Експерт: Нестійкість гривні — результат промислової деградації України

У світі відсутній попит на гривню, оскільки асортимент і масштаби українського виробництва залишаються вкрай скромними, констатує в статті для «Дзеркала тижня» доктор економічних наук Сергій Кораблін.

Лідери українського виробництва — чорні метали, зерно, насіння і мінеральні добрива — не демонструють у своїй масі ні унікальних властивостей, ні домінування на зовнішніх ринках. З ними успішно конкурує і часом витісняє продукція багатьох інших країн, що розвиваються, включно з сусідами з СНД, пояснює Кораблін.

Експерт відзначає, що за роки незалежності Україна втратила позиції у високотехнологічних галузях, таких як радіоелектроніка, електронна промисловість, верстатобудування, приладобудування і тому подібне.

«Від багатьох машинобудівних підприємств сьогодні залишилися лише кістяки промислових корпусів. Їхня матеріальна база давно зотліла або розкрадена, а система підготовки кадрів зруйнована. При цьому надходження валюти в країну нерідко забезпечують виробництво і технології ХІХ століття. За цих умов нестійкість гривні — природний результат промислової деградації», — вважає він.

Кораблін переконаний, що при прагненні України зрівнятися з провідними економіками не враховується відсутність інституційного і виробничого середовища, яке б дозволило використовувати монетарні інструменти з такою ж ефективністю, як це роблять індустріальні країни.

Крім того, експерт відзначає, що потреба в гривні обмежена і всередині самої України. Її ринок охоче поглинає масу товарів країн-емітентів твердої валюти, а також економік, що успішно освоюють їх технології: Китаю, Малайзії, Чехії, Польщі, Росії, Румунії тощо. Через це гривню у внутрішніх розрахунках легко заміняють долар та євро. З цієї ж причини її курсові позиції залишаються гранично вразливими, пояснює Кораблін.

«Найменше погіршення кон’юнктури в одній-двох товарних нішах українського експорту може загрожувати не тільки різким зниженням валютних надходжень, а й серйозною девальвацією гривні. Нинішня криза — найкраще тому підтвердження. Якщо при стисканні глобального попиту падіння ВВП провідних економік світу досягло 5—7%, то в Україні йдеться про 20%», — відзначає експерт.

Докладніше читайте в статті Сергія Корабліна «Курсові міражі» у свіжому номері «ДТ».