Знаки уваги

У світі традиційної дипломатії великого значення надають символам і знакам. Їх надміру і в будь-якій інтерпретації можна побачити в поїздці до Будапешта глави українського МЗС Дмитра Кулеби, яку він здійснив минулої п'ятниці, щоб зустрітися з угорським колегою Петером Сіярто.

По-перше, це був перший невіртуальний візит Кулеби як очільника українського зовнішньополітичного відомства.

По-друге, відмовившись від зустрічі з Сіярто в Ужгороді, як це пропонувала угорська сторона, голова української дипломатії приїхав до Будапешта за кілька днів до століття підписання Тріанонського договору, згідно з яким Угорщина втратила велику частину території. Для угорців цей договір - досить болісна подія, яку вони вважають трагічною сторінкою угорської історії, називаючи "тріанонською ганьбою".

По-третє, Кулеба прибув до Будапешта за кілька днів до дня народження угорського прем'єра Віктора Орбана.

Вплинули ці три елементи на місію українського міністра, створивши певне тло на переговорах, чи зіграли роль інші чинники, але його візит виявився досить успішним.

Формальною метою поїздки Кулеби до Будапешта було продовження ще на рік міжурядового договору про виділення Угорщиною кредиту на 50 млн євро на розвиток інфраструктури у прикордонних регіонах: термін дії документа спливав 2 червня. Однак кредит -лише привід для поїздки. В угорській столиці міністри закордонних справ двох країн обговорювали майбутній візит Орбана до Києва, а також можливі рішення для виведення з кризи українсько-угорських відносин.

Нагадаємо, що відносини України та Угорщини погіршилися після того, як Верховна Рада 2017 року прийняла Закон "Про освіту".

На думку Києва, цей закон сприяє інтеграції угорців Закарпаття в українське суспільство. А ось Будапешт вирішив, що документ (а саме стаття 7, яка стосується мови навчання) дискримінує права угорської меншини в Україні та сприяє її асиміляції. Тому угорська влада, наполягаючи на "відновленні прав етнічних угорців на використання рідної мови", вимагає скасувати або змінити статтю7. А тисне на Київ Будапешт тим, що блокує засідання комісій Україна-НАТО (КУН) на високих рівнях.

Попри бажання української влади вирішити проблему у двосторонніх відносинах і розблокувати засідання КУН, позиція Києва щодо Закону про освіту залишається незмінною: українська влада не планує обговорювати зміни до нього та скасування статті 7, як і прирівнювати угорську мову до мов корінних народів України. Компроміси, на які готові йти в українській столиці, стосуються, по-перше, імплементації законодавства, а по-друге - приватних шкіл, які, згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, Верховна Рада вивела з-під дії статті 7.

Однак угорці до останнього часу говорили про необхідність змінити українське законодавство.

Оскільки ж обидві сторони займають жорстку позицію, ситуація зайшла в глухий кут. У Будапешті вважають, що вирішити проблему може особиста зустріч Орбана і Зеленського. Її проведення вони домагаються з моменту обрання Зеленського президентом. Задля проведення зустрічі на початку року Будапешт навіть пом'якшив риторику. А під час свого недавнього візиту до України Сіярто демонстрував готовність до компромісу.

Однак у Києві не мають наміру проводити зустріч лідерів двох країн задля самої зустрічі. В українській столиці хотіли б, аби результатом переговорів Зеленського та Орбана стало вирішення кризи у двосторонніх відносинах і розблокування засідань КУН на високих рівнях, а не ще одне фото на офіційних веб-сторінках українського президента та угорського прем'єра.

При цьому відносини двох країн ускладнені не тільки законами про освіту і мову. Серед інших проблемних питань - видача угорських паспортів жителям Закарпаття, фінансова діяльність угорського фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде", використання угорських державних символів у публічній сфері, питання повернення церковного майна, ситуація навколо Берегівського району тощо.

Ось на такому тлі й відбувся візит Дмитра Кулеби до Будапешта.

У Києві не було якихось особливих очікувань. Але результати переговорів викликають обережний оптимізм із приводу того, що сторони здатні домовитися та врегулювати кризу.

На що слід звернути увагу: під час візиту Кулеби Сіярто демонстративно не робив різких публічних заяв. На прес-конференції він не згадував Тріанонського договору, не говорив про необхідність змінити українське законодавство про освіту, хоча досі угорці постійно наполягали на цьому. І заявив, що Угорщина не хоче підтримувати блокування України в НАТО й чекає вирішення проблем із питанням освіти та законом про використання державної мови: "Наша мета - досягти домовленостей".

Змінилася позиція Будапешта й щодо роботи трьох міжурядових комісій - економічного співробітництва, захисту прав нацменшин та з питань освіти. Раніше угорці опиралися наполегливим пропозиціям Києва провести засідання цих комісій. Тепер же Сіярто погодився розблокувати їхню роботу, і вперше за багато років три комісії зберуться в червні. За словами глави угорського МЗС, вони розроблятимуть рішення з освітнього питання, які можуть прийняти угорці Закарпаття і які "задовольнять вимоги, важливі для українського уряду".

По суті, це означає делегування зазначеним комісіям питань про нацменшини та освіту і підготовку відповідних формулювань у спільному меморандумі, який, як планується, підпишуть під час зустрічі Зеленського та Орбана. (Угорці погодилися, щоб до зустрічі лідерів двох країн підготувати спільний меморандум, який стосується "широкого кола питань" - політики та безпеки, гуманітарної сфери, а також економічного співробітництва. Проєкт документа Кулеба саме й привіз Сіярто.)

Сам же візит угорського прем'єра, за словами Кулеби, може відбутися вже в липні.

Переговори глав двох зовнішньополітичних відомств дають підставу припустити, що в Будапешті, схоже, погодилися з українським підходом до виходу з кризи: взяттям сторонами спільних зобов'язань і реалізацією спільно прийнятих рішень на основі імплементації законодавства, а не його зміни.

Однак готовність до компромісу, продемонстрована Сіярто під час візиту Кулеби, зовсім не означає, що Будапешт перестане використовувати різку риторику після того, як в Угорщині відзначать століття "тріанонської ганьби". Адже в угорському уряді теж мають думати і про внутрішню аудиторію - угорських виборців. І хоча найближчими роками в Угорщині вибори не проводитимуться, політики не люблять втрачати відсотки свого рейтингу.

Особливо в питанні, що є наріжним у всій зовнішній та, мабуть, і внутрішній політиці уряду Орбана, - захисту прав угорців, які проживають за кордоном.

Більше матеріалів Володимира Кравченка читайте тут.