Інфляція: Новий рік відсвяткуємо влітку

Уже в перші дні липня Держкомстат підготував і опублікував цілісінький букет цінових індексів за червень і перше півріччя, поданих у трьох базових варіантах. Як завжди, найбільшу увагу привертає індекс споживчих цін (ІСЦ).

Сподіватимемося, що інфляція цього року буде нижчою за торішню й не вийде за межі 13—15%. Однак насторожує, що продовольчий компонент в індексі цін промислової продукції зріс уже на 12,2%, закладаючи передумови для подальшого зростання в найближчі місяці цін на продовольство.

Піврічні результати

У червні ІСЦ зріс в Україні на 1,1%. З урахуванням його зростання за січень—травень на 7,4% загальний піврічний приріст становить 8,6%. Це майже вдвічі менше, ніж за першу половину минулого року (15,5%). Можна сподіватися на невеличке зниження ІСЦ у липні—серпні, пов’язане зі звичайним сезонним зменшенням цін на овочі й фрукти. Так, торік загальний індекс за липень і серпень знизився до 14,8%. Але тільки торік. У 2005—2007 роках такого зниження не було.

Оскільки явно нереальні урядові намітки — «вкластися» в 9,5% річної інфляції — поки що залишаються в силі, для досягнення цієї межі нашому ІСЦ залишилося збільшитися лише на 0,8% (109,5 : 108,6 = 1,0083).

За півроку ціни на продукти харчування (без алкогольних напоїв і тютюнових виробів), на які в нас припадає основна частина споживчих витрат населення, зросли трохи менше, ніж загальний індекс, — на 7,8%. До грудня минулого року в червні особливо подорожчали цукор — на 36,0%, картопля — 25,8 (у зв’язку з появою дорожчої молодої картоплі), безалкогольні напої (включаючи чай, каву) — 19,8, а також тваринне масло — на 14,9%.

Подорожчання тваринного масла, можливо, пов’язане з нещодавнім переходом на нові стандарти. Адже раніше під виглядом цього продукту випускалося масло, що включає й рослинні компоненти.

А що ж із продуктів подешевшало з грудня минулого року? Ціни на яйця знижувалися з місяця у місяць і в червні були на 37,0% нижчі за грудневі. Їх падіння в першому півріччі характерне й для попередніх років (від 23,5 до 42,2%). Та вже з липня яйця почнуть дорожчати. І нині ця тенденція вже стала помітною.

Взагалі зниження цін на яйця багато в чому гальмувало приріст загального ІСЦ. Якби ціни на них залишалися на рівні грудня минулого року, загальний індекс був би на 0,4 пункту вищим, тобто становив би 9,0%, а за харчовими продуктами — 8,6, а не 7,8%.

Значно дешевшими, ніж торік у травні—червні, були деякі овочі. Шкода, що індекс цін по цій групі (на неї припадає 3,3% споживчих витрат) не наводиться Держкомстатом. Так, наприкінці травня в середньому по Україні кілограм капусти на міських ринках коштував 3,73 грн., а в травні 2008-го — 7,54, цибуля ріпчаста — 2,30 і 5,83 відповідно, буряк — 2,66 і 7,36, морква — 3,62 і 8,41 грн. А подорожчали огірки (13,74 грн., а 2008-го — 11,92) і трохи помідори (16,78 і 16,28 грн.).

Найбільше подорожчання — на 23,6% — по алкогольних і тютюнових виробах. Поки що воно фокусувалося на сигаретах, на які значно зросли акцизи, а з липня настане черга й алкогольних напоїв.

За окремими групами та підгрупами товарів і послуг у загальному ІСЦ найбільше за півроку зросли ціни й тарифи на поштові послуги — на 50,0%, послуги з водовідведення — 34,1, на бензин — 33,8, ліки й медичні товари — 28,8, квартирну плату — 22,9 і водопостачання — на 21,5%.

Поки що на позначці 100,0% до часу залишаються незмінними тарифи на електроенергію та природний газ. І ще на послуги середньої й вищої освіти (на них зазвичай підвищення припадає на початок навчального року).

Як поліпшити уявлення про ІСЦ

По-перше, в таблиці із щомісячними показниками індексів доцільно було б додати колонку з вагами наведених індексів, тобто дати уявлення і про їхній другий компонент. Наприклад, продукти харчування — 53,135%, хліб і хлібопродукти — 8,559%. Так робить національна статистика багатьох країн.

По-друге, безсумнівною позитивною ознакою нашого ІСЦ є щорічне поновлення його вагової структури. Вона базується на розробках вибіркових обстежень витрат домогосподарств. Із червня з’являється можливість зважувати індивідуальні індекси за ваговою структурою минулого року, яка максимально наближена до існуючої структури споживчих витрат. У багатьох країнах, навіть із розвиненою статистикою, використовується вагова структура, яка була три-п’ять років тому, що погіршує якість індексів.

Наш ІСЦ включає 296 різновидів товарів і послуг. І ця розгорнута вагова структура не тільки по Україні, а й по дев’яти її економічних районах, яка потрібна для розрахунків 27 регіональних індексів, щороку наводиться на сайті Держкомстату. А от, на жаль, дані за всіма цими 296 індивідуальними індексами на сайті не наводяться. Навряд чи в цьо­му є якась логіка.

Цілком закономірно й зрозуміло, що комусь хочеться не тільки знати зміну групових індексів щодо хліба та хлібопродуктів, а й мати уявлення про їх зміну щодо рису, гречки, манки. Інших цікавлять зміни цін на чай, каву (в зернах і розчинну), різновиди ліків. Такі дані бажано було б бачити на сайті Держкомстату.

І, нарешті, по-третє. ІСЦ, що публікуються щомісяця, дають лише абстрактне, відсоткове уявлення про зміни цін. За ними немає абсолютних даних про рух цін. Зрозуміло, що в щомісячних публікаціях інших підходів і бути не може. А от у щорічних статистичних збірниках «Індекси споживчих цін» хотілося б бачити повнішу інформацію. Звичайно, йдеться про рух цін не за всіма, а за основними різновидами продуктів, особливо за продуктами харчування і послугами. Тут прикладом може слугувати їхнє відображення по Росії, яке наводиться в збірниках «Цены в России».

Наш і зарубіжні ІСЦ

Із ІСЦ у нас ситуація хоч і менш драматична, ніж із падінням ВВП, та загалом невтішна. Адже, відповідно до оновленої кілька днів тому доповіді МВФ «Перспективи розвитку світової економіки», 2009 року інфляція в розвинених країнах становитиме лише 0,1%, а в тих, що розвиваються, — 5,3%.

У 30 країнах ОЕСР червневі дані про ІСЦ є поки що лише по п’яти країнах. Тому візьмемо травневі показники до грудня минулого року. Інфляція в них становила лише 1,0% (по Україні за п’ять місяців — 7,4%). Найбільше зростання в Угорщині — на 4,4 і Польщі — на 3,4%. По «великій сімці» — 1,0%, в основному за рахунок США (на 2,3%). В Японії, ФРН, Іспанії, Ісландії, Ірландії, Фін­ляндії за п’ять місяців ІСЦ знизився, тобто там дефляція. А в Росії ІСЦ зріс на 2,5%. Навіть у таких країнах, як Бразилія, Чилі, Туреччина, які раніше вирізнялися дуже високою інфляцією, вона за п’ять місяців цього року була в кілька разів ниж­чою, ніж в Україні.