Держакти на землю: знову ті самі граблі

У коридорі Центру земельного кадастру не дуже людно — від самісінького ранку в Одесі ллє дощ. І все ж таки негода не завадила людям приїхати з районів області, щоб довідатися про долю своїх держактів на землю. А ті застрягли в кабінетах цієї не зовсім зрозумілої людям організації, куди простій людині, як вважають у селах, доступу немає. Насправді тут, як і має бути, є приймальний день для громадян. Охоронець, спитавши «куди?», пропускає без проблем.

Неприступними для відвідувачів залишаються лише двері приймальні директора та його секретаря, з якою можна спілкуватися тільки через домофон. Попри вимогу губернатора області зняти запори з дверей чиновницьких приймалень, вони залишаються на замку...

— Я рік тому здав документи, — каже дідусь, який приїхав із Роздільнянського району. — І не можу домогтися отримання держакта.

— Я теж подавала документи на безплатне оформлення, — каже пенсіонерка з села Ширяєве. — Знаєте, що мені сказали? «Безплатний сир буває тільки в мишоловці». Тепер я продаю будинок, а нотаріус вимагає кадастровий номер на земельну ділянку та виписку з реєстру. Одне агентство в Одесі підготувало мені всю необхідну документацію. Взяло 2 тис. грн. Виявляється, це не все. Кажуть, потрібен держакт.

— Ви думаєте, вам тут його відразу випишуть? — дивується інша жінка. — У мене теж будинок у селі. Я другий рік мотаюся між Одесою та районом. Цей держакт мені вже сниться...

— А чули, у Грузії його за 15 хвилин видають.

Автор цих рядків теж прийшла на прийом — іншої можливості одержати коментар у керівництва центру про ситуацію з видачею держактів не було. Проте отримати відповіді на конкретні запитання не вдалося. Хоча їх лише два.

Перше стосувалося села Петрівка Білгород-Дністровського району. Тут більш як 400 жителів іще торік здали до сільради документи на безплатне оформлення держактів. Вони пішли в район, далі — в область і там, як їм пояснили, застрягли в кадастровому центрі. Хоча вся документація давно оформлена й державою оплачена.

А кілька десятків чоловік із цього села здали документи ще 2005 року, заплативши за оформлення свої гроші. І держактів дотепер не одержали.

Друге запитання було пов’язане з селом Великоплоске Великомихайлівського району. Тут жодна людина не змогла скористатися правом на безплатне оформлення держактів. У сусідньому, кажуть, теж. У райземі людям сказали: для вас це не передбачено. Там так вирішили. Селяни (кому сильно припекло) були змушені через приватну структуру оформляти держакти за власні гроші. Коштувала така послуга 700 грн. Але навіть за гроші держакти одержали одиниці. Решта, а це майже 30 чоловік, не знають, скільки ще чекати. Готові документи лежать у кадастровому центрі без руху.

Чому?

— Відразу відповісти на ваше запитання не зможу. Розберемося, — сказав перший заступник директора Одеської регіональної філії Центру державного земельного кадастру Андрій Кованжі, нещодавно призначений на цю посаду. При цьому ні контактного телефону, ні адреси для зворотного зв’язку чиновник не запитав.

— По якому телефону можна подзвонити, щоб дізнатися результат? — уточнила я. У відповідь — мовчання.

Штрафувати будемо

У нашій країні потрібно мати залізні нерви та нескінченний запас терпіння, аби витримати митарства, пов’язані з оформленням земельної власності.

Міністр економіки Василь Цушко заздрить Грузії, яка позбулася тяганини і бюрократії. Віце-прем’єр Сергій Тігіпко теж частенько посилається на грузинський досвід. А що ж зробили наші державні мужі, щоб полегшити життя простим українським громадянам?

Прем’єр-міністр Микола Азаров вирішив за порушення строків видачі держактів карати недбайливих чиновників штрафом — від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне порушення — до 200. І навіть направив до Верховної Ради відповідний законопроект. Він лежить там із травня. Тим часом є торішні постанови Кабміну №844 від 5 серпня і №1112 від 21 жовтня щодо видачі держактів... Ті самі, завдяки яким усе швидко та безплатно.

Постанов цих ніхто не скасовував. Але їх ніхто не дотримується. Ніхто не вимагає дотримання. Після відставки уряду Тимошенко їх закинули, як чужий популістський винахід. І нічого не запропонували натомість.

Якщо вірити даним Держкомзему, в Україні на 1 жовтня 2010 року безплатно видано більш як 1 млн. держактів. Це 33,7% від зареєстрованих заяв. Багато це чи мало? Як подивитися. Та не ці питання сьогодні головні.

Що робити із заявами, що залишилися? А їх написали приблизно 1,9 млн. чоловік. Що робити із заявками громадян, які за свої кревні хочуть оформити держакт, а їм кажуть: процедура може розтягнутися на рік, два й більше? В Україні 14,5 млн. землекористувачів, які мають право приватизувати свої ділянки. Держакти одержали трохи більше половини — 58,3%. Не одержали — 41,7%. Це головний показник.

За всіх погрішностей, постанови колишнього уряду стосувалися не тільки безплатного оформлення держактів, що викликало чимало проблем і справедливих зауважень. У них була прописана буквально покрокова процедура оформлення та видачі держактів, теж небездоганна. Але, наприклад, у сільській місцевості людина здавала документи в сільраду й туди ж могла прийти та забрати свою узаконену власність. Тепер ці двері зачинено.

Замість них «широко розчинилися» двері чиновників і комерсантів. Тривалий марафон їхніми коридорами з усіма відповідними наслідками — відмовами, поборами і нервуванням — забезпечений кожному відвідувачу.

Забути, відкласти, не згадувати

Автор цих рядків на власному прикладі відчула, що за «звір» такий, цей держакт, намагаючись лише здати на оформлення документи за трьох пенсіонерок — жительок села Великоплоске.

У кожної будинок разом із городом займає 28 соток. Це більше, ніж визначено в сільській місцевості для обслуговування будинку і госпбудівель. Тому на одну земельну ділянку кожній мають дати на руки по два держакти. Другий, на три сотки, — для ведення особистого селянського господарства.

Отже, сільрада, підготувавши пакет необхідних документів, видала жінкам телефон і адресу одеської фірми, яка виготовляє техдокументацію по Великомихайлівському району. Після візиту до цієї приватної структури в мене бажання одне: все забути, відкласти та не згадувати.

Ціни, строки, процедура — звісно ж, не для пенсіонерів. Оформити два держакти, точніше, лише технічну документацію на земельну ділянку, — 800 грн. На це піде максимум півроку. Решта — узгодження з районними чиновниками, реєстрація в обласному кадастровому центрі, друкування держактів — може розтягтися на роки. За прискорення процесу — 150 дол. Але при цьому самому доведеться возити документи на узгодження в район і для удару печаткою в сільраду.

Однак тих, кому конче потрібно, можу «заспокоїти»: держакт можна оформити за три місяці й коштуватиме це 600 дол. Це приблизно відсотків 20 від середньої ринкової вартості будинку у Великоплоскому.

В Одеській області — понад 160 ліцензійованих організацій, які займаються виготовленням землевпорядної документації. Але, як правило, кожна з них веде окремі райони. Тому вибір дешевших послуг обмежений.

Є серед цих ліцензіатів два державні підприємства. Вони, відповідно до торішніх вимог Кабміну, займалися безплатними держактами, отже, мали напрацьовану базу і, як мені здавалося, інші розцінки. На жаль. Озвучені суми в одному з них (ДП «Центр державного земельного кадастру») виявилися ще вищими. (До іншого держпідприємства звертатися було марно — воно не працювало по Великомихайлівці.) Як пояснила співробітниця районної філії ЦДЗК, оформлення ділянки в селі Великоплоске обійдеться плюс-мінус у тисячу гривень. Термін — приблизно рік. Решта деталей — під час підписання договору.

Ну і як самотнім, малозабезпеченим, безпорадним людям у селах із цим впоратися?

Про митарства міських жителів я вже не кажу. Це окрема історія. Тут інші ціни, строки та біганина — тут все інше.

До отримання держакта можна не дожити

Відсутність «єдиного вікна» — перша й, мабуть, основна на сьогодні проблема. Навчені гірким досвідом, сільради більше не хочуть займатися прийманням документів. Саме їм сьогодні люди адресують запитання, пов’язані із затримкою держактів. А що їм відповісти, вони не знають. «Як в очі старим людям дивитися? Вони взагалі можуть не дожити до цих держактів», — сказали у Великоплоскому.

Та й згори, що теж важливо, ніхто від сільрад нічого нині не вимагає: немає ніяких вказівок і рекомендацій.

Друга проблема — вартість держакта. Кажуть, 700 грн. — це фактично його собівартість. Попередній уряд під реалізацію своєї постанови виділяв бюджетні гроші з розрахунку 113 грн. 16 коп. на виготовлення одного комплекту технічної документації. Усі, крім Юлії Тимошенко, стверджували, що ця мізерна сума ніяк не покриває всіх витрат.

Проте от деталь: державні підприємства не встигали з виготовленням документації й залучили до цієї роботи приватні фірми. Платили їм із виділених бюджетом коштів — аж 40 гривень. Є такі факти. І приватнику, з його слів, було вигідно. Він вигравав за рахунок кількості.

Висновок: за рахунок валу можна здешевити оформлення держактів. Але хто цей вал грамотно організує, із вигодою для людей?

За запевняннями Держкомзему України, процес із видачею держактів у Одеській області був організований набагато краще, ніж у деяких інших регіонах. Але як тоді вийшло, що, наприклад, аж два села у Великомихайлівському районі, а може, й не тільки вони, взагалі не потрапили під дію відомої постанови? Чиновники райзему не читають кабмінівських циркулярів, роз’яснень і рекомендацій Держкомзему? Чи причина в іншому? Може, у відкотах?

Уряд Тимошенко вніс багато поправок у 844-ту постанову. Жодних підстав відмовити сільським жителям у безплатному оформленні їхніх городів, в одержанні держактів на землю, яка дісталася від дідів і прадідів, не було.

Ситуацію з видачею й оформленням держактів в обласному управлінні Держкомзему коментувати категорично відмовилися. На 1 жовтня 2010 року в Одеській області приватизовано більш як 87% земельних ділянок. Видано понад 341 тис. держактів, чи майже 65%. Проте в тому самому Великомихайлівському районі — лише 3,7 тис. держактів. Для порівняння: у Білгород-Дністровському — майже 17 тис. Скільки з них безплатно, місцеві чиновники не зазначають.

Сьогодні Держкомзем вважає, що зупинений механізм з видачі безплатних держактів потрібно запустити знову. Щоб не страждали пенсіонери, інваліди, ветерани війни, багатодітні сім’ї. Чиновники готові найближчим часом внести в Кабмін проект постанови про безплатне оформлення і видачу держактів на право власності на земельні ділянки окремим категоріям громадян.

Похвально! Але при цьому йдеться чомусь тільки про 2010 рік. Виходить, що малозабезпеченим і незахищеним громадянам Держкомзем збирається оформити та видати держакти за два місяці, що залишилися? Але це ті самі граблі, на які країна вже наступала.