ЄС—Туреччина: ніхто не хотів поступатися

Туреччина і Європейський Союз наблизилися до зриву домовленостей щодо біженців та провалу переговорів стосовно безвізового режиму для турецьких громадян. Анкара не має наміру виконувати вимоги Брюсселя і змінювати антитерористичне законодавство. "Ми підемо своїм шляхом, ви - своїм", - заявив турецький президент Реджеп Ердоган, звертаючись до європейських політиків.

12 травня Європарламент вирішив відкласти питання надання безвізового режиму для Туреччини доти, доки Анкара не виконає всіх застережених для цього 72 умов. Майже синхронно Єврокомісія випустила доповідь про те, що запровадження безвізового режиму з Туреччиною може призвести до підвищення терористичної загрози для Євросоюзу, оскільки бойовики спробують обманом отримати турецьке громадянство й уникнути процедури ідентифікації.

У відповідь турецька влада пригрозила, що, у разі невиконання Євросоюзом своїх обіцянок у частині надання країні безвізового режиму до кінця червня, Анкара знову відкриє для нелегальних мігрантів транзит у Європу.

Біженці - заручники чужої гри

Сумнівні, з погляду моралі та зовнішньополітичних вигод для ЄС, домовленості Анкари і Брюсселя стосовно мігрантів, які хочуть потрапити в Грецію з Туреччини, дають перші конкретні результати. У квітні кількість мігрантів, які висадилися на грецьких островах, зменшилася відразу на 88%, повідомила Міжнародна організація міграції. Якщо ще в березні цим маршрутом скористалися майже 27 тис. мігрантів, то у квітні їх було трохи більше 3 тис. Утім, як і припускали, значно побільшало мігрантів, які тепер намагаються добратися в Європу з Африки через Італію. З'явилися дані про проникнення мігрантів через кордон Туреччини в Болгарію. Ще приблизно 50 тис. залишаються заблокованими в Греції. Таким чином, угода з Туреччиною кризу з мігрантами загалом не вирішила, натомість поставила перед Євросоюзом нові складні зовнішньополітичні виклики.

Спеціальний доповідач ООН з прав мігрантів Франсуа Крепо минулого тижня висунув вимогу перестати відправляти біженців, які прибувають у Грецію, в спеціальні центри ув'язнення. Правило, згідно з яким усі мігранти мають бути поміщені в спеціальні центри ув'язнення на 25 днів після прибуття на територію Греції, недоречне, підкреслив Крепо, хоч воно і є частиною угоди з Туреччиною. Особливо обурює, що в такі табори потрапляють цілі сім'ї, зокрема діти. За словами представника ООН, "у Європі ситуація така, що там не прийнято довгострокових законів стосовно мігрантів, які б не порушували прав людини, які включали б усі аспекти міграції та захисту біженців". Крім того, Ф.Крепо підкреслив юридичну неспроможність домовленості Туреччина - ЄС, зазначивши, що це лише політична угода.

Нагадаємо: під час переговорів із лідерами ЄС 18 березня Туреччина зобов'язалася забирати назад усіх нелегалів, які прибудуть у Грецію з її території після 20 березня, в обмін на 6 млрд євро допомоги та згоду ЄС запровадити безвізовий режим для турецьких громадян. Євросоюз, своєю чергою, обіцяв приймати легальних мігрантів із таборів біженців у Туреччині, якщо вони зможуть підтвердити свій статус біженця. Також у рамках цієї угоди Євросоюз пообіцяв відновити переговори з Туреччиною про вступ країни до ЄС.

4 травня Єврокомісія рекомендувала надати громадянам Туреччини безвізовий режим уже в червні. Однак раніше Євросоюз висунув до Туреччини 72 умови, з яких найскладнішими виявилися зміни до антитерористичного законодавства країни, посилення захисту інформації та запровадження біометричних паспортів, боротьба з корупцією, посилення правової співпраці з країнами ЄС, встановлення глибших зв'язків із європейським правоохоронним органом Європолом. Решту 67 вимог Туреччина на цей час уже виконала. Свою відмову змінювати антитерористичне законодавство турки пояснюють діями бойовиків Курдської робітничої партії та Ісламської держави, які причетні до серії вибухів у Туреччині останніми місяцями. Однак у Європі вважають, що широке тлумачення тероризму в турецьких законах дає владі інструменти для переслідування інакодумців та тиску на опозицію.

Дебати представників найбільших політсил у Європарламенті 10-12 травня засвідчили, що серед законодавців домінують настрої не надавати безвізовий режим Туреччині до виконання всіх 72 умов. Крім того, деякі експерти у сфері права вважають, що "угоду" стосовно мігрантів із Туреччиною взагалі не можна вважати правовим документом, - досі її текст не опублікований в "Офіційному журналі ЄС", і, наскільки можна судити із заяв політиків Європи та Туреччини, вони не хотіли надавати домовленостям від 18 березня форми міжнародного документа. Ця обставина також насторожила ряд європарламентаріїв, котрі висловилися в тому ключі, що Єврокомісія і Рада ЄС ведуть якусь дивну гру. Спочатку вони говорили, що досягли "угоди" з Туреччиною, тепер же стверджують, що 18 березня була тільки "спільна заява", тобто прес-реліз, бідкалася представник шведських лібералів Сесілія Вікстрьом. На її думку, Європарламент повинен також обговорити законність самої угоди від 18 березня.

На такому тлі переговори Туреччини і ЄС щодо імплементації угоди про безвізовий режим зайшли в глухий кут. Наразі лише відомо, що 19 червня цю тему розгляне Рада ЄС із питань юстиції та внутрішніх справ, яка має затвердити це рішення кваліфікованою більшістю голосів, перш ніж його передадуть у Європарламент.

Крім того, стало відомо, що не тільки Європарламент, а й національні парламенти ряду країн - членів ЄС будуть змушені прийняти окремі рішення, перш ніж безвізовий режим для Туреччини почне працювати. Ця обставина вже стурбувала Анкару. Деякі турецькі та європейські експерти висловлюють побоювання, що в такому разі угоду про запровадження безвізового режиму не буде прийнято в обумовлені терміни, й Ердоган отримає козир для шантажу ЄС або розриву всіх раніше досягнутих домовленостей.

Європа готує план "В"?

Про реалістичність такого кроку з боку влади Туреччини може свідчити й те, що через розбіжності з Ердоганом у відставку пішов прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу - головний перемовник Анкари з питань міграційної угоди. Він займав значно гнучкішу позицію, ніж турецький лідер.

У європейських ЗМІ питання, що буде у разі зриву домовленостей з Анкарою, вже обговорюють. Німецький таблоїд Bild у числі від 9 травня написав, що джерела газети повідомляють про план спрямувати Греції всі кошти, обіцяні Туреччині. Розробляється план перетворення кількох грецьких островів на реєстраційні центри для мігрантів, де ті перебуватимуть до ухвалення рішення про їхню подальшу долю. При цьому судна не доправлятимуть їх на материк, а тих, хто не отримає притулку в ЄС, депортуватимуть у країни, громадянами яких вони є або були. Втім, німецький уряд відразу спростував повідомлення газети, заявивши, що наразі немає причин сумніватися у виконанні угоди стосовно мігрантів. Єврокомісія взагалі не стала коментувати таких публікацій.

Проте європейські експерти з питань міграції сходяться на думці, що, хоча домовленості з Туреччиною на цей час досягли однієї з найважливіших цілей - зупинили неконтрольований наплив мігрантів по одному з найважливіших коридорів, вони не зняли з європейського порядку денного питання прийняття довгострокової стратегії в міграційній політиці та охорони кордонів, вирішення візових питань.

Ряд експертів пропонують скористатися досвідом США у стримуванні нелегальної міграції з Гаїті кілька років тому, коли кораблі флоту могли приймати на борт понад 2 тис. людей на тиждень і прямо в морі вирішувати, що з ними робити далі. У європейських реаліях для посилення кордонів неминуче знадобиться допомога НАТО. Військові кораблі могли б нести вахту безпосередньо біля берегів Туреччини й відразу перехоплювати судна з нелегалами. Крім того, ЄС має намір обговорити питання переселення частини біженців в арабські країни Перської затоки і спробує підписати з ними міждержавні угоди. Ці та інші ідеї можуть озвучити представники ЄС під час призначеного на 23-24 травня першого в історії Всесвітнього гуманітарного саміту, скликаного на заклик генсека ООН Пан Гі Муна у Стамбулі.

Що ж стосується суперечки з приводу надання безвізового режиму Туреччині, то, з одного боку, позиція ЄС, який наполягає на виконанні всіх раніше погоджених умов, достойна поваги. Брюссель чітко відкинув можливість компромісу в тому, що стосується його базових цінностей. Однак якщо розглядати це питання з погляду побоювань Європи стосовно напливу мігрантів, то цілком імовірно, що ця ситуація може вплинути й на запровадження безвізового режиму для України.

Європарламент проведе лише чотири пленарних засідання до періоду літніх відпусток, а засідання комітету з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ законодавчого органу ЄС, у кращому разі, розгляне питання безвізового режиму з Україною на своєму черговому засіданні 23-24 травня, а може навіть 30 травня. Рада ЄС - імовірно, 10 червня. І хоча прямо питання Туреччини й України не пов'язані, можна сказати, що вони перебувають в одному пакеті політичних рішень, де також розглядаються питання надання безвізового режиму для Косово та Грузії. Всі ці країни Європа розглядає як проблемні. У згаданій на початку статті доповіді Єврокомісії особливо відзначається, що на територію ЄС завдяки безвізовому режиму можуть потрапляти люди з районів, де точаться бойові дії. "Запровадження безвізового режиму завжди обумовлене, і він може бути скасований у разі порушення умов. У візових правилах є пункт про можливість скасування безвізового режиму, і Єврокомісія зараз працює над тим, аби мати можливість швидше й простіше його застосувати, якщо знадобиться", - повідомив один із єврочиновників.