Індустріальні парки — гроші під ногами

13 липня, 2021, 15:30 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як допомогти громадам розвивати інвестиційні проєкти

У місцевих громад з 2012 року є потужний інструмент розвитку — індустріальні парки. Вони довели свою ефективність у десятках країн. Але в Україні їхні переваги не використовуються і на 10%. Винні у цьому «білі плями» у законодавстві про індустріальні парки. Як результат, місцеві бюджети щорічно недоодержують десятки мільйонів гривень.

Білоцерківський кейс

На території Білоцерківської міської територіальної громади Київської області за фактом працюють три індустріальні парки. На території одного з них, «Біла Церква-1», з минулого року запрацювали шість нових заводів. До кінця 2021-го тут збираються ввести в експлуатацію ще кілька підприємств різних галузей економіки.

Інший, екоіндустріальний, парк планують зареєструвати найближчим часом на основі міського комунального підприємства «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» (БВАК). Нині БВАК також бере участь у міжнародній програмі ООН із промислового розвитку UNIDO як пілотний проєкт зі створення екоіндустріальних парків в Україні. Комплекс став базовим учасником цього проєкту, бо вже функціонує за аналогією з індустріальним парком. Його використовують як промисловий майданчик, на якому успішно працюють близько 80 підприємств.

Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс
Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс
Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс (БВАК)

Заступник міського голови Василь Морський у коментарі ZN.UA розповів, що ідея розвитку індустріальних парків у Білій Церкві ґрунтується на європейському досвіді, зокрема на польському. Там індустріальні парки створили основу для економічного добробуту територіальних громад і наповнення місцевих бюджетів.

«Наш інтерес як найбільшої територіальної громади Київської області полягає в тому, що завдяки створенню і розвитку індустріальних парків ми одержуємо додаткові високооплачувані робочі місця та зростання податкових надходжень до місцевого бюджету. У нас з'являється більше можливостей для розвитку територіальної громади, а саме — відновлення доріг, розвитку інфраструктури, благоустрою населених пунктів громади та міста Біла Церква», — пояснив В.Морський.

За його словами, основне джерело наповнення бюджету громади — надходження від податку на доходи фізичних осіб. Тому громада зацікавлена в створенні нових робочих місць із високою зарплатою. До того ж компанії-резиденти індустріальних парків платять громаді майнові податки — земельний і податок на нерухомість.

«Якщо говорити про індустріальні парки, то наше головне завдання як місцевої влади — передусім не заважати бізнесу працювати. Тому ми намагаємося надавати допомогу в оформленні дозвільних документів і проходженні адміністративних процедур. Я переконаний, що за розвитком індустріальних парків майбутнє», — наголосив заступник міського голови.

Дніпро на підході

У Дніпрі ідея створити індустріальний парк з'явилася відразу після прийняття 2013 року профільного закону. Однак юридично індустріальний парк на території колишнього мартенівського цеху Нижньодніпровського трубопрокатного заводу «прописався» тільки 2018-го.

Для цього відповідні питання 18 разів виносили на розгляд сесії міськради, зазначає директор комунального підприємства «Агентство розвитку Дніпра» Олександр Каплі.

«Були необхідні зміни в генеральний план міста, у план розвитку території, місто мало одержати від підприємства та оформити земельну ділянку тощо», — пояснив він. Однак головною причиною, через яку індустріальні парки досі так і не стали фінансовою основою місцевих громад в Україні, О.Каплі вважає непроцедурні «паперові» питання.

«У нас є закон про індустріальні парки, але в ньому практично немає стимулів для компаній, щоб у ці парки заходити. Якщо ми візьмемо інші країни, близьке зарубіжжя, там такі стимули використовуються дуже широко. Наприклад, не платиться ввізне мито і ПДВ при імпорті обладнання», — зазначив він.

Директор «Агентства розвитку Дніпра» висловив надію, що до кінця року ситуація зміниться на краще після прийняття Верховною Радою низки законопроєктів, що передбачають податкові й інвестиційні стимули для індустріальних парків і їхніх резидентів.

До планів міської влади входять прокладання нових інженерних комунікацій і будівництво магістральної автодороги до індустріального парку. «Тому що будувати нові виробничі будівлі на старих комунікаціях, які залишилися від заводу, ніхто не буде», — сказав О.Каплі.

Вигода для міста від таких інвестицій — у появі нових робочих місць. «Найголовніше, що ми одержимо від індустріального парку, — це робочі місця, вони потрібні місту. Люди, які в ньому живуть, мають десь працювати», — підкреслив директор «Агентства розвитку Дніпра».

Львівський досвід

Львівська влада розвиває низку промислових зон — Сигнівка, Рясне-2 і СТР. У кожній із них можуть розміститися один або кілька індустріальних парків. Зокрема, у Сигнівці на площі 18,2 га в травні 2021-го зареєстровано і введено в дію індустріальний парк «Спарроу парк Львів».

Львівська міськрада

Тут планується розмістити логістичні компанії, підприємства легкої, харчової, поліграфічної промисловості, деревообробки та суміжних галузей. Загальна сума інвестицій у розвиток індустріального парку оцінюється в 1,9 млрд грн. Очікується, що він може створити приблизно тисячу робочих місць.

Індустріальний парк у Сигнівці з'явився після того, як міська влада забезпечила цю ділянку потрібною інженерною інфраструктурою: профінансувала будівництво під'їзних автодоріг, прокладання лінії енергопостачання, газ, водопостачання, каналізацію, автобусні маршрути.

За словами радника мера Львова Геннадія Васьківа, для міста це вигідні інвестиції. «Ми витратили на супутню інфраструктуру приблизно 180 мільйонів гривень, а потім місцевий бюджет одержав понад 260 мільйони гривень від продажу земельних ділянок у цій промисловій зоні. І ще плануємо отримати від реалізації ділянок близько 300 мільйонів гривень. Крім того, місто одержуватиме приблизно 200 мільйонів гривень ПДФО на рік при повному завантаженні індустріального парку в Сигнівці», — наголошує Г.Васьків.

Однією з найбільших перешкод для розвитку індустріальних парків радник мера Львова вважає проблему з забезпеченням їх інженерною інфраструктурою, без якої виробництво не зможе працювати.

«У нас в Україні, не тільки у Львові, є багато земельних ділянок, де нічого немає — ні під'їзних доріг, ні електрики, ні газу, ні води. Навіть нам, міській владі, було дуже складно забезпечити підключення промислової зони в Сигнівці до енергомереж. А якщо для інвестора підключення обійдеться в чотири рази дорожче, ніж сама земельна ділянка, хто інвестуватиме?» — запитує Г.Васьків.

За його словами, у сусідніх з Україною країнах в інвесторів в індустріальних парках немає таких проблем. Виходить, треба запозичити їхній досвід і ті стимули, які використовуються для розвитку індустріальних парків у Східній Європі й Туреччині.

«Ми знаємо, що у Верховній Раді є низка законопроєктів, якими пропонується впровадити такі стимули й у нас. Щоб по тих же інженерних мережах для індустріальних парків ці питання регулювала держава, якщо вона хоче задіяти цей інструмент для економічного розвитку. Сподіваємося, що ці законопроєкти приймуть», — сказав радник мера Львова.

Мери готові. Діло за парламентом

Щоб індустріальні парки в Україні стали таким же драйвером регіонального розвитку, як і в сусідніх країнах, місцева влада повинна вирішити два питання: виділення земельних ділянок і забезпечення їх супутньою інфраструктурою, вважає заступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря.

Держава, своєю чергою, має надати керуючим компаніям індустріальних парків та їхнім резидентам стимули: податкові, митні, інвестиційні.

«Це як два стовпи, на яких тримаються індустріальні парки: базова інфраструктура і стимули. Причому має бути саме два стовпи, бо складно стояти на одній нозі. Крім створення базової інфраструктури, що включає дороги, електричні, водопровідні, газові мережі, має бути звільнення від податку на прибуток, від ПДВ і мита при ввезенні обладнання, часткова компенсація процентних ставок за кредитами на це обладнання тощо», — говорить заступник міністра.

За його словами, тільки в цьому разі можна очікувати припливу інвестицій в українську економіку, зокрема іноземних. «Із цією метою міністерство разом із Міністерством економіки й депутатами працює над законопроєктами про стимули для індустріальних парків», — зазначив І.Лукеря.

Індустріальні парки дають можливість підключити місцеве самоврядування до боротьби за робочі місця, промисловий розвиток та інвестиції в Україні, упевнений заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Дмитро Кисилевський/facebook

На його думку, мери міст і голови громад — дуже потужна сила. Вони можуть бути не менш, а можливо, й більш ефективними в практичній роботі із залучення інвестицій, ніж окремі центральні органи влади.

«Я вважаю, що мери й голови ОТГ можуть досягнути більших успіхів у залученні інвестицій. У них є для цього стимул — заробити гроші для вирішення важливих проблем своїх громад. Я мав можливість спілкуватися з цього приводу з мерами Львова і Дніпра, з головою Бучацької ОТГ, з Асоціацією міст та іншими представниками місцевого самоврядування. І я бачу з їхнього боку готовність брати цей інструмент і використовувати його на користь своїх громад», — наголошує заступник голови комітету ВР із питань економрозвитку.

За його словами, допомогти місцевій владі має ухвалення законопроєктів №4416-1, 5688 і 5689, зареєстрованих у Верховній Раді. Вони передбачають податкові, фінансові й інституціональні стимули для індустріальних парків.

У законопроєкті №4416-1 передбачаються можливість покриття витрат індустріальних парків на підведення інфраструктури, компенсація підключення до мереж для учасників індустріальних парків, компенсація процентних ставок за кредитами.

Законопроекти №5688 і 5689 передбачають звільнення резидентів індустріальних парків від сплати ввізного мита на обладнання, від імпортного ПДВ на обладнання, від податку на прибуток на десять років. Місцевій владі пропонується надати право самостійно встановлювати пільги по місцевих податках для індустріальних парків і їхніх резидентів.

При цьому до одержувачів стимулів буде встановлено певні вимоги з метою уникнути зловживань при використанні особливого фіскального режиму. Наприклад, завезене в пільговому режимі обладнання має протягом п'яти років працювати лише в межах індустріального парку — без права здавати в оренду, лізинг або передавати в користування третім особам на будь-яких інших умовах.

Не платити податок на прибуток можна буде, тільки якщо резидент індустріального парку перебуває там не менш як десять років, не нараховує й не виплачує дивідендів і прирівняних до них платежів на користь власника корпоративних прав.

«Навіть коли ми всі ці стимули реалізуємо й вони запрацюють, Україна буде дуже далекою від того рівня підтримки, який надають інші країни, зокрема наші сусіди, своїм виробникам в індустріальних парках. Але ми маємо із чогось починати», — зауважує Д.Кисилевський.

Він наводить експертні оцінки, згідно з якими 1 га індустріального парку дає приблизно 50 робочих місць. «Тобто якщо в Дніпрі індустріальний парк включає 60 га, там може згодом з'явитися близько трьох тисяч робочих місць», — пояснює заступник голови комітету ВР із питань економрозвитку.

Є плюси й для міста. Якщо кожен працівник в індустріальному парку одержує хоча б 13,5 тис. грн на місяць, за рік це дасть місцевому бюджету 87 млн грн податку на доходи фізосіб. Це саме і є ті гроші, які можна витратити на благоустрій дворів, ремонт доріг, заміну вуличного освітлення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК