Підтримати
Мерія Віталія Кличка стала чемпіоном із будівництва доріг по Україні — розслідування
Столиця України з бюджетом на 2026 рік у понад 100 млрд грн має свій «Київський мільярдоспалювальний завод». Він працює в режимі 24/7, і навіть це не допомагає «спалити» за рік усі надходження платників податків.
На кінець минулого року невикористаний залишок коштів із бюджету Києва становив рекордних 15 млрд грн. Для порівняння, весь річний бюджет міста Ужгорода — 2,3 млрд грн, а Дніпра чи Харкова — по 20 млрд. Проблема полягає в тому, що фактично ці кошти частково знищуються інфляцією. Коли ми бачимо залишок у 15 млрд грн, достатньо застосувати навіть офіційний рівень інфляції — умовно 18%, щоб зрозуміти, яку суму реально втрачено.
Тож ідеться не лише про те, що гроші не витрачаються, а й про те, що через бездіяльність вони фактично знецінюються й знищуються. Це і є ключова проблема бюджетних залишків.
Станом на початок листопада Київ отримав на 7 млрд грн більше доходів, ніж на аналогічну дату минулого року. Це вже з урахуванням того, що центральна влада «підло забрала» у КМДА гроші від податку на прибуток банків до держбюджету. Очевидно, кілька мільярдів невикористаного залишку в бюджеті столиці буде й за підсумками 2025-го.
Найбільше коштів, якщо оминути обов’язкові соціальні видатки та дотування громадського транспорту, КМДА витрачає на дороги та розв’язки. Майже кожен проєкт капітального ремонту роздувається до грандіозних масштабів, де, окрім справді потрібних робіт із відновлення аварійних споруд, додається в рази більша кількість зайвих. Наприклад, розширення вулиць без будь-якого обґрунтування та потреби, перевлаштування земляних насипів, безліч непотрібних парканів, що погіршують огляд, покриття доріг і тротуарів у місцях, де немає і не передбачається руху і де міг би бути газон.
Також саботується облаштування наземних пішохідних переходів, що дублюють підземні, для забезпечення безбар’єрності вулиць. Хоча цього вимагають державні будівельні норми. А забезпечення безбар’єрності одного підземного переходу в рази дорожче за облаштування регульованого наземного. Важливо наголосити, що питання інклюзивності та безбар’єрності є одним із пріоритетних як для міста, так і для держави. В умовах війни в Україні стрімко зростає кількість людей з інвалідністю — як військових, так і цивільних, і саме тому доступність міського простору потребує особливої уваги, а не імітації рішень.
Крім того, після проведення капремонтів на вулицях підвищується кількість ДТП із постраждалими, хоча загалом по місту ця кількість падає. Наприклад, за два роки після капітального ремонту проспекту Палладіна кількість таких ДТП зросла у 2,5 разу!
Будь-які способи здешевити проєкти, зменшити витрати і переспрямувати кошти на інші напрями саботуються. Головні постачальники ресурсу на «мільярдоспалювальний завод» — замовники дорожнього будівництва: Департамент транспортної інфраструктури КМДА, КК «Київавтодор» і КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». Вони як вогню бояться транспортного моделювання своїх найдорожчих проєктів.
Моделювання за дуже невеликі гроші може зекономити сотні мільйонів, якщо не мільярди гривень платників податків. Адже виявиться, що десь розширювати дорогу до трьох смуг не потрібно, а десь можна розібрати старий шляхопровід і не будувати на його місці такого самого, тільки нового. Зменшувати апетити чиновники КМДА та працівники комунальних підприємств не хочуть.
Також аналіз актів огляду технічного стану вулиць показав, що більшість із вулиць, які капітально ремонтують, не потребували ремонту.
Саме через бажання марнотратства в столиці народжуються помпезні непотрібні проєкти дорожнього будівництва, які вимивають гроші з бюджету міста і не розвязують жодних проблем. А головні «досягнення» «Київського мільярдоспалювального заводу» за роки повномасштабної війни такі.
«Спалено»
Понад 1,2 млрд грн. Будівництво дворівневої розв’язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної. За документами там реконструкція, але так прикривали фактично нове будівництво. Проєкт без оприлюдненого техніко-економічного обґрунтування та результатів моделювання і без доведеної ефективності. Побудований там, де доцільніше було б покращити існуючу схему дорожнього руху з перехрестям в одному рівні, що було б у сотню разів дешевше.
920 млн грн. Реконструкція Дегтярівського шляхопроводу в складі транспортної розв’язки на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка. Роботи виконано з розширенням, подовженням, підвищенням шляхопроводу і завищеними об'ємами по насипах. Хоча достатньо було ремонту опор і заміни прогонів. Збільшення шляхопроводу жодного корисного ефекту з погляду транспортної інфраструктури не несе.
377 млн грн. Капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Новокостянтинівській. Знесли повністю старий і побудували новий. На цьому місці можна було б здійснити демонтаж і залишити звичайну дорогу в один рівень із переїздом через колії зі світлофором. Руху вантажних потягів тут майже немає, тож це ніяк не збільшило б заторів. Крім того, пішохідна і велосипедна частини проєктом однаково передбачені з перетином колій в одному рівні. Тобто перетин в одному рівні в цьому місці є цілком безпечним.
Кілька сотень мільйонів гривень. Капітальний ремонт вулиці Глибочицької. Точні витрати невідомі. Їх розмазано та заховано в бюджети Київпастрансу, ШЕУ Подільського району, Київміськсвітла окремо різними статтями видатків на заміну колій, асфальтування колій, асфальтування проїжджої частини, заміну опор тощо. Окрім перекладеного асфальту (причому хвилями), замінених трамвайних колій і створення паркувальних кишень, жодних покращень. Тротуари для руху пішоходів вбиті та запарковані. Трамвай висаджує людей прямісінько на дорогу, а не на зручні та безпечні зупинки. Велоінфраструктури немає, попри те, що ця вулиця має найменший ухил серед усіх можливих зв’язків із «верхнім містом» і користується значним попитом велосипедистів. Аромат каналізації для мешканців навколишніх «елітних» ЖК теж нікуди не зник, бо замість реконструкції вулиці з ремонтом мереж вирішили зробити те, що простіше і на тлі чого можна пофотографуватися.
«Спалюється» на наших очах
2,5 млрд грн. Реконструкція вулиці Стеценка. Загальна вартість чотирьох черг будівництва — 2,5 млрд грн за договором від 2021 року (у поточних цінах — у рази більше). Тут цілий дорожній джекпот — закладено і розширення доріг, і дві багаторівневі розв'язки. Звісно, що будь-якого моделювання не проводили, бо його результати будуть очевидні: суміжні вузли і вулична мережа біля них уже зараз перевантажені і не мають резерву збільшення пропускної здатності. Наразі реалізується перша черга ремонту та в планах друга, що передбачає розширення вулиці Стеценка. Про третю та четверту черги, дворівневі розв’язки, керівництво замовника — КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» ще «думає».
1,3 млрд грн. Капітальний ремонт вулиці Богатирської. Не потребувала капремонту взагалі. Було достатньо невеликого поточного ремонту покриття за в сотні разів менший бюджет.
1,25 млрд грн. Капітальний ремонт Харківського шосе. «Лише» 250 млн грн за один кілометр ремонту. Відбувається розширення до трьох смуг у кожен бік, замінюється у достатньо нормальному стані асфальтове покриття, порушуються Державні будівельні норми щодо вимоги облаштовувати наземні переходи. Зате буде відбійник, щоб автомобілісти впевненіше порушували швидкісний режим.
503 млн грн. Капітальний ремонт вулиці Міської. Згідно з актами обстеження, вулиця має пошкодження лише 0,26% покриття. Це точно не привід для капітального ремонту, оскільки можна обійтися поточним у сотні разів дешевше. Також знову планується розширення. Цього разу до восьми смуг для авто на всій протяжності замість облаштування смуг накопичення перед великими вузлами. Здавалося б, це прості базові знання рівня студентів-транспортників початкових курсів, але ні, знову тисячі квадратних метрів асфальту за рахунок платників податків намарно.
Планують «спалити»
1 млрд грн. Капітальний ремонт шляхопроводу біля станції метро «Чернігівська». Запланований ремонт має величезні непотрібні обсяги робіт, окрім заміни власне аварійного шляхопроводу. Ремонт не вирішить жодних проблем цього транспортного вузла, бо наявність значного транзитного потоку проігноровано. Крім того, буде закрито рух трамваїв майже на рік, хоча існує технічне рішення, яке дає змогу зберегти рух трамваїв на лівому березі столиці на час ремонту. Також після ремонту суттєво погіршиться ситуація для пішоходів, що йдуть на метро: довжина шляху збільшиться, а пішохідні переходи стануть небезпечнішими.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
803 млн грн. Капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського. Площа пошкоджень аж 0,94% і тому треба перекладати 100% покриття. На вулиці не буде облаштовано велодоріжок по всій протяжності, бо «Київавтодору» важливіші додаткові смуги для авто та відбійник.
467 млн грн. Капітальний ремонт проспекту Свободи. Площа пошкоджень лише 1,28% від загальної площі дорожнього покриття. Достатньо поточного ремонту в сотні разів дешевше. Не буде продубльований наземним переходом єдиний у мікрорайоні Виноградар підземний перехід на перехресті з проспектом Європейського Союзу.
…Майже на кожен об’єкт з кошторисом у кілька сотень мільйонів гривень приїжджає мер Віталій Кличко, щоб із гордістю виключно перед підпорядкованими йому комунальними ЗМІ відсунути червоний водоналивний блок і в такий спосіб урочисто відкрити рух для автівок. Зазвичай недоробленого і не введеного в експлуатацію об'єкта, який повноцінно запустять лише через місяці (якщо взагалі запустять, як-от сталося з Шулявським шляхопроводом).
Це все марнославство та марнотратство ціною у мільярди гривень платників податків, які можна було б витрачати з набагато більшою користю. Наприклад, на купівлю генераторів для шкіл, аби діти не сиділи без світла, на розвиток системи громадського транспорту для зменшення заторів і, звісно, на потреби ЗСУ.
Та у КМДА і «Київського мільярдоспалювального заводу» стратегія інша. Далі будуть нові й нові дорожні проєкти з аналогічним підходом у реалізації для розпилювання бюджету Києва.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google