Дефолт Росії. Що це означає?

Відлік розпочався 4 квітня, коли РФ спробувала погасили доларові борги рублями. Оплата не пройшла, і росіяни отримали 30 днів для того, щоб усе ж таки розрахуватися із кредиторами у валюті, яка закріплена борговими умовами. Якщо до 4 травня росіянам не вдасться наскребти по засіках 650 млн дол., тоді, власне, і відбудеться офіційний дефолт РФ. До речі, перший з 1918 року за зовнішніми боргами.

По суті, дефолт — це невиплата кредитного платежу або порушення умов такої виплати. Суверенний дефолт — це коли позичальником, що не може повернути борги, є держава. Враховуючи, що більшість країн регулярно беруть позики, вони уникають суверенних дефолтів, бо потім важко знайти охочих давати гроші в борг. Тому кожен суверенний дефолт — подія непересічна, ви точно пам’ятаєте про дефолти Аргентини, Венесуели чи Греції, хоча їхні економіки нас точно не цікавлять так, як російська.

Рублів не приймаємо

Дефолт РФ цілком міг статися і раніше, але перший час санкції дозволяли росіянам використовувати їхні заблоковані валютні резерви для погашення боргів. На щастя, на початку квітня США санкції посилили, заборонивши Росії використовувати доларові резерви, що зберігаються в американських банках, навіть для цих цілей.

Це не означає, що гроші у росіян закінчилися, щонайменше мільярд доларів на день вони й досі заробляють від продажу газу і нафти. Здавалося б, які проблеми із виплатою 650 млн? Але санкції просто не дають ходу цим грошам, і якщо не вдається знайти навіть півмільярда у валюті, що буде з іншими боргами?

Загальний борг РФ у доларах та євро становить 40 млрд дол., більш як половина — зобов’язання перед західними інвесторами, які не хочуть оплати в рублях. Не те щоб вони перебирали, хоча рублі їм дійсно не потрібні, просто будь-яка боргова угода фіксує валюту, і порушення цієї умови рівнозначне невиплаті боргу.

Відсутність будь-яких продуктивних і позитивних змін у політиці РФ у відповідь на санкції робить травневий дефолт гарантованим на 99,9%. Росіяни молодці, звичайно, що не просто підназбирали до війни резервів, а ще й диверсифікували їх, накопичуючи золото та юані, аби вберегтися від санкцій клятих капіталістів. От тільки розраховували вони, вочевидь, що санкції ці будуть лайтові, зразка 2014 року, тому у свій графік боргових виплат якщо і зазирали, то мимохідь. Як виявилося, дарма, юанями, як і рублями, доларового боргу не повернути.

Які наслідки дефолту?

Катастрофи не буде, хоч би як нам цього хотілося. Оскільки причини цього дефолту не економічні, а політичні, то і його економічні наслідки не матимуть руйнівної сили. Але наслідки будуть усе одно.

По-перше, суверенний дефолт — це велика неприємність сама по собі. Це найгірший сигнал фінансовому всесвіту, який тільки може бути. І відсутність зовнішнього кредитування та інвестицій в економіку РФ як таких — це хороші для України новини. Бо навіть країни — поціновувачі «русского мира» міцно задумаються, чи потрібно їм так ризикувати. Адже санкції просто блокують повернення цих боргів, навіть якщо є гроші.

Нам це на користь, бо дослідники Бостонського університету свого часу підрахували, що 88% війн, які велися в період з 1823-го по 2003 рік, фінансувалися країнами за рахунок позикових коштів. І це логічно, громадянам важко пояснити, чому вони мають недоїдати через військові амбіції їхніх політиків, тому гроші на війну краще позичити, аби зайвий раз не збурювати громадськості. Тож що менше у РФ позик, то менше у них грошей на армію. То більше шансів, що сценарій війни на виснаження провалиться.

По-друге, обмеження зовнішнього фінансування змусить росіян ще більше скоротити їхні видатки, додавши ароматних спецій у вже доволі крутий бульйон із економічного спаду, зростання інфляції, скорочення інвестицій і зростання безробіття. Не катастрофа, звичайно, але дуже близько. Що гірше живуть росіяни, то швидше до них прийде розуміння, що «встати з колін» — це не про зовнішню, а про внутрішню політику.

По-третє, у дефолтів є короткострокові наслідки: спад зростання ВВП, інфляція, курсові коливання тощо. Про них ми можемо навіть не дізнатися, бо в РФ зараз «епоха від’ємного економічного зростання». Але є і довгострокові, наприклад, МВФ свого часу, аналізуючи дефолти низки країн, порахував, що в середньому спад у зовнішній торгівлі країни, яка пережила дефолт, зберігається впродовж 15 років. На зовнішні ринки капіталів такі країни повертаються не менш як через вісім років після дефолту. Що ще краще — політичні наслідки для влади, яка допустила дефолт, завжди болючі та незворотні. Навіть якщо «скрєпний» мозок не розуміє суті дефолту, він усвідомлює, що це щось геть погане для країни. Зрозуміло, що винними призначать міністра фінансів РФ А.Сілуанова з головою центробанку Е.Набіулліною, і саме на їхніх кар’єрах буде поставлено жирний хрест. Та чи будемо ми за ними сумувати?

Що буде після дефолту?

Дуже багато судової тяганини, якщо коротко.

Фактично санкції блокують будь-які притомні варіанти реструктуризації цих боргів, бо проблема не у тому, що грошей нема, а в тому, що ці гроші не можна витрачати. Тому попереду лише суди.

Насамперед сама Росія вже заявляла, що якщо кредитори оголосять її дефолт за зовнішніми позиками, вона піде в суд і буде там доводити, що зробила все можливе, аби розрахуватися з боргами. Їхній основний доказ — вочевидь, та сама спроба оплати рублями. Бо всі ж ми розуміємо, що в РФ боргові угоди читати вміють і знали заздалегідь, що такий платіж не буде прийнято, тож це була свідома підготовка до нудної судової тяганини.

Що ж, у відповідь кредитори, по-перше, покажуть угоди із зазначеними валютами. По-друге, певно, зауважать, що війна у цьому випадку не є форс-мажором, бо її розв’язав позичальник. А по-третє, принесуть у суд сто і одне офіційне звернення США, Великої Британії та країн ЄС до РФ, які починаючи з грудня 2021 року заявляли на офіційному рівні, що відповіддю на вторгнення РФ в Україну будуть економічні санкції. Тобто вас же попереджали заздалегідь про економічну та фінансову ізоляцію, а ви ці попередження ігнорували. То ви дійсно зробили все, аби розрахуватися із кредиторами? Чи просто знехтували зовнішніми зобов’язаннями й інтересами поважних позичальників, бо вам страшно кортіло вторгнутись у сусідню державу? Такий приблизно буде суд, неперспективний для РФ.

Кредитори, звісно, також підуть шукати правди або у судах, або у арбітражах, — тут у них є варіанти, бо умови випуску цінних паперів не фіксують якихось конкретних вимог до вирішення спорів. У будь-якому разі мета у них одна — домогтися компенсацій і права конфіскувати активи РФ, якщо там ще залишиться що конфісковувати. Ніяких конфіскацій без рішення судів не буде, і навіть оцінювати зараз, що ж можна буде конфіскувати у РФ, не варто. Бо триватиме ця історія роками, без перебільшень, — суди після аргентинського дефолту йшли близько десяти років. Наразі із зрозумілих подробиць є лише одна — розглядатимуться спори у Великій Британії, оскільки переважна більшість зовнішнього боргу РФ реєструвалася саме там. Але і це вже погана новина для позичальника, оскільки британська система правосуддя принципова та безжальна.

Однак заплющувати очі на несплату чи пробачати борги ніхто точно не буде. Тим паче що частина російських кредиторів втратить від цього дефолту двічі, адже вони не просто позичили гроші, які їм не повернуть, вони ще й застрахувалися від можливого дефолту РФ, придбавши так звані дефолтні свопи на 6 млрд дол. Наче ж усе правильно зробили і мали б спати спокійно, але санкції США фактично заблокували вторинний ринок російських облігацій. Тепер, з одного боку, їхня вартість — одне велике невідоме, а значить, і виплати за тими дефолтними свопами визначити просто неможливо. З іншого — навіть якщо визначитися із сумами, самих оплат за ними не здійснити, знову ж таки, через санкції.

Що ж, наступного разу поважні інвестори будуть ретельніше обирати, кому давати позики.

Усі статті Юлії Самаєвої читайте за посиланням