За ними Москва!

Коронавірус пожирає російські "скріпи".

Услід за цінами на нафту різко знизився рівень громадського натхнення у зв'язку з наближенням Великодня та 75-річчя "Великої Перемоги". Масові релігійні заходи вже зупинено. З високою ймовірністю, військово-політичні торжества буде перенесено на 24 червня, коли в 1945-му провели перший парад, або навіть на 2 вересня, коли офіційно завершилася Друга світова війна. На цьому тлі перенесене на невизначений термін усеросійське голосування з обнуління президентських каденцій Владіміра Путіна, замасковане під конституційні зміни, губиться з виду. Разом із ним розчиняється образ непереможного російського президента, який ретельно вибудовувався останні 20 років.

Державна машина Росії почала реагувати на загрозу пандемії з середини березня. Доти були поодинокі запобіжні акції, пов'язані переважно з пасажирським сполученням із Китаєм: його зупинили ще в лютому, і китайців у Москві почали відправляти на обсервацію, що викликало тоді обурену ноту посла Китаю мерові російської столиці. Нарешті, коли симптоми зараження стали з'являтися серед російських еліт, для боротьби з коронавірусом було створено одразу кілька федеральних центрів управління. Основний із них створили указом Владіміра Путіна на базі Держради. Цей штаб очолив як федеральний чиновник мер Москви Сєргєй Собянін. Другий штаб створив уряд Міхаіла Мішустіна. Нарешті, третій штаб існує в рамках Ради безпеки Росії й координується заступником Путіна в цьому органі Дмітрієм Мєдвєдєвим. Ці центри управління заснували єдиний інформаційний центр боротьби з коронавірусом.

Першими діями всіх цих штабів стала термінова підготовка медичних установ на випадок пандемії (передусім у Москві) та перекриття кордонів. Останнє було жорстким і рішучим. Закриття супроводжувалося роз'яснювальними дзвінками Путіна й Мішустіна їхнім візаві в сусідніх країнах, а також країнах зосередження російських туристів. Іноземцям, крім виняткових випадків, заборонено в'їзд у Росію. Закрили навіть кордон із Білоруссю, яку ще зовсім недавно планували приєднати до Російської Федерації. Єдиний виняток було зроблено для тимчасово окупованих територій України: з території ОРДЛО в РФ пускають не тільки з російськими, а й із внутрішніми українськими паспортами та "паспортами республік". Єдина умова - реєстрація в ОРДЛО.

Із впровадженням власне карантинних заходів Росія зволікала до кінця березня. Зрештою Путін оголосив вихідні зі збереженням зарплати спочатку на тиждень, потім до кінця квітня. Останні тижні він керує країною дистанційно. І все-таки, проводячи численні заходи та з'являючись на телеекрані, російський президент так жодного разу й не вимовив слово "карантин". Обмежувальні заходи було віддано на розсуд глав суб'єктів федерації, заходи економічного забезпечення - уряду і Центральному банку.

Багатьох у Росії поведінка президента спантеличила. Раніше він завжди вривався в самий вир гучних російських проблем - прилітав на літаку, припливав на батискафі - й відразу ж усе вирішував. Так принаймні здавалося. Тепер він усього лише раз у яскравому захисному костюмі сходив у передову московську лікарню. Потім у головлікаря виявили коронавірус, а Путін самоізолювався. Можливо, російський президент і сам здивований подіями, цим стрімким руйнуванням звичних "скріп" під впливом обставин нездоланної сили - пандемії та дешевої нафти.

Проте делегування повноважень може бути для нього розумним: в умовах невизначеності, коли навряд чи хтось у світі розуміє, чим усе здатне скінчитися, він кинув усіх можливих конкурентів на бій з коронавірусом. Більшість зганьбляться, одиниці стануть героями. З останніми може бути пов'язаний ризик для Путіна, але менший, ніж ризик самому спалити решки рейтингів і державних резервів. До того ж, як засвідчили виміри громадської думки, активне мелькання на передовій боротьби з коронавірусом дає російським політикам лише два-три додаткових відсоткових пункти в рейтингах схвалення.

Першим у боротьбу з пандемією безпосередньо на полі бою вступив мер Москви Сєргєй Собяніин. Разом із главою Московської області він запровадив жорсткі карантинні заходи, досить схожі на ті, які нині застосовують в Україні. Обіцяно було швидке введення системи електронних дозволів на переміщення з допомогою QR-кодів у смартфонах, як це зробили в Китаї та Європі, але система виявилася неготовою. Поліцейські продовжують стежити за дотриманням карантину згідно з власною інтерпретацією правил. Фінансові ресурси Москви дозволили впровадити істотні заходи соціальної підтримки. На випадок втрати роботи москвичам обіцяно 19,5 тис. рублів щомісячних виплат проти загальноросійського максимуму 12,13 тис. (на рівні мінімального розміру оплати праці, або МРОП). Підвищена виплата дається в Москві автоматично при реєстрації в центрах зайнятості. Москва та область не були закриті, хоча ця опція постійно є.

Услід за Москвою карантинні заходи, згідно з рівнем загрози, почали оголошувати інші суб'єкти федерації. За оголошені Путіним широкі рамки федеральної політики вийшла тільки Чечня. Там не просто ввели комендантську годину: Чечня повністю закрила свої кордони для пасажирського сполучення. З Москви пролунав окрик, але він був зовсім слабким і швидко затих. Навряд чи повну самоізоляцію дозволять якомусь іще суб'єктові Російської Федерації, якщо тільки ситуація не стане катастрофічною.

Економічне реагування Росії на коронавірус було досить швидким і реалістичним, коли виходити з мети забезпечити базовий рівень виживання, не розтративши при цьому резервів. На саміті "великої двадцятки", який відбувався у режимі телеконференції, Владімір Путін анонсував, що російський уряд і Центробанк спрямують на боротьбу з кризовими явищами в економіці внаслідок пандемії сумарно 2,4% ВВП. Це близько 40 млрд дол. на тлі 4,8 трлн дол. загального внеску країн "великої двадцятки".

Власне, надзвичайні заходи потребували виділення 50 млрд руб. на побудову інфекційних центрів і закупівлю обладнання, 30 млрд руб. - на підвищення допомог у зв'язку з безробіттям до рівня МРОП (із 8 тис. руб. до 12,13 тис. руб.), а також подовження до 2024 року терміну повернення регіонами бюджетних кредитів на суму 71 млрд руб., які вони мали повернути нинішнього року.

Головне джерело соціального забезпечення на час "вихідних" - роботодавці, що зобов'язані виплачувати зарплату. На допомогу їм запустили систему безвідсоткового кредитування юридичних осіб для виплати зарплат під час карантину. Державний банк ЗЕБ.РФ, що розпоряджається програмою, надаватиме 75% кредиту, комерційні банки додадуть 25%. Розгляд запитів на кредити буде скрупульозним, як і при звичайному кредитуванні. Безвідсоткові кредити передбачають виплату на місяць на одного працівника не більше МРОП, який становить 12,13 тис. руб. Навряд чи це забезпечить комфортні вихідні.

У рамках соціальних заходів установлено новий розрахунок виплати за лікарняним листом, виходячи з МРОП. Сім'ї, що мають право на материнський капітал, зможуть отримувати додатково по 5 тис. руб. на кожну дитину. До початку травня буде зроблено виплати ветеранам і працівникам тилу з нагоди закінчення Другої світової війни в Європі.

Для позичальників, чий дохід знизиться більш ніж на 30%, передбачено кредитні канікули (як за споживчими, так і за іпотечними кредитами). Позичальники звільняються від сплати двох третин регулярних платежів (67%), а також отримають відстрочку зі сплати основного боргу. Інша третина (33%) платежів має бути виплачена, як і тіло кредиту, але, за бажання, її можна внести в суму основного боргу. Цю програму субсидіюватиме держава.

Зазначені заходи для кредитних канікул поширюються також на малі й середні підприємства. Крім того, для них до кінця року введено мораторій на банкрутство і перевірки. Знижено страхові внески з 30 до 15% (за оцінкою міністерства фінансів Росії, до кінця року компанії заощадять на внесках 285 млрд руб.). Орендарям приміщень дано право вимагати цього року відстрочки платежів або їх зменшення. Передбачено можливість встановити цього року особливий режим нарахування неустойки за невиконання забудовниками зобов'язань за договорами участі на паях.

Ці заходи російський уряд оцінив у 1,3 трлн руб. (1,2% ВВП), або близько 20 млрд дол., за поточним обмінним курсом. Якщо вірити анонсу Путіна на саміті "великої двадцятки", має бути спрямовано ще стільки ж. Путін і Мішустін пообіцяли, що перелік заходів підтримки економіки розширюватиметься, включно з пільговим кредитуванням малого і середнього бізнесу та наданням державних гарантій для кредитування підприємств, які цього потребуватимуть, на загальну суму 500 млрд руб. У фокусі перебуватимуть кілька сотень підприємств, віднесених до системоутворюючих. Навколо формованого списку таких підприємств уже виник скандал: до нього потрапила букмекерська контора. Це примусило згадати, що карантин корупції не перешкода.

У боротьбі з коронавірусом поки що не виявили себе хранителі радянських цінностей та ідеологи повсюдної російської перемоги - всі, кого заведено називати "силовиками" і пов'язувати з ними безпеку Росії. Не було видно й чути ні секретаря Ради безпеки Росії Ніколая Патрушева, ні директори ФСБ Алєксандра Бортнікова, ні міністра оборони Сєргєя Шойгу, ні цивільних представників цього кола - голови Держдуми В'ячеслава Володіна та глави "Роснефти" Ігоря Сєчіна. Публічно слово мовив лише недавно вживлений у це середовище Дмітрій Мєдвєдєв. Він усього лише закликав у всьому слухатися Путіна.

Ці люди, певна річ, не сиділи склавши руки. Вони переконували Путіна запровадити надзвичайний стан з відповідними змінами державного управління. У такому разі урядові повноваження перетекли б у Раду безпеки, а суб'єктів федерації, регіональні муніципальні адміністрації, на які режим поширювався б, очолили б коменданти.

Такий варіант розвитку подій став би схожим на переворот у звичному розподілі повноважень російських еліт. І головним призом переможцеві стала б Москва, де надзвичайно висока концентрація ліквідних засобів та всіляких активів. Можна нагадати, що видаткова частина бюджету Москви на цей рік майже дорівнює витратам державного бюджету України (41 млрд дол. проти 43 млрд, за поточним обмінним курсом) до секвестру останнього (бюджет Москви у зв'язку з коронавірусом не секвестується).

Ті, хто останніми роками планували захопити всю Україну, всю Білорусь і навіть країни Балтії, але скрізь зазнали фіаско, тепер планують узяти Москву. Як економічний актив це може бути краще, ніж усе, перелічене вище, і не потребує навіть гібридної війни. Але Путін поки що зробив вибір на користь цивільних керівників. Собянін і Мішустін виграли перший бій. Впроваджений ними карантин можна розглядати як щеплення проти надзвичайного стану.

Поки що загроза пандемії сприяє концентрації Росії на внутрішній політиці. Але ніхто нині не може прогнозувати, якими будуть російські пріоритети в горизонті кількох місяців, тим більше років. З порядку денного не зняті ні надзвичайний стан, ні плани глобальних перемог. Вони лише відступили в тінь.

Усі статті Олексія Їжака читайте тут.