Геополітична розрядка і деескалація дуже потрібні Україні

11 лютого, 2022, 08:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Що відбувається із українськими фінансами

Геополітична розрядка і деескалація дуже потрібні Україні
© Колаж ZN.UA

На тлі можливої військової ескалації сформувався цілий букет факторів, які негативно впливатимуть на економічний розвиток України цього року. До невгамовної інфляції додалися девальваційні тренди, зменшення попиту на державні цінні папери на внутрішньому ринку, не найкраща ситуація на зовнішніх ринках запозичень, надмірний попит на валюту, зростання облікової ставки. І з ким же говорити про цей букет неприємних сюрпризів, як не з Національним банком. На найактуальніші питання ZN.UA про держфінанси, борги, курс та інфляцію відповідали члени Правління НБУ Юрій Гелетій і Сергій Ніколайчук.

 

— Панове, ситуація на валютному ринку потроху заспокоюється, але загроза нікуди не зникла. Як і Україна зі шпальт світових ЗМІ. Наскільки все це сильно впливає на державні фінанси та макростабільність?

Сергій Ніколайчук (С.Н.): Якщо говорити про вплив січневої інформаційної напруженості на макроекономічні тенденції, то, звичайно, він буде. Україна — мала відкрита економіка і дуже сильно залежить від настроїв глобальних гравців, внутрішніх інвесторів і споживачів, які можуть змінюватися залежно від ситуації з геополітичними ризиками. Однак, на нашу думку, цей вплив буде відчутно меншим порівняно із ситуацією 2014–2015 років чи навіть із ситуацією 2020 року, коли пандемія суттєво позначилася на економічних рішеннях різних суб’єктів господарювання. Поточна помірніша реакція пояснюється тим, що українські громадяни вже давно живуть у ситуації достатньо високої невизначеності, — ця загроза у нас під боком уже восьмий рік. Це один із факторів. Інший — зараз Україна не має таких дисбалансів, які вона мала, наприклад, 2013-го чи 2014 року. Українська влада змогла побудувати систему досить стабільного макроекономічного менеджменту. Це стосується і діяльності центрального банку, і Міністерства фінансів. Останнє, до речі, здійснює доволі виважену фіскальну політику, внаслідок чого державний борг знизився, за нашими оцінками, до 50% ВВП при тому, що країна пройшла пандемічну кризу, яка потребувала від неї досить суттєвого збільшення видатків на протистояння загрозам насамперед у медичній сфері. Так, ми знизили у січні прогноз економічного зростання на цей рік з 3,8 до 3,4%, але це зниження сильно корелює з переглядом прогнозів по світовій економіці. Наприклад, нещодавно МВФ знизив прогноз економічного зростання у світі на цей рік на 0,5 відсоткового пункту. Тому я точно не говорив би, що ми зараз кардинально змінюємо свої оцінки щодо розвитку економіки цього та наступного років.

Юрій Гелетій (Ю.Г.): Зі свого боку доповню, що ми бачимо зараз у державних фінансах. Торік, за нашими оцінками, дефіцит бюджету було зведено на рівні 3,5% ВВП. Ми очікуємо його помірного скорочення і надалі. Це значною мірою зумовлюватиметься обмеженим доступом до фінансування через поточне ускладнення умов і загалом жорсткіші умови на світових фінансових ринках. Також ми маємо враховувати високу премію за ризик для України. Безумовно, якщо відбудеться деескалація, покращиться геополітична ситуація, приплив коштів може відновитися, за нашими оцінками, у другій половині року. Водночас при оцінці можливого припливу коштів ми повинні враховувати й конкуренцію серед країн Emerging Markets, яка зараз зростатиме з огляду на посилення монетарних політик провідними центробанками. Тож у таких умовах нам важливо продовжувати співпрацю з МВФ, яка є фактично «знаком якості» для іноземних інвесторів. Ми, зі свого боку, надалі проводитимемо монетарну політику, спрямовану на зниження й утримання інфляції поблизу цілі 5%. Це також сприятиме зниженню премії за ризик.

— Чи має Національний банк стратегією на випадок військової ескалації? Наскільки ви готуєтесь і наскільки швидко зможете переналаштувати всі процеси?

Ю.Г.: Ясно, що ми обговорюємо різні сценарії, бо маємо бути готові до будь-якого розвитку подій. Звичайно, у нас є плани на будь-який випадок, але я не хотів би їх деталізувати, щоб не підігрівати панічних настроїв із боку банківських кіл. Ми не розглядаємо застосування регуляторних обмежень, адміністративних заходів. Ситуація на валютному ринку є абсолютно задовільною. Радикальні сценарії також, дякувати Богові, не на часі. Ми сподіваємося, що підтримка України з боку наших партнерів, геополітична розрядка і деескалація дадуть нам змогу навіть не говорити про перспективи реалізації цих планів.

Єлизавета Сергієнко / Прес-центр НБУ

— Сергію Анатолійовичу, ви вже визначили, наскільки болісним може бути цей удар для нашої економіки?

С.Н.: У нас є певні тригери, відповідно до яких ми маємо план дій, але говорити про якісь масштабні дії з нашого боку на сьогодні немає підстав. Узагалі плани дій у нас були вже давно розроблені, багато років тому, бо ми далеко не перший рік живемо з ризиком ескалації військового конфлікту.

Ю.Г.: Але, звісно, зараз ми робимо їхній легкий тюнінг.

С.Н.: Так, ми їх доопрацювали наприкінці минулого — на початку цього року. І ми постійно перебуваємо в діалозі з комерційними банками та обговорюємо наші спільні дії на випадок реалізації певних ризиків. Ми готові до різних сценаріїв, тримаємо руку на пульсі, однак сподіваємося, що все-таки будемо йти за нашим базовим сценарієм поступової деескалації та зниження напруженості в інформаційному просторі.

— Ми поговорили про політичні реакції, давайте поговоримо про те, як реагує бізнес і як реагують люди. Чи помічаєте ви якісь панічні настрої: виведення грошей у готівку, зростання попиту на валюту, переведення коштів компаніями, зняття грошей із рахунків?

Ю.Г.: Ми не бачимо панічних ознак — ані суттєвого відпливу вкладів, ані паніки на валютному ринку. Звісно, будь-яка людина, вкладники зокрема, очікувано відреагували на інформаційний тиск. Ви ж бачите, яка активність зараз навколо України, і топ-лідери приїжджають. Як каже міністр закордонних справ, — «парад візитів». Протягом поточного тижня (розмова відбулася 4 лютого. — Ред.): прем’єр-міністр Нідерландів, президент Туреччини, прем’єр-міністр Великої Британії. На наступних тижнях — Олаф Шольц, Емманюель Макрон. Йде великий каскад подій, а ми всі живемо в інформаційному просторі. Тому люди, безумовно, реагують. Якщо говорити про гривневі кошти фізосіб, то за січень вони зменшилися несуттєво — на близько 5%, і третина цього зменшення мала сезонний характер. Населення в основному витрачало кошти із зарплатних карток, не чіпаючи строкових депозитів у гривні. Відплив валютних коштів був повільнішим, ніж гривневих. Обсяг вкладів бізнесу в цілому майже не змінився.

Безумовно, один із факторів відпливу — бажання створити «подушку безпеки» на випадок непередбачуваних подій. Ми це спостерігали і 2020 року, коли починалася пандемія, але на сьогодні відпливи відчутно менші. До речі, і у пандемічному році, попри відпливи на початку, гривневі кошти населення дуже швидко відновилися, коли ситуація збалансувалася. В цілому за 2020 рік вони збільшилися на 26%.

С.Н.: На сьогодні у нас економіка набагато стійкіша до кризових подій порівняно з попередніми кризовими епізодами. Те ж саме можна сказати і про банківську систему. Щорічний стрес-тест, який ми проводили торік, показав, що навіть за негативного сценарію ризики банківської системи є досить незначними. Суттєво зменшився порівняно з тестом дворічної давності кредитний ризик. Навіть за несприятливим сценарієм, з урахуванням виконаної банками домашньої роботи, майже всі банки станом на 1 січня 2022 року мають нормативи достатності капіталу вищі за встановлені необхідні рівні. Банківська система зберігає дуже високий рівень ліквідності. Тож ми спокійні щодо стану банківської системи. І, наскільки я бачу, вкладники також не переймаються ситуацією в банківській системі, тому не забирають вкладів настільки активно, як це було під час попередніх криз.

— Якою є ситуація на валютному ринку?

Ю.Г.: Ви знаєте, що з початку листопада, коли розпочалося брязкання зброєю, нарощування кількості військ Росії поблизу наших кордонів, відбулося ускладнення доступу до ресурсу на міжнародних ринках капіталу, погіршення котирувань наших цінних паперів, фінансових інструментів. Ця геополітична ситуація, безумовно, також знайшла своє відображення і на внутрішньому ринку. Але з 28 січня ми бачимо позитивну динаміку.

Котирування, якщо ми говоримо про основні наші інструменти, вже покращуються. На валютному ринку ситуація теж стабілізувалася. Наприкінці січня гривня взяла тренд на зміцнення і станом на вчора (розмова відбулася 4 лютого. — Ред.) курс становив 28,26 гривні за долар. Ми вже кілька разів купували протягом поточного року долар на ринку.

Починаючи з 28 січня ми також побачили, що населення більше продає валюти, ніж купує. Це спостерігалось 28, 31 січня та 1 лютого. Населення за ці три останні дні, за які у нас є звітність, продало валюти на майже 100 мільйонів доларів. Якщо ми говоримо про ситуацію з початку року, то станом на 1 лютого чистий попит населення становив 230 мільйонів доларів, зокрема у готівковому сегменті була сформована чиста пропозиція (28 мільйонів доларів), а на безготівковому — чистий попит (258 мільйонів доларів). Важливо зазначити, що такий обсяг ми оцінюємо як помірний. Наприклад, у листопаді минулого року він був у 1,5 разу більшим. Тому ми не бачимо на валютному ринку за операціями населення панічних настроїв. Ситуація абсолютно контрольована.

С.Н.: І дуже показовим є те, що чистий попит на валюту населенням був сформований виключно через безготівкові операції. Національний банк, давши можливість купувати валюту через мобільні додатки, полегшив життя громадянам. Населення тепер не біжить скуповувати долари, щоб покласти під свій матрац, і навіть якщо і перекладає певну частину своїх коштів у іноземну валюту, то залишає їх у банківській системі. На нашу думку, це теж один із факторів, який сприяє стабільності в банківській системі.

Ю.Г.: Щодо наших подальших дій. Ми й надалі відслідковуватимемо ситуацію у постійному режимі. Сподіваємося, що основні чинники стабілізації ситуації на валютному ринку продовжать діяти, — це насамперед подальше зменшення геополітичної напруги. Зі свого боку, ми надалі діятимемо послідовно у частині як інтервенцій, так і монетарної політики.

— Якщо настрої населення більш-менш стабільні, то чому ж такими полохливими виявилися нерезиденти? Коли ви очікуєте, що і серед них паніка спаде?

Ю.Г.: Дійсно, з початку року нерезиденти зменшили портфель приблизно на 10,8 мільярда гривень. Купили валюти, відповідно, на майже 450 мільйонів доларів. Ми обговорювали цей тренд минулого тижня під час круглого столу, присвяченого результатам діяльності Національного банку. Якщо ми говоримо безпосередньо про прийняття рішень «у полі», то там усе просто. Дилер керується не своїми сентиментами сприйняття країни, він дивиться на показники котирувань. Якщо відбувається погіршення котирувань і спрацьовує так званий stop-loss, вони закривають позицію. При цьому кожен день були якісь новини про Україну та різне їхнє тлумачення, які могли мати вплив на котирування. Пам’ятаєте новини, в яких агресія характеризувалась як «неминуча» (imminent)? Насправді слово imminent в англійській мові має більше тлумачень, які, зокрема, є м’якішими порівняно з «неминучий». Відмінність дійсно принципова.

Думаю, що разом із геополітичною підтримкою та деескалацією на кордонах ситуація стабілізується, і нерезиденти будуть зацікавлені в інвестуванні в наші папери. Але глобально, враховуючи ситуацію з підняттям ставок провідними банками, конкуренція між країнами, які входять до групи Emerging Markets разом з Україною, за залучення ресурсу міжнародних інвесторів буде великою. Ми маємо бути до цього готові і продовжувати послідовну політику та співпрацю з МВФ.

С.Н.: Додам, що ми вже не перший рік живемо в умовах, коли у нас на кордоні стоять російські війська, тому не дивно, що українське населення менше реагує на подібні інформаційні вкиди, ніж нерезиденти, які сидять, наприклад, у Лондоні чи Нью-Йорку.

Однак загалом останніми тижнями ми бачимо, що відплив коштів нерезидентів сильно загальмував. З одного боку, причиною цього є ознаки деескалації конфлікту. З іншого — продавали українські активи здебільшого ті, у кого були середні обсяги активів. Бо власникам маленьких обсягів панікувати немає сенсу, — втрати будуть незначними у разі подальшого зниження вартості українських активів. А ті, у кого на руках великі обсяги українських ОВДП, «вийти з них» без суттєвих втрат наразі вже не можуть. Тому ми не очікуємо, що нерезиденти і надалі «скидатимуть» ОВДП великими обсягами.

— Якщо паніка серед нерезидентів була спровокованою та неочікуваною, то інший фактор, який впливатиме на валютний ринок, очікуваний і прогнозований — потреба в купівлі газу цього літа. До жовтня нам треба буде накопичити великі обсяги за високої ціни. Чи розраховували ви, наскільки вагомим для валютного ринку буде цей фактор?

Ю.Г.: Це питання ми, безумовно, розглядаємо і перебуваємо у контакті з колегами із НАК «Нафтогаз України». Компанія вже поступово виходить на ринок, купує валюту. Я не думаю, що будуть якісь суттєві потрясіння.

— Тобто «Нафтогаз» буде потроху накопичувати валюту до літа?

Ю. Г.: Так, плавно, щоб не було надривів, скажемо так.

С.Н.: У нашому Інфляційному звіті ми закладали досить консервативні припущення щодо ціни на газ для України. Ми на цей рік очікуємо, що середня ціна на європейському ринку залишатиметься дуже високою, близько 850 доларів за тисячу кубічних метрів. Однак для нашого платіжного балансу, для поточного рахунку ця ситуація абсолютно некритична. Багато в чому зростання імпорту в нашому платіжному балансі за рахунок газу та інших енергоносіїв перекриватиметься високими надходженнями від експорту зернових, олійних, адже цінова кон’юнктура на цих товарних ринках залишається дуже сприятливою. Плюс рекордні обсяги врожаїв минулого року. На додачу ми очікуємо і прогнозуємо, що надалі зростатимуть грошові перекази від заробітчан і збільшуватиметься високими темпами експорт IT-послуг. Усі ці фактори компенсують значною мірою підвищення платежів за енергетичний імпорт.

Єлизавета Сергієнко / Прес-центр НБУ

— Не можу не поставити цього запитання: на який середньорічний курс гривні розраховуєте? Чи збігатиметься він із закладеним у держбюджет?

С.Н.: Так само, як ви не можете не поставити цього запитання, так само ми традиційно не можемо дати на нього відповідь.

Ю.Г.: А що стосується обмінного курсу, який закладається до державного бюджету, то це прогнозний показник, призначений для перерахунку показників доходів і видатків, що виражені в іноземній валюті, в гривні. Цей показник прогнозується Міністерством економіки, а не Національним банком. У нас усе просто: ми не маємо цілей щодо курсу та не намагаємося підтримувати обмінний курс на певному рівні чи у діапазоні. Всі наші дії, завдання на валютному ринку фактично прописані у Стратегії валютних інтервенцій.

С.Н.: Обмінний курс — це показник, який дуже важко прогнозувати. Ми не оприлюднюємо прогнозів по курсу, але, звісно, робимо їх для розрахунку інших показників. Прогнози робить і Мінекономіки для розрахунку бюджету. Можемо помилятися ми, може помилятися уряд у своїх прогнозах, так само, як і з прогнозуванням будь-яких макроекономічних показників, але найважливіше — потрібно розуміти, що це саме прогнози, а не обов’язкові для виконання плани.

— Десь рік тому, Юрію Ігоровичу, ми з вами говорили в інтерв’ю про те, коли ж, нарешті, люди перестануть дивитися на курс і почнуть дивитися на інфляцію. Я вас вітаю, ми дочекалися цього моменту, тепер інфляція помітна всім і турбує кожного. Національний банк очікувано підвищив облікову ставку для того, щоб цю інфляцію стримати. При цьому семеро членів монетарного комітету проголосували за підвищення ставки аж до 11, один — узагалі до 12%. Але консолідоване рішення підвищило ставку лише до 10%. Чи можете ви пояснити, чому ж 10, і чи варто очікувати, що буде 11 і більше відсотків упродовж року?

С.Н.: Система прийняття рішень з монетарної політики будується етап за етапом. Перш ніж Правління приймає рішення щодо облікової ставки, це рішення обговорюється на Комітеті з монетарної політики (КМП). У багатьох країнах саме КМП встановлює ключову ставку, голосує за неї, але у нашому випадку на Комітеті відбувається лише обговорення. Члени Комітету, а це, нагадаю, шість членів Правління та чотири директори профільних департаментів, по черзі наводять аргументи за те чи інше рішення. Ці голоси та аргументи фіксуються і публікуються у вигляді Підсумків дискусії КМП. Але фінальне рішення ухвалюється на засіданні Правління, яке розпочинається о 10-й годині в четвер. І кожного разу, коли починається це засідання, у нас постає запитання: чи хтось із членів Правління змінив своє рішення порівняно з тим, яке було висловлено на КМП? На моїй пам’яті траплялися випадки, коли один чи два члени Правління змінювали своє рішення, і були випадки, коли це схиляло терези в той чи інший бік.

Цього разу були вагомі причини для зміни голосів. Нагадаю, що більшість членів Комітету схилялися до рішення підвищити ставку на два відсоткові пункти (до 11%). Однак, врахувавши зміну ситуації насамперед на фінансових ринках і певне поліпшення настроїв у інформаційному середовищі, у тому числі завдяки позитивним заявам з боку політичних лідерів інших держав, деякі члени Правління вирішили, що логічніше буде затвердити як базовий сценарій нашого макроекономічного прогнозу той, що передбачає дещо швидшу деескалацію — упродовж першого кварталу. Відповідно до цього сценарію у нас облікова ставка має бути підвищена до 10% у січні і ще додатково до 11% на березневому засіданні. Але хочу наголосити, що це підвищення до 11% у березні, яке закладено у наш макроекономічний прогноз, не є нашим зобов’язанням. Рішення прийматиметься на початку березня з урахуванням розвитку ситуації протягом лютого.

Ю.Г.: У день засідання КМП, а саме на початку дня в середу, ми мали котирування по ОЗДП, якщо ми говоримо про 5-річні, на рівні 12,9%, а дохідність паперів із погашенням у вересні — 25,3%. Вже наступного дня, у четвер, з урахуванням заяв трошки ситуація заспокоїлась, і котирування покращилися. Дохідність коротких паперів знизилася до 21,3%, п'ятирічних — до 11,7%. Власне, це, зокрема для мене, стало підставою для того, щоб зупинитися наразі на одному відсотковому пункті та підкреслити в «заяві про наміри», що ми готові далі підвищувати ставку і у випадку, якщо ситуація погіршуватиметься, розглядатимемо можливість рішучішого підвищення. Бо відчутніше і менш очікуване підвищення у січні в умовах певної стабілізації теоретично могло б стати на заваді поліпшенню ситуації.

— Коли ви плануєте перейти до зниження облікової ставки, чи наразі про це взагалі не йдеться?

С.Н.: Наш прогноз передбачає, що ми зможемо розпочати цей процес наприкінці поточного року, а більш активно рухатися — наступного року. Цей прогноз базується на тому, що інфляція поступово вгамовуватиметься. Ми очікуємо, що цього року вона знизиться до 7,7%, а вже в середині наступного року ми увійдемо до цільового діапазону 5% ± 1 в.п.

— Урядові ініціативи з обмеження цінових надбавок для виробників, які постачають соціально важливі товари, впливають на інфляцію?

С.Н.: Так, на нашу думку, вплив є, але він мінімальний, враховуючи, що в основному зараз продавці підвищують ціни не через збільшення своєї надбавки, а передусім через збільшення собівартості цієї продукції з огляду як на енергетичну компоненту, так і зростання заробітних плат.

— Ще одна проблема, про яку необхідно згадати, — це зниження попиту, причому доволі суттєве, на наші ОВДП на внутрішньому ринку. Рік тому Мінфін продавав у рази більші обсяги цінних паперів. Чи має бути певне занепокоєння з фінансуванням дефіциту державного бюджету цього року або ж цей попит може повернутися?

Ю.Г.: Зараз ситуація з виконанням бюджету за результатами січня позитивна. Перевиконання загального фонду, за оперативними даними, становило 9,1 мільярда гривень. Фіскальна позиція нормальна.

— Дев’ять мільярдів це не так уже й багато.

Ю.Г.: Дефіцит фінансується за рахунок запозичень. Ми неодноразово під час нашої сьогоднішньої розмови зазначали: для того щоб була змога запозичувати, потрібні деескалація, співпраця з МФО, відповідні ринкові умови, щоб ми були конкурентними з іншими країнами Emerging Markets.

— Або можна змусити державні банки купувати ОДВП, наприклад.

Ю.Г.: Насправді реформа корпоративного управління, яку було здійснено, не дасть змоги легко змусити когось щось купити. Є ліміти, є наглядові ради, які ці ліміти визначають, є правління, що розглядає це питання. У «Засадах стратегічного реформування державного банківського сектору» зазначено, що державні банки можуть збільшувати кількість цінних паперів під час COVID-пандемії, але стратегічна середньострокова мета — зменшення частки ОВДП у портфелях банків. На мій погляд, підхід тут дуже простий — це питання привабливості інструменту з точки зору дохідності. Якщо є вільна ліквідність і простір за відповідним лімітом, банк може це розглядати.

— Але якщо вони не купуватимуть ОВДП, є ризик недофінансування дефіциту держбюджету.

Ю.Г.: Тоді варто працювати із зовнішніми інвесторами. Це й питання отримання траншу від МВФ, це й питання співпраці зі Світовим банком, Європейською комісією.

— Частково нам уже почали наші міжнародні партнери надавати допомогу. Але всі ми тут погоджуємося з тим, що співпраця з МВФ — це не лише про гроші. Наскільки висока ймовірність того, що ми розпочнемо нову програму влітку цього року і успішно завершимо цю програму співпраці з МВФ?

С.Н.: Я не дисконтував би так сильно фінансовий ресурс Міжнародного валютного фонду. Все ж таки цього року за програмою stand-by ми ще маємо в першому півріччі отримати більш як 2 мільярди доларів США. І, враховуючи ускладнення доступу на міжнародні ринки капіталу, я думаю, що цей ресурс для Мінфіну точно зайвим не буде. Що стосується подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом, то у Нацбанку особливих сумнівів немає, що ми маємо її продовжувати. І ми вже почали процес обговорення нової програми. Вважаю, що на сьогодні більше уваги приділяється тому, щоб виконати зобов’язання за поточною програмою stand-by. Отримати, як я зазначив, заплановані кошти. Додам, що наш базовий сценарій — це нова програма після завершення програми stand-by.

Ю.Г.: Ми активно співпрацюємо з колегами з МВФ. Є ціла низка питань, які в зоні нашої відповідальності. Перш за все в поточних умовах це здійснення монетарної політики, спрямованої на досягнення інфляційної цілі 5%. Ми також займаємося практичною реалізацією положень закону №1587-IX, ухваленого в червні минулого року, в частині посилення вимог до капіталу, ліцензування, корпоративного управління. Зараз разом з іншими стейкхолдерами, з Кабміном, з правоохоронними органами працюємо над розробкою стратегії повернення активів збанкрутілих банків. Затвердження цього документа є структурним маяком. Ми фіналізуємо драфт і невдовзі почнемо практичну дискусію вже по тексту з МВФ. Крім того, ми ведемо роботу над розвитком небанківського фінансового сектору та нагляду за ним і продовжуємо впроваджувати реформу корпоративного управління державних банків. Тобто є багато-багато питань, над якими ми нині працюємо.

С.Н.: Я хотів би нагадати, що де-факто для наступного перегляду програми, який заплановано на березень, за Національним банком закріплений лише один структурний маяк — ухвалити план дій для покращення професійної спроможності банківського нагляду. Минулого тижня Правління затвердило такий план, попередньо його було узгоджено з експертами Міжнародного валютного фонду. Можна сказати, що ми свою домашню роботу виконали. Але, як сказав Юрій, у нас ще є багато пунктів, над якими ми працюємо разом з іншими державними органами. Ще є над чим працювати.

— Тобто маємо всі шанси на успішний перегляд у березні, правильно?

Ю.Г.: Ми на це сподіваємося. З боку Національного банку ми докладемо всіх зусиль, щоб виконати зобов'язання, закріплені за нами меморандумом.

— Якщо все буде добре з МВФ і враховуючи ту допомогу, яку нам надають інші наші партнери, чи буде для нас болісною неможливість виходу на зовнішні ринки запозичень? Я так розумію, що цього року, напевно, Україна не зможе туди повернутися.

Ю.Г.: Я зараз так ствердно не казав би, що не зможе. Подивимось, як розвиватиметься ситуація. З МВФ і деескалацією все можливо. Якщо буде вікно можливостей, Мінфін, безумовно, ним скористається. Наскільки болісною буде неможливість цих залучень? Залучення потрібні для фінансування дефіциту бюджету. Якщо не буде залучень, відповідно, не виконуватимуться планові показники по дефіциту.

Єлизавета Сергієнко / Прес-центр НБУ

— Залучення ж потрібні не тільки для фінансування дефіциту, а ще й частково для повернення наших боргових зобов'язань. Це теж може бути проблемою.

Ю.Г.: Ми говоримо про залучення на погашення. Безумовно, значною мірою Міністерство фінансів завжди виходить із припущень того ресурсу, який їм потрібно погасити. Якщо ситуація ускладнюється в геополітичному вимірі, зрозуміло, що значна кількість вкладників не дуже охоче розглядає можливість повторного вкладення ресурсу в державні цінні папери. Це все взаємопов'язані речі. Важливо, щоб відбулася деескалація. Вона дасть змогу стабільно функціонувати державним фінансам і виконувати безпосередньо основні показники бюджету.

С.Н.: У нас цього року виплати з обслуговування та погашення зовнішнього боргу трохи більші за 4 мільярди доларів. З урахуванням запланованого на сьогодні офіційного фінансування, я думаю, що за цим напрямом Мінфін зможе сформувати певний надлишок коштів. Це за умови, що будуть отримані повною мірою кошти Міжнародного валютного фонду — більш як 2 мільярди доларів, а також 1,2 мільярда євро від Європейської комісії, які вже зарезервовано. Тривають переговори зі Світовим банком, від якого теж можна буде розраховувати на певний ресурс. І плюс тривають переговори в двосторонньому форматі з тими країнами, які традиційно виступали партнерами України у такі складні часи. Так, залишається питання роловеру внутрішніх валютних зобов’язань, про які говорив Юрій, але ситуація не виглядає критичною, як, наприклад, у попередні кризові епізоди, коли на тлі величезних виплат за зовнішніми зобов'язаннями Україні досить важко було як залучити офіційне фінансування, так і вийти на міжнародні ринки.

— На ваш погляд, за якого рівня відсоткової ставки Україні доцільно повертатися на зовнішні ринки?

С.Н.: Питання не тільки у відсотковій ставці, а й у спреді до певних бенчмарків, у ролі яких виступають відсоткові ставки в розвинених країнах. Якщо протягом останнього десятиліття ставки у світі були дуже низькими та ще більше знизилися під час пандемії, то протягом наступних двох-трьох років вони будуть дещо підвищуватися. І це теж впливатиме на можливість залучень Україною на міжнародних ринках капіталу. Але загалом це сфера відповідальності Міністерства фінансів. Мінфін оцінює, яку ставку може собі дозволити для того, щоб профінансувати дефіцит бюджету і при цьому уникнути ситуації, коли відсоткові платежі за цими залученнями потім тиснутимуть на видатки бюджету, на фіскальну стійкість. Поки що, враховуючи те, що у нас борг знизився до 50% ВВП, виглядає так, що в напрямі забезпечення фіскальної стійкості ми рухаємося абсолютно правильно.

— Ми на початку торкнулися того, що вже переглянуто наш прогноз економічного зростання, і я хотіла б цим питанням підсумувати нашу розмову. Ми назвали дуже багато факторів, які впливають на економічне зростання: девальвацію, підвищення облікової ставки, валютний тиск, дефіцит бюджету. Насправді ми говорили про цілий букет негативних факторів. Яким буде кумулятивний вплив цих ризиків на економіку?

Ю.Г.: Наш базовий сценарій передбачає зростання цього року на 3,4% і прискорення зростання в наступні роки до рівня близько 4%. Водночас ми відзначали в своєму звіті, що існують досить потужні ризики для зростання економіки. Зрозуміло, що перше місце на сьогодні посідає геополітична ескалація. Додатковим ризиком є ще більше погіршення умов торгівлі, — воно може відбутися внаслідок стрімкого зниження цін на товари українського експорту або подальшого підвищення цін на енергоносії. Сергій уже згадував, що ми заклали в наш прогноз досить консервативну ціну на газ на європейських ринках, але те, що ціни на газ і нафту можуть бути вищими, також залишається ризиком для української економіки. Також певним додатковим ризиком є відплив капіталу з країн Emerging Markets через посилення монетарної політики в розвинених країнах. Ризиків багато, але базовим сценарієм залишається те, що економіка зросте на 3,4% цього року і прискорить своє зростання в наступні роки.

— Чи достатнім є такий темп зростання?

С.Н.: Чому країни переймаються темпами економічного зростання? Тому що ВВП — це те, скільки країна виробляє і, відповідно, визначає в довгостроковому періоді, скільки можуть споживати її громадяни. Ми бачимо, що, так, за рівнем своїх доходів, за рівнем споживання Україна поступається своїм сусідам. Але при цьому, якщо подивитися на середній рівень доходів українських громадян, то рівень їхнього життя за останні 5–6 років досить швидко наближається до відповідного рівня країн Центрально-Східної Європи. Звичайно, розрив досить високий, є значний простір для покращення, але наївно розраховувати, що забезпечити повну конвергенцію можна буде за один, чи два, чи три роки.

Ю.Г.: На сьогодні для нас найважливіше, щоб стабілізувалася ситуація. Ми все для цього робимо, принаймні всередині країни. Це передусім послідовна політика Національного банку, як валютно-курсова, так і монетарна. Ми готові й надалі реагувати інструментами монетарної політики. Ми активно комунікуємо як з банківськими колами, так і бізнес-середовищем щодо ситуації, яка складається. Ми всі очікуємо і сподіваємося на зменшення геополітичної напруженості. Це прямо вплине на ситуацію на фінансових ринках, на котирування наших інструментів на міжнародному ринку капіталу. У нас є багато планів — це й подальша валютна лібералізація, і подальший розвиток інструментів грошового ринку. І важливо, щоб ми мали можливість їх усі спокійно реалізовувати. Сподіваюся, що так і буде.

Усі статті Юлії Самаєвої читайте за посиланням

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК