Підтримати
Брусилів на Житомирщині вже вдруге переживає хвилю переселенців. Перша відбулася після аварії на Чорнобильській АЕС, а друга – у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ. Як може працювати механізм розселення та соціалізації переселенців і як місцеве самоврядування вирішує проблеми ВПО по суті без залучення центральної влади? Про це розповів голова Брусилівської громади Володимир Габенець, з яким поговорила Ірина Латиш в рамках спільного проєкту ЧЕСНО та ZN.UA.
«Ще до того, як на державному рівні ввели єдину реєстрацію ВПО, ми стали обліковувати їх самі... Це ми робили для того, щоб розуміти потреби у продуктах, навантаження на інфраструктуру і по розселенні», – розповів Габенець.
Голова громади додав, що в деяких домогосподарствах одночасно проживало до 20 переселенців. Зараз, за його словами, у громаді проживає близько 2,5 тисяч переселенців. Тоді як на піку їх прибуття у громаді лише зареєстрованих було 8 тисяч людей.
«Найбільше було з Київщини, в перші дні були з Ірпеня, Бучі, Бородянки. І досі їдуть також зі Сходу та Півдня. Переважно для них Брусилів не є першим місцем після евакуації, вони нас обирають уже для тривалого проживання. Спочатку до нас не привозили цілеспрямовано автобусами людей з міст, які були евакуйовані, вони проїздили транзитом. Зупинялися на нічліг або щоб поїсти гарячого у «Сімейному центрі» і їхали далі. Це була на той час єдина дорога», – додав Габенець.
Він розповів, що людей компактно селили у школах, але найбільше переселенці жили і живуть у знайомих чи родичів. Також старости дзвонили власникам порожніх будинків і питали, чи можна їх відчинити для переселенців. Місцеві жителі також самі пропонували свої вільні кімнати.
«Ми відремонтували садочок під такий центр, передали його в підпорядкування комунальній установі Центр надання соцпослуг. Там облаштували кімнати для проживання, і є загального користування — кухня, душові, кімната відпочинку. Туди ми селимо людей, яким ми не можемо знайти повноцінного житла. На облаштування загалом виділили пів мільйона з бюджету на ремонт, меблі та побутову техніку», – додав Габенець.
Крім того, за його словами, Брусилівська ТГ співпрацює з релігійними громадами, де створено «Сімейний центр». Там є шість кімнат, багато туалетних кімнат, душових та велика їдальня. Також діє проєкт, в рамках якого діти не тільки ВПО приходять після школи, і їм допомагають зробити уроки, їх годують, а з ким потрібно займається логопед.
Відповідаючи на питання про те, як громада дізнається, що до них везуть людей, Габенець розповів про співпрацю з громадською організацією Save Ukraine. Вона постійно привозить евакуаційними автобусами людей і шукає, де їх розмістити. Крім того, громада дає інформацію про свої можливості у районне управління праці.
Для того, аби визначити потреби переселенців у громаді, як зазначив її голова, робили опитування. Зокрема, людей запитували безпосередньо про потреби, та чи мають вони намір лишатися у громаді жити. Найгострішим питанням, за словами Габенця, є працевлаштування та поліпшення умов проживання.
«Зараз працюємо над створенням Ради ВПО, щоб люди могли представляти свої інтереси нарівні з місцевими. Влітку ми відкрили бібліотечний табір для дітей, він і для місцевих також, але ВПО більше було. Для дорослих у нас також був невеличкий проєкт, запрошували різних спікерів, психологи приходили, представники адміністрації розповідали про права та тонкощі законодавства», – додав Габенець.
Він також розповів, що ті, кому більше нема куди повертатися, щомісячно отримують матеріальну допомогу. Їм також відновлюють документи, якщо потрібно, та намагаються працевлаштувати.
«Спільно з Центром зайнятості реалізовуємо грантову програму на підставі досліджень щодо працевлаштування. Ми запитували, хто вони за освітою і чим хотіли б займатися. Хто написав, що хоче займатися бізнесом і залишитися тут. Тому їх будуть навчати і за результатами успішності надавати мікрогранти для стартапів від 150 тисяч гривень. Ще Центр зайнятості пропонує ваучери до 30 тисяч гривень на навчання, перекваліфікації. Ми знаємо, які до нас приїхали фахівці, у відділ освіти взяли жінку із Запоріжжя, у ДЮСШ тренером працює також переселенець, ще один очолив садочок, є лікар із Бахмута. Ми бачимо фахових людей і одразу залучаємо в роботу», – зазначив Габенець.
Що стосується гуманітарної допомоги, то в перші дні громада намагалася об’єднати максимум людей. Зокрема, за словами Габенець, це були рідні, знайомі, неурядові організації, волонтерські центри. Голова громади розповів, що гуманітарку сортували, ділили розкладали. З часом почали відстежувати отримання допомоги, адже люди різні хтось міг зібрати у всіх точках, а хтось міг не встигнути отримати допомогу.
«Нам створили програму, яка може фіксувати, де й коли людина взяла яку допомогу, щоб не зловживали і щоб покрити всіх. Аналізуємо ще й скарги, і трохи їх надходить, але то переважно від тих, хто найбільше «ходив по колу». Пишуть, що їм дуже необхідна допомога і дайте ще. Вони і в район не лінуються їздити, і в область також. Тому вся гуманітарна допомога зараз видається відповідно до централізованих списків», – роз повів Габенець.
Він також повідомив, що громада намагається допомагати й іншим областям. Зокрема, борошно, якого залишилося вдосталь, відправляли на Херсонщину та Харківщину.
Також, за словами Габенця, громада перебуває на стадії формування проєкту центру психологічної допомоги. Водночас соціальні служби працюють у Центрі надання соціальних послуг. Там також є психолог. Що стосується юридичних консультацій, то над цим у громаді ще працюють.
«З Радою Європи реалізуємо проєкт стосовно ВПО — їхньої участі у прийнятті рішень громади, як ми будемо їх залучати. Цього нас будуть навчати, а ми вже потім — застосовувати отриманні знання», – додав Габенець.
Нагадаємо, відтепер гарантовані грошові виплати зможуть отримувати як люди, які виїжджають евакуаційними потягами, так і ті, хто виїжджають спеціальними евакуаційними автобусами. Про деталі змін механізму виплати евакуйованим читайте за посиланням.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google