Навіщо у громадах створювати координаційні ради у справах ВПО з участю самих переселенців

У зв'язку з широкомасштабною російською агресією проти України мільйони людей зірвалися з насиджених місць і поїхали… Хто — за кордон, а хтось — в інші регіони країни, подалі від лінії фронту. Проблеми й потреби в усіх приблизно однакові: житло, робота, школа/дитячий садок, медицина. Бігати в пошуках усього цього дуже важко. Тому ідея створити в громадах і регіонах якісь представництва ВПО, щоб їхні проблеми вирішувалися швидко та якісно, видається продуктивною.

Координаційні ради у справах ВПО при місцевих органах влади, які почали створювати, покликані допомогти переселенцям у комунікації з владою, а місцевій владі — зрозуміти потреби людей, що залишили свої домівки, та оцінити їхній потенціал. А він, без перебільшення, величезний. Це лікарі, педагоги, вчені, пекарі, кондитери, аграрії тощо. Переселенці-біженці далеко не завжди несуть із собою хаос та проблеми. Вони здатні надати помітного імпульсу розвиткові громади, яка приймає.

ВПО з Донеччини знайшли прихисток у Житомирській області

Поштовхом для створення рад ВПО при місцевих органах влади став Операційний план з реалізації у 2021–2023 роках Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження середньострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2024 року, схвалений розпорядженням Кабінету міністрів України №1364-р від 28 жовтня 2021 р.

Реалізується вже у 25 громадах 15 областей України. Уже створено ради ВПО у 13 громадах. Слід зазначити, що вони не мають якоїсь стандартизованої структури — створювалися в різний час, починаючи ще з 2014 року, у різних регіонах без якихось інструкцій згори.

Так, у Запоріжжі консультаційну раду з питань ВПО курирує безпосередньо міський голова, у Черкасах — заступник міського голови. В Житомирській ОВА проблемами ВПО займається відділ при управлінні соціального забезпечення, а рада ВПО як дорадчий орган при Житомирській міськраді перебуває на стадії формування.

Що цікаво, координаційну раду з питань ВПО у Києві утворено ще в грудні 2021 року, але персонального складу досі не затвердили.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова Брусилова Володимир Габенець: «Наша маленька громада за останні десятиліття вже вдруге переживає хвилю переселенців»

В Україні створено безкоштовний навчальний курс для переселенців

Загалом, у різних регіонах по-різному, проте служби, які займаються вирішенням проблем ВПО, у кожній громаді й регіоні є обов'язково. І можна припустити, що вони непогано впорюються зі своїм завданням, вже хоча б тому, що з початку повномасштабного вторгнення саме в громадах осіли мільйони переселенців, і саме громади несуть на собі тягар їх облаштування, адаптації та реабілітації. І якщо в публічній площині не відчувається особливої напруженості у зв'язку з проблемою переселенців — значить, місцева влада справляється. Однак дорадчі органі з участю самих переселенців при ОМС можуть стати додатковим механізмом для створення та закріплення системного підходу у вирішенні проблем ВПО.

Ми поставили кілька запитань координаторові фонду Stabilization Support Services по Черкаській області директорці Черкаського обласного контактного центру Ларисі Ходаковській. Як ми вже уточнили, координаційну раду з питань ВПО у Черкасах очолює заступник міського голови. За словами Ходаковської, створюватимуться ради ще в чотирьох громадах області.

Працівники Черкаського обласного контактного центру та його керівниця Лариса Ходаковская (стоїть)

Фото, надане інтерв'юйованим

— Через Черкаську область пройшли понад 200 тисяч вимушених переселенців, — розповідає Ходаковська. — Зараз у регіоні зареєстровано понад 100 тисяч ВПО. Однак реєструвалися далеко не всі. Зокрема бізнесмени, які релокували свої підприємства в Черкаську область, чоловіки призовного віку. Тож цю цифру можна сміливо помножити на два.

Вимушеним переселенцям, що прибувають, надається соціальне житло, переважно в сільській місцевості.

— ВПО приїжджають не на порожнє місце. Ми заздалегідь, на перспективу, підготували житло, місця в школах. Прибулим виплачуються компенсації на оплату житла. Для забезпечення людей похилого віку гігієнічними та продуктовими наборами ми співпрацюємо з міжнародними фондами й організаціями, які надають гуманітарну допомогу, — пояснює наша співрозмовниця.

Що стосується роботи, то переселенці стають на облік у центрі зайнятості, за потреби й бажання — перекваліфіковуються.

— Але, чесно кажучи, більшість просто чекають закінчення війни, щоб повернутися додому. Вони валіз не розпаковують. Однак є й такі люди, котрі приносять величезну користь громадам. Приїжджають же вчителі, викладачі вишів, лікарі, працівники соціальної сфери. Нам дуже потрібні такі фахівці, — сказала Лариса Ходаковська.

Потреба в дорадчому органі з участю представників ВПО при місцевій та обласній владі може невдовзі з'явитися і в Житомирській області. У цей регіон нині масово переселяються жителі міст Донеччини, які опинилися в зоні бойових дій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Допомога ВПО: чи можна отримати цей статус за відсутності «прописки»

Виплати для ВПО: чи подовжуються перевірки місця проживання переселенців

У Києві припиняють видачу продуктів для ВПО

Як повідомила начальниця профільного відділу департаменту соцзахисту населення Житомирської ОВА Катерина Халімовська, житло для переселенців уже підготували. Переважно в сільській місцевості, а також у низці міст і селищ області.

За її словами, люди, звісно, їдуть конкретно туди, де планують зупинитися і є відповідні домовленості. Але якщо виникають проблеми, можуть зателефонувати на телефони гарячої лінії, вивішені на сайті ОВА.

— Внутрішньо переміщені особи завжди можуть до нас звернутися, ми їх скоординуємо. Скажімо, телефонують і повідомляють: «Ми їдемо у вашу область». Ми уточнюємо, яким транспортом, де, в якому районі або громаді хотіли б зупинитися. Відповідно до їхніх побажань шукаємо житло. В нас у кожній територіальній громаді є житло. Переважно це приватні будинки, які їхні власники добровільно дають для розселення ВПО. Але це може бути й не будинок, а, скажімо, школа, що не функціонує, або дитячий садок, — пояснює пані Халімовська. — Ті люди, які хочуть виїхати з прифронтової зони, не дуже вибагливі щодо умов проживання. Вони просто хочуть жити.

Однак видихнувши, люди, звісно ж, захочуть мати важелі впливу на організацію свого життя в громаді. Тому активність переселенців місцевій владі треба правильно каналізувати. І природне, а не нав'язане кимось згори, створення дорадчих органів при ОМС — хороший варіант.