"Здати" Косово

Протистояння Сербії з Косовом не слабшає.

Ставка висока - незалежність Косова, визнання якої Приштина продовжує домагатися від Белграда. У цій боротьбі косовари навіть впровадили 100-відсоткові мита на товари з Сербії, а також Боснії і Герцеговини: вони можуть бути зняті тільки після визнання незалежності Косова Белградом.

І хоча в Сербії залишається дедалі менше можливостей уникнути такого сценарію, сербська дипломатія щосили прагне, аби держави відкликали своє визнання Косова. На такий крок пішли поки що лише 15 країн. Серед них - Суринам, Лесото, ЦАР та інші. Утім, решта 20 держав готуються до визнання незалежності Косова. Європейські ЗМІ навіть називають суму такої "послуги": від 300 тис. дол.

Одночасно в Сербії активізувалися ті, хто хотів би вирішити косовське питання з допомогою Кремля.

Скандальний лідер "Здорової Сербії" Мілан Стоматович запропонував "поступитися Косовом" на певний час Росії. Його підтримав міністр закордонних справ Івиця Дачич, заявивши, як повідомляє газета Srbski telegraf, що "Сербія могла б узяти північні райони Косова на 99 років", а решту можуть поділити Дональд Трамп і Владімір Путін. У Белграді також обговорюється можливість відновлення російської військової присутності в Косові під виглядом миротворців. А лідер проросійської партії "Двері" Бошко Обрадович навіть розробив поетапний план такого процесу.

Російська позиція зрозуміла: не допустити домовленостей, які призвели б до незалежності Косова, і далі підтримувати нестабільність у регіоні. Москва навіть спробувала розпочати поставку модернізованої техніки старих зразків за контрактом, укладеним ще кілька років тому. Але з 60 одиниць танків і бронемашин до Сербії поки що зміг прорватися тільки десяток: ембарго ЄС на імпорт озброєнь із Росії ускладнило виконання контракту.

При цьому пропозиція М.Стоматовича породило в російських військових надію на можливість введення до Косова своїх "миротворців". Часті поїздки до Росії міністра оборони Александра Вуліна (відомого негативним ставленням до незалежності Косова) викликають тривогу. Як і запевнення з боку російських військових начальника Генштабу армії Сербії Мілана Мойсиловича після спільної оцінки ситуації в регіоні в тому, що вони підтримують дії Белграда в Косові.

Європейський Союз побачив у діях Приштини і Белграда реальну загрозу як своїй політиці стабілізації на Західних Балканах, так і безпеці в регіоні. Виникли побоювання, що невизнання Сербією косовської незалежності призведе до об'єднання Косова та Албанії.

"Квінтет з питань Косова" - Велика Британія, Італія, США, ФРН і Франція - заявив, що настав час поставити крапку в конфлікті 1990-х і відновити діалог. При цьому Приштину закликали скасувати мита, а Белград - зупинити кампанію з відкликання визнання незалежності Косова і підписати "всеосяжний, юридично обов'язковий договір", який принесе стабільність на Західні Балкани. Зважаючи на чутливість проблеми косово-сербських відносин, у Брюсселі планують створити посаду спецпредставника ЄС із питання діалогу між Косовом та Сербією.

Своєю чергою, США заявили про свою готовність сприяти відновленню діалогу між Косовом і Сербією. Держсекретар М.Помпео на несподіваній зустрічі з А.Вучичем наприкінці липня чітко визначив позицію США: переговори мають бути відновлені; Вашингтон не допустить дестабілізації регіону; незалежність Косова - нинішня реальність; Приштина має скасувати мита; Сербія повинна припинити кампанію з відкликання визнання незалежності регіону.

А.Вучичу також було сказано, що він може розраховувати на підтримку США в питанні зняття косовських мит і курсу Сербії на євроінтеграцію. Почувши таке, сербський президент заявив про можливість початку переговорів із Косовом. Правда, не про визнання косовської незалежності, а лише про відновлення переговірного процесу, оскільки визнання Косова "в нинішніх обставинах" не буде прийняте ні сербським суспільством, ні сербською елітою.

На сьогодні ні в ЄС, ні у США, ні в лідерів Сербії і Косова немає єдиного бачення остаточного варіанта договору. Це можуть бути і обмін територіями, і корекція кордонів, і розширена автономія для Косова в рамках Сербії або інший варіант. Але, схоже, ідея обміну територіями стає пріоритетною. Принаймні ще цього лютого був підготовлений проект договору між Косовом та Сербією, ключова ідея якого - згода сторін на обмін територіями за етнічною ознакою.

Отже, перші кроки зроблено. Це підтверджує й те, що президент Сербії не виступає з протестами і приймає як належне, коли його співрозмовники у Вашингтоні, Парижі, Брюсселі говорять про Косово та Сербію як про дві країни.

Підтримуючи Косово в його прагненні домогтися визнання незалежності від Белграда, США також тиснуть на Приштину, щоб та скасувала мита. При цьому Вашингтон не хоче допустити нової війни і подальшого російського проникнення на Західні Балкани, не хоче поступатися ЄС лаврами миротворця й показує європейцям неможливість вирішення без його участі проблем у Європі. Білий дім також стурбований розширенням економічної присутності КНР і Туреччини в регіоні, де вони розпочали реалізацію масштабних інфраструктурних проектів.

Подальший розвиток подій залежить від результатів парламентських виборів у Сербії й Косово. "Хто стане прем'єр-міністром у кожній із цих країн?" - це питання хвилює всіх учасників глобальної гри навколо незалежності Косова. Поки що ж наближення виборів звужує вікно можливостей для пошуку компромісу.

Проте дії США і ЄС дають надію на якнайшвидше відновлення переговорів між Косовом та Сербією уже в грудні. Очевидно, що шлях до переговорів має відкрити скасування Приштиною мит. Безперечно, це відбудеться. З одного боку, мита починають негативно впливати на власне саму косовську економіку. З іншого - надто сильний тиск стратегічного союзника Косова - Сполучених Штатів. Але якщо Росія приєднається до вирішення цього питання, то косово-сербські відносини перетворяться на "заморожений конфлікт".

Це влаштовує Кремль. Однак нікого з учасників конфлікту і тих, хто намагається його вирішити.