки 2008-го і 2009 року, додавши для коректності також оплату електроенергії, тарифи на яку не змінювалися, і подивитися, наскільки отримані цифри збігаються з держкомстатівськими.

Дозована інформація

Щомісяця жителі 46-мільйонної України здійснюють приблизно 1,2—1,4 млрд. купівель товарів і послуг. І цінові зміни на них повинні повно та об’єктивно відображатися в ІСЦ. Зрозуміло, що досягти цього не так просто, зважаючи на те, що цей індекс в Україні, як і в інших країнах, розраховується на основі вибіркової реєстрації цін.

Нагадаємо, що в Україні «кошик» ІСЦ включає 296 найбільш значущих товарів (259) і послуг (37). Для одержання загального і групових індексів (наприклад, за продуктами харчування, транспортом, освітою) індивідуальні індекси зважують за часткою кожного продукту в загальній структурі споживчих витрат. Тобто для розрахунків потрібні тільки дві складові — набір продуктів і послуг та їхні ваги.

Ваги всіх продуктів, причому не тільки загалом по Україні, а й за кожним із восьми великих територіальних районів, подані на сайті Держкомстату, а в цілому по Україні — і в статистичних збірниках «Індекси споживчих цін». А от за всіма 296 продуктами і послугами, які входять до ІСЦ, вони, на жаль, не публікуються. Виглядає це не надто логічно. Вважається, що користувачам цілком достатньо даних, наведених у цілому, за основними групами і тільки за 18 продуктами (наприклад, цукром, рослинною олією, бензином, поштовим зв’язком). Мабуть, що для більшості громадян це так. Але якщо комусь потрібна більш повна інформація? А вона потрібна, приміром, науковим співробітникам, котрі займаються проблемами ціноутворення. Та одержати її не вдасться. Хоча в Законі України «Про державну статистику» (стаття 14) передбачений рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб.

У багатьох ще не стерлося з пам’яті, як кілька років тому тодішній перший віце-прем’єр і міністр фінансів М.Азаров, коментуючи зміни ІСЦ за місяць, з докором підкреслив, що громадяни не оцінили гідно зниження цін на капусту на 37%. А вони і не могли оцінити, тому що даних не мали. І якщо окремим виданням ще недавно якось вдавалося додатково випросити у Мінекономіки дані про зміну цін на цибулю, моркву і буряк, то в останні місяці на одержання і цієї інформації «одягли намордник». Додамо, що в США навіть президент країни не може одержати дані про зміну ІСЦ на десять хвилин раніше, ніж їх буде опубліковано для всіх потенційних користувачів.

Мабуть, нинішня неможливість одержання даних за всіма позиціями ІСЦ пояснюється розумінням того, що не все в наших розрахунках гладко, що необхідно удосконалювати методологію і практику визначення індексу за окремими групами продуктів. Особливо це стосується досить вагомої в Україні плодоовочевої групи зі значними внутрішньорічними сезонними коливаннями цін, та ряду інших аспектів.

Керівництво Держкомстату незмінно повторює, що наша статистика розробляється не для статистиків, а для всіх категорій і груп користувачів. Загалом, це справді так. Але хотілося б, щоб ця теза без обмежень поширювалася і на ІСЦ.