Формула української модернізації: взятися і зробити

Залишаючись багатообіцяючою територією на карті Європи, наша країна тривалий час жила потенціалом минулого. Україна дотепер не досягнула навіть 70% від рівня власного ВВП останнього радянського 1990 року. За цей час світова економіка номінально зросла майже втричі. Не дивно, що через слабкість нашої економіки і прорахунки державного управління повною мірою виявився вплив світової економічної кризи. Україна лише за один рік втратила 15% національного виробництва. Швидко й ефективно рухатися вперед ми зможемо, лише об’єднавши зусилля навколо амбіційних цілей - за найближчі п’ять-сім років ми повинні докорінно змінити свою країну.

Держава як головний стратег модернізації

У всіх країнах, які досягли значних результатів у своєму розвитку за порівняно короткий час, не можна не зазначити визначальної ролі держави в довгостроковому стратегічному плануванні. Світова економічна криза вкотре чітко показала, що бізнес - чудовий тактик, але поганий стратег. Ринок не може планувати розвиток країни. Та й узагалі, це не його завдання. І цього разу саме держави взяли на себе роль антикризових менеджерів. Україна, залишивши позаду нестабільність і постійні конфлікти у владі, сьогодні має всі можливості стати на шлях стійкого економічного зростання.

Ювілейний 20-й рік незалежності України визначений президентом як період докорінних змін і модернізації. У щорічному посланні до Верховної Ради президент Віктор Янукович наголосив, що саме «2011 рік має стати періодом побудови нової нормативно-правової бази захисту прав інвесторів, упровадження сучасних механізмів промислової політики і надання державної підтримки високотехнологічним підприємствам і секторам економіки. Водночас в Україні залишається значний нереалізований потенціал внутрішнього інвестування. Для того щоб мобілізувати ці ресурси, насамперед необхідно зацікавити громадянина інвестувати в майбутнє. Ми повинні відродити попит на науку як основу ефективності національної економіки». Підпишуся під кожним словом президента. Більш того, переконаний, поза парламентською трибуною і телеекранами, поза популістськими шоу, те саме зробить і українська опозиція.

Безумовно, цілковите розуміння заявлених президентом процесів має і Кабінет міністрів України. Прем’єр-міністр Микола Азаров визначає модернізацію економіки тим пріоритетом, який постійно перебуватиме в центрі уваги уряду. На переконання прем’єр-міністра, технологічна відсталість нашої промисловості - це вирок для країни. Справді, ступінь зносу основних фондів в Україні перевищила 60-відсоткову позначку (на транспорті - понад 80%). Нині щороку оновлюється тільки близько 5% основних фондів.

Вперше за роки незалежності ми змогли реально перейти від ручного управління країною до нормального середньострокового і довгострокового планування, без якого не буває значущих досягнень.

Вперше влада має чіткий план дій - Програму економічних реформ президента України на 2010-2014 роки. Кабінет міністрів завершує роботу над Програмою соціально-економічного розвитку країни на 2012 рік. Цей документ насамперед визначає цілі і завдання влади на наступний рік. Він також містить конкретні показники, за якими суспільство зможе оцінити якість її роботи в тій чи іншій сфері. І лише на основі чіткого розуміння цілей і завдань формуватиметься державний бюджет. Відтепер схема має бути тільки такою: цілі - завдання - механізми - очікувані результати - ресурси (фінансування).

Таку саму програму ми почали готувати на 2013-2015 роки.

Пріоритети української модернізації

У рамках проголошеного президентом і урядом курсу на модернізацію України головний пріоритет - модернізація економіки. Переконаний, сьогодні це єдиний шанс забезпечити повноцінний розвиток нашої країни.

З технологічно відсталих Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореї переорієнтування на інновації створило «азіатських тигрів» - найпотужніші економіки, успішні суспільства.

Так, не ми перші заявили про необхідність модернізаційного розвитку. Багато країн уже пройшли цей шлях з різним ступенем ефективності. Тут немає нічого надзвичайного - такі вимоги висувають останні тенденції розвитку світової економіки. Хочеш вижити - змінюйся. Але що означає модернізація по-українськи? Про які першочергові кроки і пріоритети сьогодні йдеться?

Інвестиції - ключ до модернізації

Насамперед Україні необхідно знайти своє місце в глобальній економіці, використовуючи ті конкурентні переваги, які вона має, провести правильне позиціонування і створити сприятливі умови для інвестора. Наша країна досі так і не вийшла з інвестиційної кризи, яка розпочалася з розпадом СРСР. Відсутність інвестиційних ресурсів призвела до вкрай повільного впровадження новітніх технологій. Як наслідок, посилився дрейф України до неефективної сировинної моделі економіки. Тому пріоритет номер один - радикально поліпшити інвестиційний клімат. Безперебійний приплив іноземних інвестицій в українську економіку - ключ до її модернізації.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - це не тільки і навіть не стільки фінансовий ресурс (хоча й він безумовно важливий для розвитку), а й нові технології, обладнання, ноу-хау, маркетингові стратегії тощо. На зміну коротким спекулятивним вкладенням в українську економіку мають прийти довгі інвестиції в промисловість, сільське господарство, інфраструктуру. Вкрай важливо забезпечити нарощування частки високотехнологічних виробництв, які підвищать загальну конкурентоспроможність нашої економіки.

Зазначу, що сьогодні всі провідні держави світу ведуть жорстку конкуренцію за інвестиційні потоки, переспрямовуючи їх у свої економіки. Так, світовий інвестиційний ресурс величезний, тільки 2010 року у світі у формі прямих іноземних інвестицій надійшло близько 1,1 трлн. дол. Ринки, що розвиваються, змогли одержати близько половини цієї суми. А Україна, яка практично на чверть збільшила приплив ПІІ в 2010 році порівняно з 2009-м, задовольнялася лише 5,8 млрд. І це при тому, що Південно-Східна Європа і СНД одержали понад 70 млрд. дол. ПІІ (за даними Global and Regional FDI Trends in 2010, UNCTAD). Для того щоб і ми ефективно включилися в цей процес, інвестування в Україну має стати комфортнішим, ніж у найближчих конкурентів. З цією метою влада і розпочала кардинальні реформи - дерегуляцію, боротьбу з корупцією, модернізацію інфраструктури, розвиток фінансового ринку і багато іншого.

Упевнений, що у світі знайдеться небагато країн, які за такий короткий час виконали б такий величезний обсяг нормативної і законодавчої роботи зі спрощення ведення бізнесу. Усього за рік змінено і прийнято сотні нормативно-правових актів.

Значні кроки зроблено щодо спрощення дозвільної системи. Важливо, що ми запровадили декларативний принцип ведення ряду видів підприємницької діяльності.

Кількість різних дозвільних документів зменшилася майже вдвічі: якщо раніше їх було понад 200, то сьогодні - 134. Наприклад, не треба одержувати дозволи на будівництво тимчасових споруд і об’єктів, які не становлять небезпеки для життя людей. А під цю категорію підпадають невеличкі офіси, магазини, кафе, ресторани, майстерні. Тобто саме те, що належить до малого бізнесу.

Значно спрощено і прискорено дозвільні процедури в будівництві. Якщо раніше цей процес міг розтягтися на рік-півтора, то нині він триває максимум два місяці. Кількість дозвільних процедур і погоджень зменшилася майже вчетверо - з 93 до 23.

Ми скасували ліцензування 90% видів робіт (2046 із 2268) і 30% видів діяльності (23 із 78). Крім того, більшість ліцензій стали безстроковими, і для їхнього одержання тепер треба збирати меншу кількість документів. Експерти підрахували, що всі ці заходи заощаджують підприємцю 23 дні на рік, які раніше він мав витрачати на збирання різних дозволів і довідок.

Крім того, тепер чиновник особисто відповідатиме за створення нових адміністративних перешкод для бізнесу. Вже ухвалено закон, який істотно посилює відповідальність держслужбовців. Наприклад, якщо чиновник зволікає з видачею ліцензії, необгрунтовано відмовляється її видавати, підписує регуляторний акт, який не пройшов обговорення з громадськістю, тощо, йому першого разу загрожує штраф до 850 грн., а другого - звільнення.

Процес дерегуляції розгорнувся і в регіонах. На початку цього року було ухвалено закон про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування. Вже зараз ми бачимо, що багато документів, які прийняли на місцях, треба скасовувати.

Важко, але впевнено відбувається реформа системи адміністративних послуг. Ми значно скоротили кількість платних послуг - підприємства і громадяни більше не повинні сплачувати за десятки непотрібних довідок. У більшості випадків цією інформацією держоргани мають обмінюватися між собою в електронному вигляді. Реєстр державних і адміністративних сервісів стає основою для створення в Україні системи єдиного «електронного вікна» надання державних послуг.

Твердо переконаний, що в основі нових підходів має бути нова філософія відносин держави і суспільства. Ідеологія нашої реформи полягає в тому, щоб звести до мінімуму особисте спілкування громадян з чиновником. Необхідно максимально використовувати можливості інтернет-технологій. У цьому разі значно зменшуються можливості для корупції. Вже через два місяці почне працювати механізм електронної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців, а також відповідний взаємообмін інформацією між усіма учасниками держреєстрації. Це один із перших кроків до електронного уряду.

У результаті буде створений єдиний веб-портал надання адміністративних послуг, через який громадяни та представники малого і середнього бізнесу зможуть одержувати послуги в режимі онлайн. Робота в цьому напрямі вже ведеться.

Ми вже значно спростили відкриття та закриття бізнесу. Так, засновники юридичних осіб тепер самі зможуть визначати розмір статутного фонду. Також вони зможуть використовувати модельні статути, які допоможуть заощаджувати час і гроші на їхню розробку і нотаріальне засвідчення.

До кінця поточного року ми плануємо завершити перший і основний етап роботи з дерегуляції економіки. Ми не збираємося зупинятися і надалі наполегливо працюватимемо над спрощенням умов ведення підприємницької діяльності в нашій країні.

Крім створення загальних умов для розвитку бізнесу - політичної стабільності, сприятливого законодавчого середовища, зниження рівня корупції, необхідно, щоб держава створила додаткові стимули. Одне з головних завдань - забезпечити ефективну та прозору роботу механізму державно-приватного партнерства. Такий підхід дасть змогу не тільки прискорити економічне зростання, а й здійснити в найближчі роки ефективну модернізацію промисловості України.

Точки зростання української економіки

У лютому цього року затверджено урядову Програму розвитку інвестиційної-інноваційної діяльності.

На відміну від своїх попередників, які підтримували «всіх і вся» (а по суті, як слід нікого), ми визначили пріоритетні напрями. Мета програми - реконструювати та модернізувати економіку України, вивести її на новий технологічний рівень.

Програма передбачає два етапи. На етапі виходу з інвестиційної кризи (2011-2012 роки) планується поліпшити умови для інвесторів, активно підтримувати галузі, які працюють на внутрішній і зовнішній попит, накопичувати інвестиційні ресурси. Йдеться про аграрний, військово-промисловий і гірничо-металургійний комплекси, машинобудування та легку промисловість.

Варто зазначити, що в цій програмі уряд уперше об’єднав усі можливі ресурси в одну матрицю. Вперше ми робимо ставку не тільки та не стільки на державні кошти, скільки на приватний капітал, для якого створюємо додаткові стимули. Таким чином, будуть створені так звані точки зростання, які стануть базою для розвитку супутніх галузей і регіонального розвитку.

Уряд уже збирає інформацію про інвестиційні плани компаній на 2013-2015 роки, щоб забезпечити безперервність і збалансованість інвестиційних процесів на основі державно-приватного партнерства.

На другому етапі (2013-2015 роки) ми концентруватимемо ресурси в тих секторах, які визначають обличчя економіки майбутнього. Як правило, вони потребують значно більших інвестицій. Це аерокосмічна галузь, інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, нанотехнології та нові матеріали, фармацевтика і медична техніка.

Ставка на інтелект та інновації

Ці поняття справді мають стати основою сучасної української економіки. На них у результаті має припадати левова частка в кожному виробничому циклі, у кожному продукті з маркуванням «made in Ukraine».

Реформи в сфері науки та інновацій уряд планує здійснювати в два етапи. Основне завдання першого етапу - створення інституціональних і економічних передумов для активізації інноваційних процесів. Зокрема, хочу виокремити плани з відновлення наукової матеріально-технічної бази університетів, з розвитку та оптимізації мережі інноваційних структур у регіонах України, бізнес-інкубаторів, наукових і технопарків, інноваційних кластерів, зі створення малих інноваційних підприємств, а також інститутів розвитку.

Державі необхідно підтримувати розвиток прикладної науки на базі нових підходів у національній фундаментальній науці. Інтелект нації - наш найголовніший капітал. І ми зобов’язані працювати над його розвитком. Необхідно широко залучати молоде покоління до наукової та громадської діяльності, зароджувати в молодих людей здорові амбіції, потяг до значущих досягнень і великих відкриттів. Зокрема, уже 200 тис. старшокласників у всіх областях залучені в роботу Малої академії наук - унікальної науково-освітньої мережі, відтвореної за часів першого прем’єрства Віктора Януковича. Президент України поставив завдання створити представництва цього чудового інтелектуального центру в кожному районі країни.

На другому етапі реформування в сфері науки та інновацій (2013-2015 роки) має бути забезпечене ефективне впровадження вже створених продуктів. Передбачено чітку систему фінансової підтримки інноваційної діяльності, механізмів здешевлення кредитів і заохочення комерційних банків до активного кредитування інноваційних проектів. До конкурсів для одержання державної підтримки допускатимуться тільки самоокупні проекти. Це практично гарантує їхню успішну реалізацію.

Енергоефективність як національний інтерес

Особливо хочу наголосити на ще одному ключовому пріоритеті - енергоефективності економіки. Звичайно, передусім ми говоримо про модернізацію наших промислових підприємств. Але завдання значно ширше. Ми також ведемо активну роботу зі створення умов для підвищення власного видобутку енергоресурсів - як традиційних нафти, газу і вугілля, так і альтернативних - сланцевого газу, газу із щільних порід, вугільного газу метану тощо. Значущі результати така робота дасть уже через кілька років.

Триває робота з розвитку енергетики з відновлюваних джерел, удосконалення законодавчої бази, залучення в цей сектор міжнародних інвесторів. Розробляються плани з модернізації всієї енергетичної інфраструктури з урахуванням перспектив розвитку кожного регіону. Нам також потрібні альтернативні джерела імпорту вуглеводнів - для цього реалізується проект із будівництва термінала для приймання скрапленого газу. Вже триває робота над створенням виробництв світлодіодних енергозберігаючих ламп і енергозберігаючого скла.

Проте підвищення енергетичної ефективності - завдання для всього суспільства. Кожний чиновник, кожен мер, кожен керівник на місцях, кожний громадянин має зрозуміти, що від її виконання залежать довгострокові перспективи України. Ми вимагаємо від керівників областей, щоб вони максимально активно працювали з підприємствами, інвесторами, допомагали модернізувати виробництво, соціальну сферу та житлово-комунальний комплекс. Це питання конкурентоспроможності всієї держави.

Кадри знову вирішують усе

Хочу виокремити ще одну важливу складову успіху заявлених реформ. Економічна модернізація неможлива без модернізації кадрової політики. Нині як ніколи гостро відчувається потреба у висококваліфікованих державних менеджерах, спроможних якісно та своєчасно виконувати поставлені президентом завдання. Тому жорстка кадрова політика покликана покінчити з гальмуванням реформ на всіх рівнях.

Нам потрібні найкращі з кращих - молоді, прогресивні, амбіційні, які знають іноземні мови. Саме такі мають створювати ефективну економіку України. Нам потрібні справжні патріоти, які прийдуть із палким бажанням побудувати успішну країну. Міністерство економічного розвитку та торгівлі найближчим часом проведе конкурс для оновлення штату. Ми звернулися по підтримку до провідних економічних вузів країни і готові взяти на роботу найкращих випускників-економістів.

Соціальний діалог - запорука успіху модернізації

І насамкінець. На відміну від ряду інших держав, ми маємо кардинально перебудувати всі сфери нашого життя. Робити це потрібно швидко, якісно та рухатися набагато швидше за інших.

Пам’ятаю, колись було популярним гасло «Комунізм - це радянська влада плюс електрифікація всієї країни». Ми ж хочемо заявити, що успішна Україна - це соціальний діалог плюс модернізація всієї країни.

Адже довіра - це і політична, і економічна категорія, а не тільки морально-філософська. Довіра громадян - це теж свого роду інтелектуальний капітал, без якого неможливо модернізувати країну. Без діалогу неможливо досягти розуміння і підтримки дій влади. Визнаю, що на цьому шляху у влади далеко не все було гладко. Від себе можу запевнити, що Кабмін узяв реальний курс на відкритий діалог із суспільством.

Що ж до нашого Міністерства економічного розвитку і торгівлі - ми станемо справжнім міністерством відкритих дверей. Наша мета - створити ефективний комунікаційний майданчик для обміну експертними думками в сфері прийняття стратегічних рішень.

Об’єднавши зусилля держави і суспільства, ми зможемо домогтися неабияких результатів. Усі ми, і громадяни, і влада, хочемо бачити Україну успішною і квітучою країною. Переконаний, разом нам під силу вирішити це непросте завдання.