Дайте інвестору припаркуватися

В Україні багато говорять про необхідність залучити інвестиції у реальний сектор економіки. Однак далі розмов і презентацій справа рухається рідко. При цьому у світі існують методи вирішення цього завдання, які досить поширені та працюють. Один із таких — індустріальні парки.

На самому початку нової сесії український парламент зробив важливий крок для запуску індустріальних парків у нашій країні, ухваливши законопроєкт №4416-1. Це перша з трьох законодавчих ініціатив, покликана дати поштовх розвитку цього інструменту в Україні.

Що таке індустріальні парки? Це аналог офісного центру, тільки для промислового виробництва: ділянка землі промислового призначення, куди підведено дороги, електрику та інші інженерні мережі, можливо, залізничну гілку. Можуть бути побудовані виробничі корпуси. Потенційному інвестору треба лише встановити обладнання та почати працювати.

Успішні країни широко використовують цей інструмент. Наприклад, в Угорщині у 210 індустріальних парках генерується близько 30% ВВП. У Туреччині діють 400 дуже успішних індустріальних парків, у яких «вирощено» турецьку промисловість. У Південній Кореї 1200 індустріальних парків забезпечують половину зайнятості країни. Досягається це за рахунок надання індустріальним паркам та їхнім резидентам різних стимулів: податкових, митних, фінансових.

unsplash/dev

А що в нас? За даними Мінекономіки, на сьогодні до реєстру індустріальних парків включено 51 індустріальний парк. Однак їхній вплив на економіку практично непомітний. У 25 з них обрано керуючі компанії, у 8 — залучено учасників. Причина такого становища — відсутність будь-яких стимулів. Зараз, більш як через вісім років із моменту прийняття закону про індустріальні парки, ми починаємо це виправляти.

Перший крок зроблено

На першому засіданні після літніх канікул Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №4416-1 — частину пакета ініціатив, покликаних запустити такий важливий інструмент економічного розвитку, як індустріальні парки. Він передбачає фінансові та інституціональні стимули для індустріальних парків і їхніх резидентів.

Серед них можливість бюджетного фінансування для підведення інфраструктури та інженерних мереж до індустріальних парків, а також компенсації вартості підключення до мереж усередині парку. Також передбачено можливість компенсації відсоткових ставок за кредитами на закупівлю нового обладнання.

Прийнятим законом Кабміну дано доручення щорічно впродовж п'яти років, починаючи з 2022-го, передбачати в бюджеті не менш як 2 млрд грн на розвиток індустріальних парків. Також уряд повинен затвердити стратегію розвитку індустріальних парків і створити підпорядковану Мінекономіки установу для координації роботи з індустріальними парками.

За ухвалення цього законопроєкту 7 вересня проголосували 290 депутатів — майже конституційна більшість. Це означає, що в парламенті поділяють запит на повернення здорового глузду в економічну політику країни.

Фіскальні стимули для індустріальних парків

Крім прийнятого законопроєкту №4416-1, до пакета ініціатив входять ще два: №5688 і 5689. Вони містять податкові та митні стимули для індустріальних парків. На відміну від фінансових, вони працюватимуть навіть за відсутності коштів у бюджеті. Усі разом ці три законопроєкти покликані запустити індустріальні парки в Україні. Ставимо собі завдання, щоб до кінця року проєкти законів №5688 і 5689 теж було прийнято.

Для учасників індустріальних парків вони пропонують таке:

• звільнення від сплати мита на ввезення обладнання;
• звільнення від імпортного ПДВ на обладнання;
• звільнення від податку на прибуток на десять років;
• право місцевої влади надавати пільги з місцевих податків.

Схожі за змістом законопроєкти №3724 і 3725 уже вносилися у ВР. Але раніше у фіскальної частини влади були побоювання з приводу можливих зловживань при використанні стимулів для індустріальних парків. І це блокувало їхній рух. Законопроєкти №5688 і 5689 є результатом спільної роботи з фіскалами. Вони містять як стимули для індустріальних парків, так і запобіжники від можливих зловживань. Серед них такі:

• завезене в пільговому режимі обладнання має протягом п'яти років працювати виключно в межах індустріального парку — без права здавати в оренду, лізинг або передачі в користування третім особам на будь-яких інших умовах;
• не платити податку на прибуток можна, тільки якщо резидент індустріального парку знаходиться там не менш як десять років, не нараховує та не виплачує дивідендів і прирівняних до них платежів на користь власника корпоративних прав;
• у разі дострокового припинення статусу учасника індустріального парку з нього стягується податок на прибуток, від якого він був звільнений.

Після прийняття всіх трьох законопроєктів щодо індустріальних парків і розробки необхідних підзаконних актів наша країна зможе запропонувати інвестору приблизно от що. Ділянка землі промислового призначення, куди за державні або муніципальні кошти підведено дороги та мережі, в інвестора також є можливість отримати компенсацію за підключення до мереж усередині парку й компенсацію відсоткових ставок за кредитами. І на цій території діє стимулюючий податковий і митний режим.

unsplash/davidmartinjr

Це вже не просто презентація або слоган, а цілком конкретна пропозиція для розмови з конкретними розрахунками. Цим шляхом іде більшість розвинених країн. І якщо ми хочемо ввійти до їхнього числа, не потрібно винаходити велосипед. Треба просто робити те, що вони роблять для того, аби бути успішними.

За оцінками «Індустріал менеджмент компані», кожний долар, витрачений державою для стимулювання інвесторів в індустріальних парках, у середньостроковій перспективі принесе 6–7 дол. інвестицій.

Ця думка підтверджується досвідом із новітньої української економічної історії. Приклад — Закарпаття, де під час дії ВЕЗ на початку 2000-х років схожі стимули залучили в регіон десятки заводів міжнародних і українських промислових компаній, які там працюють і досі, виробляючи електроніку, автомобілі, побутову техніку тощо.

Ще один важливий аргумент на користь індустріальних парків — конкуренція громад. Надаючи муніципалітетам і ОТГ цей інструмент, ми втягуємо в боротьбу за залучення інвестицій у реальний сектор дуже потужну силу — місцеве самоврядування.

Зацікавленість громад легко оцінити. Один гектар індустріального парку при повному завантаженні створює близько 50 робочих місць, а ПДФО — одне з головних джерел наповнення місцевих бюджетів. Я мав можливість спілкуватися з цього приводу з мерами великих міст і головами ОТГ, Асоціацією міст та іншими представниками місцевого самоврядування. І бачу з їхнього боку готовність використовувати індустріальні парки для розвитку своїх громад.

Більше статей Дмитра Кисилевського читайте за посиланням.