Єлисейський Вальс на новий лад

У розпал сезону відпусток сонний Париж струснувся. Минулого тижня уряд Франції пішов у відставку і був переформатований. Причиною стало внутрішнє повстання окремих членів кабінету проти політики очільника уряду Манюеля Вальса та президента Франсуа Олланда, яка позбавила Францію, на думку "фрондерів", перспектив економічного зростання. Придушивши "фронду" і згуртувавши кабінет, лідери країни намагаються також поліпшити своє політичне становище на тлі атак із боку опозиції та зниження рівня популярності уряду й президента у громадян Франції.

Перший тривожний дзвіночок пролунав у середині серпня, коли стало відомо, що в другому кварталі нинішнього року французька економіка продемонструвала нульове зростання. Таким чином, стагнація економіки стає фактом, який змушені були визнати на Єлисейських полях. Але ж
перемога соціалістам на останніх виборах дісталася багато в чому завдяки обіцяним реформам, переходу до політики стимулів та зростання. Президентові Олланду довелося відкрито визнати - його надії не справдилися. Франція нинішнього року, ймовірно, не зможе знизити дефіцит бюджету до запланованих 3,8% та істотно зменшити рівень безробіття з нинішніх 10%. Олланд висунув вимогу до членів уряду 20 серпня зібратися й прискорити реформи, стимулювати зростання у секторі будівництва, а також повернутися до питання зниження податків для незаможних. Але загалом політика жорсткого обмеження витрат залишається в силі, й вона може тривати до 2017 р.

Через кілька днів із критикою такої перспективи виступив міністр економіки Арно Монтебур. "Коли французи обирають французьких соціалістів, вони все одно голосують за впровадження економічної програми німецьких консерваторів", - заявив міністр, натякаючи на вимоги німецького канцлера Ангели Меркель
продовжувати в Єврозоні політику жорстких обмежень
бюджетних витрат. Монтебур вважає, що французам слід готуватися до наслідків такого курсу: безробіття, зростання протестів і насильства в країні та посилення націоналістичних настроїв. "Мене ніщо не тримає в цьому уряді", - закінчив він.

Цей доволі ексцентричний чиновник, який і раніше не приховував своїх критичних поглядів, цього разу переступив межу. Про відставку кабінету було оголошено негайно. І так само швидко Вальс отримав добро президента Олланда на формування нового складу кабінету, що його французь-
кі ЗМІ охрестили "другим Вальсом". При цьому Олланд підкреслив свою рішучість домагатися з допомогою нового кабінету "відновлення конкурентоспроможності Франції" і "боротися з нерівністю для підтримки соціальної згуртованості".

Свої посади, крім Монтебура, втратили також норовливі міністр освіти Бенуа Амон та міністр культури Орелі Філіппетті. Ну, а доки тривали консультації з приводу їх заміни, лідер правої партії "Національний фронт" Марін Ле Пен закликала до розпуску Нацзборів (нижньої палати парламенту) з метою організації дострокових парламентських виборів для створення нової більшості. Цю ідею підтримали і в стані прихильників екс-президента Ніколя Саркозі, а також у таборі крайніх лівих сил.

У вівторок увечері склад нового кабінету Манюеля Вальса оголосили. У ньому вдалося усунути певні дисбаланси - тепер там порівну чоловіків і жінок. Так, на посаду міністра освіти призначено 36-річну Нажат Вало-Белькасем, а міністерство культури Франції очолила Флер Пелерен, яка народилася в Південній Кореї. Проте улюбленцем із-поміж новопризначених міністрів став, безумовно, колишній банкір, 36-річний Емманюель Макрон - новий міністр економіки.

До середини липня він був радником з економічних і фінансових питань президента Олланда. Його розглядали як кандидата у перший склад уряду Вальса ще у квітні, однак французький президент не схвалив Макрона як міністра, вважаючи, що виконавчу владу мають представляти люди, котрі раніше не працювали в бізнесі або фінансах. Очевидно, цього разу президент республіки вирішив, що головне - бути послідовним в обраній ним економічній стратегії. А вона тепер досить відмінна від передвиборних обіцянок 2012 р., коли Олланд, зокрема, говорив про захист середнього класу та загравав із лівим електоратом, обіцяючи приструнити капіталістів і банкірів, яких публічно називав "ворогами". Тепер же він не залишив в уряді нікого, хто був би здатен критикувати його курс.

Французька преса охрестила новий склад кабінету монолітним і однорідним. У ньому не залишилося місця для дискусій, це робочий інструмент у руках господаря Єлисейського палацу. Сьогодні критика триває переважно зліва: Макрон, який раніше працював на Ротшильдів і є успішним інвестиційним банкіром для низки соціалістів, - кандидатура неприйнятна, оскільки його призначення свідчить про дрейф праворуч економічного курсу країни. Але навіть критики визнають, що серед представників еліти цей молодик- один із найбільш здібних та перспективних. Його призначення позитивно сприйняли ділові кола Франції й учасники фондового ринку, а французькі жінки відразу нагородили титулом "красунчик".

Першою перевіркою правильності зробленого вибору стануть дебати про бюджет країни на наступний рік. Але загалом уряд Вальса може поліпшити свій рейтинг, який за останні місяці лише знижувався. Позитив від перетасування міністрів для Олланда, однак, значно менш очевидний.

Йому треба буде довести правильність зробленого вибору і однопартійцям, і своїм виборцям. Але в нього ще є 3 роки президентського терміну. Це немало, щоб надолужити згаяне. Цікаво також, що підмогою тут можуть стати не тільки зусилля переформатованого французького уряду,
а й підтримка на рівні Єврозони.

Так, слова Олланда про необхідність переходу до реформ і активізації стимулів тепер
активно підхопили в Європейському центральному банку. Тут вважають, що європейська економіка входить у новий виток стагнації, і цього разу знадобиться широка програма підтримки для відновлення зростання. Таким чином, Франція (у разі успіху реформ) цілком може показати приклад переходу від заходів бюджетної економії до зростання, про яке говорив своїм співвітчизникам Олланд ще 2 роки тому.

Європі загалом і Франції зокрема потрібно шукати нові нестандартні шляхи виходу
з ситуації, що лише поглиблюється у зв'язку з війною на сході України та запровадженням санкцій Євросоюзу проти Росії. Франція намагається й тут відстоювати свій особливий курс, продовжуючи, наприклад, будівництво вертольотоносців "Містраль" на замовлення Москви. Саме з огляду на економічну доцільність для себе цього проекту. Однак, як показали перестановки у французькому уряді, Париж може бути досить гнучким і переглядати певні позиції, діяти оперативно, коли ситуація стає критичною.